Ухвала

від 31.10.2024 по справі 642/5507/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

31.10.2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року

м.Харків

Справа № 642/5507/23

Провадження № 2/642/448/24

Ленінський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Петрової Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Кайдалової Я.О.

представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вайленко Г.О.,

представника відповідача ТОВ «Пенсіон-ЮА» - адвоката Кушнарьова Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м.Харкові клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вайленко Ганни Олександрівни про надання дозволу на проведення трансляції судових засідань на офіційному каналі YouTube «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України» у цивільній справі №642/5507/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», треті особи: ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С. про розірвання договору довічного утримання,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Ленінського районного суду м.Харкова Петрової Н.М. перебуває цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Пенсіон-ЮА», треті особи: ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С. про розірвання договору довічного утримання.

30.10.2024 через електронний суд надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вайленко Г.О. про надання дозволу на проведення трансляції судових засідань на офіційному каналі YouTube «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України» у цивільній справі №642/5507/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», треті особи: ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», Харківська міська рада, приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С. про розірвання договору довічного утримання.

Клопотання обґрунтовано тим, що дана справа має значний суспільний інтерес, оскільки має значення для усього суспільства, особливо для осіб похилого віку як соціально незахищеної верстви населення. Зазначає, що суспільний інтерес до даної справи проявляється в контексті можливого впливу ухваленого у даній справі судового рішення на права, свободи та інтереси інших осіб похилого віку. З урахуванням викладеного, зважаючи на принципи гласності, публічності та відкритості, просила суд постановити ухвалу про надання дозволу на трансляцію судових засідань по даній справі на офіційному каналі «YouTube» «Судова влада України» та вебпорталі «Судова влада України».

Представник відповідача ТОВ «Пенсіон-ЮА» - адвокат Кушнарьов Є.І. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання представника позивача, обґрунтовуючи відсутність у даній справі суспільного інтересу, дана справа є приватно-правовим спором між позивачем - фізичною особою та відповідачем - юридичною особою, що виник із договірних відносин; не стосується прав чи обов`язків невизначеного кола осіб або певних верств громадськості; ознаки публічно-правових правовідносин відсутні. За весь час розгляду справи жодна стороння особа не цікавилася розглядом справи, не була присутня в судовому засідання, хоча вони проводяться гласно та відкрито.

Треті особи - Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів» та приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Наталія Сергіївна в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, надали суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, приходить до наступного висновку.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Частиною 4ст.7 ЦПК Українивстановлено, що особи, які присутні в залі судового засідання, представники засобів масової інформації можуть проводити у залі судового засідання фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу суду, але з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 ЦПК України, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» трансляція судового засідання здійснюється з дозволу суду. Якщо всі учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, здійснюється транслювання перебігу судового засідання в мережі Інтернет в обов`язковому порядку.

Таким чином законодавець поклав вирішення цього питання на розсуд суду, оскільки здійснення трансляції судового засідання обумовлено дозволом головуючого. Тобто, вказані правові норми свідчать, що учасники справи мають право брати участь в режимі відеоконференції, а також право на трансляцію судових засідань в разі їх виклику в судове засідання.

Згідно з ч.6 ст.7 ЦПК України встановлено, що проведення в залі судового засідання фотозйомки, відеозапису, а також трансляція судового засідання повинні здійснюватися без створення перешкод у веденні засідання і здійсненні учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав.

Публічність провадження захищає особу від таємного правосуддя, на яке не поширюється суспільний контроль, вона також є одним із способів збереження довіри до судів. Прозорість та відкритість судового розгляду дозволяють втілювати право кожної особи на справедливий судовий розгляд. (серед інших, Рішення у справі Riepan проти Австрії від 14 лютого 2001 року, заява № 35115/97, параграф 27).

Обов`язок відкритості судового розгляду має винятки, які, в цілому, зводяться до випадків захисту інтересів неповнолітніх, захисту приватного життя сторін, а також у особливих обставинах, коли публічність розгляду може зашкодити інтересам правосуддя.

Такі винятки мають бути належно виправданими та залежати від обставин справи (Рішення у справі Welke та Biaіek проти Польщі від 15 вересня 2011 року, заява №15924/05, параграф 74).

Отже, дані норми права передбачають правову регламентацію порядку використання портативних засобів у ході розгляду судової справи.

Пунктом 7 ст. 129 Конституції України передбачає дію принципу гласності в українському судочинстві, що сприяє демократизації судочинства. Принцип гласності означає, що розгляд в цивільних судах є відкритим, що забезпечує присутність на слуханні справи будь-якій особі, тобто передбачається можливість вільного доступу в зал судового засідання не тільки осіб, що беруть участь у справі, але й всім іншим особам, що виявили бажання бути присутнім при вирішенні спору. З метою висвітлення ходу процесу і його результатів у залі можуть бути присутнім працівники засобів масової інформації.

Гласність цивільного процесу полягає в тому, що, за загальним правилом, суд розглядає справи у відкритих засіданнях при громадянах, які не є учасниками процесу, при представниках засобів масової інформації, що мають вільний доступ до залу судового засідання.

Принцип гласності це закріплені у законі основні положення щодо порядку і меж доступу громадськості і окремих осіб до інформації про хід провадження у цивільній справі та його результати.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд наголошує, що судовий розгляд даної справи здійснюється з безумовним дотриманням принципів гласності та відкритості.

Слід зазначити, що якщо судовий розгляд має значний суспільний інтерес, допускається призначення проведення он-лайн трансляцій судових засідань в мережі Інтернет на «YouTube»каналі на веб-сторінці суду веб-порталу «Судова влада України», на підставі ухвали суду, що приймається з урахуванням думки сторін та можливості проведення таких дій без шкоди для судового розгляду.

Виходячи з тлумачення правової норми, закріпленої в ч. 5ст. 7 ЦПК України, питання про призначення проведення он-лайн трансляцій судових засідань є правом суду, а не обов`язком, яке пов`язано із суддівським розсудом (дискреційними повноваженнями).

Легальне визначення терміну «суспільний інтерес» на нормативному рівні відсутнє, хоча суспільний інтерес являє собою гармонізований інтерес публічних і приватних осіб та може кваліфікуватися як суспільна користь, соціальний ефект від здійснення партнерства в будь-якій сфері права.

На суд покладається обов`язок у кожному конкретному випадку з`ясовувати, чи мав місце «суспільний інтерес» та чи є інформація суспільно необхідною.

Відповідно до ст.29 Закону України «Про інформацію», предметом суспільного інтересу вважається інформація, яка свідчить про загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов`язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.

Інформація про значний суспільний інтерес до даної цивільної справи та про наявність самого предмету такого суспільного інтересу в матеріалах справи відсутня і учасниками судового процесу не надана. Не вбачається такого суспільного інтересу та контролю за судовим процесом з боку громадськості і на стадії підготовчого засідання, при тому, що судове слухання проводиться у відкритому судовому засіданні.

Однак, представником позивача не наведено наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що є предметом суспільного інтересу.

Крім того, дана справа є приватно-правовим спором між позивачем - фізичною особою та відповідачем - юридичною особою, що виник із договірних відносин; не стосується прав чи обов`язків невизначеного кола осіб або певних верств громадськості; ознаки публічно-правових правовідносин відсутні.

Викладені у клопотанні доводи про проведення судових засідань на YоuТubе - каналі «Судова влада України» та порталі «Судова влада України» не доводять наявності гармонізованого інтересу публічних і приватних осіб до даної справи, як інформації, що являється предметом суспільного інтересу, не представлено жодних доказів на підтвердження існування таких обставин, відповідно немає підстав вважати і те, що таким чином може бути підвищено довіру до судової гілки влади.

Слід також зазначити, що справа розглядається у відкритому судовому засіданні, отже, всі бажаючі мають можливість бути присутніми в судовому засіданні, а судом здійснюється фіксування судових засідань за допомогою офіційного технічного засобу.

Державна судова адміністрація України повідомила про функціонал для трансляції судових засідань листом №15-11450/23 від 27.09.2023. Йдеться мова про виконання пункту 5 рішення Ради суддів України від 30.08.2023 № 36 "Про організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади" державні підприємства "Інформаційні судові системи" та "Центр судових сервісів" (далі - Підприємства) за дорученням ДСА України здійснили заходи щодо відновлення процедури проведення онлайн-трансляцій судових засідань на каналі "Судова влада України", створеному на YouTube.

Здійснювати онлайн-трансляцію судового засідання можливо за умови дотримання таких правил:

1. Не пізніше ніж за три робочих дні до проведення судового засідання надіслати на адреси електронної пошти Підприємств inbox@ics.gov.ua та inbox@ccs.court.gov.ua офіційний лист суду із заявкою на забезпечення проведення відеотрансляції судового засідання із зазначенням у ньому:

1) єдиного унікального номера справи;

2) інформації про справу (назва сторони в справі, суть позову, стаття обвинувачення тощо) - не більше 50 символів;

3) дати та часу, на які призначено засідання;

4) номер телефону та прізвище, ім`я та по батькові особи, відповідальної за технічне забезпечення трансляції в суді. Але до виконання зазначеного, секретар судового засідання разом з спеціалістом суду має здійснити заходів щодо тестування апаратури суду про можливість онлайн трансляції судових засідань.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.

В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1ст. 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.

Таким чином, задоволення клопотання неминуче призведе до чергового відкладення слухання справи, оскільки на забезпечення виконання ухвали знадобиться перерва для виконання вимог листа Державної судової адміністрації України про можливість онлайн трансляції по справах, які мають значний суспільний інтерес.

Крім того, згідно повідомлення головного спеціаліста ДПІСС наразі трансляції судових засідань на офіційному каналі YouTube «Судова влада України» не проводиться у зв`язку з численними атаками ботів на он-лайн трансляції судових засідань.

Зважаючи на суть справи, яка розглядається, предмет та підстави позову, суд відхиляє доводи представника позивача про велике суспільне значення та значний суспільний інтерес з боку громадськості до неї, як безпідставні та вважає недоцільним здійснювати трансляцію судового засідання в даній справі.

Відмова в клопотанні ніяким чином не порушує гласність та відкритість судового провадження, відповідає меті судового провадження, що відбувається за правилами цивільного судочинства, сприяє завданням цивільного судочинства, своєчасному розгляду і вирішенню справ з дотриманням принципу розумності строків, та не є обмеженням доступу до правосуддя.

Відсутність дозволу на трансляцію не позбавляє осіб, присутніх в залі судового засідання, проводити фотозйомку, відео- та аудіо запис без отримання окремого дозволу суду з урахуванням обмежень, встановлених законом відповідно до ч.4ст.11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Учасники судового провадження можуть отримати копію відеозапису судового засідання на електронному носії та висвітлити в засобах масової інформації хід судового процесу в обсязі, якому вважають за потрібно, що стосується також і осіб, присутніх в залі судового засідання, які проводили фотозйомку, відео- та аудіо запис без отримання окремого дозволу суду з урахуванням обмежень.

Керуючись ст. ст.2, 7, 11,222, 258-261, 353 ЦПК України, ч. 4 ст. 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»,суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Вайленко Ганни Олександрівни про надання дозволу на проведення трансляції судових засідань на офіційному каналі YouTube «Судова влада України» та на вебпорталі «Судова влада України» у цивільній справі №642/5507/23 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пенсіон-ЮА», треті особи: ТОВ «Центр допомоги та соціального захисту пенсіонерів», приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Кравченко Н.С. про розірвання договору довічного утримання - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Наталя ПЕТРОВА