Рішення

від 29.10.2024 по справі 757/39539/24-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/39539/24-ц

Пр. № 2-7777/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2024 року Печерський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Ільєвої Т.Г.

при секретарі - Ємець Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу 757/39539/24-ц за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 19 1333,90 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у відповідача утворилась заборгованість за по утриманню підземної автостоянки, у зв`язку з цим, позивач був змушений звернутись до суду за захистом своїх прав.

Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» заборгованість за надані послуги в розмірі 15 750,00 грн. - основного боргу, інфляційної складової боргу - 2 706,01 грн., 3% річних - 677.88 грн. та судового збору - 3028 грн.

Ухвалою судді Ільєвої Т.Г. від 09.09.2024 р. справу прийнято до свого провадження та відкрито спрощене провадження з розгляду справи, призначено дату судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва.

Разом з цим, представником позивача було направлено заяву про розгляд справи у його відсутність. Щодо заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення судових повісток та розміщенням оголошення на сайті Печерського районного суду м. Києва, тому в силу положень ст. 131 ЦПК України, відповідач вважається повідомленим про розгляд справи належним чином.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів.

Суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства й всебічно перевіривши обставини справи, розглянувши справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Частиною 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником машиномісця № НОМЕР_1 (рівень 1) підземної автостоянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Даний факт підтверджується Договором № 1-4-50-1/СТ6Б «Про надання послуг по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території» від 01.04.2010 року , інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на майно № 390010138 від 07.08.2024 року (14:46:03), у якій відсутня інформація про власника машиномісця, що, у свою чергу, підтверджує інформацію про відповідача як власника машиномісця згідно Договору, оскільки державний реєстр речових прав на майно містить інформацію щодо власників на об`єкти нерухомого майна з 2013 року.

ТОВ «АВТОПАРКІНГ-СЕРВІС» є господарюючим суб`єктом, що здійснює діяльність з технічного обслуговування Автопаркінгу відповідно до Акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта від 11 07.2008 року, затвердженого Розпорядженням Печерської РДА від 30.09.2008 року за № 1221. Автопаркінг обладнано відповідно до вимог Державних будівельних норм України «Споруди транспорту, автостоянки і гаражі для легкових автомобілів ДБР В.2.3.-15:2007».

Для обслуговування Автопаркінгу, утримання його у належному стані і забезпечення безпеки майна третіх осіб (власників автомобілів), позивач уклав відповідні договори з підрядними організаціями щодо постачання електроенергії, води, теплопостачання, також надається цілий ряд інших послуг по обслуговуванню вказаної підземної автостоянки, а саме: прибирання паркінгу, миття паркішу, обслуговування систем протипожежної автоматики та домо- видалення та інших систем паркінгу. При цьому позивач несе витрати з технічного обслуговування, повірки, ремонту та наладки приладів обліку теплової енергії, витрати з утримання служби охорони, тощо, на підставі чого позивачем було складено калькуляцію вартості утримання одного машиномісця, яка з 01.12.2022 року становить 690 грн. на місяць.

Положеннями статей 20, 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості. Із зазначених положень закону випливає, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Вказаний правовий висновок є незмінним. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, послуги позивачем надавалися, а відповідач ними користувався та жодних претензій з цього питання до позивача не заявляв. Статтею 18 Закону України «Про житлово- комунальні послуги» визначено, що у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо.

Представник виконавця повинен з`явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необгрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій. Спори щодо задоволення претензій споживачів вирішуються в суді.Послуги, що надаються позивачем відповідачу, не можуть бути відокремлені, відповідач не може бути позбавлений на їх отримання у зв`язку з специфікою їх надання (освітлення пар юнгу, охорона, утримання систем водопостачання, прибирання здійснюється для власників усіх машиномісць одночасно).

З 01.02.2019 року діяв тариф за обслуговування одного машиномісця в Автопаркінгу у розмірі 450 грн. щомісячно.

За період з 01.08.2021 року по 31.06.2024 року включно в результаті несплати за належним чином надані послуги утримання машиномісця за відповідачем утворився борг в розмірі 15 750,00 грн.

Крім того, відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів.

Інфляційні збитки відповідача відповідно до розрахунку становлять 2 706,01 грн. Розмір 3 % річних з простроченої суми відповідно до розрахунку становить 677,88 грн.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний, оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно пунктів 15, 16 Правил зберігання автотранспортних засобів на автостоянках, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 22.01.1996 року, які регламентують організацію та порядок надання послуг щодо зберігання транспортних засобів (автомобілів, автобусів, мотоциклів, моторолерів, мотоколясок, мопедів, причепів), що належать громадянам, а також транзитних транспортних засобів, що здійснюють міжнародні та міжміські перевезення, і поширюються на всі автостоянки (крім автостоянок-гаражних кооперативів), що охороняються, незалежно від форм власності, які є суб`єктами господарської діяльності, чи належать цим суб`єктам, плата за зберігання транспортних засобів на автостоянках та інші супутні послуги справляється за тарифами, встановленими відповідно до законодавства, з видачею квитанції чи касового чека. На всіх автостоянках плата за тимчасове зберігання транспортного засобу справляється за передбачуваний термін зберігання, а за довготермінове - на умовах, передбачених у договорі зберігання транспортного засобу.

Згідно із ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає:

забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Статтями 7-8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначені права та обов`язки споживача й виконавця житлово-комунальних послуг, зокрема, правом споживача є одержання вчасно та відповідної якості житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, а обов`язком - оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом. Обов`язком виконавця є надання послуг вчасно та відповідної якості.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору або чинного законодавства.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, відповідно до якої цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією продовжують цивільні права та обов`язки.

У постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 зроблено висновок, що хоча у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов`язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст.ст. 6, 627, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства згідно ст. 628 цього Кодексу.

Зміст договору, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як визначено у ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, відповідач зобов`язаний сплачувати належним чином за надані позивачем послуги по обслуговуванню і участі у витратах по утриманню підземної автостоянки і прилеглої території.

Відповідно до частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з нормами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 78 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Отже, та обставина, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, у судовому засіданні знайшла своє підтвердження, тому вимоги позивача про сплату заборгованість у розмірі є обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки не спростовані стороною відповідача.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, також необхідно стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати - сплачений судовий збір.

Керуючись ст. ст. 10, 64, 66, 67, 179, 191 ЖК України, ст.ст. 10,11,76, 81, 263,264,265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» (р/р НОМЕР_3 в АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 305299, адреса: 01015, м. Київ, вул. Старонаводницька, 13-а, кв. 28) заборгованості за надані послуги, а саме:

- 15 750 (п`ятнадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. - основного боргу;

- 2 706 (дві тисячі сімсот шість) грн. 01 коп. - інфляційна складова боргу у розмірі;

- 677 (шістсот сімдесят сім) грн. 88 коп. -3% річних.

Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНКОПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автопаркінг-Сервіс» судовий збір розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений 29.10.2024.

Суддя Тетяна ІЛЬЄВА