Справа № 641/8480/17
н/п 2/953/100/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Муратової С.О.,
за участю секретаря Драгана О.А.,
прокурора - ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління ДПС України у Харківській області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням, -
встановив:
До Комінтернівського районного суду м. Харкова 12.12.2017 надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просить стягнути з ОСОБА_4 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням в розмірі - 1 777 151 грн. 33 коп.
На обґрунтування позовної заяви зазначає, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №641/4991/17-к ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, кримінальне провадження №32017220000000118 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України. Так, ОСОБА_4 , займаючи посаду генерального директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, покладені на нього відповідно до статуту ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства, являвся службовою особою підприємства. При цьому, ОСОБА_4 відповідав за правильність обчислення і своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України, а саме, згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Діючи в порушення зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом, ОСОБА_4 здійснив умисні протиправні дії за наступних обставин. ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» та Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова укладено договір від 26.04.2002 №53-02 на реалізацію інвестиційного проекту «Створення підприємства для виробництва високоякісного борошна», який реалізується на території м. Харкова. Під час реалізації інвестиційного проекту підприємству ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» надано ряд пільг, серед яких підприємство використовувало лише пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, а також право на включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування суми інвестицій, одержаної для реалізації Проекту. Також згідно інвестиційного проекту передбачено внесення інвестицій, отриманих у вигляді позикових коштів на придбання у компанії Lindab Kfs, Угорщина, контракт №ZX-02-046UA від 01.08.2002, збірної будівельної металоконструкції для борошномельного комплексу. Так, при проведенні митного оформлення інвестиції підприємством використано пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість у сумах: мито - 2000176,22 грн., ПДВ - 440387,68 грн.
ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», в забезпечення своєчасного повернення по кредитним договорам з Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант» від 24.08.2002 №40, від 24.08.2002 №43, від 18.08.2002 №29, 19.11.2004 укладено іпотечний договір нерухомого майна №4034, згідно якого в якості предмету іпотеки була передана збірна будівельна металоконструкція - будинок LINAR Sistem Line, ввезена в Україну в межах реалізації Інвестиційного проекту та 08.12.2004 укладено договір залогу майна №40/43/23- «3», згідно якого в якості залогу передано обладнання млин, ввезеного в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту, тим самим було порушено вимоги договору від 26.04.2002 №53-02 в частині цільового використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозиться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, та своєчасного надання відповідним органам звіту про їх цільове використання, згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» від 11.05.2000 №1714.
В укладених угодах між ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» та АСУБ «Грант» не наявні дані про те, що обладнання та будівлі, які передавалися в заставу, ввезені в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту на пільгових умовах, а також про те що, у випадку їх нецільового використанні поза межами інвестиційного проекту, підприємство зобов`язано першочергово сплатити отримані пільги. В свою чергу фактична передача у власність АСУБ «Грант» вищевказаного майна повинна відбутися після скасування рішення щодо схвалення інвестиційного проекту, розірвання договору на реалізацію інвестиційного проекту та сплати ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» отриманих пільг.
При цьому, умовою користування пільгою з ПДВ п.11.12 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 №168/97-ВР із змінами та доповненнями, є умови передбачені Законом України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» від 11.05.2000 №1714-II, які передбачають укладення договору з Радою з питань спеціального режиму м. Харкова, який укладено на строк 87 місяців. Підприємством вимоги у строках користування не були виконані, у зв?язку з розірванням договору.
Таким чином, в порушення п.п.3.1.1. п.л.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов?язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою підприємства ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 3 322 334,47 грн., ПДВ - 664 466,89 грн., переданого АСУБ «Грант» згідно договору про передачу права власності на заставлене майно в рахунок задоволення вимог, які виникли у зв?язку з непогашенням заборгованості від 27.09.2005.
Також в порушення п..3.1.1. п.п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов?язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 5 563 420,57 грн., ПДВ - 1 112 684,11 грн., переданого АСУБ «Грант» згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п.п. 3.1.1. п.п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість» ОСОБА_4 , як службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», повинна була бути сплачена до бюджету сума ПДВ з відчуженого майна на користь АСУБ «Грант» у розмірі 1 777 151,33 грн.
Вищевикладені факти підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ДП у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944 та висновком судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Бокаріуса М.С. від 16.07.2008 №5466.
Таким чином, генеральний директор ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» Гордієнко Г.Ф., усупереч вимогам п.п. 3.1.1. п.п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР Закону України «Про податок на додану вартість», переслідуючи мету ухилення від сплати податку на додану вартість у особливо великих розмірах, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податків у особливо великих розмірах, і бажаючи їх настання, у період 2015 року, шляхом не включення до складу податкового зобов?язання ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» вартості майна, відчуженого на користь АСУБ «Грант» з ціллю погашення заборгованостей, ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1777 151, 33 грн.
Викладені обставини підтверджуються матеріалами кримінального провадження від 27.07.2017 №32017220000000118.
Відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №646/4991/17, цивільний позов по справі не заявлений.
На даний час територіальним органом контролю, який реалізує державну податкову та митну політику заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на відшкодування шкоди завданим кримінальним правопорушенням у розмірі 1777151,33 грн. не вжито, що свідчить про його бездіяльність з вказаного питання.
Наведене є підставою для звернення до суду з позовом в інтересах територіального органу контролю, який реалізує державну податкову та митну політику в особі Головного управління ДФС у Харківській області.
Окрім цього, економічна ситуація, що складається на цей час у державі, обумовлює необхідність збільшення надходжень до бюджету.
Вказане є також підставою для представництва органами прокуратури інтересів держави в особі Головного управління ДФС у Харківській області.
Враховуючи важливість даного питання Харківська місцева прокуратура №5 відповідно до ст. 23 «Про прокуратуру» вживає заходи представницького характеру, у зв`язку з чим на адресу позивача Головного управління ДФС у Харківській області направлено лист - повідомлення про звернення до суду з позовною заявою в їх інтересах.
Прокурор зазначає, що з огляду на те, що ухвала відносно ОСОБА_4 набрала законної сили 19.09.2017, тому строки позовної давності не пропущено.
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.01.2018 відкрито провадження у справі за вказаною позовною заявою; розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження, із призначенням підготовчого судового засідання (т. 1 а.с. 39).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.04.2018 закрито підготовче провадження у справі за вказаною позовною заявою (т. 1 а.с. 58).
Заочним рішенням Комінтернівського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 позовні вимоги керівника Харківської місцевої прокуратури № 5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області задоволено в повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області матеріальну шкоду, спричинену кримінальним правопорушенням (злочином) в розмірі 1777151,33 грн.; стягнуто з ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 26657,27 грн. (т. 1 а.с. 64-67).
11.03.2019 ОСОБА_4 в особі свого представника ОСОБА_3 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення (т. 1 а.с. 85-94).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 04.04.2019 заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 14.05.2018 скасовано, справу призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 1 а.с. 151-152).
19.04.2019 до канцелярії Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов відзив представника відповідача ОСОБА_4 адвоката Лагутіна І.В. на позовну заяву про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, в якому просив застосувати до вимог прокурора наслідки спливу строку позовної давності. Відмовити в задоволенні позову керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області до ОСОБА_4 , про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням (т. 1 а.с. 159-167).
На обґрунтування відзиву зазначив, зокрема, що прокурор вищевикладені факти підтверджує актом позапланової виїзної перевірки ДП у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944 та висновком судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса від 16.07.2008 №5466. Однак, ані акту позапланової виїзної перевірки ДП у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944, ані висновку судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса від 16.07.2008 №5466 матеріали справи не місять. Натомість, якби такі документи були долучені прокурором до матеріалів справи, то питання про задоволення позову взагалі б не стояло, оскільки такі документи свідчать про те, що ОСОБА_4 не відповідав та не міг бути відповідальним за подання декларації з ПДВ та оплату ПДВ ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» за наведених у позовній заяві обставин. Долучена до матеріалів справи ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №641/4991/17-к, якою ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку з закінченням строків давності, кримінальне провадження №32017220000000118 закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, не є належним та достатнім доказом обставин, на які прокурор посилається як на підставу своїх вимог. Констатуючи, що ОСОБА_4 було вчинено злочин, прокурором порушено презумпцію невинуватості відповідача, останній не може вважатися винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Крім того, ухвала Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №641/4991/17-к не містить категоричного судження про те, чи мало місце кримінальне правопорушення та чи вчинено воно ОСОБА_4 . Суд в зазначеній ухвалі оперує категоріями: «згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що...», «Злочин, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України, у якому обвинувачується ОСОБА_4 відноситься...». В жодному реченні відсутнє посилання суду на те, що судом «встановлено...» що мало місце кримінальне правопорушення та/або щодо причетності до нього ОСОБА_4 .
Представник відповідача зазначає, що винуватість ОСОБА_4 в ухиленні в спричиненні шкоди державі має доводитися в загальному порядку, передбаченому ЦК України та ЦПК України, однак, як зазначалося вище прокурором не надано відповідних доказів. Щодо доказів, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача, то такими доказами є документи, які підтверджують обставини звільнення ОСОБА_4 з посади генерального директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» 29.09.2005: протокол загальних зборів учасників ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» від 04.06.2005; протокол загальних зборів учасників ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» від 29.09.2005; заява ОСОБА_4 про звільнення від 29.09.2005; наказ по ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» від 29.09.2005; акт приймання-передачі печаток та штампів ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» від 30.09.2005; трудова книжка ОСОБА_4 (витяг а. 14-15).
Перелічені документи свідчать про те, що ОСОБА_4 було звільнено з посади директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» 29.09.2005. Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість в 2005 році було врегульовано Законом України «Про податок на додану вартість». Враховуючи, що відчуження майна ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» мало місце 26.09.2005, податкова декларація з ПДВ ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» могла бути подана в період з 01.10.2005 по 20.10.2005 та відповідно сплачено ПДВ в період з 21.10.2005 по 31.10.2005. Крім того, достовірність даних зазначених у декларації з ПДВ підтверджує керівник та бухгалтер, які підписують таку декларацію.
Отже, ОСОБА_4 , будучи звільненим з посади генерального директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не був відповідальною особою за складання та подання декларації 3 ПДВ директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», за достовірність внесених до неї відомостей в період з 01.10.2005 по 20.10.2005 та відповідно за сплату ПДВ в період 21.10.2005 по 31.10.2005.
Враховуючи викладене вище, вважає, що прокурором не доведено у встановленому порядку наявність складу кримінального правопорушення. А саме, що ОСОБА_4 було вчинено неправомірне рішення, дія чи бездіяльність, не надано жодного доказу, що державі було спричинено шкоду, а також відсутнє обґрунтування причинно-наслідкового зв`язку. Натомість відповідачем доведено, що якщо така шкода і мала місце, то вона завдана не з вини ОСОБА_4 , оскільки останній не мав жодного відношення до виконання ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» своїх зобов`язань за декларування та сплату ПДВ в означений період. Крім того, такими доказами є акт позапланової виїзної перевірки ДП у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944 та висновку судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса від 16.07.2008 №5466.
Представник відповідача зазначає, що відповідальною особою за ведення податкового обліку в перевіряємому періоді був ОСОБА_5 . Висновків про протиправність рішень, дій чи бездіяльності ОСОБА_4 вказані документи не містять.
Крім того, представник відповідача зазначає, що вказані документи свідчать про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду з вимогами про відшкодування шкоди спричиненої державі. В той же час, прокуратурою в позовній заяві безпідставно пов`язано початок перебігу позовної давності з моментом набрання законної сили ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №641/4991/17-к. Факт спричинення шкоди було виявлено уповноваженим органом ще у 2008 році, більше того, саме за ініціативою правоохоронних органів у 2008 році в рамках розслідування кримінальної справи було проведено перевірку та експертизу, щодо підтвердження спричинення такої шкоди. Поряд з цим, відомості щодо уповноважених та відповідальних осіб на вчинення та ведення від імені підприємства податкового обліку, сплати податку є відкритими та перебували у розпорядженні податкового органу, про що свідчить зміст акту позапланової виїзної перевірки ДП у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944. Тобто, матеріалами, зібраними саме органами відповідальними за контроль зі сплати ПДВ та правоохоронними органами, підтверджується обізнаність позивача про факт спричинення шкоди та про особу, яка її завдала. Тобто, позивач не лише міг дізнатися (відкритість даних щодо відповідальних осіб), а і знав про порушення права та про особу, яка його порушила. З урахуванням викладеного, заявляє про застосування позовної давності до позовних вимог, викладених Керівником Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Головного управління Державної фіскальної служби України в Харківській області у позовній заяві про стягнення з ОСОБА_4 коштів та просить відмовити у задоволенні таких позовних вимог з цих підстав.
Зазначає, що такими доказами є матеріали справи про банкрутство ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» №Б-24/108-06, яка розглядалася Господарським судом Харківської області. ДП у Комінтернівському районі м. Харкова в рамках справи про банкрутство було заявлено кредиторські вимоги до ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», в тому числі щодо стягнення недоїмки з уплати ПДВ у розмірі 1 777 151,33 грн. Ухвалою Господарського суду Харківської області про затвердження ліквідаційного балансу від 19.06.2013 по справі №Б-24/108-06 прийнято рішення про затвердження ліквідаційного звіту, ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство «ВЕДА-ХОЛДІНГ», код 31941944, та визнано вимоги до боржника, не задоволені за недостатністю майна банкрута, погашеними.
Вважає, що директор, як службова особа ТОВ не є платником податку, оскільки він не є відокремленою від ТОВ особою, а лише діє від його імені та в інтересах цього ТОВ. Він не відноситься до суб?єктів сплати податку, тому не несе цивільно-правову відповідальність за збитки спричинені ТОВ державі шляхом несплати податкового зобов?язання. З огляду на викладене, вважає, що вимоги щодо сплати ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» ПДВ у розмірі 1777151,33 грн. є погашеними. В рамках зазначеної тривалої (з 2007 по 2013 р.р.) процедури вирішено питання про задоволення частини кредиторських вимог, в тому числі ДП у Комінтернівському районі м. Харкова. Встановлення дійсної суми непогашеної недоїмки є передумовою визначення розміру шкоди, спричиненої державі.
Вказані обставини можуть бути встановлені шляхом дослідження ліквідаційного звіту ліквідатора, затвердженого судом. ОСОБА_4 не має статусу учасника справи №Б-24/108-06 і відповідно не має змоги ознайомитися з матеріалами справи та надати копію звіту із зазначенням сум погашеної недоїмки в обґрунтування своєї правової позиції до суду.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.04.2019 клопотання представника відповідача ОСОБА_4 ОСОБА_6 про витребування доказів задоволено; витребувано у Господарського суду Харківської області належним чином завірені копії у справі №Б-24/108-06, а саме: ухвалу Господарського суду Харківської області про затвердження ліквідаційного балансу від 19.06.2013; ліквідаційний баланс, затверджений ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2013 (т. 1 а.с. 188-189).
06.05.2019 до канцелярії Комінтернівського районного суду м. Харкова з Господарського суду Харківської області надійшли витребувані Комінтернівським районним судом м. Харкова докази (т. 1 а.с. 195-214).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 15.05.2019 справу передано за підсудністю до Київського районного суду м. Харкова (т. 1 а.с. 217-218).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.06.2019, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Губській Я.В. (а.с. 3).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2019 надано строк для усунення недоліків позовної заяви в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали (т. 2 а.с. 9-13).
05.08.2019 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді у справі №641/8480/17 від 26.07.2019) (т. 2 а.с. 16-32).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 позов керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням залишено без розгляду (т. 2 а.с. 80-87).
Постановою Харківського апеляційного суду від 19.12.2019 апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області залишено без задоволення; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 залишена без змін (т. 2 а.с. 163-167).
Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 та постанову Харківського апеляційного суду від 19.12.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 225-231).
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.10.2020, розгляд вказаної справи визначено судді Київського районного суду м. Харкова Садовському К.С. (т. 2 а.с. 233).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2021 клопотання керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова задоволено; залучено до участі по даній цивільній справі в якості позивача Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП: 43983495) (т. 3 а.с. 53).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 08.09.2021 закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою Слобідської окружноїпрокуратури м.Харкова в інтересах держави в особі Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням та призначено справу до судового розгляду по суті (т. 3 а.с. 54).
За наслідками повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями, який було здійснено відповідно до п. 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 №30 (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя №325/0/15-23 від 11.04.2023 «Про звільнення ОСОБА_7 з посади судді Київського районного суду м. Харкова у зв`язку з поданням заяви про відставку»), зазначена справа 12.04.2023 передана в провадження судді Київського районного суду м. Харкова Муратової С.О. (т. 3 а.с. 96).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 19.04.2023 прийнято до свого провадження цивільну справу за вказаною позовною заявою (т. 3 а.с. 97).
06.09.2024 на електрону адресу суду в системі «Електронний суд» надійшли письмові пояснення керівника Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області, згідно яким, другим відділом ВРКП СУ ФР ГУ ДФС у Харківській області 27.07.2017 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32017220000000118 за фактом того, що директор ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» ОСОБА_4 в період 2005 року шляхом не віднесення до складу податкового зобов`язання вартості відчуженого майна, ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 1 777 151,33 грн, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету грошових коштів у особливо великих розмірах, тобто за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. 28.07.2017 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 32017220000000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Надалі, ухвалою від 11.09.2017 у справі № 641/4991/17 розглянуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 32017220000000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України стосовно ОСОБА_4 , якою звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Отже, враховуючи вищевикладене, початок перебігу строку позовної давності почався з дня повідомлення про підозру ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за № 32017220000000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто з 28.07.2017. Окружною прокуратурою позовна заява в інтересах держави в особі Головного управління ДПС у Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, скерована до суду 12.12.2017. Таким чином, з огляду на те, що перебіг позовної давності для позивача розпочався із з моменту набуття відповідачем статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, прокурором пред`явлення позовної заяви відбулося в межах строків позовної давності, підстави для застосування наслідків спливу строків позовної відсутні.
Визнання банкрутом ТОВ СУАП «ВЕДА ХОЛДІНГ» та завершення ліквідаційної процедури жодним чином не спростовує доводи прокурора щодо правомірності та наявності підстав для стягнення матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_4 . Державному бюджету виходячи з наступного. Як було зазначено, ухвалою від 11.09.2017 у справі № 641/4991/17 розглянуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 32017220000000118 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України стосовно ОСОБА_4 , якою звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності. Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`являвся. Таким чином, з вини саме ОСОБА_4 , який навмисно у період 2005 року не відніс до складу податкового зобов`язання вартості відчуженого майна та ухилився від сплати податку на додану вартість у сумі 1 777 151,33 грн, чим заподіяв майнову шкоду державі, яку він повинен відшкодувати відповідно до ст. 1166 ЦК України.
Прокурор зазначає, що протиправна поведінка ОСОБА_4 полягає в тому, що, займаючи посаду генерального директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, покладені на нього відповідно до Статуту, відповідаючи за правильність обчислення і своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів, у супереч вимогам п.п.3.1.1. п.п.3.1. ст..3 Закону України «Про податок на додану вартість», переслідуючи мету ухилення від сплати податку на додану вартість у особливо великих розмірах, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податків у особливо великих розмірах, і бажаючи їх настання, у період 2005 року, шляхом не включення до складу податкового зобов`язання ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» вартості майна, відчуженого на користь АСУБ «Грант» з ціллю погашення заборгованості, ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 777 151,33 гривень. Матеріальна шкода (збитки) полягає у ненадходженні до державного бюджету податку на додану вартість у сумі 1 777 151,33 гривень.
Причинний зв`язок між протиправною поведінкою та матеріальною шкодою полягає у тому, що шкода, спричинена ненадходженням до бюджету податку на додану вартість, стала об`єктивним наслідком протиправної поведінки ОСОБА_4 (наслідки об`єктивно походять від певної дії чи бездіяльності). Вина ОСОБА_4 у формі умислу, що кореспондується з кваліфікацією складу кримінального правопорушення, за яким особі оголошувалась підозра ч. 3 ст.212 КК України. Таким чином, цивільно-правова, а саме деліктна відповідальність ОСОБА_4 є очевидною та доведеною, оскільки містить усі складові елементи складу правопорушення: протиправність поведінки, шкоду, причинний зв`язок між ними та вину. Так, факт вчинення відповідачем службової недбалості за вищевказаних обставин підтверджується ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі № 641/4991/17. Таким чином, наведене свідчить про відсутність підстав для включення заподіяної ОСОБА_4 . Державному бюджету матеріальної шкоди у сумі 1 777 151,33 грн до кредиторської заборгованості під час банкрутства ТОВ СП «Веда-Холдинг». Отже, інтереси держави залишаються незахищеними, оскільки не забезпечено стягнення з винної особи шкоди, завданої службовою особою недбалістю. Відтак, не забезпечено надходження відповідних коштів до Державного бюджету. Враховуючи вищевикладене, просить долучити вказані пояснення до матеріалів справи № 641/8480/17 та задовольнити позов прокурора в повному обсязі (т. 3 а.с. 175-186).
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_1 підтримав позовну заяву, просив її задовольнити.
В судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_2 підтримала позовну заяву, просила її задовольнити.
В судовому засіданні представник відповідача - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції) заперечував проти задоволення позовної заяви, підтримав відзив на позовну заяву. Просив також застосувати строк позовної давності в разі, якщо суд прийде до висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.
Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Даний принцип полягає у змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Стороні зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення, як того вимагають положення ст. 81 ЦПК України, за якими доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. ст. 13, 43, 81 ЦПК України, суд розглядає справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, особа яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, зобов`язана надати усі наявні у неї докази та довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких виникає спір.
Вимоги ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачають, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим ЦПК України випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані (у письмовій або електронній формі, речовими об`єктами, висновками експертів, показаннями свідків), на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Вимогами ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України в цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, згідно якого кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як зазначено вище, ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 26.07.2019 надано строк для усунення недоліків позовної заяви в.о. керівника Харківської місцевої прокуратури №5 в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушення, протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали (т. 2 а.с. 9-13).
05.08.2019 до Київського районного суду м. Харкова з Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (на виконання ухвали судді у справі №641/8480/17 від 26.07.2019) (т. 2 а.с. 16-32).
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 позов керівника Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління ДФС у Харківській області до ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням залишено без розгляду (т. 2 а.с. 80-87).
Постановою Харківського апеляційного суду від 19.12.2019 апеляційну скаргу Харківської місцевої прокуратури №5 Харківської області залишено без задоволення; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 залишена без змін (т. 2 а.с. 163-167).
Постановою Верховного Суду від 23.09.2020 касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задоволено; ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2019 та постанову Харківського апеляційного суду від 19.12.2019 скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (т. 2 а.с. 225-231).
В мотивувальній частині постанови Верховного Суду від 23.09.2020 колегія суддів зазначила, що щодо наявності у прокурора підстав та повноважень на представництво інтересів держави у цій справі Верховний Суд вийшов з такого.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».
У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», суд висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини рішення). Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, а й у діяльності приватних підприємств, товариств. З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення).
Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави» може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Відповідно до частини другої статті 45 ЦПК України 2004 року з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з позовною заявою (заявою), бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення Верховним Судом України, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві (заяві) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача. Прокурор, який звертається до суду з метою представництва інтересів громадянина або держави в суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво), повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Невиконання прокурором вимог щодо надання суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в суді має наслідком застосування положень, передбачених статтею 121 цього Кодексу.
Питання представництва інтересів держави прокурором у суді врегульовано у статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру», який набрав чинності 15.07.2015.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» в редакції, чинній на час подання позову, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень. Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
Процедура, передбачена абзацами третім і четвертим частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», застосовується тільки до встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження з такого захисту.
Отже прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює.
Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 26.06.2019 у справі № 587/430/16 (провадження № 14-104цс19) та від 15.01.2020 у справі № 698/119/18 (провадження № 14-350цс19).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені у постанові: від 15.10.2019 у справі № 903/129/18; та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 927/246/18, від 16.04.2019 у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18, від 17.04.2019 у справі № 923/560/18, від 18.04.2019 у справі № 913/299/18, від 13.05.2019 у справі № 915/242/18; Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі «Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), № 61517/00, 31.03.2005).
Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію: "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити «інтереси держави».
ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У справі, що розглядається, прокурор, звертаючись до суду з позовом, відповідно до статті 23 Закону України «Про прокуратуру», 45 ЦПК України 2004 року, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави ГУ ДФС України у Харківській області, яке не вжило заходів цивільно-правового характеру, спрямованих на відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у розмірі 1 777 151,33 грн.
Оцінюючи характер спірних правовідносин, Верховний Суд враховує, що частина четверта статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачає можливість оскарження суб`єктом владних повноважень наявності підстав для представництва його інтересів прокурором, і таке оскарження означає право на спростування учасниками процесу обставин, на які посилається прокурор у позовній заяві, поданій в інтересах держави в особі компетентного органу, для обґрунтування підстав для представництва.
ГУ ДФС України у Харківській області чи його правонаступник наявність підстав для представництва прокурором в суді не оскаржували, заперечень проти представництва прокурором інтересів держави в їх особі не висловлювали, а, навпаки, вважали вимоги прокурора обґрунтованими.
Матеріали справи містять повідомлення прокурором ГУ ДФС України у Харківській області про звернення до суду у цій справі.
З огляду на те, що прокурор у позовній заяві навів підставу для представництва інтересів держави, обґрунтував, у чому полягає порушення цих інтересів, помилковим є висновок судів попередніх інстанцій про неможливість захисту прокурором інтересів держави за вимогами, які заявив прокурор. Тому Верховний Суд погодився з доводами касаційної скарги про те, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду в інтересах держави в особі ГУ ДФС України у Харківській області (т. 2 а.с. 225-231).
Судом встановлено, що наказом ТОВ СУАП «Веда Холдинг» №483Л від 29.09.2005, директора ОСОБА_4 звільнено з займаної посади з 29.09.2005 за власним бажанням, згідно ст. 38 КЗпП (а.с. 98).
За результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 10.06.2008, на підставі направлення від 10.06.2008 №257, виданого ДП у Комінтернівському районі м. Харкова, старшим державним податковими ревізором-інспектором сектору відділу проведення податкового аудиту платників податків ОСОБА_8 , згідно Постанови старшого слідчого Прокуратури Комінтернівського району м. Харкова Костянова А.О. від 21.05.2008 та на підставі п. 1 ст. 11, п. 13 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до Наказу ДП у Комінтернівському районі м. Харкова №343 від 09.06.2008 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства «Веда-Холдінг», код ЄДРПОУ 31941944 (далі ТОВ СУАП "Веда-Холдінг") вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.06 по 10.06.08 та валютного законодавства за період з 01.10.06 по 10.06.08 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту, Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944, згідно якого перевіркою встановлені порушення: у зв`язку з тим, що ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» в забезпечення своєчасного повернення по кредитним договорам з Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант» №40 від 24.08.2002, №43 від 24.08.2002 №29 від 18.08.2002, 19.11.2004 було укладено поточний договір нерухомого майна №4034, згідно якого в якості предмету іпотеки була передана збірна будівельна металоконструкція - будинок LINDAR Sistem Line" , ввезена в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту, та 08.12.2004 було укладено договір залогу майна №40/43/23 -„3", згідно якого в якості залогу було передано обладнання млина, ввезеного в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту, тим самим було порушено вимоги п. 2.3 договору №53-02 від 26.04.2002 в частині цільового використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозяться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, та своєчасного надання відповідним органам звіту про їх цільове використання, згідно ч. 4 ст. 6 Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» від 11.05.2000 №1714, у разі невиконання або неналежного виконання суб`єктом підприємницької діяльності несе майнову та іншу відповідальність, передбачену законодавством України та відповідним договором.
В порушення п.п. 3.1.1, п.п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання підприємство ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» не віднесло вартість майна у розмірі 3322334,47 грн., ПДВ - 664466,89 грн. переданого АСУБ «Грант» згідно Договору про передачу права власності на заставлене майно в рахунок задоволення вимог, які виникли в зв`язку з непогашенням заборгованості від 27.09.2005.
В порушення п.п. 3.1.1. п.п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання підприємство ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» не віднесло вартість майна у розмірі 5563420,57 грн., ПДВ - 1112684,11 грн., переданого АСУБ «Грант» згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Таким чином, згідно п.п. 3.1.1. п. 3.1 ст. 3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-BР «Про податок на додану вартість», донараховано податок на додану вартість у розмірі 1777151,00 грн.
Підприємством у порушення п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України №2181-1II від 21.12.2000 «Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (зі змінами та доповненнями) не надано до ДП у Комінтернівському районі м. Харкова податкову декларацію з податку на прибуток за 2, 3 квартал 2007 року, та за перший квартал 2008 року, податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2007 року та січень, лютий, березень, квітень 2008 року, по комунальному податку за 2, 3 , 4 квартал 2007 року та 1 квартал 2008 року, збір за використання водних ресурсів за 2, 3, 4 квартал 2007 року, 1 квартал 2008 року, збір за забруднення навколишнього середовища за 2, 3 , 4 квартал 2007 року, 1 квартал 2008 року (т. 1 а.с. 101-118).
Згідно вступної частини зазначеного вище акту від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944, складеного за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 10.06.2008 старшим державним податковими ревізором-інспектором сектору відділу проведення податкового аудиту платників податків ОСОБА_8 , перевірку проведено з відома ліквідатора арбітражного керуючого Бережнової Ю.Є., призначеною Постановою Господарського суду Харківської області від 25.02.2008.
Господарським судом Харківської області порушено справу про банкрутство № Б-24/10-06 ТОВ СУАП «Веда-Холдінг».
Постановою Господарського суду Харківської області від 25.04.2007 року ТОВ СУАП «Веда-Холдінт" було визнано банкрутом то відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором було призначено арбітражного керуючого Шевченко В.В. (ліцензія серії АБ № 176069 від 14.06.2005р.).
Постановою Господарського суду Харківської області від 25.02.2008 року звільнено ліквідатора арбітражного керуючого Шевченка В.В. та призначити ліквідатором у цій справі арбітражного керуючого Бережнову 10. Є. (ліцензія серії АА № 779305 від 27.10.2004р.)
Перевірку здійснено за матеріалами наданими Прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова згідно Постанови про проводженні вилучення від 29,05.2008 та протоколу вилучення від 02.06.2006р. (т.1 а.с. 101-118).
Згідно висновку судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса від 16.07.2008 №5466, складеного на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 09.07.2008, висновки акту №1725/23-104/31941944 від 20.06.2008 Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 10.06.2008, складений старшим державним податковим ревізором інспектором ОСОБА_9 про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» в частині заборгованості в сплаті ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» в зв`язку з розірванням інвестиційного договори обґрунтовані (т. 1 а.с. 119-131).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2013 у справі № Б-24/1-9-06 за заявою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків до ТОВ СП «Веда-Холдинг» ухвалено затвердити розмір оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенко С.О. в сумі 10 938,80 грн.; затвердити звіт ліквідатора про відшкодування витрат в загальній сумі 1 649,54 грн.; затвердити наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; затвердити реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю в загальній сумі 5 087 214,26 грн.; визнати вимоги кредиторів, що незадоволені за недостатністю майна Банкрута погашеними; ліквідовати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство „ВЕДА-ХОЛДІНГ", код 31941944, зареєстроване 24.04.02 виконкомом Харківської міської ради, рішенням №Ю0026143, останню державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 31.05.05р., № запису 14801050002005288, місцезнаходження: м. Харків, вул. Матросова, 9; провадження у справі №Б-24/108-06 припинити; зобов`язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (т. 1 а.с. 196-201).
28.07.2017 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, тобто ухилення від сплати податку, що входить в систему оподаткування, введеному у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, незалежно від форми власності, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів у особливо великих розмірах (т. 3 а.с. 188-192).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 звільнено ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України у зв`язку із закінченням строків давності; кримінальне провадження №32017220000000118 від 27.07.2017 за обвинуваченням ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 212 КК України закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України; речові докази: акт перевірки ТОВ СУАП «Веда Холдинг» (код 31941944) від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944, проведеної ДП у Комінтернівському районі м. Харкова та податкове повідомлення-рішення від 04.07.2008 №0001572310/0, винесене на підставі вказаного акту; постанова про призначення та висновок судово-економічної експертизи №5466 від 16.07.2008; статут від 24.04.2002 та установчий договір від 22.04.2002 ТОВ СУАП «Веда Холдинг» (код 31941944); доручення від 22.04.2002 від ОСОБА_10 на ОСОБА_11 ; картка із зразками підпису ОСОБА_5 ; заява на відкриття рахунку ХФ АТ «ЗУКБ»; корінець повідомлення від платника податків про відкриття рахунку в установі банку; заява на відкриття рахунку ХФ АТ «ЗУКБ»; корінець повідомлення від платника податків про відкриття рахунку в установі банку; статут ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» від 31.05.2005; протокол загальних зборів учасників ТОВ СУАП «Веда-Холдінг»; договір на реалізацію інвестиційного проекту №53-02 від 26.04.2002, додаткові угоди до договору №2 від 27.06.2002, №3 від 30.08.2002, №4 від 02.01.2004; кредитний договір №40 від 24.07.2002 та додаткові угоди до нього №1 від 29.12.2002, №2 від 30.05.2003, №3 від 26.06.2003, №4/1 від 01.10.2003, №5 від 14.01.2004, №6 від 27.05.2004, №7 від 20.07.2004, №8 від 13.01.2005, №9 від 06.04.2005; кредитний договір №29 від 18.08.2004 та додаткова угода до нього №1 від 05.01.2005; кредитний договір №43 від 24.07.2002 та додаткові угоди до нього №1 від 29.12.2002, №2 від 13.01.2003, №3 від 30.05.2003, №4 від 26.06.2003, №5 від 05.01.2005; договір про задоволення прав іпотекодержателя від 27.09.2005, акт прийому - передачі до цього договору від 27.09.2005), згідно з постановою слідчого від 27.07.2017, ухвалено зберігати в матеріалах кримінального провадження (т. 1 а.с. 9-15, 16, т. 2 а.с. 34-37).
Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13.09.2017 виправлено описку у вступній частині ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 щодо ОСОБА_4 , вказавши «УХВАЛА» замість «ВИРОК» (а.с. 16).
Згідно мотивувальної частини ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017, судом встановлено наступне: згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, в травні 2005 року призначений генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-амереканського підприємства «Веда-Холдінг» (код ЄДРПОУ 31941944) (далі - ТОВ СУАП «Веда-Холдінг»), зареєстрованого Виконавчим комітетом Харківської міської ради 24.04.2002 за №04059243Ю0026143, за юридичною адресою: м. Харків, вул. Матросова, буд.9, яке перебуває на обліку в ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області як платник податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 28304275 НБ 259878 від 31.05.2002), у період часу з 01.10.2006 до 10.06.2008, вчинив умисне ухилення від сплати податку у особливо великих розмірах, за наступних обставин:
Так, ОСОБА_4 , займаючи посаду генерального директора ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, покладені на нього відповідно до статуту ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», затвердженого протоколом загальних зборів учасників товариства, являвся службовою особою підприємства. При цьому, ОСОБА_4 відповідав за правильність обчислення і своєчасність сплати податків та обов`язкових платежів, як це передбачено чинним законодавством України, а саме згідно зі ст.ст. 8, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» в його обов`язки входило:
- несення відповідальності за організацію бухгалтерського обліку на підприємстві;
- забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років;
- створення необхідних умов для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів;
- відображення в облікових регістрах господарських операцій у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені;
- несення відповідальності за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних.
Діючи в порушення зазначених вимог законодавства, усвідомлюючи покладену на нього відповідальність і бажаючи уникнути виконання обов`язків перед бюджетом, ОСОБА_4 здійснив умисні протиправні дії за наступних обставин:
ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» та Радою з питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова було укладено договір №53-02 від 26.04.2002 на реалізацію інвестиційного проекту «Створення підприємства для виробництва високоякісного борошна», який реалізується на території м. Харкова, укладеного згідно Закону України «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м.Харкова» №1714-ІІІ від 11.05.2000 та на підставі рішення Ради питань спеціального режиму інвестиційної діяльності на території м. Харкова про затвердження інвестиційного проекту від 26.03.2002 №02/02-1/02.
Під час реалізації інвестиційного проекту підприємству ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» було надано ряд пільг, серед яких підприємство використовувало лише пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість, а також право на включення до валового доходу підприємства з метою оподаткування суми інвестицій, одержаної для реалізації Проекту.
Так, згідно установчого договору, статуту, а також інвестиційного проекту передбачено внесення інвестиції від засновника товариства «Гена Текнолоджі Інвестмент Інк», США у розмірі 700000,00 долл. США. Вищезазначена інвестиція внесена у вигляді майна (частки борошномельного комплексу) у сумі 284985,00 долл США, грошових коштів у сумі 79000,00 грн. та у вигляді елеватору у сумі 400000,00 долл США. При проведенні митного оформлення інвестицій підприємством було використано пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість у сумах: мито-214083,57 грн та ПДВ-346588,57 грн. Також згідно інвестиційного проекту передбачено внесення інвестицій, отриманих у вигляді позикових коштів та реінвестицій на придбання у компанії Cihan Degermetncilik Ins.Mak.Bilg.Rek.Ve Gida Ith.Irh.Tic.Ltd.Sti, Турція, контракт №12 від 17.07.2002. останньої частки борошномельного комплексу. Так, при проведенні митного оформлення інвестиції підприємством використано пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість у сумах: мито 93660,20 грн, ПДВ 308625,84 грн.
Також згідно інвестиційного проекту передбачено внесення інвестиційй, отриманих у вигляді позикових коштів на придбання у компанії Lindab Kfs, Угорщина, контракт № ZX-02-046UA від 01.08.2002, збірної будівельної металоконструкції для борошномельного комплексу. Так, при проведенні митного оформлення інвестиції підприємством використано пільги по звільненню від сплати ввізного мита та податку на додану вартість у сумах: мито 2000176,22 грн, ПДВ 440387,68 грн.
ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», в забезпечення своєчасного повернення по кредитним договорам з Акціонерним Східно-Українським Банком «Грант» №40 від 24.08.2002, №43 від 24.08.2002, №29 від 18.08.2002, 19.11.2004 було укладено іпотечний договір нерухомого майна №4034, згідно якого в якості предмету іпотеки була передана збірна будівельна металоконструкція будинок LINAR Sistem Line, ввезена в Україну в межах реалізації Інвестиційного проекту та 08.12.2004 було укладено договір залогу майна №40/43/23- «З», згідно якого в якості залогу передано обладнання млин, ввезеного в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту, тим самим було порушено вимоги договору №53-02 від 26.04.20002 в частині цільового використання сировини, матеріалів, предметів, устаткування та обладнання, що ввозиться в Україну для реалізації інвестиційного проекту, та своєчасного надання відповідним органам звіту про їх цільове використання, згідно ч.4 ст.6 ЗУ «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» від 11.05.2000 №1714.
В укладених угодах між ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» та АСУБ «Грант» не наявні дані про те, що обладнання та будівлі, які передавалися в заставу, ввезені в Україну в межах реалізації інвестиційного проекту на пільгових умовах, а також про те що, у випадку їх нецільового використанні поза межами інвестиційного проекту, підприємство зобов`язано першочергово сплатити отримані пільги. В свою чергу фактична передача у власність АСУБ «Грант» вищевказаного майна повинна відбутися після скасування рішення щодо схвалення інвестиційного проекту, розірвання договору на реалізацію інвестиційного проекту та сплати ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» отриманих пільг.
При цьому, умовою користування пільгою з ПДВ п.11.12 ст. 11 ЗУ «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 р. №168/97-ВР із змінами та доповненнями, є умови передбачені ЗУ «Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на території м. Харкова» від 11.05.2000 №1714-ІІІ, які передбачають укладення договору з Радою з питань спеціального режиму м. Харкова. який було укладено на строк 87 місяців. Підприємством вимоги у строках користування не були виконані, у зв`язку з розірванням договору.
Таким чином, в порушення п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою підприємства ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 3 322 334,47 грн, ПДВ 664 466,89 грн, переданого АСУБ «Грант» згідно договору про передачу права власності на заставлене майно в рахунок задоволення вимог, які виникли у зв`язку з непогашенням заборгованості від 27.09.2005.
Також, в порушення п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 5 563 420,57 грн., ПДВ 1 112 684,11 грн, переданого АСУБ «Грант» згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя.
Згідно п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» ОСОБА_4 , як службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», повинна була бути сплачена до бюджету сума ПДВ з відчуженого майна на користь АСУБ «Грант» у розмірі 1 777 151,33 грн.
Вищевикладені факти підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 № 1725/23-104/31941944 та висновком №5466 судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Бокаріуса М.С. від 16.07.2008.
Таким чином, генеральний директор ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» Гордієнко Геннадій Федотович, усупереч вимогам п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість», переслідуючи мету ухилення від сплати податку на додану вартість у особливо великих розмірах, використовуючи своє службове становище у злочинних цілях, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх злочинних дій, передбачаючи їх наслідки у вигляді ненадходження до бюджету держави податків у особливо великих розмірах, і бажаючи їх настання, у період 2015 року, шляхом не включення до складу податкового зобов`язання ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» вартості майна, відчуженого на користь АСУБ «Грант» з ціллю погашення заборгованостей, ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1 777 151,33 грн. (т. 1 а.с. 9-15, 16, т. 2 а.с. 34-37).
Відповідно до ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017 у справі №646/4991/17 цивільний позов по справі не заявлений.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 3 та 7 ст. 128 КПК України, цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За таких обставин суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, прийшов до висновку, що позовні вимоги Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління ДПС України у Харківській області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням в розмірі 1 777 151 грн. 33 коп. є законними, обґрунтованими та доведеними наданими до суду доказами, про які зазначено вище. Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення позовних вимог.
Однак, відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
На підставі частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Тобто, перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів довідалася або могла довідатися про порушення прав або законних інтересів.
Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (частина третя статті 267 ЦК України).
Представник відповідача в ході розгляду справи заявив про застосування строків позовної давності.
Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. У такому випадку договір про збільшення позовної давності укладається в письмовій формі та може бути оформлений як окремий договір, і як пункт основного договору (частина перша статті 259 ЦК України). При цьому закон не передбачає, що позовна давність, встановлена законом, може бути скорочена за домовленістю сторін, що свідчить про те, що позовна давність на звернення до суду за захистом порушеного права визначається законом і може бути тільки збільшена.
Водночас ЦК України передбачається також поновлення, зупинення, переривання позовної давності (статті 263-264, стаття 267 ЦК України).
Така підстава, як здійснення кримінального провадження до його завершення, не передбачена ЦК Україна як обставина, з якої розпочинається обчислення строку позовної давності або яка перериває чи зупиняє такий строк.
Не передбачає ні чинне цивільне законодавство, ні кримінальне процесуальне законодавство такої обставини, як ухвалення вироку чи постанови ухвали про закриття кримінального провадження як обставини, з якої розпочинається обчислення строку позовної давності.
Тобто, оскільки закон не пов`язує можливість заявлення вимоги про відшкодування шкоди з фактом підтвердження винуватості особи у вчинені певного діяння, то з настання такого факту не може обчислюватись і строк позовної давності.
З результатами завершенням кримінального провадження ухваленням певних судових рішень пов`язується лише можливість вирішення цивільного позову тим, чи іншим чином відповідно до положень ст.129 КПК України.
За таких обставин, звернення з вимогою про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням шкоди в порядку кримінального чи цивільного провадження є правом позивача, який використовує таке право на власний розсуд.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовної вимоги. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє у задоволенні позову через його необґрунтованість. Лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла, і про це зробила заяву інша сторона спору, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.
Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, від 31.10.2018 у справі № 367/6105/16-ц, від 07.11.2018 у справі № 575/476/16-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (пункт 73), від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц (пункт 80), від 05.12.2018 у справах № 522/2202/15-ц (пункт 61), № 522/2201/15-ц (пункт 62) та № 522/2110/15-ц (пункт 61), від 07.08.2019 у справі № 2004/1979/12 (пункт 71), від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18 (пункт 134), від 16.06.2020 у справі № 372/266/15-ц (пункт 51).
Згідно з постановою Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18) зазначено, що і в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором, перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема, держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Перебіг позовної давності починається від дня, коли про порушення права держави або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, лише у таких випадках: 1) якщо він довідався чи міг довідатися про таке порушення або про вказану особу раніше, ніж держава в особі органу, уповноваженого нею здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) якщо держава не наділила зазначеними функціями жодний орган (пункти 46, 48, 65-66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі № 362/44/17).
Як зазначено вище, за результатами виїзної позапланової перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 10.06.2008, на підставі направлення від 10.06.2008 №257, виданого ДП у Комінтернівському районі м. Харкова, старшим державним податковими ревізором-інспектором сектору відділу проведення податкового аудиту платників податків ОСОБА_8 , згідно Постанови старшого слідчого Прокуратури Комінтернівського району м. Харкова Костянова А.О. від 21.05.2008 та на підставі п. 1 ст. 11, п. 13 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», відповідно до Наказу ДП у Комінтернівському районі м. Харкова №343 від 09.06.2008 проведена позапланова документальна перевірка фінансово-господарської діяльності товариства з обмеженою відповідальністю спільного українсько-американського підприємства «Веда-Холдінг», код ЄДРПОУ 31941944 (далі ТОВ СУАП "Веда-Холдінг") вимог податкового, іншого законодавства за період з 01.10.06 по 10.06.08 та валютного законодавства за період з 01.10.06 по 10.06.08 відповідно до затвердженого плану перевірки, наведеного у додатку до акту, Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова складено акт від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944 (т. 1 а.с. 101-118).
Згідно висновку судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. засл. професора Бокаріуса від 16.07.2008 №5466, складеного на підставі постанови старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова від 09.07.2008, висновки акту №1725/23-104/31941944 від 20.06.2008 Державною податковою інспекцією у Комінтернівському районі м. Харкова про результати виїзної позапланової перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 по 10.06.2008, складений старшим державним податковим ревізором інспектором Мосцевенко Л.А. про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» в частині заборгованості в сплаті ТОВ СУАП «Веда-Холдінг» в зв`язку з розірванням інвестиційного договори обґрунтовані (т. 1 а.с. 119-131).
Більш того, як зазначено вище, згідно вступної частини зазначеного вище акту від 20.06.2008 №1725/23-104/31941944, Господарським судом Харківської області порушено справу про банкрутство № Б-24/10-06 ТОВ СУАП «Веда-Холдінг». Постановою Господарського суду Харківської області від 25.04.2007 року ТОВ СУАП «Веда-Холдінт" було визнано банкрутом то відкрито ліквідаційну процедуру. Перевірку здійснено за матеріалами наданими Прокуратурою Комінтернівського району м. Харкова згідно Постанови про проводженні вилучення від 29,05.2008 та протоколу вилучення від 02.06.2006р. (т.1 а.с. 101-118).
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 19.06.2013 у справі № Б-24/1-9-06 за заявою ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків до ТОВ СП «Веда-Холдинг» ухвалено затвердити розмір оплати послуг ліквідатора - арбітражного керуючого Саутенко С.О. в сумі 10 938,80 грн.; затвердити звіт ліквідатора про відшкодування витрат в загальній сумі 1 649,54 грн.; затвердити наданий суду ліквідаційний звіт та ліквідаційний баланс; затвердити реєстр з непогашеною кредиторською заборгованістю в загальній сумі 5 087 214,26 грн.; визнати вимоги кредиторів, що незадоволені за недостатністю майна Банкрута погашеними; ліквідувати юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-американське підприємство „ВЕДА-ХОЛДІНГ", код 31941944, зареєстроване 24.04.02 виконкомом Харківської міської ради, рішенням №Ю0026143, останню державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 31.05.05р., № запису 14801050002005288, місцезнаходження: м. Харків, вул. Матросова, 9; провадження у справі №Б-24/108-06 припинити; зобов`язати державного реєстратора внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи, та передати органам, які здійснювали облік, відповідне повідомлення про зняття юридичної особи з обліку (т. 1 а.с. 196-201).
Згідно мотивувальної частини ухвали Комінтернівського районного суду м. Харкова від 11.09.2017, судом було встановлено, що згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачувався в тому, що він, в травні 2005 року призначений генеральним директором ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», у період часу з 01.10.2006 до 10.06.2008, вчинив умисне ухилення від сплати податку у особливо великих розмірах. Зокрема, в порушення п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою підприємства ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 3 322 334,47 грн, ПДВ 664 466,89 грн, переданого АСУБ «Грант» згідно договору про передачу права власності на заставлене майно в рахунок задоволення вимог, які виникли у зв`язку з непогашенням заборгованості від 27.09.2005. Також, в порушення п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» до складу податкового зобов`язання ОСОБА_4 , будучи службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», не відніс вартість майна у розмірі 5 563 420,57 грн., ПДВ 1 112 684,11 грн, переданого АСУБ «Грант» згідно договору про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно п.п.3.1.1. п.п.3.1 ст.3 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР ЗУ «Про податок на додану вартість» ОСОБА_4 , як службовою особою ТОВ СУАП «Веда-Холдінг», повинна була бути сплачена до бюджету сума ПДВ з відчуженого майна на користь АСУБ «Грант» у розмірі 1 777 151,33 грн. Вищевикладені факти підтверджується актом позапланової виїзної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 № 1725/23-104/31941944 та висновком №5466 судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Бокаріуса М.С. від 16.07.2008 (т. 1 а.с. 9-15, 16, т. 2 а.с. 34-37).
Таким чином, ще станом на 2008 рік, згідно акту позапланової виїзної перевірки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Державної податкової адміністрації України від 20.06.2008 № 1725/23-104/31941944 та висновку №5466 судово-економічної експертизи експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. професора Бокаріуса М.С. від 16.07.2008, складених та проведених на підставі постанов старшого слідчого прокуратури Комінтернівського району м. Харкова, правоохоронні органи довідалися про зазначені обставини завдання шкоди правоохоронним інтересам.
З позовом прокурор в інтересах держави в особі, на той час, Головного управління ДФС України у Харківській області звернувся 12.12.2017 - після спливу понад 9 років від моменту виявлення вказаних фактів завдання шкоди.
Отже доводи прокурора про те, що строк позовної давності розпочав свій перебіг з дня ухвалення судового рішення, яким було підтверджено вчинення відповідачем дій, наслідком яких стало заподіяння шкоди, є неспроможними, а доводи сторони відповідача про його пропущення є обґрунтованими.
Згідно із частиною четвертою статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявила сторона у спорі, є підставою для відмови в позові.
За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають як такі, що заявлені за межами строків позовної давності.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 128, 131, 141, 223, 263-265, 268 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні позовної заяви Харківської місцевої прокуратури № 5 Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління ДПС України у Харківській області до ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої кримінальним правопорушенням відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.
Позивач: Харківська місцева прокуратура № 5 Харківської області (адреса: 61050, м. Харків, вул. Героїв Небесної Сотні, 4) в інтересах держави в особі Головне управління Державної податкової служби України у Харківській області (адреса: 61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46).
Відповідач: ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ).
Представник відповідача: адвокат Лагутін Геннадій Володимирович (адреса: 61002, м. Харків, пров. Каплунівський, буд. 14).
Суддя Муратова С.О.
Суд | Київський районний суд м.Харкова |
Дата ухвалення рішення | 18.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122700903 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення |
Цивільне
Київський районний суд м.Харкова
Муратова С. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні