Рішення

від 29.10.2024 по справі 404/831/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/831/24

Номер провадження 2/404/195/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2024 року представник Органу опіки та піклування Кропивницької міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Комунальний заклад «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, просив суд відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав, дитину передати на опікування органу опіки та піклування Кропивницької міської ради та стягнути з відповідача аліменти.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що відповідач є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відомості про батька дитини у свідоцтві про народження були записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Дитина знаходиться на обліку управління з питань захисту прав дітей, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

Працівниками управління з відповідачем неодноразово проводились профілактичні бесіди під час яких роз`яснювались її батьківські права, обов`язки та відповідальність, передбачену за ухилення від їх виконання. Однак, позитивні зміни у виконанні відповідачем батьківських обов`язків відсутні.

Вказано, що 15 січня 2024 року представниками управління, Кропивницького районного управління поліції, Кропивницького міського центру соціальних служб здійснено виїзд за місцем проживання родини ОСОБА_3 , двері в квартиру були відчинені, вдома нікого не було, виявлено, що в квартирі умови для проживання вкрай незадовільні, холодно, брудно, постільна білизна брудна, речі розкидані по підлозі, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Сусіди повідомили, що відповідач відсутня вдома з 14 січня 2024 року. Дитина перебуває зі співмешканцем матері.

Під час відвідування встановлено, що співмешканець перебував в стані алкогольного сп`яніння, дитину відібрано та влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради».

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини рівень безпеки ОСОБА_2 оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у матері.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2024 року відкрито провадження у справі, призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 червня 2024 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні.

Представник позивача у судове засідання подав заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, судове засідання просив провести за його відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явилися, подали до суду заяву, в якій просила розглянути справу за її відсутністю, у задоволенні позову просила відмовити. Відзив на позов до суду не подавала.

Представник КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради у судове засідання надав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження, відомості про батька дитини записані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Дитина ОСОБА_2 знаходиться на обліку управління з питань захисту прав дітей, як такий, що перебуває в складних життєвих обставинах, у зв`язку з ухиленням матері від виконання батьківських обов`язків.

10 липня 2023 року, 09 серпня 2023 року та 15 січня 2024 року представниками управління здійснено виїзд за місцем проживання родини ОСОБА_3 .

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 15 січня 2024 року двері в квартиру були відчинені, вдома нікого не було, виявлено, що в квартирі умови для проживання вкрай незадовільні, холодно, брудно, постільна білизна брудна, речі розкидані по підлозі, продукти харчування та приготовлена їжа відсутні. Сусіди повідомили, що відповідач відсутня вдома з 14 січня 2024 року. Дитина перебуває зі співмешканцем матері. Під час відвідування встановлено, що співмешканець перебував в стані алкогольного сп`яніння.

За результатами проведення оцінки рівня безпеки дитини рівень безпеки ОСОБА_2 оцінено за ознакою «дуже небезпечно», що передбачає негайне відібрання дитини у матері.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 19 січня 2024 року, вирішено відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері ОСОБА_1 .

Дитину було відібрано та влаштовано до КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради».

Відповідно до рішення виконавчого комітету Кропивницької міської ради від 11 червня 2024 року №621, затверджено висновок щодо доцільності відібрання малолітньої дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення її батьківських прав.

За змістом частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

На підставі частини 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно із статтею 18 Закону України «Про охорону дитинства» держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Частинами першою, другою статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов`язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

У статті 7 СК України визначено необхідність забезпечення дитині можливості здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України; регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно зі статтею 150 СК України, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини; фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до частин першої та другої статті 155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до статті 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Інші випадки, коли дитина може бути відібрана від батьків, про які йдеться у частині першій статті 170 СК України, охоплюють ситуації, коли залишення дитини у батьків є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. Така небезпека може випливати не лише з поведінки батьків, а й з їх особистих негативних звичок (демонстрація та заохочення у дитини до розпусної поведінки). Для відібрання дитини від батьків достатня наявність ризику лише для життя, здоров`я або лише для морального виховання. Варто враховувати й ступінь небезпеки для кожної окремо взятої дитини, враховуючи її фізичний та психічний розвиток.

Наведене узгоджується з правовим висновком щодо врахування найкращих інтересів дитини при розгляді справ, які стосуються прав дітей, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 402/428/16-ц (провадження № 14-327 цс 18).

Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Згідно ст.182 ЦПК України та роз`яснень, що містяться в п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 р. №3, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З огляду на викладене, відповідач як матір належним чином не піклується про життя та здоров`я дитини, її фізичний та духовний розвиток, не реагує на профілактичні бесіди, проведені з нею, не виконує надані рекомендації, а тому суд вважає, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір.

Керуючись ст.10,76-83,247,258,259,264,265,268,273,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Відібрати дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , без позбавлення її батьківських прав.

Дитину ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передати на опікування органу опіки та піклування Кропивницької міської ради.

Стягнути з ОСОБА_1 аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь тих осіб або установ, яким буде передана дитина, починаючи з 01.02.2024 року і до повноліття дитини ОСОБА_2 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2422 грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Орган опіки та піклування Кропивницької міської ради, місцезнаходження: 25022, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, буд.41.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 .

Третя особа: КП «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Кіровоградської обласної ради, місцезнаходження:, 25005, м. Кропивницький, вул. Героїв-земляків, буд. 50.

Повний текст судового рішення складено 31.10.2024 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда