Рішення

від 29.10.2024 по справі 707/2669/24

ЧЕРКАСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

707/2669/24

2-о/707/98/24

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2024 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.,

за участю секретаря судового засідання Культенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степанківська сільська рада Черкаського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, -

в с т а н о в и в :

Заявник ОСОБА_1 звернулася досуду іззаявою,у якійпросить встановитифакт,що маєюридичне значення,а саменалежності правовстановлюючогодокументу - свідоцтвапро правоприватної власностіна жилийбудинок виданогоЧеркаським районнимвиконавчим комітетом30.01.1991року наім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вказані вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_5 .

Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 , яку останній прийняв, але юридично не оформив після смерті своєї дружини ОСОБА_4 .

Померлий ОСОБА_5 залишив заповіт на ім`я заявниці за №78 від 20.08.2015 року, в якому на випадок своєї смерті зробив заповідальне розпорядження, а саме все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все, що буде належати на день смерті заповідає ОСОБА_1 . На день смерті заповіт не змінено і не скасовано, про що наявна відмітка на заповіті , який зберігається в матеріалах спадкової справи.

На день смерті ОСОБА_4 разом з нею проживав та був зареєстрований її чоловік ОСОБА_5 , а відтак останній фактично прийняв спадщину після смерті дружини.

Після смерті ОСОБА_4 її чоловік подав заяву про прийняття спадщини до Черкаської районної ДНК, де відповідно була заведена спадкова справа №493/2015.

Заявниця вказує, що вона як спадкоємець ОСОБА_5 , також звернулася в установлений законом термін до нотаріальної контори, де також за її заявою була заведена спадкова справа.

При зверненні до нотаріуса були подані всі документи на спадкове майно ОСОБА_5 , і при огляді свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок № 875 від 30.01.1991 року нотаріус Черкаської районної ДНК, виявила наступні розбіжності у написанні відомостей про власника та померлої, а саме померла ОСОБА_4 , а у свідоцтві дані про власника зазначено як ОСОБА_4 (окрім того в оригіналі правовстановлюючого документу наявне виправлення в даних по-батькові - літера П виправлена на ОСОБА_6 ), тому порадила звернутися до суду із відповідною заявою.

Факт належності ОСОБА_4 померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок № 875 від 30.01.1991 року виданого Черкаським районним виконавчим комітетом ім`я ОСОБА_7 підтверджується наступними доказами:

- копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 06 березня 2015 року;

-копією довідкипро причинусмерті №9,виданої наїм`я ОСОБА_4 1934 року народження;

- копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_2 , де зазначено, що ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_3 уклав шлюб із ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 22 лютого 1993 року, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу 22.02.1993 року зроблено актовий запис №1. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєно прізвище ОСОБА_8 ;

- копією пенсійного посвідчення, виданого 22.11.1989 року на ім`я ОСОБА_9 1934 р.н., з якої вбачається, що по-батькові ОСОБА_10 ( ОСОБА_8 ) зазначена як ОСОБА_11 ;

- копією свідоцтва про право приватної власності на жилий будинок №875 від 30.01.1991 року;

- копією довідки про зареєстроване право власності, відображене у довідці КП «ЧООБТІ» №54431 від 08.07.2024 року;

- копією титульного аркушу технічного паспорту на домоволодіння виданого 16.11.1990 року на домоволодіння АДРЕСА_1 , де власником зазначено ОСОБА_12 (російською мовою);

- копією з витягу з рішення від 20.09.1990 року №177 «Про дозвіл на узаконення індивідуального житлового будинку гр. ОСОБА_2 »;

- копією будівельного паспорту від 1991 року на забудову земельної ділянки, виділеної індивідуальному забудовнику ОСОБА_2 на АДРЕСА_1 ;

- копією довідки Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області №410 від 19.09.2024.

Відтак приздійсненні аналізувищеописаних документівможна зробитивисновок,що правовстановлюючийдокумент нажитловий будинокбув виданийособі ОСОБА_2 ,тоді якінші документисвідчать,що власникомзабудови земельноїділянки була ОСОБА_2 .Ймовірно воригіналі правовстановлюючогодокументу тарішенні помилково змінено по-батькові власника замість ОСОБА_11 на ОСОБА_13 , але при огляді відомостей з КП «ЧООБТІ» про зареєстроване право власності відомості про власника зазначено ОСОБА_13 , відповідно, свідоцтво про право власності також видавалося на такі відомості особи.

Натомість, інші описані документи, які надаються до суду вказують, що при житті і до смерті, померла мала власне ім`я та по-батькові ОСОБА_14 - жоден із документів не видавався на ім`я ОСОБА_15 , окрім свідоцтва про право власності на житловий будинок.

Таким чином, заявниця вказує, що змушена звернутися до суду щодо встановлення факту належності правовстановлюючого документу на спадкове майно для здійснення дій із успадкування такого майна в нотаріальному порядку. Спору щодо спадкового майна немає, проте не визнання нотаріусом обставин належності спадкового майна померлій через змінене по-батькові померлої, на дане спадкове майно позбавляє мене можливості успадкувати нерухоме майно в нотаріальному порядку.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області Морозова В.В. від 26.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 29.10.2024 року о 09.00 годині.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення розгляду справи, у судове засідання не з`явилися.

При цьому, заявниця ОСОБА_1 подала до суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, у якій заявлені вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи Степанківської сільської ради Черкаського району Черкаської області про причини неявки суд не повідомив.

Частиною третьою статті 211 ЦПК України визначено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

За приписами частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин, суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи.

За приписами статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з частиною першою статті 95 ЦПК України письмовими доказами є документи, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Частиною третьою статті 294 ЦПК України передбачено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, повно, всебічно та безпосередньо з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 померла ОСОБА_4 у с. Степанки Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.03.2015 року.

Із копії пенсійного посвідчення № НОМЕР_4 , виданого 22.11.1989 року на ім`я ОСОБА_12 пенсіонеру за віком вбачається, що прізвище ОСОБА_16 закреслено та виправлено на ОСОБА_8 .

Відповідно до копії свідоцтва про право особистої власності № 875 від 30.01.1991 року, яке видано Черкаським районним виконавчим комітетом, житловий будинок АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору ОСОБА_12 . Свідоцтво видане на підставі рішення Черкаської ради народних депутатів №6 від 16.01.1991 року на визнання права власності. В даному свідоцтві у по-батькові власника наявне виправлення первинної літери на літеру Ф.

З копії довідки, виданої КП ЧООБТІ 08.07.2024 р. № 54431 вбачається, що станом на 01.01.2013 року право власності на домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_12 (російською мовою) на підставі свідоцтва про право власності, виданого Черкаським районним виконавчим комітетом 30.01.1991 року, частка 1.

З копії титульної сторінки технічного паспорту на житловий будинок індивідуального житлового фонду по АДРЕСА_1 від 16.11.1990 року, вбачається, що власником зазначено ОСОБА_12 .

З копії витягу з рішення виконкому Черкаської районної ради народних депутатів від 20.09.1990 року № 177, вбачається, що надано дозвіл на узаконення ОСОБА_2 індивідуального житлового будинку в АДРЕСА_1 на земельній ділянці №0,25 га виділеної рішенням загальних зборів членів колгоспу від 02.03.1990 року;

У копії довідки про причину смерті № 9 від 05.03.2015 року, зазначено, що померла ОСОБА_4 1934 р.н.

ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ОСОБА_5 у с. Степанки Черкаського району Черкаської області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 від 05.12.2016 року.

Відповідно додовідки від19.09.2024року №410,виданої Степанківськоюсільською радою, за померлою ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 дійсно рахується житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , в якому вона була зареєстрована та постійно проживала до дня смерті. На день смерті, окрім померлої, за даною адресою був зареєстрований та проживав чоловік - ОСОБА_5 , 1936 року народження (помер ІНФОРМАЦІЯ_6 ). На даний час за даною адресою ніхто не зареєстрований.

18.10.2024 року на запит суду від Черкаської районної державної нотаріальної контори надійшла копія матеріалів спадкової справи № 493/2015, заведеної після смерті ОСОБА_4 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявами про прийняття спадщини звернулись заявниця у справі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .

18.10.2024 року на запит суду від Черкаської районної державної нотаріальної контори надійшла копія матеріалів спадкової справи № 278/2017, заведеної після смерті ОСОБА_5 1936 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . З матеріалів спадкової справи вбачається, що із заявою про прийняття спадщини звернулась заявниця у справі ОСОБА_1 . За життя ОСОБА_5 склав заповіт 20.08.2015 року, яким усе своє майно на випадок своєї смерті заповів ОСОБА_1 , який на даний час є чинним.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також статтею 8 Конституції України гарантовано кожному право звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина.

Згідно абзацу 10 пункту 9 рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

За приписами статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Частиною першою статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно із статтею 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

До фактів, що мають юридичне значення, пункт 6 частини першої статті 315 ЦПК України відносить встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 31 березня 1995 року при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

За правовими позиціями Верховного Суду щодо розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, коли громадяни не можуть використати правовстановлюючі документі, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по-батькові, місце чи час народження не відповідають записам у правовстановлюючому документі, якщо хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права, а установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документу.

Проте сам по собі факт належності документу не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджений документом. Таким чином, для заявника важливо не саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що у судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.

Оцінивши усі наявні докази у справі, суд дійшов висновку про те, що по батькові ОСОБА_17 - ОСОБА_11 не збігається з по батькові ОСОБА_18 (яке має виправлення первинної літери на літеру ф), вказаним у свідоцтві про право приватної власності на жилий будинок № 875 від 30.01.1991 року, виданим Черкаським районним виконавчим комітетом є технічною помилкою, адже те, що по батькові ОСОБА_4 підтверджується іншими документами, які надано заявницею до суду та досліджено судом.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу породжує юридичні наслідки, тобто від нього залежить оформлення спадкових прав заявниці після смерті ОСОБА_5 .

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено іншого порядку встановлення належності правовстановлюючого документу особі, по батькові якої, зазначене в документі, не збігається з по батькові цієї особи, вказаним у свідоцтві про смерть, суд вважає за необхідне встановити факт належності правовстановлюючого документу в судовому порядку.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що доводи заявниці знайшли своє підтвердження і заява підлягає задоволенню.

Під час розгляду даної заяви про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спору про право виявлено не було.

Згідно з частиною сьомою статті 294 ЦПК України, при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження, судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи наведене та керуючись постановою Пленуму Верховного Суду України № 5 "Просудову практикув справахпро встановленняфактів,що маютьюридичне значення" від 31.03.1995, статтями 76-81, 89, 95, 223, 229, 258, 259, 263-265, 273, 294, 315 - 319, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Степанківська сільська рада Черкаського району Черкаської області про встановлення факту належності правовстановлюючого документу задовольнити.

Встановити фактналежності ОСОБА_4 ,яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 правовстановлюючогодокументу,а самесвідоцтва № НОМЕР_6 про правоприватної власностіна жилийбудинок,виданого Черкаськимрайонним виконавчимкомітетом 30.01.1991року наім`я ОСОБА_2 , де у по батькові ОСОБА_11 наявне виправлення первинної літери на літеру ф.

При ухваленні судом рішення судові витрати заявниці ОСОБА_1 не відшкодовуються.

Ознайомитись з повним текстом судового рішення в електронній формі сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду.

Суддя: В. В. Морозов