Постанова

від 30.10.2024 по справі 320/5735/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/5735/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Коротких А.Ю., Єгорової Н.М.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом акціонерного товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Акціонерне товариства "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2023 року №Ю-1451-17 складену Головним управлінням державної податкової служби у Київській області;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області вилучити з облікової картки платника податку суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 478 163,3 грн.

Київський окружний адміністративний суд своїм рішення від 07 травня 2024 року задовольнив позов у повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову. На думку апелянта, рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт зазначив, що у зв`язку з наявністю заборгованості у позивача станом на 31.08.2023, ГУ ДПС у Київській області в автоматичному режимі сформовано вимогу про сплату боргу від 13.09.2023 № Ф-1451-17. Апелянт зазначив, що інформацію про скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ю-1451-17 від 06.02.2018, від 12.06.2018 , від 09.07.2019, від 04.02.2019, від 04.03.2020, від 03.04.2020. від 03.07.2020, від 13.10.2020, від 11.11.2020, від 14.06.2021, від 02.09.2021 внесено до ІС «Податковий блок». Проте, оскільки рішеннями КОАС, якими скасовано попередні податкові вимоги, не зобов`язано контролюючий орган відкоригувати суми єдиного внеску в інтегрованій картці платника, у позивача був наявний борг з єдиного внеску на постійній основі та збільшувався.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Позивач зазначив, що твердження апелянта про залишок несплаченого боргу у сум 217165,21грн., що був затверджений Мировою угодою не відповідає фактичним обставинам справи. У позивача відсутнє розуміння підстав виникнення заборгованості у сумі 217165,21грн. про які зазначено у апеляційній скарзі. Крім того, на підтвердження сплати поточних зобов`язань, які визначені в самостійно поданих звітах за ІІІ квартал 2022 року у сумі 63544,96 грн, ІV квартал 2022 року у сумі 67074,18 грн., за І квартал 2023 року у сумі 63378,39 грн., за ІІ квартал 2023 року у сумі 67000,56 грн. позивачем було надано копії платіжних інструкцій.

Оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного (в порядку письмового) позовного провадження, колегія суддів, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, вирішила розглядати справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Як убачається з матеріалів справи, Акціонерним товариством "Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат "Біличі" отримано 26.09.2023 вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.09.2023 №Ю-1451-17, складену ГУ ДПС у Київській області, згідно якої підприємству визначено суму боргу у розмірі 478 163,3 грн.

Не погоджуючись із визначеною сумою боргу, позивачем направлено на адресу ДПС України скаргу на вимогу про сплату боргу від 13.09.2023 №Ю-1451-17.

За результатом розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення №31932/6/99-00-06-02-01-06 від 25.10.2023, згідно якого вимогу про сплату боргу залишено без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивачка звернулась до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначаються Законом № 2464-VI (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску (частина друга статті 2 Закону № 2464-VI).

Пунктом 4 частини першої статті 6 Закону № 2464-VI визначено наявність у платника єдиного внеску права оскаржувати в установленому законом порядку рішення органу доходів і зборів та Пенсійного фонду та дії, бездіяльність його посадових осіб.

Відповідно до положень абзацу 5 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом доходів і зборів шляхом оскарження вимоги про сплату єдиного внеску в адміністративному або судовому порядку.

Згідно абзацу 9 частини четвертої статті 25 Закону № 2464-VI у разі якщо згоди з органом доходів і зборів не досягнуто, платник єдиного внеску зобов`язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного органу доходів і зборів або оскаржити вимогу до органу доходів і зборів вищого рівня чи в судовому порядку.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що у випадку обрання адміністративного способу оскарження, за наслідками якого згоди з органом доходу і зборів не досягнуто (відмова у розгляді або у задоволенні скарги), у особи зберігається право оскаржити вимогу про сплату внеску в суді. В свою чергу, таке право має бути реалізоване протягом 10 днів з дня надходження відповідного рішення органу ДФС України платнику ЄСВ. Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску страхувальниками, визначеними Законом № 2464-VI, нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів визначає Інструкція № 449.

Абзацом 2 п. 2 розділу VI Інструкції № 449 установлено, що у разі виявлення органом доходів і зборів своєчасно не нарахованих та/або не сплачених платником сум єдиного внеску такий орган доходів і зборів обчислює суми єдиного внеску, що зазначаються у вимозі про сплату боргу (недоїмки), та застосовує до такого платника штрафні санкції в порядку і розмірах, визначених розділом VІІ цієї Інструкції.

Органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску. Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 грн (абзаци перший - третій, одинадцятий пункту 3 розділу VI Інструкції № 449).

Згідно з абз. 1 п. 4 розділу VI Інструкції № 449 вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції.

Судом встановлено, що відносно позивача були складені вимоги про сплату боргу №Ю-1451-17 від 06.02.2018, №Ю-1451-17 від 12.06.2018, №Ю-1451-17 від 09.07.2018, №Ю- 1451-17 від 05.09.2018, №Ю-1451-17 від 04.02.2019, №Ю-1451-17 від 04.03.2020, №Ю-1451-17 від 03.04.2020, №Ю-1451-17 від 15.05.2020, №Ю-1451-17 від 09.06.2020, №Ю-1451-17 від 03.07.2020, №Ю-1451-17 від 08.09.2020, №Ю-1451-17 від 13.10.2020, №Ю-1451-17 від 11.11.2020, №Ю-1451-17 від 13.09.2021, №Ю- 1451-17 від 02.09.2021, №Ю-1451-17 від 10.04.2023, №Ю-1451-17 від 14.06.2023.

Вказані вимоги були оскаржені позивачем та рішеннями суду скасовані, а саме:

- рішенням КОАС по справі №810/2691/18 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 06.02.2018 №Ю-1451-17;

- рішенням КОАС у справі №810/4625/18 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 12.06.2018 №Ю-1451-17;

- рішення КОАС у справі №320/5181/18 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 09.07.2018 №Ю- 1451-17;

-рішенням КОАС у справі №320/2150/19 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.02.2019 № Ю-1451-17;

-рішенням КОАС у справі №320/6116/20 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 04.03.2020 № Ю-1451-17;

- рішення КОАС у справі №320/6112/20 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.04.2020 №Ю- 1451-17;

-рішенням КОАС у справі №320/8248/20 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 03.07.2020;

-рішенням КОАС у справі №320/12536/20 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 13.10.2020 № Ю-1451-17;

-рішенням КОАС у справі 320/412/21 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.11.2020 №Ю-1451-17;

- рішенням КОАС у справі 320/9775/21 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 14.06.2021 № 10-1451-17;

-рішенням КОАС у справі №320/14119/21 скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 02.09.2021 № Ю-1451-17.

Апелянт у апеляційній скарзі зазначив, що інформацію щодо скасування вимог про сплату боргу (недоїмки) №Ю-1451-17 від 06.02.2018, від 12.06.2018, від 09.07.2018, від 04.02.2019, від 04.03.2020, від 03.04.2020, від 03.07.2020, від 13.10.2020, від 11.11.2020, від 14.06.2021, від 02.09.2021 внесено до ІС "Податковий блок". Однак у рішеннях КОАС по справі №810/2691/18, у справі №810/4625/18, у справі №320/5181/18, у справі №320/2150/19, у справі №320/6116/20, у справі №320/6112/20, у справі №320/8248/20, у справі №320/12536/20, у справі №320/412/21, у справі №320/9775/21, у справі №320/14119/21 - не зобов`язано контролюючий орган відкоригувати суми єдиного внеску в інтегрованій картці платника АТ "ГВКК "Біличі"

Згідно п. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

На відміну від п. 6 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов?язкове державне соціальне страхування" Податковим кодексом України, а саме п. 10 ст. 87 Податкового кодексу, так само як і ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції чинній на момент затвердження переліку вимог кредиторів у справі про банкрутство), передбачено, що вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, тобто відбувається зупинення виконання боржником грошових зобов?язань і зобов?язань щодо сплати податків і зборів (обов?язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов?язань та зобов?язань щодо сплати податків і зборів (обов?язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Колегією судді встановлено, що станом на 31.12.2012 за позивачем обліковувалась недоїмка у сумі 274 546,87 грн. та пеня у сумі 1764,4 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.02.2012 у справі №58/022-12 порушено провадження у справі про банкрутство АТ "ГВКК "Біличі".

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі №58/022-12 про банкрутство АТ "ГВКК "Біличі" визначені заявлені вимоги кредиторів, в тому числі Ірпінської ОДПІ Київської області правонаступником якої є ГУ ДПС у Київській області) і Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19 червня 2012 року у справі №58/022-12 про банкрутство затверджено суму заявлених вимог Пенсійним фондом до АТ "ГВКК "Біличі" у розмірі 510 442,80 грн. (штрафні санкції та пеня).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.12.2015 року у справі №58/022-12 затверджено Мирову угоду, в якій встановлено, що сума вимог Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області відноситься до 6 черги задоволення вимог кредиторів. Сума заборгованості з урахуванням штрафних санкцій та пені визначена в розмірі 510 442, 80. Розстрочка платежу становить дев?ять місяців з моменту затвердження господарським судом мирової угоди. Платежі необхідно здійснювати починаючи з четвертого місяця з моменту затвердження господарським судом угоди. Сплата повинна відбуватися рівними частинами у сумі 85 073, 80 грн. щомісячно до останнього календарного дня місяця протягом шести місяців за рахунок коштів, отриманих від третьої особи.

Враховуючи те, що повноваження щодо адміністрування єдиного соціального внеску передано від Пенсійного фонду України до органів податкової служби, то частину, визначених у мировій угоді зобов?язань АТ "ГВКК "Біличі" повинно було сплачувати до Ірпінської ОДПІ Київської області, а саме 211 652,85 грн., а решту - 298 789,95 грн. зобов?язання до Пенсійного фонду.

У матеріалах справи наявні платіжні доручення, якими підтверджується факт погашення позивачем суми заборгованості у розмірі 211 652,85 грн. перед Ірпінською ОДПІ Київської області, а також довідка Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області від 25.11.2019 року №1317/105-04, якою підтверджується сплата до Пенсійного фонду суму боргу у розмірі 298 789,95 грн.

Вказані обставини та докази свідчать про повне погашення позивачем заборгованості в межах Мирової угоди зі сплати єдиного соціального внеску відносно Пенсійного фонду України та Державної податкової служби.

Отже, як правильно зазначив суд першої інстанції, доводи відповідача про наявність у позивача залишку несплаченого боргу у сумі 217 165,21 грн., є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Також у матеріалах справи наявні докази сплати позивачем поточних зобов`язань, які визначені в самостійно поданих звітах за ІІІ квартал 2022 року у сумі 63544,96 грн, IV квартал 2022 року у сумі 67074,18 грн., за І квартал 2023 року у сумі 63378,39 грн., за ІІ квартал 2023 року у сумі 67000,56 грн.

Судом встановлено, що ГУ ДПС у Київській області, користуючись повноваженнями контролюючого органу щодо зарахування коштів, що сплачує платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків, здійснив зарахування коштів, сплачених позивачем в оплату поточних зобов?язань з єдиного соціального внеску в рахунок погашення попередньої недоїмки та пені з єдиного соціального внеску в сумі, які при цьому включені до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у Київській області.

Пунктом 87.10 ст.87 ПКУ передбачено, що з моменту винесення судом ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок погашення грошових зобов`язань, які включені до конкурсних кредиторських вимог контролюючих органів до такого боржника, визначається згідно із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та згідно з Кодексом України з процедур банкрутства (відповідно до змін внесених до ПКУ Законом №466-IX від 16.01.2020) без застосування норм цього Кодексу.

Згідно статті 19 Закону №2343-XII мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов?язань і зобов?язань щодо сплати податків і зборів (обов?язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов?язань та зобов?язань щодо сплати податків і зборів (обов?язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зокрема, але не виключно не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов?язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

Суд першої інстанції правильно зазначив, що з огляду на наведені вище норми законодавства, ГУ ДПС у Київській області протиправно здійснило зарахування коштів, сплачених позивачем в рахунок оплати поточних зобов??язань з єдиного соціального внеску в рахунок погашення недоїмки та пені з єдиного соціального внеску, яка при цьому включена до шостої черги конкурсних кредиторських вимог УПФУ у Київській області в рамках справи про банкрутство позивача.

З огляду на наведені вище обставини у сукупності, суд апеляційної інстанції вважає спірну вимогу від 13.09.2023 року №Ю-1451-17 про сплату боргу в сумі у розмірі 478 163,3 грн. протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області вилучити з облікової картки платника податку суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 478 163,3 грн., колегія суддів зазначає наступне.

Судом встановлено та апелянтом не заперечується, що попри скасуванням рішеннями КОАС попередніх податкових вимог, відповідачем не було здійснено відповідні коригування даних в інтегрованій картці позивача.

Відповідно до статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску.

Згідно частини 1 статті 71 Податкового кодексу України, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

За змістом статті 74 Податкового кодексу України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5 визначено правила ведення в податкових органах оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Відображення в інформаційній системі показників за результатами адміністративного та/або судового оскарження рішень податкових органів визначені Розділом VII Порядку.

Відповідно до підпункту 2 пункту 3 цього Розділу у разі судового провадження - керівник підрозділу судового оскарження (або особа, яка виконує його обов`язки) після отримання ухвали про відкриття провадження у справі за позовом платника чи після отримання матеріалів від відповідного структурного підрозділу податкового органу для підготовки позовної заяви призначає відповідальним за супровід цієї судової справи у суді працівника підрозділу судового оскарження (далі - юрист).

Юрист не пізніше наступного робочого дня, що настає за днем отримання первинних документів, а для документів, що готуються територіальним органом ДПС,- наступного робочого дня після направлення позову до суду підрозділом судового оскарження, здійснює їх реєстрацію в інформаційній системі, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження, та вносить первинні показники документів, визначені у підрозділі 2 розділу VII цього Порядку. Сума позову, яка відображена у рішенні суду про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, та відповідає сумі податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Інформація, яка відображена у рішенні суду про оскарження частини суми податкового повідомлення-рішення / рішення / вимоги та/або рішення щодо єдиного внеску, заноситься юристом до інформаційної системи, яка забезпечує відображення результатів судового оскарження.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що відображення контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків відомостей щодо своєчасного нарахування та сплати єдиного внеску створює певні наслідки для платника податків та наявність у останнього матеріально-правового інтересу, щоб дані інтегрованих карток правильно відображали фактичний стан розрахунків з бюджетом. Відповідно, у разі скасування вимоги про сплату недоїмки, контролюючий орган повинен вчинити дії щодо відображення/коригування у особовій картці позивача дійсного стану зобов`язань перед бюджетом.

Аналогіч правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року у справі № 825/999/17, від 26.02.2019 року у справі № 805/4374/15-а, від 25.03.2020 року у справі № 826/9288/18.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Державної податкової служби у Київській області вилучити з облікової картки платника податку суму заборгованості з єдиного соціального внеску у сумі 478 163,3 грн.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах законодавства та не спростовують висновків суду першої інстанції, суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 311, 315, 316, 322 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області- залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: Є.В. Чаку

Судді: А.Ю. Коротких

Н.М. Єгорова