Рішення

від 30.10.2024 по справі 711/5385/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5385/24

Номер провадження2-а/711/55/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Казидуб О.Г.

за участю секретаря судового засідання Шульга А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду за адміністративним позовом до Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує тим, що 27.06.2024 поліцейський 1 взвод 4 рота 1 бат. УПП в Чернігівській області рядовий поліції Павліченко Павло Миколайович виніс постанову ЕНА № 2486644 про те, що 27.06.2024 в районі с. Красилівка Чернігівської області А/Д МО-1, 112 км водій ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 107 км/год, при цьому на його думку начебто порушив обмеження швидкості руху на 20 км (що зафіксовано приладом Tru САМ II), чим порушив пункт 12.4 Правил дорожнього руху.

Позивач вважає, що поліцейським рядовим поліції взв. № 4 роти № 1 Управління патрульної поліції в Полтавській області ОСОБА_2 безпідставно притягнуто його до адміністративної відповідальності з огляду на наступне.

Вказує, що інспектором зазначено, що водій керуючи транспортним засобом, в н.п. НОМЕР_1 рухався зі швидкістю 107 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год.

При цьому притягнуто його до відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП. Яка встановлює відповідальність перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину.

Відповідальність же швидкості руху більш ніж на 20 км/год передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, інспектор патрульної поліції не правильно кваліфікував адміністративне правопорушення - за перевищення швидкості руху більш ніж на 20 км/год повинен був притягнути до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а натомість притягнув до відповідальності за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Матеріали справи не містять достатньої кількості належних та допустимих доказів, які б вказували на факт вчинення ОСОБА_1 протиправних діянь, визначених диспозицією ч.4 ст. 122 КУпАП перевищення швидкості на 50 км/год, в той час як інспектор УПП зазначив в постанові про перевищення ОСОБА_1 20 км/год, за що передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП , а не за ч. 4 ст. 122 КУпАП.

Зазначене свідчить про відсутність складу адміністративного правопорушення за ч. 4 ст. 122 КУпАП, що є підставою для скасування постанови та закриття провадження у справі.

Працівником поліції не надано жодного доказу на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення ним та доказів його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Просить, визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 27.06.2024 серія ЕНА № 2486644 та закрити провадження у справі.

05 липня 2024 року ухвалою суду адміністративний позов залишено без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.

10 липня 2024 року ухвалою суду адміністративний позов прийнятий до розгляду, розгляд справи вирішено проводити у позовному провадженні з особливостями встановленими параграфом 2 глави 11 КАС України, призначено у справі судове засідання з повідомленням сторін. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву.

29 серпня 2024 року відповідачем Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області ДПП через канцелярію суду надано Відзив на позовну заяву в якому зазначено, що позовні вимоги ОСОБА_1 вважає необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Так, 27.06.2024 року о 11 год. 27 хв. в с. Красилівка, а/д Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 112 км., водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки КІА MAGENTIS, номерний знак НОМЕР_2 в населеному пункті с. Красилівка, а/д М 0, 112 км позначеному д.з. 5.49 на білому фоні та рухався зі швидкістю 107 км/год., чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год. Швидкість вимірювалась лазерним вимірювачем швидкості ТЗ TruCam II LTI 20/20 серійний ТС008431, чим порушив п. 12.4 ПДР.

Зазначають, що у п. 5 (суть та обставини правопорушення) під час винесення оскаржуваної постанови, було допущено технічну описку, а саме замість «50», вказано «20».

На основі написаного рапорту поліцейського роти № 4 ОСОБА_2 , описку було виправлено та завірено печаткою відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП. Вважають, що даний факт не впливає на суть вчиненого правопорушення та його кваліфікацію, і не може бути підставою для задоволення позову, оскільки копія виправленої постанови та рапорту направилася на адресу позивача разом з відзивом.

Враховуючи фактичні обставини даної справи, окремі недоліки оформлення постанови у справі про адміністративні правопорушення не можуть розглядатись як підстава для її скасування, адже зі змісту постанови серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року вбачається суть порушення, а також наявні усі обов`язкові відомості вчиненого правопорушення.

Тому, вважають, що постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року, яка винесена відносно позивача, містить всі необхідні відомості, передбачені ст. 283 КУпАП.

Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam II LTI 20/20 (серійний номер ТС008431).

Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Красилівка, Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах.

Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Таким чином, гр. ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначають, що, враховуючи всі наявні матеріали даної справи та докази вчинення адміністративного правопорушення, всі зауваження позивача як підстави для скасування оскаржуваної постанови не знаходять свого підтвердження, носять суто суб`єктивний характер та свідчать лише про намагання уникнути адміністративної відповідальності, а тому просить суд відмовити повністю у задоволенні позовних вимог в повному, а постанову по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року, залишити без змін.

23 вересня 2024 року ухвалою суду замінено відповідача Управління патрульної поліції у Чернігівській області Департаменту патрульної поліції на належного відповідача, а саме, на Департамент патрульної поліції.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, надавши через канцелярію суду заяву, в якій зазначив, що просить розглянути справу за його відсутності. Також зазначив, що позовні вимоги підтримує та просить їх задоволити.

Представник відповідача Департаменту патрульної поліції в судове засідання не з`явився, надавши через систему «Електронний суд» заяву, в якій зазначено, що позовні вимоги не визнають, проти їх задоволення заперечують. Зазначають, що з урахуванням надісланого на адресу суду 20 серпня 2024 року, просять розгляд справи проводити за відсутності представника відповідача та прийняти рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, а постанову серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року залишити без змін.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними.

Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 55 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Також рішення суб`єкта владних повноважень не може ґрунтуватися на припущеннях.

Предметом судового дослідження за даними правовідносинами є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.

Згідно ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким відповідно до статті 9 КУпАП є протиправна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).

В судовому засіданні встановлено, що згідно Постанови Серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне стягнення про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, 27.06.2024 о 11:27:01 с. Красилівка, дорога М 01, 112, водій керуючи т/з в населеному пункті с. Красилівка, а/д МО-1, 112 км, позначеному д.з. 5.49, на білому фоні, рухався зі швидкістю 107 км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км/год. Швидкість руху вимірювалась приладом TruCam II LTI 20/20 серійний ТС008431 чим порушив п.12.4.ПДР порушення швидкісного режиму в населених пунктах, чим порушив ч.1 ст.122 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп.

Представником відповідача разом з відзивом до суду було подано Рапорт поліцейського взводу № 1 роти № 4 БУПП в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції Павліченко П.М. від 20.08.2024р. з якого вбачається, що під час винесення ним постанови за ч.4 ст. 122 КупАп відносно гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Серія НОМЕР_3 , відбулась механічна описка, а саме замість «50» було вказано «20». Після виявлення вказаної описки, остання була ним виправлена. Водій ОСОБА_1 рухався зі швидкістю 107км/год, при цьому перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 50 км/год.

Також, надано копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі Серії ЕНА № 2486644 від 27.06.2024, в якій вбачається, що в ній наявне виправлення, а саме, в частині - «… перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 20 км. …», виправлено: «… перевищив встановлене обмеження швидкості руху більш ніж на 50 км. …». Дане виправлення описки було завірено печаткою відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Чернігівській області ДПП.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично -дорожній мережі.

Згідно з частиною 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасникам дорожнього руху ставиться в обов`язок знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Статтею 31 Закону України «Про Національну поліцію» зазначено, що поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001р. №1306 (із змінами та доповненнями).

Згідно п.12.4. ПДР України у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Відповідно додиспозиції ч.4ст.122КУпАП,Перевищення встановленихобмежень швидкостіруху транспортнихзасобів більшяк нап`ятдесят кілометрівна годину- тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

В судовому засіданні судом було оглянуто відеозапис та фото з приладу TruCam II LTI 20/20 серійний ТС008431 (серійний номер ТС008431), наданих відповідачем, з яких вбачається, що дійсно автомобіль KIA MAGENTIS, д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 , рухався зі швидкістю 107 км/год, що є, дійсно, перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 57 км/год.

На думку суду, доводи позивача щодо не правильної кваліфікації адміністративного правопорушення не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Відповідно до ст. 251 КУпАПдоказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Позивач ОСОБА_1 в позовнійзаяві зазначає,що працівникомполіції не надання жодного доказу на підтвердження вчинення адміністративного правопорушення та доказів його вини у вчиненні правопорушення

Суд вважає, що відповідачем було надано достатньо доказів для підтвердження вчинення адміністративного правопорушення позивачем ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності була винесена правомірно, є законною та скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. 122, 283, 287 289, 293 КУпАП, ст. ст. 2, 5, 6, 9, 14, 72-78, 241-246, 250, 255, 286, 293-295 КАС України, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 доДепартаменту патрульноїполіції проскасування постановипо справіпро адміністративнеправопорушення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через Придніпровський районний суд м. Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Головуючий: О. Г. Казидуб