Постанова

від 29.10.2024 по справі 420/26067/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26067/23

Перша інстанція: суддя Марин П.П.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Шляхтицького О.І.,

суддів: Семенюка Г.В., Домусчі С.Д.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Реал Фарма» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 420/26067/23 за адміністративним позовом Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Приватного підприємства «Реал Фарма» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог.

У вересні 2023 року представник Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернувся до суду з адміністративним позовом у якому просив:

- стягнути з приватного підприємства «Реал Фарма», (65481 вулиця Хіміків, буд. 18, кв. 145, м. ЮЖНЕ, ОДЕСЬКА обл., Код ЄДРПОУ 43411383), на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 38 459, 06грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3876, 48 грн. Банк ГУ ДКСУ в Одеській області, Южненська міська ТГ, ГУК в Од.обл./м.Южне/50070000, ЄДРПОУ 37607526, UA278999980313141230000015752, Бюджетне кодування в призначенні платежу: *;101;код ЄДРПОУ підприємства; платежі до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за 2022 рік).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у 2022 році відповідач не виконав нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю, оскільки середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність у роботодавця склала 0 осіб, що є менше ніж встановлено нормативом. З огляду на це, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, відповідач до 15 квітня 2023 року повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 38 459, 06 грн., сума яких визначена у розрахунку. Однак, заборгованість не сплачена, тому додатково було розраховано пеню у розмірі 3 876, 48грн.

Відповідач процесуальним правом на надання відзиву на позовну заяву в суді першої інстанції не скористався.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 01.08.2024 у справі № 420/26067/23 адміністративний позов Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до приватного підприємства «Реал Фарма» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнив.

Стягнув з приватного підприємства «Реал Фарма» на користь Одеського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції у розмірі 38 459, 06грн. та пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3876, 48 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ПП «Реал Фарма» подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм процесуального та неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Апелянт, мотивуючи власну правову позицію, акцентує на таких обставинах і причинах незаконності і необґрунтованості оскаржуваного судового рішення:

- суд першої інстанції не направляв на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви, у зв`язку з чим відповідач був позбавлений можливості надати заперечення проти позову;

- суд першої інстанції не врахував, що відповідачем в 2021 році надіслано до одеського міського центру зайнятості звіт за формою № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу(вакансії)», в яких поінформовано про створення робочого місця для працевлаштування особи з інвалідністю;

- суд першої інстанції не врахував висновки Верховного суду, викладені у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує проти її задоволення. Вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними та допустимими доказами та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Обставини справи.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань приватне підприємство «Реал Фарма» зареєстроване як юридична особа та здійснює господарську діяльність за наступними видами економічної діяльності: 47.73 Роздрібна торгівля фармацевтичними товарами в спеціалізованих магазинах (основний).

17.04.2023 Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надіслано відповідачу розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Відповідно до розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого ПП «Реал Фарма» слідує, що:

середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 9 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників 692263,16 грн.;

середня річна заробітна плата штатного працівника 76918,13 грн.;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0.(а.с.11)

За недотримання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю Одеським обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю нараховано ПП «Реал Фарма» адміністративно-господарські санкції у розмірі 38459,06 грн виходячи з розрахунку розміру середньої річної заробітної плати.

За розрахунками позивача розмір суми пені відповідача за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 3876,48 грн.

Позивачем складено претензію від 02.06.2023 №955/05.

Враховуючи відсутність сплати нарахованих відповідачу санкцій та пені за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Висновок суду першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що доказів стосовно створення робочого місця для однієї особи з інвалідністю та подання відповідної звітності для інформування про створення такої вакантної посади відповідачем у цій справі не надано, а матеріали справи не містять.

За таких обставин суд першої інстанції виснував, що за невиконання нормативу по працевлаштуванню осіб з інвалідністю, а саме не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації для працевлаштування осіб з інвалідністю, на відповідача правомірно накладено адміністративно господарську санкцію.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Джерела права й акти їх застосування та оцінка суду.

За змістом частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі Закон № 875-XII).

Відповідно до статті 18 Закону № 875-XII забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань особи з інвалідністю, наявних у неї професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статті 19 Закону № 875-XII для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

- про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

- необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Положеннями статті 20 Закону № 875-XII встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов`язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Для реалізації положень статті 19 Закону № 875 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову «Про внесення змін до Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності» від 07.04.2023 №307 (далі Положення).

Відповідно до цього Положення програмний комплекс «Реєстр роботодавців щодо виконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю» Централізованого банку даних з проблем інвалідності забезпечує автоматизоване (без стороннього втручання):

- опрацювання даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності;

- визначення роботодавців, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною 1 статті 19 Закону №875;

- створення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону №875;

Таким чином, розрахунок адміністративно-господарських санкцій формується в автоматизованому режимі без втручання працівників Фонду, для усіх роботодавців. Такі розрахунки у вигляді PDF-файлу за підписом керівника територіального відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю надсилаються до електронного кабінету роботодавця на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

Колегією суддів з розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, надісланого ПП «Реал Фарма» встановлено, що:

середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за рік склала 9 осіб;

середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність 0;

норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю 1 особа;

фонд оплати праці штатних працівників 692263,16 грн.;

середня річна заробітна плата штатного працівника 76918,13 грн.;

кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше 0.(а.с.11)

Відтак, як вірно вказав позивач, відповідач за 2022 рік не виконав встановлений частиною 1 статті 19 Закону № 875-XII норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

При цьому слід враховувати, що маючи середньооблікову кількість штатних працівників за спірний період 9 осіб, відповідач інформацію до державної служби зайнятості про вакантні місця для інвалідів (звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії) протягом 2020-2022 року не подавав.

Вказане підтверджується листами Южненського відділу Одеської філії Одеського обласного центру зайнятості від 16.10.2023 № 532/012023, Одеського обласного центру зайнятості Державного центру зайнятості від 23.10.2023 № 4527/06-01-33/42-23.

Поміж тим, колегія суддів відхиляє посилання апелянта в апеляційній скарзі на звітність за формою №3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» позаяк остання подана за період 2021 року та не містить відомостей про дату прийняття та відповідальну особу, яка прийняла звітність, а отже, не може відповідати критеріям достовірності та достатності доказів, встановлених положеннями статей 75,76 КАС України.

При цьому, будь-яких інших доказів щодо вчинення заходів з працевлаштування осіб з інвалідністю апелянтом до апеляційної скарги не додано.

За наведеного, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного суду, викладені у постанові від 21.11.2022 у справі № 400/3957/21.

Оцінюючи вказані доводи колегія суддів виходить з такого.

Так, у постанові від 21.11.2022 року по справі №400/3957/21 Верховний Суд зазначив, що саме Держпраця та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Проте, апеляційний суд зауважує, що з 06.11.2022 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», яким у новій редакції викладено статтю 19 Закону № 875-ХІІ.

Відповідно до внесених змін з 06.11.2022 розрахунок адміністративно-господарських санкцій здійснюється автоматично без втручання посадових осіб Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності.

Отже, оскільки з 06.11.2022 змінився порядок розрахунку адміністративно- господарських санкцій і Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю вже його не здійснює, тому правові висновки Верховного Суду, які були сформовані по правовідносинам, до яких застосовувалась редакція статті 19 Закону №875 до 06.11.2022, і стосувалися можливості накладення на суб`єктів господарювання вказаних санкцій лише за результатами проведеної органами Держпраці відповідної перевірки, не підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли після 06.11.2022.

Відтак, вищевказані аргументи апелянта є необґрунтованими.

Окрім того, скаржник в апеляційній скарзі вказує суд першої інстанції не направляв на адресу відповідача ухвалу про відкриття провадження та копію позовної заяви, у зв`язку з чим апелянт був позбавлений можливості надати заперечення проти позову.

Проте, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної у постанові від 18.04.2022 по справі № 522/18010/18, правильним по суті рішення є в тому випадку, коли воно відповідає вимогам законності й обґрунтованості, оскільки порушення останніх має наслідком зміну або скасування оскарженого судового рішення. Оскаржене судове рішення належить залишати без змін за наявності незначних порушень закону, які вже були усунені при розгляді справи, або ж таких, які можуть бути виправлені судом апеляційної інстанції. Правило про те, що «не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань» стосується випадків, коли такі недоліки не призводять до порушення основних засад (принципів) судочинства.

Апеляційний суд зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач реалізував своє право на надання заперечень проти позовної заяви.

Враховуючи викладене, а також те, що суд першої інстанції правильно по суті дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів відхиляє вищевказані доводи апелянта про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції у зв`язку з неповідомленням відповідача про розгляд справи.

Інші доводи апеляційної скарги, яким надано оцінку в мотивувальній частині постанови, встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Реал Фарма» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01.08.2024 у справі № 420/26067/23 залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач О.І. ШляхтицькийСудді С.Д. Домусчі Г.В. Семенюк