Ухвала

від 28.10.2024 по справі 752/10295/24

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/10295/24

Провадження № 2/752/5080/24

У Х В А Л А

Іменем України

28 жовтня 2024 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі: головуючого судді Слободянюк А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства "Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

у травні 2024 року до суду надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості", від імені та в інтересах якого діє адвокат Верхогляд М.Л., в якій позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість з оплати за додаткові житлові послуги по квартирі АДРЕСА_1 та машиномісцю підземного паркінгу № НОМЕР_1 , за період з 01.02.2023 по 30.04.2024 в загальному розмірі 7 051,66 грн, з яких: 6 918,90 грн - заборгованість з оплати за додаткові житлові послуги по квартирі АДРЕСА_1 та машиномісцю підземного паркінгу № НОМЕР_1 , а також 71,57 грн - інфляційне збільшення та 61,19 грн - 3% річних. Судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Ухвалами судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. від 20 травня 2024 року та від 03 червня 2024 року позовну заяву було залишено без руху.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва Слободянюк А.В. від 01 липня 2024 року провадження у справі відкрито в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін.

27 вересня 2024 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшло клопотання від представника відповідача адвоката Марушка Н.В. про зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку із її неспівмірністю зі складністю справи.

07 жовтня 2024 року через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшла заява від представника позивача адвоката Верхогляд М.Л., в якій він зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 30.09.2024 було здійснено погашення заборгованості за позовом. Представник позивача просить про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, так як відсутній предмет позову через погашення боргу відповідачем. Посилаючись на п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", п. 3 ч. 4 ст. 185 ЦПК України, просив повернути йому з державного бюджету сплачений судовий збір в розмірі 3028,00 грн. та, посилаючись на ч. 3 ст. 142 ЦПК України, просив стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Суд, вивчивши зміст заяви та додатки до неї, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що заява підлягає до часткового задоволення, з огляду на наступне.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

За змістом ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ст. 206 ЦПК України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

За змістом ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивач фактично відмовляється від позову у зв`язку із задоволенням його вимог відповідачем після пред`явлення позову.

З огляду на вказане, суд приймає відмову сторони позивача від позову, оскільки така відмова не суперечить вимогам чинного законодавства України та не стосується прав і обов`язків осіб, які не брали участі у справі, а також наявні повноваження представника позивача на звернення до суду із заявою про відмову від позову.

Ураховуючи, що суд прийшов до висновку про необхідність прийняття відмови від позову, наслідком такого прийняття є закриття провадження у справі.

Щодо повернення сплаченого позивачем судового збору з державного бюджету суд зазначає наступне.

Вивчивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позивач фактично відмовляється від позову у зв`язку із задоволенням його вимог відповідачем після пред`явлення позову, з огляду на що питання повернення судового збору регламентовано ч. ч.1, 3 ст. 142 ЦПК України.

Відповідно до ст. 142 ЦПК України:

1. У разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову;

3. У разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Ураховуючи, що позивач фактично відмовився від позову внаслідок його задоволення відповідачем 07 жовтня 2024 року, після сплину тридцяти днів після відкриття провадження у справі 01 липня 2024 року, то сплачений судовий збір з державного бюджету поверненню не підлягає.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу суд зазначає наступне.

На виконання ч. 1 ст. 134 ЦПК України позивачем до позовної заяви подано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат та заявлено про понесення витрат на оплату послуг з професійної правничої (правової) допомоги адвоката.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 2 ст.141 ЦПК України встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Частиною 8 ст. 142 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на правову допомогу надані Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги № 250123 від 25.01.2023, довіреність на представлення інтересів позивача ОСОБА_2 від 25.01.2023, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю Верхогляда М.Л. серія КВ № 001015, акт №4/05 прийому - передачі послуг за Договором № 250123 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.01.2023, платіжна інструкція про сплату позивачем грошових коштів у сумі 10 000,00 грн на користь ФОП ОСОБА_2 № 2572 від 13.05.2024.

Відповідно до акта №4/05 виконаних робіт за Договором № 250123 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 25.01.2023, під час дії вказаного договору адвокатом надані адвокатські послуги:

- проведення зустрічі з Клієнтом, ознайомлення з наданими Клієнтом документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи, узгодження правової позиції, відшкодування витрат на виїзну консультацію до ДП «Поряд.ок УЕН» (в тому числі транспортні витрати), витрати на телекомунікаційний зв`язок, тощо - час витрачений на надання професійної правничої допомоги 1,0 год - 2 500,00 грн;

- складання позовної заяви про стягнення заборгованості, формування пакету документів та подача до суду позовної заяви з додатками (у кількості 2 прим для суду та Відповідача), відправлення рекомендованим листом через відділення АТ «Укрпошта» Позовної заяви на ім`я суду у 2 прим (в т.ч. оформлення конверта), копіювання та/або друк копій документів формату А4 (у тому числі двосторонній друк) необхідних для позовної заяви, включаючи гонорар успіху адвоката (в тому числі за характер складності справи) - час витрачений на надання професійної правничої допомоги 3,0 год - 7 500,00 грн.

Суд зауважує, що види робіт або послуг адвоката, витрат, про відшкодування яких у справі заявлено вимогу, мають відповідати умовам договору про надання правової допомоги, положенням Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» і процесуального закону.

Відповідно платіжної інструкції № 2572 від 13.05.2024 за договором про надання правової допомоги від 25.01.2023 № 250123 ДП «Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості» сплатило на користь ФОП ОСОБА_2 10 000,00 грн.

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України»(Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи, що вказана справа є нескладною, обсяг реально виконаних адвокатом робіт, категорію справи, ціну позову, значення справи для сторін, відсутність публічного інтересу до справи, те що зазначені витрати не в повній мірі відповідають критерію розумності їхнього розміру, беручи до уваги погашення боргу відповідачем та наявність клопотання останнього щодо зменшення витрат на правничу допомогу у зв`язку із її неспівмірністю зі складністю справи суд, вважає необхідним стягнути витрати на правову допомогу позивачу за рахунок відповідача в розмірі 4 000,00 грн, що відповідатиме критерію реальності адвокатських витрат та розумності їхнього розміру.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 142, 206, 255, 256, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву представника позивача Дочірнього підприємства "Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості" адвоката Верхогляда Михайла Леонідовича про закриття провадження у справі №752/10295/24 за позовом Дочірнього підприємства "Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Провадження у справі №752/10295/24 за позовом Дочірнього підприємства "Поряд.Ок. Управління та експлуатація нерухомості" до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Дочірнього підприємства «Поряд.ок. управління та експлуатація нерухомості» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).

У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали суду.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя А.В. Слободянюк