Рішення

від 30.10.2024 по справі 136/2023/24

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/2023/24

провадження № 2-о/136/118/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,

за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку окремого провадження, цивільну справу

за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Липовецький відділ ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - заявник), через представника, звернувся до суду із вищевказаною заявою, у якій просив:

- встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ус. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., Україна.

Заявник обґрунтовує свою заяву наступними обставинами.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 09.01.2024 Старобільським РАЦС департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що 09.01.2024 складено відповідний актовий запис за №9. Місце смерті: російська федерація, луганська народна республіка, Старобільський район, с. Проїждже. Заявник є матір`ю ОСОБА_2 . Встановлення факту смерті ОСОБА_2 та її відповідна реєстрація необхідна заявнику, а оскільки матір проживала та померла на тимчасового окупованій території, необхідно встановити факт її смерті.

Ухвалою суду від 30.10.2024 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку окремого провадження з викликом сторін.

Заінтересованою особою відзиву на заяву не подано.

У судове засідання заявник не з`явився, однак у своїй заяві просив суд про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав та просили її задовольнити. Представник заінтересованої особи також не з`явилася, але у своїй заяві просила суд про розгляд справи без її участі поклавшись на розсуд суду.

Суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні на підставі зібраних у справі доказів, за відсутності осіб, які беруть участь у справі, при цьому не здійснюючи фіксацію судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як визначено в п. 8 ч. 1, ч. 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнові права фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення.

Згідно зі ст. 317 ЦПК України заява про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути подана членами сім`ї померлого, їхніми представниками або іншими заінтересованими особами (якщо встановлення факту смерті особи впливає на їхні права, обов`язки чи законні інтереси) до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання (перебування) заявника. Справи про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, розглядаються невідкладно з дня надходження відповідної заяви до суду. Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту смерті особи на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території України, визначеній такою відповідно до законодавства, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК.

У відповідності до ч. ч. 2, 3 ст. 49 ЦК України, смерть фізичної особи є актом цивільного стану, що підлягає державній реєстрації.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», державна реєстрація смерті проводиться на підставі документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров`я або судово-медичною установою; рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Згідно пункту 1 Розділу 5 Глави III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, які затверджені Наказом Міністерства юстиції України №52/5 від 18.10.2000 (зі змінами), підставою для реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть (форма №1 Об/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про смерть); б) фельдшерська довідка про смерть (форма № 106-І/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08.08.2006 №545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за №1150/13024 (далі - фельдшерська довідка про смерть); в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням несудових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Суд встановив, щозгідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 виданого 28.05.1984, заявник народився ІНФОРМАЦІЯ_3 про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено запис за №22. У графі «батьки» вказано: батько - ОСОБА_3 , мати - ОСОБА_2 . Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 09.01.2024 Старобільським РАЦС департаменту запису актів цивільного стану міністерства юстиції луганської народної республіки, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_2 , про що 09.01.2024 складено відповідний актовий запис за №9. Місце смерті: російська федерація, луганська народна республіка, Старобільський район, с. Проїждже.

Як вбачається з положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15 квітня 2014 року N 1207-VII будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами та/або особами є недійсним і не створює правових наслідків.

Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» від 22.12.2022 №309 (із змінами), територія Старобільського району Луганської області є окупованою, внаслідок чого на вказаній території не здійснюється діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування.

Отже, вищевказане свідоцтво про смерть ОСОБА_2 не створює правових наслідків на території України.Будь-яких інших офіційних документів, які б засвідчували її смерть немає.Липовецьким відділ державної реєстрації актів цивільного стану було відмовлено у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Вирішити в позасудовому порядку питання про реєстрацію факту смерті та отримання свідоцтва про смерті ОСОБА_2 заявник не має можливості.

Практикою Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян. Так, у Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21.06.1971 «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Європейський суд з прав людини послідовно розвиває цей принцип у своїй практиці, зокрема в рішеннях ЄСПЛ «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidouv. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozerv. The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). Зокрема ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих defacto органів та інститутів (окупаційної влади) далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за логікою цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprusv. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто, є окупованою)» (Mozerv.The Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142).

Суд, оцінивши подані заявником докази, вважає їх належними, допустимими та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, підтверджують існування обставин на які посилається заявник, а в сукупності, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи.

Метою встановлення факту є те, що від цього залежить виникнення у заявника відповідних спадкових прав, тобто породження безпосередніх юридичних наслідків.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимога про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ус. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., Україна, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Рішення суду про встановлення факту, який підлягає реєстрації в органах державної реєстрації актів цивільного стану або нотаріальному посвідченню, не замінює собою документів, що видаються цими органами, а є тільки підставою для одержання зазначених документів. Суд допускає негайне виконання рішення про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265, 273, 293, 315, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ), заінтересована особа: Липовецький відділ ДРАЦС у Вінницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: вул. В. Липківського, буд. 30, м. Липовець, Вінницький р-н, Вінницька обл., ЄДРПОУ - 20088505) про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ус. Проїждже, Старобільського р-ну, Луганської обл., Україна.

Рішення суду підлягає негайному виконанню.

Копію судового рішення направити учасникам справи, негайно після проголошення такого рішення та невідкладно надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для державної реєстрації смерті особи. Дане рішення є підставою для одержання свідоцтва про смерть в органах ДРАЦС.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду

Суддя Дмитро КРИВЕНКО