Постанова

від 29.10.2024 по справі 240/15946/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/15946/23

Головуючий у 1-й інстанції: Попова Оксана Гнатівна

Суддя-доповідач: Капустинський М.М.

29 жовтня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у червні 2023 року Багатогалузеве товариства з обмеженою відповідальністю "Коло" звернулося до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року позовну заяву Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю "Коло" до Житомирська міська рада (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії - залишено без розгляду.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Багатогалузеве товариство з обмеженою відповідальністю «Коло» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказану ухвалу, а справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судове засідання було призначено на 23.09.2024 року на 11.00 год. 23.09.2024 року об 09.19 год. до суду, через систему ЄСІТС була направлена заява про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача.

До суду заява доставлена об 09.46 год., але з невідомих причин зареєстрована лише об 11.20 год. Тобто сторона позивача висловила бажання про розгляд справи у її відсутність. Крім того, аналогічні заяви подавались попередньому складу суду (містяться в матеріалах справи).

Крім того, вказує, що процесуальним законодавством передбачена можливість розгляду справи без участі сторін за умови їх належного повідомлення про розгляд справи. Зауважує, що в силу положень ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки без поважних причин позивача або його представника в судове засідання суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи.

Сьомий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 жовтня 2024 року, з урахуванням ст.311 КАС України, вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

23 жовтня 2024 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від Житомирської міської ради. У поданому відзиві представник відповідача просить залишити ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23.09.2024 року по справі №240/15946/23 за позовною заявою багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, без змін, а апеляційну скаргу багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду Липи В.А. від 31.10.2023 відкрито спрощене провадження у справі.

10.06.2024 року представник позивача звернувся до суду з заявою про закінчення розгляду справи без участі сторони позивача (т.2,а.с.197).

Цього ж числа, надійшло клопотання і від представника відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження (т.2,а.с.198).

10.06.2024 року протокольною ухвалою суд перейшов до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження (т.2,а.с.199).

Відповідно до розпорядження керівника апарату Житомирського окружного адміністративного суду "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" від 15.07.2024 №130 та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.07.2024, у зв`язку з призовом з 04.07.2024 на військову службу судді Липи В.А., справу передано на розгляд судді Поповій О.Г.

Ухвалою суду від 22.07.2024 прийнято до провадження адміністративну справу за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання у справі на 26.08.2024 об 11 год. 00 хв.

26.08.2024 об 11 год. 00 хв. розгляд справи не відбувся, у зв`язку із відсутності в суді електроенергії та інтернету впродовж дня. Наступне судове засідання призначено на 03.09.2024 об 11 год. 40 хв.

Повістка з викликом у судове засідання, призначене на 03.09.2024, повернулася на адресу суду із довідкою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», тобто копія ухвали суду не була вручена позивачу з незалежних від суду причин. Представником позивача повістку отримано 28.08.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек номер 0600284538274).

Таким чином, 03.09.2024 об 11 год. 40 хв. розгляд справи не відбувся, у зв`язку із неявкою позивача та його представника, яких, як зазначив суд, про дату, час та місце розгляду справи належним чином було повідомлено.

Наступне судове засідання призначено на 23.09.2024 об 11 год. 00 хв.

Повістку, направлено позивачу за його зареєстрованим місцезнаходженням, яка повернулася на адресу суду із відміткою відділення поштового зв`язку «за закінченням терміну зберігання», тобто копія ухвали суду не була вручена позивачу з незалежних від суду причин.

Повістку з викликом у судове засідання на визначену дату, представником позивача отримано 05.09.2024, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (трек номер 0600285968140).

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції враховуючи повторне неприбуття позивача, повідомленого належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання, призначене на 23.09.2024 об 11-00 год., а також неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 4 частини 1 статті 240 КАС України та задоволення заяви представника відповідача.

23.09.2024 об 11 год. 20 хв. зареєстровано заяву представника позивача подану через систему "Електронний суд", в якій останній просив закінчити підготовчий розгляд справи без участі сторони позивача та призначити справу до розгляду по суті. Вказана заява була передана судді 23.09.2024 об 11 год. 30 хв., тобто поза межами призначеного судового засідання.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини другої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 8 листопада 2018 року у справі «Созонов та інші проти України» зазначив, що загальна концепція справедливого судочинства, яка охоплює основний принцип, згідно з яким провадження має бути змагальним, вимагає, щоб особа була поінформована про порушення справи. Принцип рівності вимагає, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представити свою справу за умов, які не ставлять її в істотно несприятливе становище у порівнянні з іншою стороною. ЄСПЛ дійшов висновку, що на національні суди покладено обов`язок з`ясувати, чи були повістки або інші судові документи завчасно отримані сторонами та, за необхідності, зобов`язані фіксувати таку інформацію в тексті рішення. У разі невручення стороні належним чином судових документів вона може бути позбавлена можливості захищати себе у провадженні.

Відповідно до статті 124 КАС України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями. Повістки про виклик до суду надсилаються учасникам справи, свідкам, експертам, спеціалістам, перекладачам, а повістки-повідомлення - учасникам справи з приводу вчинення процесуальних дій, у яких участь цих осіб не є обов`язковою. Судовий виклик або судове повідомлення учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється: 1) за наявності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки на офіційну електронну адресу; 2) за відсутності в особи офіційної електронної адреси - шляхом надсилання повістки рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур`єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу.

Порядок вручення учасникам справи судового рішення визначається статтею 251 КАС України.

Приписами частини п`ятої статті 251 КАС України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.

Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначені статтею 205 КАС України. Частиною п`ятою цієї статті передбачено, що в разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів. До позивача, який не є суб`єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Наведена норма кореспондується із закріпленим у пункті 4 частини першої статті 240 КАС України правилом, за яким позов залишається судом без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З аналізу наведених норм КАС України слідує, що застосування наведених норм статті 205 КАС України і, як наслідок пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, передбачає наявність таких обов`язкових умов: 1) позивач належним чином повідомлений про дату, час і місце проведення судового засідання; 2) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки; 3) неявка позивача перешкоджає розгляду справи по суті; 4) від позивача не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності; 5) відповідач не наполягає на розгляді справи по суті за відсутності позивача на підставі наявних у ній доказів.

Умовою, з якою пов`язане застосування наслідків, визначених у частині першій статті 240 КАС України, є повторне (перше - для суб`єкта владних повноважень) неприбуття позивача у підготовче чи у судове засідання без поважних причин.

Питання поважності причин неявки позивача (його представника) до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, та/або пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлюють прибуття у судове засідання у визначені судом дату і час.

Поряд з цим, визнання судом неповажними причин неявки учасника справи у судове засідання має бути відповідним чином зафіксоване у матеріалах справи.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 12.08.2021 року у справі №420/512/21.

Так, в апеляційній скарзі апелянт зазначив, що 23.09.2024 року об 09.19 год. до суду, через систему ЄСІТС ним направлена заява про проведення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача. До суду заява доставлена об 09.46 год., але з невідомих причин зареєстрована лише об 11.20 год. Зазначені доводи підтверджуються наявною у матеріалах карткою руху заяви, що сформована у відповідності до положень п.5.1.22 Інструкції користувача Електронного суду ЄСІТС.

Водночас, як слідує із оскаржуваної ухвали суду, заява від представника позивача отримана суддею об 11 год. 30 хв., тобто поза межами призначеного судового засідання.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги та ухвалі суду першої інстанції колегія суддів зауважує, що навіть з огляду на несвоєчасну реєстрацію судом вчасно направленої стороною позивача кореспонденції (заяви) на позивача не може бути покладений тягар відповідальності, як за ненаправлення такої заяви. До того ж, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції явка позивача не визнавалась обов`язковою.

В той же час, залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених ч.5 ст.205, п.4 ч.1 ст.240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача; відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції, без врахування поданої представником позивача заяви, передчасно винесено ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.240 КАС України.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з п.4 ч.1 ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції, яка перешкоджає подальшому провадження у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу та скасувати ухвалу суду першої інстанції про залишення позовної заяви без розгляду з направленням справи до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» задовольнити.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Багатогалузевого товариства з обмеженою відповідальністю «Коло» до Житомирської міської ради (в особі постійної комісії з питань містобудування, архітектури та землекористування) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії скасувати.

Справу направити до Житомирського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.