Постанова

від 29.10.2024 по справі 120/1770/24

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1770/24

Головуючий у 1-й інстанції: Томчук А.В.

Суддя-доповідач: Полотнянко Ю.П.

29 жовтня 2024 року м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Полотнянка Ю.П.

суддів: Драчук Т. О. Смілянця Е. С.

за участю:

секретаря судового засідання: Мокрак С.А.,

представника позивача: Островерха Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України та ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі України,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Вінницькій області звернулось до суду з позовом до Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України та ОСОБА_1 про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України керівника юридичної особи.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, та порушення норм процесуального права що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10.10.2024 розгляд справи було призначено у відкритому судовому засіданні на 29.10.2024.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як свідчать матеріали справи та встановлено судом першої інстанції, Уладово-Люлинецька Дослідно-Селекційна станція інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України є юридичною особою, код ЄДРПОУ: 00497638, яка знаходиться за адресою місцезнаходження: 22422, Хмільницький р-н, Вінницька обл., село Уладівське, вулиця Семполовського, будинок, 15 та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та зборів.

Керівником даного товариство згідно відомостей ЄДРПОУ є ОСОБА_1 .

Станом на 13.02.2024 відповідно до довідки ГУ ДПС у Вінницькій області про суму податкового боргу, за УЛДСС ІБК І ЦБ НААН рахується заборгованість по єдиному податку з сільськогосподарських виробників, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75% в сумі 3 945 799,95 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 04.04.2023 № 0000030-1307-0232 на суму 1254606,47 грн, яка отримана відповідачем 14.04.2023.

Позивач вважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника УЛДСС ІБК І ЦБ НААН за межі України.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки податковим органом не доведено наявність усіх передумов, визначених абз. 3 пункту 87.13 статті 87 ПК України для встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи, саме як забезпечувальний захід з метою виконання судового рішення чи рішення керівника податкового органу про стягнення податкового боргу, тому правових підстав для застосування судом такого забезпечувального заходу наразі не має.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень" .

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Так, Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857 - ХІІ "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України".

Відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Відповідні підстави для застосування тимчасового обмеження права керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента на виїзд з України відображені в пункті 87.13 статті 87 Податкового кодексу України (у редакції з 01.01.2022 із змінами внесеними Законом №1914-IX).

Так, у відповідності з пунктом 87.13 ст. 87 ПК України у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

У разі запровадження тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України згідно з рішенням суду, яке набрало законної сили, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня з дня отримання рішення суду:

інформує про зазначене центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, в порядку обміну інформацією, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, спільно з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони державного кордону, що є підставою для скасування встановленого тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України;

розміщує відповідну інформацію в Реєстрі керівників платників податків - боржників.

Таким чином, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Пунктом 87.14 ст. 87 ПКУ встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Як свідчать встановлені у даній справі обставини, згідно з картки особового рахунку платника податків за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 3 945 799,95 грн, з платежу єдиний податок сільськогосподарських товаровирбників.

Зазначена заборгованість утворилася в результаті не сплати у встановлений ПК України строк грошового зобов`язання визначеного податковими деклараціями з плати за землю від 26.01.2022 та від 20.02.2023 року.

Відповідно до п. 59.5. ст.59 Податкового кодексу України контролюючим органом було сформовано податкову вимогу від 04.04.2023 року №0000030-1307-0232 на суму 1254606,47 та надіслано поштою Уладово-Люлинецькій Дослідно-Селекційній станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України, яку отримано останньою 14.04.2023.

У зв`язку із непогашення заборгованості протягом 240 календарних днів з дати вручення Уладово-Люлинецькій Дослідно-Селекційній станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України податкової вимоги про сплату податкового боргу, позивач звернувся з цим позовом до суду про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України - Браніцького Ю.Ю.

Проте, станом на день звернення до суду з даною позовною заявою борг у сумі 1254606,47 грн відповідачем не погашений.

З огляду на матеріали справи, боржником - Уладово-Люлинецькою Дослідно-Селекційною станцією інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України не виконано своїх грошових зобов`язань, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 1254606,47 грн.

Таким чином, тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 , якй є керівником Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України, слугуватиме забезпечувальним заходом виконання судового рішення.

Також колегія суддів враховує, що Головним управлінням ДПС у Вінницькій області 06.06.2023 було прийнято рішення №47/4-0232 про стягнення коштів із Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук Україн, з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу. (а.с.154)

Разом із тим, суд зазначає, що діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за наявності факту невиконання зобов`язань, при цьому не має значення причини такого невиконання, або це зумовлене об`єктивними причинами, або боржник має свідомий умисел ухилення від виконання грошового зобов`язання. Також законодавство не вимагає доказів того, що відносно такого боржника застосовані усі заходи примусового стягнення, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Право на звернення до суду щодо тимчасового обмеження керівника Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України - Браніцького Ю.Ю. у праві виїзду за межі України передбачене п.87.13 ст. 87 ПК України, тому, за наявності податкового боргу у сумі 1254606,47 грн суд вбачає обґрунтовані підстави для застосування такого заходу.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити повністю.

Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2024 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов Головного управління ДПС у Вінницькій області задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду керівника Уладово-Люлинецької Дослідно-Селекційної станції інституту Біоенергетичних культур і цукрових буряків Національної Академії Аграрних Наук України (код ЄДРПОУ 00497638) - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за межі України до погашення податкового боргу.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст. 328, 329 КАС України.

Головуючий Полотнянко Ю.П. Судді Драчук Т. О. Смілянець Е. С.