Ухвала

від 31.10.2024 по справі 303/8784/24

МУКАЧІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 303/8784/24

2-о/303/471/24

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

31 жовтня 2024 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Заболотний А.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чинадіївська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою, заінтересована особа Чинадіївська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме просить встановити факт належності правовстановлюючих документів.

Вивчивши подану заяву, слід прийти до висновку про необхідність залишення її без руху за таких підстав.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», вирішуючи питання про прийняття заяв про встановлення фактів, що мають юридичне значення, судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

У поданій заяві заявник просить: встановити факт належності правовстановлюючих документів ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 18.11.2009 року № 69; свідоцтва про право власності на нерухоме майно земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку № НОМЕР_1 від 27.07.2013 року; витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, домоволодіння в АДРЕСА_1 від 26.11.2009 року; витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно домоволодіння в АДРЕСА_2 від 07.09.2010 року; витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 7028574 від 27.07.2013 року на земельну ділянку в домоволодіння в АДРЕСА_3 ; довідки № 25113 від 24.12.2004 року, виданої ТзОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»; довідки № 461/1 від 11.08.2010 року, виданої ТзОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Відповідно до ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч. 2 ст. 318 ЦПК України).

До того ж, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 12 постанови «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 року, при розгляді справи про встановлення належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

У зв`язку з цим звертається увага на те, що до предмету розгляду цієї заяви заявником віднесено документи, що не є правовстановлюючими (довідки ТзОВ «Мукачівське районне бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», витяги з реєстру).

Таким чином заявнику слід конкретизувати свої вимоги відповідно до зазначеного вище, а також подати докази про те, що правовстановлюючі документи належать заявник і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року, в яких зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв`язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист, залишення заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя після усунення недоліків позову.

Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи зазначене, заява підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Чинадіївська селищна рада, про встановлення факту, що має юридичне значення - залишити без руху.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п`яти днів з дня отримання ухвали.

Роз`яснити, що якщо заявник не усуне недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявнику (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).

Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.М.Заболотний