Судовий наказ

від 29.10.2024 по справі 713/4006/24

ВИЖНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 713/4006/24

Провадження №2-н/713/503/24

УХВАЛА

про відмову у видачі судового наказу

29.10.24 м. Вижниця

Суддя Вижницького районного суду Чернівецької області Кириляк А.Ю. розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 ,

УСТАНОВИВ:

До Вижницького районного суду Чернівецької області надійшла заява представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», юридична адреса: 58001, м. Чернівці, вул. Пауля Целана, 6, код ЄДРПОУ стягувача 42102122, про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 5222,88 грн. з ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

В порядку ч.5 та ч.6 ст.165 ЦПК України суд звернувся до Вижницької міської ради Вижницького району Чернівецької області - органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання фізичної особи боржника .

29.10.2024 року судом отримано відповідь з Вижницької міської ради про те, що ОСОБА_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Перевіривши заяву про видачу судового наказу та дослідивши додані до неї матеріали, суддя приходить до висновку, що необхідно відмовити у видачі судового наказу з таких підстав.

У статті 163 ЦПК України визначено вимоги до форми і змісту заяви про видачу судового наказу.

Зазначено, що заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником або його представником.

У заяві повинно бути зазначено: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; 5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

До заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

У відповідності до роз`яснень, які містяться в п.9, п.11 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №14 від 23.12.2011 року «Про практику застосування судами заяв у порядку наказного провадження» наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб`єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб`єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов`язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні, телекомунікаційні послуги, послуги телебачення та радіомовлення, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.

Частиною 3 ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У п.3 ч.2 ст.129 Конституції України закріплено основні засади судочинства, однією з яких є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Згідно ст.1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Судом установлено, в заяві про видачу судового наказу заявник , зазначає, що ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , однак належних, достатніх та допустимих доказів його фактичного проживання за вказаною адресою, із зазначенням періоду такого проживання, до матеріалів заяви не долучено, а також не надано доказів, що вказаний житловий будинок перебуває у його власності, а отже суду не надано доказів, що останній є споживачем комунальних послуг, наданих по даному житлу.

Також у порушення наведених вище положень процесуального закону до заяви не додано письмовий договір, укладений між боржником та заявником щодо надання послуг з постачання електричної енергії по вказаному особовому рахунку, а надана копія публічного типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг не містить дати укладення договору, дані про особу споживача та підписів його сторін.

З урахуванням зазначеного, суддя дійшов висновку, що у даному випадку заявником не виконано передбаченого ст.ст.12, 81 ЦПК України обов`язку з доведення належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами виникнення або порушення права грошової вимоги заявника боржником, за якою подано заяву про видачу судового наказу.

Відповідно до п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, у разі якщо, із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

Таким чином, вважаю за необхідне відмовити у видачі судового наказу за вимогою про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 на підставі п.8 ч.1 ст.165 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Враховуючи те, що судом відмовлено у видачі судового наказу, то відповідно до вимог ч.2 ст.164 ЦПК України внесена сума судового збору стягувачу ТОВ «ЧОЕК» не повертається.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 76-81, 160, 162, 165-167, 258, 260-261, 352-354, п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за вимогою Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія», про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію з ОСОБА_1 , - відмовити.

Апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду.

Суддя Антоніна КИРИЛЯК