Рішення

від 10.10.2024 по справі 676/3711/24

КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №676/3711/24

Номер провадження 2/676/1832/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочний розгляд)

10 жовтня 2024 року м. Кам`янець - Подільський

Кам`янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого-судді Бондара О.О.

за участю секретаря судового засідання Коротун В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на підставі рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради народних депутатів № 1404 від 17.12.1998 року позивачка отримала ордер на жиле приміщення №004068 на право заняття жилого приміщення площею 18,9 кв.м., що складається з однієї кімнати, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі у вищевказаній квартирі не проживають, хоча залишаються бути там прописаними. Позивач просить визнати відповідачів такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

В обгрунтування позову також вказує, що старший син - ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі більше 8 років , більше трьох років назад він виїхав в США і адреса його проживання там позивачці невідома.

Донька позивача - ОСОБА_3 у 2022 році виїхала в Італію , адресу проживання відповідачки в Італії позивачка не знає.

Молодший син позивача - ОСОБА_4 у 2018 році був засуджений до позбавлення волі строком на 5 років, у 2023 році він звільнився з місць позбавлення волі, однак де він проживає на даний час позивачка не знає, в спірній квартирі він не проживає.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, до початку судового засідання її представник подав заяву, в якій просить справу розглядати в їх відсутності, позов підтримує, не заперечує проти проведення по справі заочного розгляду. Відповідачі в судове засідання не з`явилися. Клопотань суду не подавали. Представник третьої особи подав клопотання, в якому просить справу розглядати без його участі, при винесені рішення покладається на думку суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що Позивачка на підставі рішення Виконавчого комітету Кам`янець-Подільської міської ради народних депутатів № 1404 від 17.12.1998 року отримала ордер на жиле приміщення №004068 на право заняття жилого приміщення площею 18,9 кв.м., що складається з однієї кімнати, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

З копії витягу №3889 від 24.10.2023 року вбачається, що відповідачі зареєстровані за вищевказаною адресою.

З копій Актів про фактичне проживання (не проживання) особи (осіб) від 24.10.2023 р., 18.01.2024 р., 18.04.2024 р., 22.05.2024 р. вбачається, що відповідачі за вищевказаною адресою зареєстровані, але не проживають.

Реєстрація відповідачів в спірній квартирі порушує права позивача на користування житловим приміщенням , позивачка не має можливості оформити субсидію на оплату комунальних послуг.

Стаття 15 Цивільного кодексу України(далі -ЦК України) передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно зістаттею 47 Конституції Україникожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Статтею 9 Житлового кодексу Української РСР(даліЖК - УРСР) передбачено, що ніхто не може бути обмежений в праві користування житловим приміщенням інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законом, житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони використовуються проти їх призначення або з порушенням прав інших громадян.

Частиною четвертоюстатті 10 ЦПК Україниістаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»(далі - ЄСПЛ) на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовуватиКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику ЄСПЛ як джерело права.

Згідно із статтею 8 Конвенції кожен має право на повагу до свого приватного та сімейного життя, до свого житла та кореспонденції.

Поняття «житло» не обмежується приміщеннями, яке законно займають або законно створено. Чи є конкретне місце проживання «житлом», яке підлягає захисту на підставі пункту 1 статті 8 Конвенції, залежить від фактичних обставин, а саме від наявності достатніх та триваючих зв`язків із конкретним місцем (рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року в справі «Прокопович проти Росії», заява № 58255/00, пункт 36). Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення ЄСПЛ від 13 травня 2008 року у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства», заява № 19009/04, пункт 50).

Втручання держави є порушенням статті 8 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, одну чи декілька, що перелічені у пункті 2 статті 8, не здійснюється «згідно із законом» та не може розглядатись як «необхідне в демократичному суспільстві» (рішення ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року в справі «Савіни проти України», заява № 39948/06, пункт 47).

У пункті 44 рішення від 02 грудня 2010 року в справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» (заява № 30856/03) ЄСПЛ визначив, що втручання у право заявника на повагу до його житла має бути не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою. Концепція «житла» має першочергове значення для особистості людини, самовизначення, фізичної та моральної цілісності, підтримки взаємовідносин з іншими, усталеного та безпечного місця в суспільстві.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 64 ЖК УРСРчлени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Згідно зістаттею 65 ЖК УРСРнаймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. У такому випадку особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім`ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім`ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім`ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Вирішуючи спори про право користування жилим приміщенням осіб, які вселились до наймача, суд повинен з`ясувати, чи дотриманий встановлений порядок при їх вселенні, зокрема: чи була письмові згода на це всіх членів сім`ї наймача, чи зареєстровані вони в даному житловому приміщенні, було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім`ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням. Наявність чи відсутність реєстрації сама по собі не може бути підставою для визнання права користування жилим приміщенням за особою, яка там проживала чи вселилася туди як член сім`ї наймача приміщення, або ж для відмови їй у цьому. Відсутність письмової згоди членів сім`ї наймача на вселення сама по собі не свідчить про те, що особи, які вселилися, не набули права користування жилим приміщенням, якщо за обставинами справи безспірно встановлено, що вони висловлювали таку згоду.

При задоволенні позову в частині визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими , що втратили право на користування житловим приміщенням в зв`язку з тим, що вони добровільно виселились з спірної квартири , суд враховує, що відповідно до ч.2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

При задоволенні позову в частині ОСОБА_4 таким , що втратив право на користування житловим приміщенням суд враховує, що відповідно до п. 7 ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. У випадках, передбачених пунктами 1-7 цієї статті, право користування жилим приміщенням зберігається за відсутнім протягом шести місяців з дня закінчення строку, зазначеного у відповідному пункті.

Враховуючи, що з моменту звільнення ОСОБА_4 з місць позбавлення волі минуло більше шести місяців , то він відповідно до ст. 72 ЖК України є таким , що втратив право на проживання в спірній квартирі.

Відповідно до ст. 71, 72 ЖК України при тимчасовійвідсутності наймачаабо членівйого сім`їза нимизберігається жилеприміщення протягомшести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

При задоволенні позову суд враховує, що позивач не створював відповідачам перешкод у проживанні в житловому приміщенні площею 18,9 кв.м., що складається з однієї кімнати, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

При вирішенні спору суд враховує, що спірна квартира є неприватизована і знаходиться в комунальній власності, а відповідно до п.п.5 п. «б» ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до делегованих повноважень виконавчих комітетів міських рад в галузі житлово-комунального господарства є облік відповідно до закону житлового фонду, здійснення контролю за його використанням, тому Виконавчий комітетКам`янець-Подільськоїміської радиє належноютретьою особою,яка незаявляє самостійнихвимог .

На підставі викладеного, ст.ст. 258 - 260, 263 - 265, 280, 282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 такими, що втратили право на користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 поданою протягом 30 днів з дня проголошення рішення.

На рішення позивачем може бути подана протягом 30 днів з дня складання повного тексту рішення апеляційна скарга.

Рішення набирає законної сили в порядку , передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ).

ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).

ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 ).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: Виконавчий комітет Кам`янець-Подільської міської ради ( майдан Відродження, 1, м. Кам`янець-Подільський, Хмельницька область, код ЄДРПОУ 04060542 )

Суддя Кам`янець-Подільського міськрайонного суду Бондар О.О.