Рішення

від 07.10.2024 по справі 758/9402/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/9402/24

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2024 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Войтенко Т. В.,

за участю секретаря судового засідання - Вигівська В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

У вересні 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Пашніну А.В. звернулась до Подільського районного суду міста Києва із вказаним позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №18477 від 03.02.2021, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., про стягнення з неї на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованості в розмірі 14 839,00 грн. та стягнути з ТОВ «ФК «Профіт Капітал» на користь позивача безпідставно стягнуті за виконавчим написом грошові кошти в сумі 3 631,03грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинено виконавчий напис, яким стягнуто з позивачки на користь ТОВ «ФК «Профіт Капітал» заборгованість за кредитним договором у розмірі 14839,00 грн.

22 квітня 2021 року постановою приватного виконавця Виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження НОМЕР_2 щодо виконання оспорюваного виконавчого напису.

Позивачка вважає, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням ст.ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та встановленого порядку, оскільки позивачка ніколи не мала жодних правовідносин з ТОВ «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «ФК «Профіт Капітал»; кредитний договір не укладала та кредитних коштів не отримувала; за адресою в м. Бердянськ (яка зазначена в виконавчому написі нотаріуса) ніколи не проживала; вимог про погашення заборгованості за кредитним договором ніколи не отримувала.

Посилаючись на вказані обставини, просила визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 03.02.2021, зареєстрований в реєстрі за №18477, про стягнення з неї на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» заборгованості у розмірі 14 839,00 грн. за кредитним договором L4333499 від 23.08.2018, укладеним між нею та ТОВ «ФК «Дінеро», а також стягнути з ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на її користь безпідставно набуті грошові кошти у сумі 3631,03 грн., які було списано з двох карткових рахунків позивачки, а також стягнути ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал» на її користь судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на втрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.07.2024, головуючим суддею у справі визначено Войтенко Т.В.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 02 серпня 2024 року провадження у вищевказаній цивільній справі відкрито та розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

28.08.2024 представник відповідача ТОВ «ФК «Профіт Капітал» подав до суду клопотання, у якому заперечував проти задоволення позову. Втім, виклав позицію про те, що в разі висновку суду про необхідність задоволення позовних вимог позивачки, суду слід врахувати такі обставини. В межах виконавчого провадження НОМЕР_2 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. було стягнуто з ОСОБА_1 загальну суму у розмірі 3 643,08 грн., з яких 2 425,31 грн. - перераховано на рахунок ТОВ «ФК «Профіт Капітал», решта стягнутих грошових коштів була зарахована приватним виконавцем в рахунок оплати винагороди виконавця та витрат виконавчого провадження, що підтверджується листом за вих. №39839 від 20.08.2024р. від приватного виконавця Сидорук Л.В.

Також відповідач виклав позицію про те, що заявлені позивачем витрати на правничу допомогу у сумі 3 000 грн. є неспівмірними із складністю справи №758/9402/24 з огляду на те, що справа не є складною, в даній категорії справи наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим. З огляду на вищезазначене, відповідач просить суд у разі задоволення позовних вимог зменшити розмір витрат на правничу допомогу з 3000,00 грн. до 1 500, 00 грн.

Треті особи письмових пояснень до суду не надіслали.

У зв`язку з проведенням розгляду справи без виклику сторін, відповідно до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 03 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. вчинений виконавчий напис № 18477 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором L4333499 від 23.08.2018, укладеним між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», яким стягнуто 14839,00 грн. заборгованості за період з 27.12.2018 по 06.01.2021, з якої 7500 грн. простроченої заборгованості, 237,00 грн. заборгованості по відсоткам; 7102,00 грн. заборгованості за штрафами та пенею (а.с.13).

22 квітня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису за №18477 від 03 лютого 2021 року, який виданий приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. (а.с.8-10).

Подаючи клопотання про долучення доказів, відповідач не спростував жодним належним та допустимим доказом ті обставини, що ОСОБА_1 не укладала з ТОВ «ФК «Дінеро», правонаступником якого є ТОВ «Фінансова Компанія «Профіт Капітал», кредитний договір L4333499 від 23.08.2018. Матеріали справи так і не містять копії такого договору, якщо такий дійсно укладався.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з п.19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до положень ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5 затверджений Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України яким повинен керуватись нотаріус.

Пунктом 3 глави 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни в розділ «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими угодами» та доповнено новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Таким чином, нотаріус міг вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису кредитор мав би надати нотаріусу оригінал кредитного договору, засвідчену стягувачем виписку з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», зокрема, в частині доповнення Переліку новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» було визнано незаконною та нечинною.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 у справі №826/20084/14 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 було залишено без змін.

З огляду на викладене, на день вчинення виконавчого напису, редакція Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, не передбачала можливість вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений.

Пункт 1 зазначеного Переліку, в чинній на день вчинення виконавчого напису редакції, регламентує, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Матеріали справи не містять доказів про те, що кредитний договір L4333499 від 23.08.2018 укладався та нотаріально посвідчувався. Відтак, вчинення виконавчого напису на договорі, який нотаріально не посвідчений, є порушенням вимог ст. 87 Закону України «Про нотаріат» та постанови Кабінету Міністрів України №1172 від 29.06.1999, а тому такий виконавчий напис виконанню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів за виконавчим написом, суд вказує на таке.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході виконавчого провадження з позивача на користь відповідача на підставі оскаржуваного напису стягнуто кошти на загальну суму 3 643,08грн., що підтверджується відповіддю приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Сидорук Л.В. від 20.08.2024 на запит представника відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Аналіз статті 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Дана правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі №623/363/20.

Оскільки судом встановлено, що виконавчий напис №18477, вчинений 03.02.2021 приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., в межах виконання якого стягнуто з позивача 3 643,08грн., є таким, що не підлягає виконанню, правова підстава для примусового стягнення спірних грошових коштів вважається такою, що відпала.

Вирішуючи питання про суму, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки, суд враховує відомості, які містяться у листі приватного виконавця Сидорук Л.С. від 20.08.2024 вих. №39839, в якому зазначено, що згідно розподілу коштів, приватним виконавцем перераховано на рахунок стягувача лише 2 425,31грн. Інша частина коштів стягнена з боржника на витрати на проведення виконавчих дій.

При цьому судом враховується, що згідно із ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Із урахуванням встановлених вище обставин справи, суд вважає, що вимоги позивача про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення безпідставно набутих коштів підлягають частковому задоволенню, а з відповідача підлягає стягненню лише та сума, яка була перерахована на його рахунок.

Щодо розподілу витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

11.06.2024 між позивачем та Адвокатським бюро «Пашніна і партнери» в особі керуючого Пашніної Анни Володимирівни укладено договір про надання професійної правничої допомоги. Відповідно до розрахунку витрат на правову допомогу вартість правової допомоги становить 3 000,00 грн.

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд враховує, що, відповідно до ст. 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення частин першої та другої ст. 137 ЦПК України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7, яким передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява № 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд звертає увагу, що при розподілі витрат на професійну правничу допомогу слід врахувати, що справа є незначної складності, розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує відпрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, а тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 500,00 грн. витрат на правничу допомогу.

На думку суду, саме такий розмір витрат є об`єктивним та співмірним із виконаною адвокатом роботою у цій справі, а тому вимоги позивача у цій частині підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 247, 258, 259, 263-268, 280-284, 289 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»</a>, треті особи: Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича від 03.02.2021, зареєстрований в реєстрі за №18477, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»</a> заборгованості за кредитним договором L4333499 від 23.08.2018, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дінеро», у розмірі 14 839,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті грошові кошти у сумі 2425,31 грн. ( дві тисячі чотириста двадцять п`ять гривень , тридцять одна копійка)

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Профіт Капітал»</a> на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування учасників справи:

- позивач - ОСОБА_1 зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

- відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Профіт Капітал»</a> місцезнаходження: м. Київ, вул. Набережно-Лугова, буд. 8, код ЄДРПОУ 39992082;

- третя особа - приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35.

- третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Дінеро», місцезнаходження: м. Київ, вул. Сурикова, буд.3, код ЄДРПОУ 41350844.

Суддя Т.В. Войтенко