ЄУ№ 712/9137/24
Провадження №2/712/2866/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2024 року Соснівський районний суд м. Черкаси
у складі: головуючого судді Стеценко О.С.,
за участю секретаря судового засідання Дубини В.В., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 , третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Руднєва 97», Черкаської міської ради, треті особи,які незаявляють самостійнихвимог напредмет спору,на сторонівідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання наймачем,
У С Т А Н О В И В :
Стислий виклад позиції позивача
Позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з позовом до відповідачів, в якому просить визнати його наймачем житлової кімнати АДРЕСА_1 .
У обґрунтування позову посилається на те, що з червня 2000 року ОСОБА_5 проживав в кімнаті АДРЕСА_1 разом з цивільною дружиною - ОСОБА_4 .
20 червня 2000 року між ОСОБА_4 та ВАТ «Продтовари» було укладено договір № 446 найму сімейної кімнати (ліжко-місця) в гуртожитку по АДРЕСА_2 .
Згідно із п. 1 Договору, ВАТ «Продтовари» надало ОСОБА_4 кімнату АДРЕСА_1 для користування нею і членами її сім`ї.
У 2003 році у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 народилась дитина - ОСОБА_3 .
У зв`язку з цим ОСОБА_4 звернулась до ВАТ «Продтовари» із заявою про надання у користування додаткової сусідньої кімнати № 52.
ВАТ «Продтовари» заяву задовольнили. У подальшому рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.05.2018 за ОСОБА_4 було визнано право користування житловою кімнатою АДРЕСА_3 .
Позивач із донькою ОСОБА_3 продовжив проживати в кімнаті АДРЕСА_1 та утримувати майно.
Отже з червня 2000 року позивач фактично проживає в кімнаті АДРЕСА_1 . Повністю несе витрати по утриманню майна та з цих підстав є фактично наймачем зазначеної кімнати.
У подальшому ОСОБА_4 була знята з реєстрації в даній кімнаті та місце проживання зареєструвала в кімнаті № НОМЕР_1 .
Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21 жовтня 2003 року гуртожитку по АДРЕСА_2 встановлено статус гуртожитку для проживання сімей.
16 березня 2011 року, на підставі втраченого договору найму, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .
У серпні 2013 року гуртожиток по АДРЕСА_2 перейшов у власність громади міста Черкаси.
Рішенням Черкаської міської ради № 4-587 від 27.03.2014 залишено цілісний майновий комплекс «гуртожиток» та дозволено приватизацію його житлових приміщень.
З часу заселення до кімнати № 54 позивач фактично, вчасно та в повному обсязі сплачує комунальні послуги, утримує кімнату в належному вигляді, проводить ремонт.
07 березня 2024 року адвокатом, в інтересах позивача, було направлено заяву до Черкаської міської ради з проханням укладення договору найму кімнати АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 .
02 квітня 2024 року було отримано відповідь Черкаської міської ради, з якої вбачається, що правові підстави для підписання договору найму з позивачем відсутні, рекомендовано звернутись в судовому порядку відповідно до Закону.
Ураховуючи те, що договору з міською радою у позивача немає, договір найму житла та ордер на поселення до кімнати АДРЕСА_1 було втрачено, позивач звернувся до суду з указаним позовом.
Стислий виклад заперечень відповідача Черкаської міської ради
Відповідач у відзиві на позов проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що відповідно до статті 61 ЖК України, користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму житлового приміщення.
Оскільки відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, в розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають в квартирі разом з наймачем.
У осіб, які вселилися до наймача, виникають усі права й обов`язки за договором найму жилого приміщення, якщо особи постійно проживали разом із наймачем і вели з ним спільне господарство та були визнані членами сім`ї наймача (частини перша та друга статті 64 ЖК України).
Відповідно до вимог закону вселення та проживання в квартирі може бути здійснено лише у встановленому порядку, членом сім`ї наймача, у розумінні частини другої статті 64 ЖК України, може бути визнано лише осіб, які вселилися у встановленому порядку та на відповідній правовій підставі постійно проживають у квартирі разом з наймачем.
Відповідно до копії паспорту ОСОБА_4 , вона з 16.03.2011 по 04.06.2018 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 . З 04.06.2018 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Відповідно до статті 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається житлове приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього наймача може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Відповідно до статті 78 ЖК України тимчасово відсутній наймач зберігає права і несе обов`язки за договором найму жилого приміщення.
Відповідно до частини другої статті 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше житлове приміщення в тому ж населеному пункті договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
Наявність у наймача або члена його сім`ї іншого постійного місця проживання законодавцем визначено як основна умова втрати права користування житловим приміщенням з підстав, передбачених статтею 107 ЖК України. Суди повинні встановити таке місце проживання із зазначенням його адреси та дослідити належні та допустимі докази на підтвердження цих обставин.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018 у справі №712/1482/18 позов ОСОБА_4 задоволено та визнано за нею право користування житловою кімнатою № НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_2 . Суд у рішенні вказав, що ОСОБА_4 з моменту заселення в кімнату №52 сплачує комунальні послуги по займаному житловому приміщенні, всі особові рахунки по наданню житлово-комунальних послуг відкриті на її ім`я, що було підтверджено квитанціями про сплату житлово-комунальних послуг.
Таким чином, відповідно до копії паспорта ОСОБА_4 , вона з 04.06.2018 знята з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_4 , та зареєструвала своє місце реєстрації за іншою адресою; також відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018 у справі №712/1482/18 за ОСОБА_4 визнано право користування житловою кімнатою № НОМЕР_1 в АДРЕСА_2 , а тому відповідно до ч. 2 ст. 107 ЖК України, у зв`язку з вибуттям наймача кімнати №54 ОСОБА_4 до іншого житлового приміщення (кв. АДРЕСА_6 ), договір найму кімнати №54, укладений з нею, вважається розірваним з дня її вибуття (з 04.06.2018).
ОСОБА_5 не додано до позовної заяви та не підтверджено належними та допустимими доказами: відомості про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_4 є членами сім`ї; договір найму від 20.06.2000 №446, який укладений між ОСОБА_4 та ВАТ «Продтовари», та ордер, що виданий на ОСОБА_4 , чи дії щодо пошуку втраченого договору найму та ордеру; письмова згода наймача ( ОСОБА_4 ) кімнати АДРЕСА_1 на вселення ОСОБА_5 ; відсутні докази утримання ОСОБА_5 кімнати №54, сплати комунальних послуг по кімнаті № НОМЕР_2 , здійснення ремонту як вказує заявник тощо.
Крім того, з позовної заяви не вбачається, яким чином Черкаська міська рада (код ЄДРПОУ 25212542) не визнає або оспорює права позивача, оскільки відмова на заяву ОСОБА_5 про підписання договору найму житлового приміщення була надана Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради (код ЄДРПОУ 26323404).
У той же час, ОСОБА_5 заявою від 07.03.2024 було ініційовано питання про можливість укладення нового договору найму кімнати АДРЕСА_1 , а не зміну існуючого договору найму.
Питання про визнання ОСОБА_5 наймачем та зміну договору найму кімнати АДРЕСА_1 , уповноваженим виконавчим органом місцевого самоврядування м. Черкаси не розглядалося, а пред`явлення вимоги про визнання його наймачем є передчасною та вказує про те, що права ОСОБА_5 не порушені та наразі не підлягають захисту в судовому порядку.
Стислий виклад заперечень відповідача ОСББ «Руднєва 97»
Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався, заперечення проти позову не подав.
Процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.08.2024 відкрито провадження у справі та справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Згідно із паспортом серії НОМЕР_3 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , з 16.03.2011.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , з 04.06.2018. За адресою: АДРЕСА_4 , остання була зареєстрована з 16.03.2011 по 04.06.2018.
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_7 , ОСОБА_4
07.03.2024 позивач звернувся до Черкаської міської ради з заявою про підписання договору найму житлової кімнати АДРЕСА_1 з ОСОБА_5 .
Як вбачається з листа Департаменту житлово-комунального комплексу від 02.04.2024, відповідно до житлового законодавства України надається лише вільне жиле приміщення для проживання і з відповідною реєстрацією. ОСОБА_5 вже зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 . Отже правові підстави для надання ОСОБА_5 кімнати АДРЕСА_7 , відсутні.
Відповідно до рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 03.04.2018 у справі № 712/1482/18, визнано за ОСОБА_4 право користування житловою кімнатою № НОМЕР_1 в гуртожитку по АДРЕСА_2 .
Як вбачається з довідки Департаменту житлово-комунального комплексу ОСОБА_5 , 1969 р.н., на квартирному обліку у виконкомі Черкаської міської ради не перебуває.
Оцінка суду
Відповідно до частини 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 зазначила, що порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).
Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19).
У постанові від 28 січня 2021 року у справі № 908/1833/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорене таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Під ефективним поновленням слід розуміти реальний позитивний вплив судового рішення про задоволення позову на виявлену під час судового розгляду обставину порушення/невизнання/оспорення або запобігання виникненню спору щодо права, на захист якого був поданий позов.
Водночас відмова в позові з підстав обрання неефективного способу захисту може мати місце тоді, коли в судовому процесі відсутній будь-який сенс у розрізі питання щодо реальної можливості захисту прав позивача в обраний ним спосіб.
У постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 509/5080/18 зазначено, що порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини перша та друга статті 5 ЦПК України).
Цивільні права/інтереси захищаються у спосіб, який передбачений законом або договором, та є ефективним для захисту конкретного порушеного або оспорюваного права/інтересу позивача. Якщо закон або договір не визначають такого ефективного способу захисту, суд відповідно до викладеної в позові вимоги позивача може визначити у рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. При розгляді справи суд має з`ясувати: чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права/інтересу позивача; чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права/інтересу у спірних правовідносинах. Якщо суд зробить висновок, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права/інтересу позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню. Однак, якщо обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором, проте є ефективним та не суперечить закону, а закон або договір у свою чергу не визначають іншого ефективного способу захисту, то порушене право/інтерес позивача підлягає захисту обраним ним способом.
Звертаючись з позовом до відповідача ОСББ «Руднєва 97», позивач у позові та представник у судовому засіданні не зазначили, які права та охоронювані законом інтереси позивача указаний відповідач порушує.
Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові.
За таких обставин, у задоволенні вимог позивача до ОСББ «Руднєва 97» слід відмовити у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Що стосується вимог позивача до Черкаської міської ради, суд зазначає таке.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що Черкаська міська рада є неналежним відповідачем у справі, позивачем не зазначено, які права та інтереси позивача порушує відповідач.
З наданих до позову додатків вбачається, що Черкаська міська рада не відмовляла позивачу укласти договір найму житлового приміщення, указана відмова надана Департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.
Відповідно до Положення про департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради, яке затверджено рішенням Черкаської міської ради від 13.12.2019 № 2-5410, Департамент є самостійною юридичною особою, може бути позивачем, відповідачем та третьою особою у судах (п. 1.3 Положення).
Відповідно до п. 2.1 Положення основними напрямками діяльності та його повноваженнями є, зокрема: здійснення зміни договорів найму неприватизованих жилих приміщень у будинках (гуртожитках) комунальної форми власності, переданих на баланс ОСББ та інших недержавних (некомунальних) підприємств, установ, організацій.
Отже, саме до повноважень Департаменту економіки та розвитку Черкаської міської ради належить вирішення питання щодо найму жилих приміщень комунальної форми власності.
Таким чином, позивачем заявлено позов до неналежного відповідача Черкаської міської ради.
Позивач належними та допустимими доказами не довів, що внаслідок дій чи бездіяльності Черкаської міської ради порушені права та охоронювані законом інтереси позивача.
Якщо позивач не заявляє клопотання про залучення інших співвідповідачів у справах, в яких наявна обов`язкова співучасть, тобто коли неможливо вирішити питання про обов`язки відповідача, одночасно не вирішивши питання про обов`язки особи, не залученої до участі у справі в якості співвідповідача, суд відмовляє у задоволенні позову (постанови Верховного Суду від 11 вересня 2019 року у справі № 200/8461/15-ц, від 03 травня 2022 року у справі № 711/3591/21).
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Ураховуючи, що позивачем не подано до суду клопотання про заміну неналежного відповідача, суд за власної ініціативи, враховуючи імперативні приписи ст. 51 ЦПК України, позбавлений можливості здійснити заміну неналежного відповідача.
За таких обставин, у задоволенні позову до Черкаської міської ради слід відмовити, оскільки він пред`явлений до неналежного відповідача.
Судові витрати
Судові витрати слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 223, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В :
У задоволенніпозову ОСОБА_5 до Об`єднанняспіввласників багатоквартирногобудинку «Руднєва97»,Черкаської міськоїради провизнання наймачемвідмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Повний текст рішення виготовлено 31.10.2024.
Суддя: О.С. Стеценко
Суд | Соснівський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 29.10.2024 |
Оприлюднено | 01.11.2024 |
Номер документу | 122694300 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із житлових відносин, з них |
Цивільне
Соснівський районний суд м.Черкас
Стеценко О. С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні