Рішення

від 16.10.2024 по справі 711/5628/24

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/5628/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого - судді: Позарецької С.М.,

при секретарі - Буйновській А.П.

за участю представника позивача

адвоката Олійника С.В.

представника відповідача

за довіреністю Котуха М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 через представника адвоката Олійника С.В. звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 29.06.2024 інспектором взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Черкаській області ДПП СкубаС.В. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2502525, якою притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладене стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340грн. 00коп.

Позивач вважає, що постанова є незаконною та такою, що підлягає до скасування, оскільки після роз`яснення прав особи, яка притягається до адмінвідповідальності, співробітник поліції виніс постанову, але розгляд справи не проводився. Отримати постанову позивач відмовився. Копію постанови ОСОБА_1 отримав поштовим відправленням.

Крім того, позивач заперечив факт керування транспортним засобом та відсутність у відповідача доказів зворотного. Сам по собі факт перебування позивача поблизу автомобіля, який стояв, як припаркований, не свідчить про те, що він є його водієм і керував ним. Під час розгляду справи не досліджувався відеозапис, здійснений працівником поліції на місці події. Крім того, позивач не мав змоги надати свої заперечення на відеоматеріал, який не був переглянутий. Таким чином, позивач вважає, що факт вчинення ним адміністративного правопорушення, не підтверджений належними та допустимими доказами.

Отже, позивач просить суд, - скасувати постанову від 29.06.2024 серія ЕНА №2502525 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Ухвалою суду від 09.08.2024 задоволене клопотання та поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до адміністративного суду з даним позовом, визнано поважними причини пропуску такого строку, а також прийнято та відкрито провадження по справі і призначено її до розгляду по суті.

Відповідачем через представника подано відзив на позов, який прийнятий судом. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову, який є необгрунтованим та безпідставним. Вважає, що працівники поліції діяли відповідно до вимог чинного законодавства, ними був зафіксований факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, проведено розгляд справи на місці події і винесено законну постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Провина позивача доведена належними та допустимими доказами. Оскільки позивач відмовився на місці отримувати постанову, то вона була направлена йому поштовим відправленням.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат ОлійникС.В. повністю підтримав позовні вимоги та обставини, які викладені у позовній заяві. Крім того, зазначив, що штраф у розмірі 340грнж. Не сплачений позивачем і судові витрати ним не понесені.

В судовому засіданні представник відповідача Департаменту патрульної поліції за довіреністю Котух М.В. просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на доводи, які викладені у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис події з боді-камери, та письмові докази, які надані сторонами по справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги н6е підлягають до задоволення за таких підстав:

встановлено, що 29.06.2024 близько 13 год. 10 хв. інспектор взводу №1 роти №4 батальйону УПП в Черкаській області ДПП старший лейтенант поліції ОСОБА_2 разом з інспектором роти №4 батальйону УПП в Черкаській області ДПП старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 несли службу по забезпеченню публічної безпеки і порядку, шляхом патрулювання та виконували службові обов`язки, відповідно повноважень передбачених Законом України «Про Національну поліцію».

В цей час поліцейські стали очевидцями того, як позивач ОСОБА_1 в м.Черкаси по вул. Героїв Дніпра, 50,керуючи автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT (д.н.з. НОМЕР_1 ), перетнув суцільну лінію горизонтальної дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорозі, чим порушив п. 34 ПДР України. Після чого, автомобіль зупинився на відведених парко-місцях навпроти місця вчиненого правопорушення.

Поліцейський підійшов до автомобіля, звертаючись до позивача, який був за кермом автомобіля та керував вказаним транспортним засобом, представився і проінформував про зазначене порушення ПДР, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

При цьому, поліцейський відповідно до положень п. 2.4 ПДР, оголосив позивачу вимоги щодо пред`явлення посвідчення водія та реєстраційного документу на транспортний засіб, на що останній відмовився надати запитувані документи, говорив, що автомобіль там стоїть давно, що він є пішоходом.

Після встановлення особи, поліцейський здійснив розгляд справи про адміністративне правопорушення, при цьому роз`яснив позивачеві права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП та ст. 63 Конституції України.

Жодних письмових заяв та/або клопотань ні до початку, ні під час розгляду адміністративної справи від позивача не надходило.

Розглянувши справу, поліцейський, враховуючи норми ст. 283 КУпАП, з врахуванням ч.2 ст.33 КУпАП, ст. 251 КУпАП, ст.252 КУпАП виніс постанову серії ЕНА №2502525 за ч. 1 ст.122 КУпАП відносно ОСОБА_1 та наклав стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн. 00коп.

Надалі відповідач ознайомив позивача із змістом постанови по справі про адміністративне правопорушення, проте позивач відмовився від отримання копії постанови та її підпису, про що в постанові була зроблена відповідна відмітка.

Також, позивачу було роз`яснено зміст ст.ст. 307, 308 КУпАП, щодо порядку виконання постанови про накладення штрафу та ст. 289 КУпАП, щодо порядку оскарження постанови.

Слід зазначити, що у постанові серія ЕНА №2502525 від 29.06.2024 зазначено, що до постанови додається відео з боді-камери 472048 та 472045, яке детально, ретельно та уважно переглянуто судом під час судового розгляду справи разом із представниками сторін. При цьому, жодних зауважень щодо змісту відеозапису, його якості та процедури його перегляду, учасниками справи заявлено не було. Крім того, представники сторін підтвердили той факт, що відеозапис, що наданий позивачем (а.с.15) повністю відповідає відеозапису, наданого відповідачем (а.с.82), враховуючи, що позивач отримав його в органах поліції на своє звернення від 01.07.2024.

Зокрема, суд зауважує, що твердження позивача про те, що він не керував автомобілем, а стояв на тротуарі, чекаючи дружину, яка під`їхала на транспортному засобі і зупинилась на парковочному місці, не знайшли свого підтвердження та спростовуються ретельно переглянутим відеозаписом зафіксованої події, де чітко відображено (відеофайл «clip-0», з початку відеозапису), що автомобіль позивача перетинає дорожню розмітку 1.1 ПДР України, паркується та в подальшому, з переднього пасажирського місця виходить жінка (як встановлено позивачем, його дружина у рожевій кофтинці і зачиняє дверцята (відеофайл «clip-0», запис починаючи з 00 хв. 13 сек. по 00 хв. 18 сек.), а позивач ОСОБА_1 виходить з водійського місця і зачиняє дверцята (відеофайл «clip-0», запис починаючи з 00 хв. 22 сек. по 00хв. 27сек.). Згодом, з автомобіля вийшла дівчинка, як було встановлено судом, їхня дитина.

Також, після виходу з автомобіля позивач говорить, що автомобіль давно стоїть на цьому місці, при цьому, він не повідомляє працівникам поліції, що автомобілем керувала його дружина. Беззаперечним є той факт, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом і саме він, а не інша особа вийшов з водійського місця, зачинивши за собою дверцята автомобіля. Крім того, за даними переглянутого відеозапису не підтвердилися доводи ОСОБА_1 про те, що він стояв на тротуарі і чекав дружину, яка під`їхала на автомобілі, оскільки за переглянутим відеозаписом беззаперечно вбачається, що на тротуарі жодних людей ні біля автомобіля, ні поруч не було.

Крім того, поліцейським відносно позивача ОСОБА_1 був складений протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №627786 за ч.1 ст.130 КУпАП.

Слід зазначити, що під час розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2024 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, але це судове рішення ще не набрало законної сили.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як передбачено ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Національну поліцію», у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно - правовими актами.

За змістом п. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п. 8 ч. 1 статті 23 Закону «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. У пункті 1.3Правил дорожнього рухузазначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно із п. 11 ч. 1 ст.23 ЗаконуУкраїни «ПроНаціональну поліцію»,поліція,відповідно допокладених нанеї завдань зокрема регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожньогоруху йогоучасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 цього Закону поліцейський має право зупиняти транспортні засоби якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

За нормами ст. 41 Закону України «Про дорожній рух» порядок початку руху, зміни руху за напрямком, розташування транспортних засобів і пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, вибору швидкості руху та дистанції, обгону та стоянки, проїзду перехресть, пішохідних переходів і залізничних переїздів, зупинок транспортних засобів загального користування, користування зовнішніми світловими приладами, правила пересування пішоходів, осіб, які рухаються в кріслах колісних, проїзд велосипедистів, а також питання організації руху та його безпеки регулюються Правилами дорожнього руху, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України №2 від 06.03.2008 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень КАС України під час розгляду адміністративних справ щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень» належить перевірити, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Згідно з ч.1 ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповіднодо покладенихна неїзавдань:вживає заходівз метоювиявлення адміністративнихправопорушень;припиняє виявленіадміністративні правопорушення;здійснює контрольза дотриманнямПДР його учасниками; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію»передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема як фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України«Про дорожнійрух» встановлюють Правила дорожнього руху, затвердженіпостановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року.

Згідно з п. 1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Пунктом1.9 ПДР встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно із п. 2.3.б) ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Пунктом 1.10 ПДР визначено, що дорожня обстановка це сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.

Цим же пунктом визначено, що дорожні умови це сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан. Безпечна швидкість це швидкість, за якої водій має змогу безпечно керувати транспортним засобом та контролювати його рух у конкретних дорожніх умовах.

Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. Згідно з п.8.5.1 ПДР, горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині, зокрема, у вигляді ліній згідно з розділом 34 цих Правил.

Відповідно до Розділу 34 «Дорожня розмітка», горизонтальна дорожня розмітка1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено.

Склад правопорушення це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несеюридичну відповідальність.

Склад правопорушення містить чотири обов`язкові елементи: об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкта і суб`єктивну сторону правопорушення.

Об`єктом правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (визначено Законом України «Про дорожній рух» та Правилами дорожнього руху України).

Об`єктивна сторона правопорушення це формальний склад порушення вимог дорожньої розмітки (зафіксований перетин дорожньої розмітки 1.1 транспортним засобом, яким керував Позивач, відеофайл «clip-0»).

Суб`єктивна сторона правопорушення, зазначеного у даному відзиві, є вина у формі необережності або прямого умислу.

Суб`єктами правопорушень, є особи, які здійснюють керування транспортними засобами.

На переконання суду, не знайшли і свого підтвердження доводи сторони позивача про те, що розгляд справи не проводився на місці події, а навпаки це спростовується доказами, а саме переглянутим відеозаписом, наданим відповідачем, проти якого не було заперечень.

Так, ОСОБА_1 були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що визнається позивачем. Працівники поліції представилися позивачу і на їхню вимогу, позивач не надав документи, що посвідчували його особу. Між тим, маючи повноваження та можливість, особа ОСОБА_1 , яке володільця транспортного засобу, була встановлена поліцейським. Розгляд справи відбувався на місці події, жодних заяв та клопотань позивачем заявлено не було, він не клопотав про необхідність перенесення розгляду справи чи надання йому правової допомоги, як і не просив про опитування та надати пояснення щодо події своєї дружини. Крім того, ОСОБА_1 не був позбавлений права надати як усні, так і письмові пояснення по суті події. Постанова відповідає вимогам чинного законодавства, в ній зазначені докази, які були отримані позивачем на його звернення до органів поліції. Під час розгляду справи, судом не було встановлено таких порушень чинного законодавства, які б були вчинені працівниками поліції і, які б давали підстави для скасування постанови від 29.06.2024, винесеної щодо ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП.

Частиною 1 статті 222 КУпАП передбачено, що органи Національної поліції розглядають, зокрема, справи про адміністративні правопорушення: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, передбачені частиною першою статті 122 КУпАП.

Згідно з п. 4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення, в т.ч. передбачене ч.1 ст.122 КУпАП, без складання відповідного протоколу.

Відповідно до положень п. 2 розділу III Інструкції, постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене, зокрема, ч. 1 ст.122 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Положеннями ч. 2 ст. 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.

До тогож,постанова посправі проадміністративне правопорушенняу сферізабезпечення безпекидорожнього руху,крім даних,визначених частиноюдругою цієїстатті,повинна міститивідомості про:дату,час імісце вчиненняадміністративного правопорушення,транспортний засіб,який зафіксованов моментвчинення правопорушення(марка,модель,номерний знак); технічнийзасіб,яким здійсненофото абовідеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Слід зазначити, що Законом України від 14.07.2015 № 596-УІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» внесено зміни до ст. 258 КУпАП, зокрема, доповнено абзацом4, зі змісту якого вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст.283 КУпАП.

Зазначені норми права вказують на те, що постанова у справі про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення правопорушення. При цьому, не здійснюється провадження у справі про адміністративне правопорушення у порядку та за правилами, встановленими розділомIV КУпАП.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача щодо відсутності в його діях складу правопорушення, за яке його притягнуто до адміністративної відповідальності, стосовно порушення його прав працівниками поліції, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи. Відсутність захисника при винесенні оскаржуваної постанови від 29.06.2024, не є порушенням прав та інтересів ОСОБА_1 , оскільки позивач реалізував право на оскарження постанови про адміністративне правопорушення в суді в порядку адміністративного судочинства, а тому подальший захист прав і свобод особи йому забезпечено в суді при оскарженні дій та рішень суб`єкта владних повноважень, на що неодноразово звертав увагу і Верховний Суд у своїх постановах.

Таким чином, суд вважає, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, надав до суду належні і допустимі, у розумінні ст. 72 КАС України, докази, які беззаперечно підтверджують правомірність винесення оскаржуваної постанови від 29.06.2024 про визнання винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі у вигляді штрафу у розмірі 340грн. 00коп. На переконання суду, постанова від 29.06.2024 відповідає вимогам чинного законодавства і підстав для її скасування не вбачається. Отже, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Судові витрати слід компенсувати за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, оскільки позивач відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подачу до суду позову (встановлена 2 група інвалідності довічно, відповідно до посвідчення серія НОМЕР_2 , виданим Пенсійним фондом України 13.05.2014).

На підставі викладеного та керуючись ст. 268 КАС України, суд, -

в и р і ш и в :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складений 16.10.2024.

Головуючий суддя С. М. Позарецька