Рішення

від 28.10.2024 по справі 293/1011/24

ЧЕРНЯХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/1011/24

Провадження № 2/293/441/2024

28 жовтня 2024 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Проценко Л.Й.

секретарясудового засідання Ничипорук Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Черняхів в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини

ВСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

28.06.2024 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовом до Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. В позовній заяві позивач просить суд визначити їй двохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба ОСОБА_2 . Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме земельну ділянку загальною площею 3,39 га, яка розташована на території Зороківської сільської ради Житомирського району Житомирської області на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №090729.

Позивач є єдиним спадкоємцем померлої, інших спадкоємців за заповітом чи за законом не має. 06.03.2023 позивач звернулась до приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. із заявою про прийняття спадщини. Однак, листом від 06.03.2024 її письмово повідомлено про відмову у вчиненні нотаріальної дії у зв`язку з пропуском встановленого законодавством строку для прийняття спадщини та роз`яснено, що надані нею документи не підтверджують її родинні відносини зі спадкодавцем, містять розбіжності в імені та прізвищі спадкодавця, що позбавляє можливості встановити статус спадкоємця по відношенню до спадкодавця.

17.01.2024 позивач звернулась до Корольовського районного суду м.Житомира із заявою про встановлення факту родинних відносин. Рішенням Корольовського районного суду №296/562/24 від 03.04.2024 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та нею - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Про те, що її баба мала земельну ділянку позивач дізналась випадково, перебираючи особисті речі померлої. Згодом вияснила, що її батько ОСОБА_3 не прийняв спадщину після своєї матері ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_3 помер. У зв`язку з цим позивач просить суд визнати поважною причину пропуску нею строку для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її баби ОСОБА_2 та визначити їй додатковий строк у два місяці.

ІІ. Процедура та позиції сторін

Ухвалою від 03.07.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання суд призначив на 11:00 год. 26.08.2024 (а.с.27).

Суд також постановив витребувати у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Наталії Василівни (місцезнаходження: 12301, Житомирська область, смт Черняхів, вул.Володимирська, 14) інформацію про те, чи заводилась спадкова справа після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Іванків, Черняхівського району Житомирської області (а.с.27).

26.08.2024 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. Позивач ОСОБА_1 01.08.2024 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с.29). Відповідач причини неявки до суду не повідомив. Суд відклав розгляд справи на 11 год. 30.09.2024 та продовжив строк підготовчого судового засідання не більш ніж на 30 днів (а.с.30).

09.09.2024 на адресу суду надійшло повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. про те, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 не заводилась (а.с.33-34).

30.09.2024 вказана справа не розглядалась у зв`язку з перебуванням головуючої судді Проценко Л.Й. в справі №278/3344/15-к. Розгляд справи відкладено на 15:00 год. 22.10.2024 (а.с.40).

22.10.2024 сторони в підготовче судове засідання не з`явились. Позивач ОСОБА_1 неодноразово подала до суду заяви про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує (а.с.37-39, 42-44). Відповідач представник Оліївської сільської ради в судове засідання не з`явився, причини неявки до суду не повідомив. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.41).

Враховуючи, що спір між сторонами не врегульовано, суд 22.10.2024 постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначив справи до судового розгляду по суті на 11:00 год. 28.10.2024 (а.с.45-46).

28.10.2024 сторони в судове засідання не з`явились. У матеріалах справи містяться заяви позивача про розгляд справи у її відсутності. Позов підтримує, просить його задовольнити (а.с.42-44).

Відповідач причини неявки до суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подав. Про день та час розгляду справи повідомлений належним чином (а.с.47).

У відповідності до частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 . Її батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 28.08.1986 (а.с.12). Із витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища №00021196448 від 13.10.2018 вбачається, що згідно актового запису складеного 26.09.2008 відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Житомирського міського управління юстиції у Житомирській області, за №1734 зареєстровано шлюб ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , прізвище якої після державної реєстрації - ОСОБА_8 . Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 19.05.2017 справа №296/1847/17 шлюб між ними розірвано. Факт розірвання шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_6 підтверджується також копією рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 19.05.2017 №296/1847/17 (а.с.13, 14-15).

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.06.2018 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , помер ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11)

Згідно свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 18.12.2006 ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Із свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 02.11.1959 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (а.с.10)

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 03.04.2024 у справі №296/562/24 встановлено факт родинних відносин між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на рівні рідних баби та онуки (а.с.16-17).

Із Державного акту серії ЖТ №090729 від 07.07.2004 ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Черняхівської райдержадміністрації від 15.03.2004 за №110 є власником земельної ділянки площею 3,39 га у межах згідно з планом, яка розташована на території Зороківської сільської ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва (земельні ділянки за кадастровими номерами 1825684400:10:000:0102 площею 1,68 га, №1825684400:10:000:0085 площею 1, 61 га та №1825684400:02:000:0121 площею 0,10 га (а.с.18).

Із повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 06.03.2023 №147/01-16 вбачається, що ОСОБА_1 пропустила строк для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, ОСОБА_1 роз`яснено, що із поданих нею документів не вбачається можливим встановити належне коло спадкоємців, у зв`язку з тим, що подані нею документи на підтвердження їх родинних відносин, містять розбіжності в імені та прізвищі спадкодавця, що позбавляє можливості встановити статус спадкоємця по відношенню до спадкодавця (а.с.19).

Відповідно до довідок виконавчого комітету Оліївської сільської ради Житомирського району Житомирської області №716 від 16.10.2023 та №333 від 07.06.2024 ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , дійсно на день смерті була зареєстрована в АДРЕСА_1 . Крім ОСОБА_2 в даному будинку за шість місяців до дня смерті, на день смерті та протягом шести місяців після її смерті був зареєстрований її співмешканець ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . Згідно записів по господарського обліку Зороківської сільської ради на 2006-2010 роки (книга№3, особ рах. №135) померлий 17.09.2009 ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на день смерті дійсно був зареєстрований за вище вказаною адресою. Крім померлого ОСОБА_9 протягом 6 місяців до дня його смерті, на день смерті та протягом 6 місяців після смерті за вище вказаною адресою інші зареєстровані особи відсутні (а.с.20,21).

Із повідомлення приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу Драч Н.В. від 06.09.2024 №493/01-09 вбачається, що спадкова справа до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 приватним нотаріусом не заводилась, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 06.09.2024 №78249677 (а.с.33,34).

ІV. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Спірні правовідносини регулюються нормами цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першоюстатті 13 ЦПК України судрозглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідност.315 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені факти родинних відносин між фізичними особами, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Відповідно до ч.2 ст.1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ч.1 ст.1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частиною 1 ст.1270 встановлено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Стаття 1272 ЦК України визначає наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, відповідно до якої якщо спадкоємець протягом строку, встановленогостаттею 1270цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 року у справі № 766/14595/16 (провадження № 61-6700св19), від 30 січня 2020 року у справі № 487/2375/18 (провадження № 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі № 450/1383/18 (провадження № 61-21447св19).

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту, тощо.

Як стверджує позивач в позовній заяві шестимісячний строк для прийняття спадщини після смерті баби ОСОБА_2 вона пропустила з тих причин, що не знала про наявність спадкового майна, а саме земельної ділянки та те, що її батько ОСОБА_3 , будучи спадкоємцем першої черги після смерті матері, не прийняв спадщину після її смерті. Помер 29.05.2018.

Законодавство не встановлює конкретний перелік поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини та такі причини оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи.

Тобто суд,розглядаючи такіпозови встановлюєсаму пособі наявністьпричин,що унеможливилисвоєчасне зверненняіз заявоюпро прийняттяспадщини, та оцінює їх з точки зору поважності.

Під час розгляду даної справи, судом здійснено оцінку кожного аргументу позивача, та доказів по справі. На підставі чого встановлено, що дані докази та аргументи є належними та допустимими, а також відповідають вимогам статті 95 ЦПК України. Суд зазначає, що позивач є спадкоємцем п`ятої черги спадкування після смерті баби ОСОБА_2 ЇЇ батько ОСОБА_3 , який був спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_2 , яка була його матір`ю помер ІНФОРМАЦІЯ_4 і не прийняв спадщину після її смерті.

Таким чином, необізнаність позивача ОСОБА_1 про існування спадкового майна, суд визнає поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини після смерті баби, оскільки необізнаність є людським фактором, наявність якого не дає змоги володіти певною інформацією через незалежні від волі особи обставини, а тому вона не може бути підтверджена відповідними доказами.

В той час, як факт необізнаності особи про наявність спадкового майна може бути спростовано шляхом надання суду інших доказів, що свідчать про протилежні обставини, однак матеріали справи таких доказів не містять.

Суд також враховує, відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , які мають право на обов`язкову частку у спадщині за законом чи в установленому порядку прийняли спадщину після її смерті. Вказані обставинипідтверджуються повідомленнямнотаріуса провідсутність спадковоїсправи щодопомерлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Тобто, надання позивачу додаткового строку для прийняття спадщини не порушить права та свободи інших осіб.

Виходячи з вищенаведеного, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

VІ. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ МІЖ СТОРОНАМИ

Згідно з ч.1ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розподіляючи судові витрати у виді судового збору, суд керується частиною дев`ятою статті 141 ЦПК України, яка передбачає, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що жодним рішенням відповідача права позивача не порушені та позивач не просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати, суд залишає судові витрати понесені позивачем за нею, та вважає за можливе не стягувати їх з відповідача.

Керуючись ст.ст. 4,13,141, 247, 258,259,263-265,268, 352,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

Позов задовольнити повністю.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Іванків, Черняхівського району Житомирської області, терміном у 2 (два) місяці з дня набрання рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної силипісля закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Складання повного тексту рішення суду відкласти на строк не більш як десять днів.

Відомості про сторін по справі.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Оліївська сільська рада Житомирського району Житомирської області.

Місце знаходження: вул.Л.Ступницького, 68, с.Оліївка, Житомирський район, Житомирська область, 12402.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.10.2024.

Головуюча суддя Людмила ПРОЦЕНКО