Постанова

від 29.10.2024 по справі 400/14517/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/14517/23

Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

судді-доповідача Турецької І. О.,

суддів Градовського Ю. М., Шеметенко Л. П.

розглянувши, в порядку письмового провадження, апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог.

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради (далі Департамент праці) в якому просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення від 11.06.2023 №92 «Про відмову в наданні соціальних послуг»;

-зобов`язати виплатити компенсацію за догляд за ОСОБА_2 .

В обґрунтування заявлених вимог позивачка зазначила, що на підставі її заяви від 10.11.2022 №319 Департамент праці призначив компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі.

Однак, 11 червня 2023 року, останній прийняв рішення про відмову в наданні соціальних послуг №92, яким припинив виплату компенсації, у зв`язку із виявленням факту відсутності фізичної особи, яка надає соціальні послуги за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Позивачка вказує, що факт її відсутності за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі непідтверджений належними доказами, оскільки фахівцями Департаменту праці незаконно використано форму акту проведення обстеження сім`ї, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».

Пояснюючи відсутність за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги ОСОБА_1 заявляє, що вона перебувала на ІНФОРМАЦІЯ_1 , де купувала продукти харчування для отримувача соціальної послуги. У момент іншого виходу була в аптеці та купувала ліки.

Також позивачка зазначає, що Департамент праці не визначив номер її телефону, з якого буде проводитися спілкування, а тому верифікація посадових осіб відповідача при телефонній розмові, на яких покладено контроль за наданням соціальних послуг, була неможлива.

Отож, за твердженням позивачки, вона знаходилася за місцем проживання ОСОБА_2 та здійснювала за ним догляд.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року, ухваленого за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні) позов ОСОБА_1 задоволено.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради від 11.06.2023 № 92 «Відмову в наданні соціальних послуг».

Зобов`язав Департамент праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за надані соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 за період з 11.06.2023 по 12.09.2023.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції послався на акт про встановлення факту проживання від 10.12.2023, підписаного трьома сусідами ОСОБА_2 , а також власницею квартири, де проживав отримувач соціальних послуг і головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весняне».

Згідно цього акта позивачка та ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з листопада 2021 року по 12.09.2023 проживали разом однією сім`єю, вели спільний побут та сплачували комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 .

При складенні акта в квартирі були виявлені одяг, взуття, особисті речі, засоби гігієни, ліки, книги та посуд, які належали як ОСОБА_2 так і позивачці.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов висновку, що у період з 11.06.2023 по 12.09.2023 позивачка надавала соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 .

При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги складені відповідачем акти проведення обстеження сім`ї про відсутність ОСОБА_1 за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги, оскільки, з пояснень позивачки, під час виходу працівників відповідача вона здійснювала покупки товарів для отримувача послуг.

У зв`язку з цим, на думку суду, були відсутні підстави для припинення виплати позивачці відповідної компенсації.

Крім того, суд констатував, що припинення виплати позивачці компенсації відбулось на підставі рішення про відмову в наданні соціальних послуг від 11.06.2023 №92, а не на підставі рішення про припинення надання соціальних послуг.

Далі суд першої інстанції вказав, що позивачка у прохальній частині позову не зазначила період виплати відповідної компенсації, у зв`язку з цим необхідно вийти за межі позовних вимог, визначивши відповідний період нарахування та виплати компенсації, а саме: з дня прийняття рішення №92, на підставі якого фактично припинено виплату компенсації, тобто з 11.06.2023 по 12.09.2023 (день смерті особи, якій надавались соціальні послуги).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, Департамент праці подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У доводах апеляційної скарги вказано про те, що згідно пункту 20 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 №859 (далі Порядок №859) уповноважені органи, що призначають та виплачують компенсацію, здійснюють контроль за наданням соціальних послуг фізичними особами, які надають соціальні послуги.

На виконання вказаних повноважень, як зазначає Департамент праці, 04, 25 та 26 квітня 2023 року, посадові особи вийшли за адресою проживання ОСОБА_2 , за яким доглядала ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 ).

Однак, перевірити факт надання соціальних послуг не було можливим, оскільки двері квартири не відчинили, на телефонний дзвінок 04.04.2023 ОСОБА_1 повідомила, що вийшла на ринок.

25.04.2023 фахівцями Департаменту праці також не вдалось потрапити до квартири ОСОБА_2 , на телефонний дзвінок о 16:16 год. ОСОБА_1 відповіла, що відсутня за відповідною адресою, оскільки поїхала до свого дому.

26.04.2023 до помешкання також не вдалось потрапити на телефонний дзвінок позивачка не відповіла. Скаржник указує на те, що відповідні скріншоти дзвінків надані до апеляційної скарги.

У зв`язку з неможливістю підтвердити перебування отримувача компенсації за задекларованим місцем проживання, з 01.05.2023 виплата компенсації ОСОБА_1 була тимчасово призупинена до з`ясування відповідних обставин.

Після цього, протягом робочого тижня з 25.05.2023 по 02.06.2023 спеціалісти відділу з організації надання соціальних послуг дзвонили на телефон ОСОБА_1 , але відповіді не було або зв`язок був поза зоною досяжності.

При цьому, як пояснює представник Департаменту праці, після призупинення виплати компенсації, ОСОБА_1 жодним чином не зверталася до них, не намагалася довести факт здійснення догляду та не ініціювала зустріч.

За таких умов, скаржник указує, що 11.06.2023 було прийнято рішення №92, пунктом 2 якого припинено виплату компенсації позивачці на підставі пункту 11 Порядку №859, а саме: у разі зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Щодо акту про встановлення факту проживання від 10 грудня 2023 року на який послався суд першої інстанції, скаржник звертає увагу, що він начебто засвідчує проживання однією сім`єю, але він не підтверджує факту, що ОСОБА_1 надавала соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі померлому ОСОБА_2 , адже тільки ОСОБА_2 зміг би сам особисто при співбесіді підтвердити або спростувати, той факт, що він отримує соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі.

Позивачка не скористалась правом подання відзиву на апеляцію.

У зв`язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглядається в порядку письмового провадження.

Фактичні обставини справи.

На підставі заяви ОСОБА_1 від 10.11.2022 № 319 про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, Департамент праці призначив компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі за ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де проживав ОСОБА_2 .

Відповідно до акта проведення обстеження сім`ї від 04.04.2023 № 1002/1 ОСОБА_1 була відсутня за місцем проживання отримувача соціальної послуги ОСОБА_2 у період з 14 год 15 хв до 15 год 00 хв, двері квартири ніхто не відкрив, а при телефонній розмові, остання, повідомила, що вона перебуває на ринку.

Далі, в акті проведення обстеження сім`ї від 26.04.2023 №1002/1 Департамент праці зазначив, що 25.04.2023, за адресою проживання ОСОБА_2 , ніхто двері не відкрив, у телефонній розмові позивачка повідомила, що вона поїхала до свого будинку. Під час обстеження 26.04.2023 за вищевказаною адресою двері квартири їм знову не відкрили, на телефонний дзвінок позивачка не відповіла.

У зв`язку з неможливістю підтвердити перебування отримувача компенсації за задекларованим місцем проживання ОСОБА_2 , з 01.05.2023 виплата компенсації ОСОБА_1 була тимчасово призупинена до з`ясування.

Далі, з 25.05.2023 по 02.06.2023 спеціалісти відділу з організації надання соціальних послуг дзвонили на телефон ОСОБА_1 , але відповіді не було або зв`язок був поза зоною досяжності.

У зв`язку зі зміною місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги, на підставі пункту 11 Порядку №859, рішенням Департаменту праці від 11.06.2023 № 92 «Про відмову в наданні соціальних послуг» ОСОБА_1 припинено виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі (пункт 2).

12.06.2023 Департамент праці, на звернення ОСОБА_1 , повідомив підстави припинення виплати компенсації.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер.

Відповідно до акта про встановлення факту проживання від 10.12.2023, підписаного трьома сусідами ОСОБА_2 , власницею квартири, де проживав отримувач соціальних послуг, і головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весняне», позивачка та ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з листопада 2021 року по 12.09.2023 проживали разом однією сім`єю, вели спільний побут та сплачували комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 . При складенні акта в квартирі були виявлені одяг, взуття, особисті речі, засоби гігієни, ліки, книги та посуд, які належали ОСОБА_2 та належать позивачці.

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що відсутні підстави для її задоволення, з огляду на таке.

За визначенням, наведеним у пункті 17 частини 1 статті 1 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 №2671-VIII (далі Закон №2671) соціальні послуги дії, спрямовані на профілактику складних життєвих обставин, подолання таких обставин або мінімізацію їх негативних наслідків для осіб/сімей, які в них перебувають. Особі/сім`ї можуть надаватися одна або одночасно декілька соціальних послуг. Порядок організації надання соціальних послуг затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частин 6, 7 статті 13 Закону №2671 фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім`ї, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права і обов`язки та є:

1) особами з інвалідністю I групи;

2) дітьми з інвалідністю;

3) громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями;

4) невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися;

5) дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги. Перелік зазначених тяжких захворювань, розладів, травм, станів дітей, яким не встановлено інвалідність, затверджує Кабінет Міністрів України.

Фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, виплачується компенсація за догляд.

Механізм призначення і виплати компенсації за догляд, що призначається фізичній особі, яка надає соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг особам із числа членів своєї сім`ї, які спільно з нею проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки, визначає Порядок №859.

Відповідно до пункту 6 Порядку №859 для отримання компенсації фізичною особою, яка надає соціальні послуги, подаються до уповноваженого органу заява про згоду надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі та документи/відомості у паперовій або електронній формі, зазначені в пункті 7 цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №859 компенсація призначається на 12 місяців і виплачується щомісяця.

У підпункті 1 пункту 11 Порядку №859 передбачено, що виплата компенсації припиняється в разі, зокрема:

зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

У разі виникнення обставин, визначених, зокрема, у підпункті 1 цього пункту, внаслідок яких припиняється надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі, фізична особа, яка надає соціальні послуги, особа/законний представник особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, зобов`язані в десятиденний строк письмово повідомити про припинення надання соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі уповноваженому органу, що здійснює виплату компенсації. Її виплата припиняється з місяця, наступного за місяцем, у якому сталися зміни.

Слід враховувати, що відповідно до пунктів 3.6, 3.9 Порядку подання та оформлення документів, призначення і виплати в м. Миколаєві компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 10.05.2023 №293 (далі Порядок №293), виплата компенсації тимчасово зупиняється, зокрема, у разі виявлення факту відсутності, шляхом проведення обстеження сім`ї фахівцями Управління (за необхідності), про що складається відповідний акт за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги, до з`ясування обставин, але не більше ніж на один місяць.

Якщо протягом місяця особи не підтверджують місце проживання/перебування, фахівцями Управління здійснюється повторна перевірка за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Після повторної перевірки фахівцями Управління та встановлення факту відсутності за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги, виплата допомоги припиняється, про що в 5-ти денний строк письмово повідомляється надавачу соціальної послуги всіма доступними засобами зв`язку/інформування.

Виплата компенсації припиняється, зокрема, у разі:

зміни місця проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги (підпункт 1).

У пункті 5.1 Порядку №293 передбачено, що контроль за наданням соціальних послуг здійснюється відділом з організації надання соціальних послуг управління праці, надання соціальних послуг та сімейної політики Департаменту зі складанням акта обстеження не рідше одного разу на шість місяців.

В апеляційній скарзі, скаржник посилається на акти проведення обстеження сім`ї від 04.04.2023 №1002/1 та від 26.04.2023 №1021 та указує, що позивачка була відсутня за адресою проживання отримувача соціальних послуг 04.04.2023, 25.04.2023 і 26.04.2023, на підставі чого зробив висновок про ненадання нею соціальних послуг з догляду за ОСОБА_2 .

Водночас, на думку колегії суддів, відсутність ОСОБА_1 у вказані дні, протягом декілька годин, не свідчить про те, що вона змінила своє місце проживання.

На думку колегії суддів, наведені обставини повинні підтверджуватися не тільки актами посадових осіб Департаменту праці, а і іншими достовірними доказами. Зокрема, поясненнями сусідів, інших осіб, які підтримають стосунки із сім`єю ОСОБА_2 .

До того ж, дослідивши наведені вище акти проведення обстеження сім`ї, колегія суддів установила, що використана відповідачем форма акта проведення обстеження сім`ї, затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 29.01.2021 №37 «Про затвердження форм документів, необхідних для призначення компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду вдома на непрофесійній основі» застосовується виключно у період розгляду питання про призначення або відмови у призначенні відповідної компенсації за догляд та не може бути використано при розгляді питання про припинення відповідної компенсації.

Крім того, Департамент праці не відзначив, на яких умовах, ОСОБА_1 надає соціальні послуги ОСОБА_2 , а саме: чи постійно вона повинна проживати з ним в однієї квартирі, чи вона надає послуги щоденно або періодично.

Адже саме такі обставини повинні бути відображені в актах проведення обстеження сім`ї суб`єкта владних повноважень.

Слід звернути увагу на акт про встановлення факту проживання від 10.12.2023, підписаного трьома сусідами ОСОБА_2 , власницею квартири, де проживав отримувач соціальних послуг, і головою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Весняне».

Даний акт свідчить про те, що позивачка та ОСОБА_2 (дата смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з листопада 2021 року по 12.09.2023 проживали разом однією сім`єю, вели спільний побут та сплачували комунальні послуги за адресою: АДРЕСА_1 . При складенні акту в квартирі були виявлені одяг, взуття, особисті речі, засоби гігієни, ліки, книги та посуд, які належали ОСОБА_2 та належать позивачці.

Також слід звернути увагу, що алгоритм дій щодо припинення виплати компенсації, передбачений Порядком №293.

Так, ним передбачено тимчасове зупинення виплати компенсації, у разі виявлення факту відсутності особи, яка надає соціальні послуги за місцем проживання особи, якій надаються такі послуги.

При цьому, цей Порядок регламентує, якщо протягом місяця особи не підтверджують місце проживання/перебування, фахівцями Управління здійснюється повторна перевірка за місцем проживання/перебування особи, якій надаються соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі, чи фізичної особи, яка надає соціальні послуги.

Після повторної перевірки фахівцями Управління та встановлення факту відсутності за місцем проживання/перебування виплата компенсації припиняється.

Водночас, матеріали справи не містять доказів повторної перевірки проживання/перебування ОСОБА_1 за місцем проживання особи, якій надаються соціальні послуги, що є порушенням вимог Порядку №293.

Також слід погодитись з висновком суду першої інстанції, що оформлення відповідачем рішення про припинення виплати компенсації, у вигляді рішення «Відмову в наданні соціальних послуг» є порушенням вимог наказу Міністерства соціальної політики України від 16.11.2020 №769 «Про затвердження форм документів, необхідних для надання соціальних послуг».

Отже, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів наголошує, що у цій справі суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права, не допустив порушень процесуального права та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розподіл судових витрат, відповідно до вимог статті 139 КАС України не передбачений.

Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.

Керуючись статтями 308, 311, 316, 322, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Доповідач - суддя І. О. Турецька

суддя Ю. М. Градовський

суддя Л. П. Шеметенко

Повне судове рішення складено 29.10.2024.