Ухвала

від 30.10.2024 по справі 489/6736/24

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/6736/24

провадження №1-кп/489/934/24

УХВАЛА

про застосування примусових заходів виховного характеру

30 жовтня 2024 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024152040001075 від 13.08.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Миколаєва, громадянина України, учня 9-Б класу Миколаївського ліцею № 53 Миколаївської міської ради, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

в присутності:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

неповнолітнього ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

законного представника ОСОБА_7 ,

педагога ОСОБА_8 ,

встановив:

24.02.2022 на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

19.03.2024 (більш точний час не встановлено). ОСОБА_3 діючи разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали щодо яких перебувають на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва), перебуваючи на території нежитлової будівлі під розміщення дитячого дошкільного закладу по АДРЕСА_2 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в нежитлову будівлю (забудову) під розміщення дитячого дошкільного закладу, умисно таємно викрали електрообладнання, а саме: кабель ВВГнгд пер.5х6 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 22628,66 грн.; кабель ВВГнгд пер. 5х10 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 19259,09 грн.; кабель (N) НХН FE180/Е30 пер. 4х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 15893,14 грн.; кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 5х16 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 14987,79 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Управлінню капітального будівництва Миколаївської міської ради матеріальний збиток на загальну суму 72768,68 грн.

Дії ОСОБА_3 підпадають під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Крім того, 24.02.2022 на всій території України Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу.

25.03.2024 (більш точний час не встановлено). ОСОБА_3 діючи разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали щодо яких перебувають на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва), перебуваючи на території нежитлової будівлі під розміщення дитячого дошкільного закладу по АДРЕСА_2 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в нежитлову будівлю (забудову) під розміщення дитячого дошкільного закладу, умисно таємно викрали електрообладнання, а саме: кабель ВВГнгд пер.5х16 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 50350,20 грн.; кабель ВВГнгд пер. 5х35 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 27068,11 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Управлінню капітального будівництва Миколаївської міської ради матеріальний збиток на загальну суму 77418,31 грн.

Крім того, 26.03.2024 (більш точний час не встановлено). ОСОБА_3 діючи разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали щодо яких перебувають на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва), перебуваючи на території нежитлової будівлі під розміщення дитячого дошкільного закладу по АДРЕСА_2 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в нежитлову будівлю (забудову) під розміщення дитячого дошкільного закладу, умисно таємно викрали електрообладнання, а саме: кабель ВВГнгд пер.3х6 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 13513,06 грн.; кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 5х4 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 7444,22 грн.; кабель ВВГнгд пер. 4х15 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 6623,17 грн.; кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 5х6 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 5908,77 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Управлінню капітального будівництва Миколаївської міської ради матеріальний збиток на загальну суму 33489,22 грн.

Також, 28.03.2024 (більш точний час не встановлено). ОСОБА_3 діючи разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали щодо яких перебувають на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва), перебуваючи на території нежитлової будівлі під розміщення дитячого дошкільного закладу по АДРЕСА_2 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в нежитлову будівлю (забудову) під розміщення дитячого дошкільного закладу, умисно таємно викрали електрообладнання, а саме: кабель ВВГнгд пер.2х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 3176,99 грн.; кабель ВВГнгд пер. 5х2,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 2132,58 грн.; кабель ВВГнгд пер. 5х4 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 1752,94 грн.; кабель ВВГнгд пер. 3х4 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 1604,10 грн.; кабель ВВГнгд пер. 3х2,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 102317,17 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Управлінню капітального будівництва Миколаївської міської ради матеріальний збиток на загальну суму 110983,78 грн.

Крім того, 29.03.2024 (більш точний час не встановлено). ОСОБА_3 діючи разом з неповнолітнім ОСОБА_9 , який діяв за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_10 (матеріали щодо яких перебувають на розгляді Ленінського районного суду міста Миколаєва), перебуваючи на території нежитлової будівлі під розміщення дитячого дошкільного закладу по АДРЕСА_2 , діючи повторно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, за раптово виниклим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, шляхом проникнення в нежитлову будівлю (забудову) під розміщення дитячого дошкільного закладу, умисно таємно викрали електрообладнання, а саме: кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 2х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 1525,57 грн.; кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 3х2,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 1376,27 грн.; кабель ВВГнгд пер.5х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 562,74 грн.; кабель ВВГнгд пер.3х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 82137,05 грн.; кабель (N) НХН FЕ180/Е30 пер. 3х1,5 мм2, у кількості 1000 м, вартістю 75535,21 грн.

Після чого, ОСОБА_3 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, спричинивши Управлінню капітального будівництва Миколаївської міської ради матеріальний збиток на загальну суму 161136,84 грн.

Дії ОСОБА_3 підпадають під ознаки суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням в інше приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.

Прокурор Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 звернулась до суду з клопотанням про застосування до неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру у вигляді застереження, обмеження його дозвілля і встановлення особливих вимог до його поведінки.

В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 вину у вчиненні суспільно небезпечних діянь та розмір заподіяної потерпілій особі матеріальної шкоди визнав повністю, у скоєному щиро кається, до своїх дій ставиться негативно. Проти задоволення клопотання прокурора не заперечував. Пояснив, що до недобудови потрапив з іншими неповнолітніми через зламану огорожу та розцінював це як забаву. Потім зрозуміли, що на цьому можна заробити. Вилучені на недобудові кабелі обпалювали, а мідь здавали. На недобудові бував біля п`яти раз, точно не пам`ятає.

Захисник та законний представник неповнолітнього та представник потерпілої особи просили клопотання прокурора задовольнити.

Педагог охарактеризувала неповнолітнього ОСОБА_3 як такого, що незацікавлений в навчанні, наслідком чого може бути дистанційне навчання, але вони разом з неповнолітнім та його матір`ю намагаються ситуацію з навчанням та поведінкою виправити, зацікавити дитину до навчання.

Заслухавши пояснення неповнолітнього, його законного представника, захисника, педагога, враховуючи думку прокурора, яка просила задовольнити клопотання, перевіривши докази та інші обставини, які мають істотне значення для вирішення питання про застосування примусових заходів виховного характеру, суд дійшов висновку про задоволення клопотання виходячи з наступного.

Заст. 498 КПК Україникримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 2ст. 97 КК України, примусові заходи виховного характеру, передбаченіст. 105 КК України, суд застосовує і до особи, яка не досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність.

Згідно з п.п. 1 - 3 ч.2ст.105 КК Українидо неповнолітнього може бути застосовано примусові заходи виховного характеру у виді застереження, обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог до поведінки неповнолітнього, передачі неповнолітнього під нагляд батьків чи осіб, які їх замінюють.

Суд зазначає, що застереження пролягає в осуді поведінки неповнолітнього судом, попередженні про неприпустимість порушення закону в подальшому з одночасним роз`ясненням наслідків повторного вчинення злочину, а також ухилення від застосування до особи інших примусових заходів виховного характеру.

Частиною 3статті 105 КК Українипередбачено, що тривалість заходів виховного характеру, передбачених пунктами 2 та 3 частини другої цієї статті, встановлюється судом, який їх призначає.

Згідно пункту 6 постанови Пленуму Верховногосуду Українивід 15.05.2006№ 2«Про практикурозгляду судамисправ прозастосування примусовихзаходів виховногохарактеру» обмеження дозвілля і встановлення особливих вимог щодо поведінки неповнолітнього (п.2 ч.2 ст.105 КК України) слід розуміти як: обмеження перебувати поза домівкою в певний період доби; заборону відвідувати певні місця, змінювати без згоди органу, який здійснює за ними нагляд, місце проживання, навчання чи роботи, виїжджати в іншу місцевість; покладення обов`язку продовжити навчання, пройти курс лікування (за наявності хворобливого потягу до спиртного або в разі вживання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів) тощо.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 КК України суд у кожному випадку встановлює конкретний строк, протягом якого органи, що здійснюють контроль та нагляд за поведінкою неповнолітнього, повинні пред`являти особливі вимоги щодо неї, а неповнолітній зобов`язаний їх дотримувати. З урахуванням даних про особу неповнолітнього та характеру вчиненого ним злочину чи суспільно небезпечного діяння суд визначає, які види дозвілля слід обмежити, а які - заборонити, або які обов`язки покласти на неповнолітнього і на який саме строк. Тривалість останнього має бути достатньою для виправлення неповнолітнього. На практиці обмеження дозвілля чи інші особливі вимоги щодо поведінки неповнолітнього можуть установлюватися на декілька місяців, що пов`язано, наприклад, із необхідністю пройти курс лікування від алкоголізму, наркоманії, токсикоманії, позбутися інших шкідливих для здоров`я звичок або закінчити навчання в школі, одержати професійні навики та працевлаштуватися (іноді - і на певний період після цього).

Згідно ч. 1ст. 501 КПК Українипід час постановлення ухвали в кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів виховного характеру суд з`ясовує такі питання:

1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння;

2) чи вчинено це діяння неповнолітнім у віці від 11 років до настання віку, з якого настає кримінальна відповідальність за це діяння;

3) чи слід застосувати до нього примусовий захід виховного характеру і якщо слід, то який саме.

Пунктом 2постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 №2 «Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру»передбачено, що відповідно до чинного законодавства примусові заходи виховного характеру можна застосовувати до особи, яка у віці від 14 до 18 років учинила злочин невеликої або середньої тяжкості, а також до особи, котра у період від 11 років до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що має ознаки дії чи бездіяльності, передбачених Особливою частиноюКК України.

Суд ухвалюючи судове рішення щодо неповнолітнього ОСОБА_3 керується принципом найкращих інтересів дитини, встановленого у ст. 3 Конвенції ООН про права дитини, відповідно до положеньглави 29КПК України.

В діях, ОСОБА_3 вбачаються ознаки суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що на момент вчинення вказаних кримінальних правопорушень, згідност. 22 КК України ОСОБА_3 не досягнув віку з якого передбачена кримінальна відповідальність. Суспільно-небезпечні діяння, що вчинив неповнолітній, підпадають під ознаки діянь, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, які, відповідно до ст.12 КК України, є тяжкими кримінальними правопорушеннями.

Кримінальні правопорушення вчинено ОСОБА_3 , який в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю та щиросердечно розкаявся, у віці 13 років.

Враховуючи наведене та те, що вказані кримінальні правопорушення вчинені ОСОБА_3 разом з іншими неповнолітніми ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (матеріали щодо яких виділено окреме провадження та які перебувають на розгляді у Ленінському районному суді міста Миколаєва), а також те, що вивченням особи, відносно якої подано клопотання, встановлено, що останній проживає разом з матір`ю, яка не має належного виховного впливу на сина, а батько з сім`єю не проживає. Із наданої директором Миколаївського ліцею № 53 характеристики вбачається, що ОСОБА_3 характеризується задовільно (має початковий та середній рівень знань з усіх предметів, зацікавленість до навчання відсутня, часто не виконував домашні завдання та не приєднувався до онлайн уроків під час дистанційного навчання, неуважний, потребує постійної допомоги та контролю збоку вчителів та батьків, не завжди дисциплінований, іноді може порушувати норми та правила поведінки, у різких формах може проявляти непослух, не завжди правильно реагує на зауваження вчителів, матері). В колективі однолітків почуває себе невпевненим, не у всіх випадках вміє адекватно оцінювати власну поведінку, має труднощі в спілкуванні з однокласниками, іноді буває агресивним та необдумано провокує конфліктні ситуації серед хлопців класу.

Крім наведеного, суд враховує, вік неповнолітнього та те, що останній раніше не судимий, задовільну характеристику за місцем навчання, відсутність матеріальних претензій потерпілої сторони, а також те, що ОСОБА_3 на обліку у лікаря нарколога та у лікаря психіатра не перебуває.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру, передбачені п.п. 1, 2 ч. 2 ст.105КК України, у вигляді застереження та обмеження неповнолітньому дозвілля щоденно з 18 години 00 хвилин до 07 години наступної доби та встановити особливі вимоги до його поведінки, а саме заборонити з19 години 00 хвилин до 07 години 00 хвилин відвідувати заклади відпочинку, розважальні заклади, а також залишати постійне місце проживання у вказаний період часу (за виключенням переміщення до найближчого укриття у разі оголошення сигналу повітряної тривоги) строком на один рік.

Крім того, неповнолітньому необхідно продовжити здобуття загальної середньої освіти.

Такі заходи сприятимуть виправленню неповнолітнього та будуть більш дієвим та ефективним способом впливу на останнього.

Керуючись ст.ст. 22, ст.97, ст.105 КК України, ст. ст.498,500,501 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_4 про застосування відносно неповнолітнього ОСОБА_3 примусових заходів виховного характеру задовольнити.

Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,уродженця м.Миколаєва, громадянинаУкраїни,учня 9-Бкласу Миколаївськоїліцею №53Миколаївської міськоїради, зареєстрованогота фактичнопроживаючого заадресою: АДРЕСА_1 примусовізаходів виховногохарактеру увигляді застереженнята обмеженняйого дозвіллящоденно з19години 00хвилин до07години 00хвилин наступноїдоби строкомна 1(один)рік тавстановити особливі вимогидо поведінкинеповнолітнього ОСОБА_3 , асаме заборонити увизначений часдоби відвідуватизаклади відпочинку,розважальні заклади,а такожзалишати простійнемісце проживання у вказанийчас доби (завиключенням переміщеннядо найближчогоукриття уразі оголошеннясигналу повітряноїтривоги), із зобов`язанням продовжити здобуття загальної середньої освіти.

Запобіжний захід відносно неповнолітнього не обрався.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Процесуальні витрати та речові докази відсутні.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1