Ухвала

від 31.10.2024 по справі 935/2991/24

КОРОСТИШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/2991/24

Провадження № 2-з/935/31/24

У Х В А Л А

про забезпечення позову

31 жовтня 2024 року м.Коростишів

Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В. розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Міхненка Сергія Сергійовича про забезпечення позову,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , звернувсь до суду з позовом до ОСОБА_3 , Старосілецької сільської ради, третя особа на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний реєстратор Старосілецької сільської ради Житомирського району Житомирської області Пашинська Дарина Валентинівна про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради та рішення державного реєстратора щодо реєстрації права власності.

Одночасно з поданням позовної заяви ОСОБА_2 звернувсь до суду із заявою про забезпечення позову, в якому просить:

- накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1822581703:02:001:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2661352918040);

- заборонити будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав, визначених ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти будь-які реєстраційні дії, перелік яких міститься в ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1822581703:02:001:0017 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2661352918040).

В обґрунтування клопотання вказав, що Рішенням Городської сільської ради Коростишівського району Житомирської області від 05.06.2009 № 342 було вирішено: надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель орієнтовною площею 0,25 га за рахунок земель запасу Городської сільської ради, яка розташована в межах населеного пункту АДРЕСА_1 . Рішенням Городської сільської ради від 01.10.2019 № 837 внесено зміни до рішення від 05.06.2009 за № 342 та вирішено: надати ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель в с. Високий Камінь. У 2020 році було розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки загальною площею 0,1000 га у власність ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування житлового будинку будівель і споруд із земель комунальної власності в АДРЕСА_1 . Даний проект був затверджений рішенням Старосілецької сільської ради від 16.07. 2021 № 345. При зверненні до державного реєстратора ОСОБА_5 позивачу було відмовлено у проведенні реєстрації права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1822581703:02:001:0017, оскільки дана земельна ділянка уже зареєстрована в Державному реєстрі речових прав за іншою особою ОСОБА_3 . Документи, які були подані ОСОБА_3 для проведення державної реєстрації: рішення Старосілецької сільської ради про передачу земельної ділянки у власність від 18.02.2022 № 664.

3 огляду на зазначене, зважаючи на протиправні дії відповідачів, направлені на порушення права позивача, позивач має обґрунтовані підстави вважати, що у випадку незабезпечення позову існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Відповідно до ч. ч. 1, 3ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду). Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням.

З огляду на детальний виклад обставин та надання документів, якими вони обґрунтовуються, суд не вбачає за необхідне викликати особу, яка подала заяву, для дачі пояснень та розглядає питання забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Суд, розглянувши заяву про забезпечення позову, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій зі сторони відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на його користь, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволення вимог позивача. Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (ст.ст. 156, 158 ЦПК України).

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та(або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Заява про забезпечення позову повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 1 ст. 151 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Так, згідно вказаних вище положень цивільного процесуального законодавства, заходи забезпечення позову вживаються судом виключно у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду, крім того, такі заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен з урахуванням доказів, наданих заявником на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого.

Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його.

Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення.

Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.

Саме по собі накладення арешту на об`єкт нерухомого майна без наміру власника його відчужити жодним чином не впливає на правовий статус цих прав і на права і законні його інтереси.

У своєму правовому висновку, сформульованому у постанові від 31 січня 2019 року у справі №761/45074/17, Верховний Суд, зазначив, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1ст. 150 ЦПК Українипозов забезпечується: накладанням арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.

Арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна.

Правочин -діяособи, спрямована на набуття, зміну або припиненняцивільних правіобов`язків.

Відповідно доПостанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 р.«Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»суд, при розгляді заяви про забезпечення позову, повинен з`ясувати характер спору, що виник між сторонами, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо існує ймовірність невиконання судового рішення у майбутньому або виникнення складнощів під час його виконання.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову є заходом забезпечення в майбутньому виконання судового рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Тобто дії суду із забезпечення позову - обрання та застосування відповідних заходів забезпечення позову, спрямовуються на забезпечення можливості в подальшому реально виконати рішення суду та захистити права особи, яка звернулась до суду за захистом.

Також, суд звертає увагу, що забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер. При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів.

Враховуючи, що арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 1822581703:02:001:0017 є співмірними із заявленими позовними вимогами, спрямовані на забезпечення виконання рішення суду в разі задоволення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову в цій частині підлягає задоволенню, а в частини заяви щодо вказівки про заборону будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав реєстраційних дій щодо земельної ділянки відмовити.

Вирішуючи питання про необхідність застосування зустрічного забезпечення суд виходить з того, що, на час вирішення клопотання про забезпечення позову, у суду відсутні відомості про існування визначених ч. 3 ст. 154 ЦПК України обставин, за наявності яких, суд зобов`язаний застосувати зустрічне забезпечення.

Зазначене не перешкоджає учасникам справи, за наявності підстав, в порядку ст. 156 ЦПК України звернутися до суду з заявою про заміну виду забезпечення позову або в порядку ст. 158 ЦПК України про скасування заходів забезпечення позову.

Керуючись ст.149-153,259,260,353 ЦПК України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.

Вжити заходизабезпечення позовушляхомнакладення арештуна земельну ділянку площею 0,10 га, з кадастровим номером 1822581703:02:001:0017, що належить ОСОБА_3 .

В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Копію ухвали про забезпечення позову направити сторонам по справі - для негайного виконання та вжиття відповідних заходів.

Суд роз`яснює, що у відповідності до ч. 4ст. 157 ЦПК України, особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Ухвала суду може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядкуст. 261 ЦПК України.

Суддя В.В. Янчук