Рішення

від 16.10.2024 по справі 273/21/24

БАРАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Баранівський районний суд Житомирської області

Справа № 273/21/24

Провадження № 2/273/189/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2024 року м.Баранівка

Баранівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої судді Самойленко Л.М.,

при секретарі судового засідання Муравській М.М.,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

третьої особи ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баранівка за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про поновлення строку для прийняття спадщини,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Баранівського районного суду Житомирської області із позовною заявою, відповідно до змісту якої просить визначити йому додатковий строк тривалістю 60 (шістдесят) календарних дні з дня набрання рішенням суду законної сили для подання до нотаріуса заяви про прийняття спадщини після смерті його баби ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Баранівка померла його баба та відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на земельну ділянку площею 2,1356 га, яка розташована на території Вірлянської сільської ради. За життя вона склала заповіт на користь позивача, про існування якого він не знав та вважав, що спадщину прийняла його мати ОСОБА_2 , яка перед смертю доглядала за бабусею. Після звернення до нотаріальної контори йому стало відомо, що він також пропустив строк для прийняття спадщини.

Ухвалою судді від 13.05.2024 справу прийнято до розгляду та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 02.07.2024 підготовче судове засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті на 16.10.2024.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засідання позовні вимоги підтримав повністю, просив їх задовольнити.

Третя особа ОСОБА_2 позов вважає обгрунтованим та не заперечує проти його задоволення.

Відповідач Баранівська міська рада свого представника в судове засідання не направила, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. 02.07.2024 року до суду надійшла заява, в якій просять розглянути справу у відсутності представника відповідача, не заперечують проти задоволення позовних вимог в разі їх доведення належними та допустимими доказами.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що у свідоцтві про народження ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір`ю значиться ОСОБА_3 (а.с.6).

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28.05.1978 уклала шлюб з ОСОБА_5 , після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище " ОСОБА_6 " (а.с.7).

Матір`ю позивача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 01.01.1979 (а.с.8) .

ОСОБА_3 склала заповіт, яким все своє майно заповідала ОСОБА_1 . Заповіт посвідчено 25.08.1994 секретарем Вірлянської сільської ради, зареєстровано в реєстрі №23 (а.с.9).

Згідно копії Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №137736 від 06.10.2004 ОСОБА_3 є власником земельної ділянки площею 2,1356 га(а.с.10).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.03.2012 ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Вірля Баранівського району Житомирської області (а.с.11).

ОСОБА_3 на день смерті була зареєстрована за адресою с.Вірля Баранівського району, та проживала одна (а.с.12).

Згідно повідомлення завідувача Баранівської державної нотаріальної контори від 18.04.2023 року № 241/01-16 ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 ( а.с. 13 ).

Спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_3 не заводилась (а.с.22).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч.1 ст. 1270 ЦК України).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, яка відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, а для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).

Право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

За змістом ч. 1 та ч. 3 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку для прийняття спадщини, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій (пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування").

Норми частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Законодавство не встановлює конкретного переліку поважних причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини і такі причини оцінюються судом на власний розсуд в кожному конкретному випадку та з урахуванням усіх обставин справи. Головною ознакою поважних причин є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через власну пасивну поведінку, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-1215цс16, постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 663/2151/17 та інших.

У постанові від 06 вересня 2017 року у справі N 6-496цс17 Верховний Суд України вказав, що необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини. У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач вказує на таку причину пропуску ним строку звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, як необізнаність про наявність заповіту, проте не зазначає яким чином та коли саме він дізнався про наявність заповіту чи було це поза межами строку, передбаченого ч. 1 ст. 1270 ЦК України, жодних доказів на підтвердження підстави пропуску строку не надав.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам загалом, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який є у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач не довів належними, допустимими, достовірними, а в їх сукупності та взаємозв`язку достатніми доказами свої вимоги, які не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи, тому відмовляє у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.4,12-13,76-81,89,258,263-265,354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Баранівської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_2 про поновлення строку для прийняття спадщини відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його оголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну його частини, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 23.10.2024.

Суддя Людмила САМОЙЛЕНКО