2/754/6850/24
Справа № 754/15093/24
У Х В А Л А
Іменем України
31 жовтня 2024 року суддя Деснянського районного суду міста Києва Сенюта В.О., перевіривши виконання вимог ст.ст. 174-177 ЦПК України за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту,-
ВСТАНОВИВ:
Представником позивачки ОСОБА_1 - адвокатом Мілетич О.О. через систему «Електронний суд» подано до Деснянського районного суду міста Києва позовну заяву про звільнення майна з-під арешту.
Вивчивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків з огляду на наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь - який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
З тексту позовної заяви, яка надійшла до суду через систему «Електронний суд», представником позивача вказано: позивач ОСОБА_1 , відповідач - Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Разом з тим, представником позивача вказано ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в якості інших осіб, що в даному випадку суперечить положенню ст. 42, 48 ЦПК України,
Відтак суд приходить до висновку про необхідність приведення складу учасників справи у відповідність до положення статей 42, 48, п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Згідно прохальної частини позовної заяви, представник позивача просить:
?звільнити з-під арешту все нерухоме майно ОСОБА_4 , внаслідок чого скасувати арешт, зареєстрований 11.12.2006 № 4197539, реєстратором П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - постанова аа623403 від 24.11.2006 ВДВС Деснянського району м. Києва державний виконавець Коротяєва С.М., накладений на все майно фізичної особи ОСОБА_4 , тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяжень - 4197539, об`єкт обтяження невизначене майно, все майно, додаткові дані 15-з1169 від 07.12.2006.
?звільнити з-під арешту все нерухоме майно ОСОБА_2 , внаслідок чого скасувати арешт, зареєстрований 11.12.2006 № 4197479, реєстратором П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - постанова аа623403 від 24.11.2006 ВДВС Деснянського району м. Києва державний виконавець Коротяєва С.М., накладений на все майно фізичної особи ОСОБА_4 , тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяжень - 4197479, об`єкт обтяження невизначене майно, все майно, додаткові дані 15-з1169 від 07.12.2006.
?звільнити з-під арешту все нерухоме майно ОСОБА_3 , внаслідок чого скасувати арешт, зареєстрований 11.12.2006 № 4197506, реєстратором П`ятнадцята Київська державна нотаріальна контора, підстава обтяження - постанова аа623403 від 24.11.2006 ВДВС Деснянського району м. Києва державний виконавець Коротяєва С.М., накладений на все майно фізичної особи ОСОБА_5 , тип обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяжень - 4197539, об`єкт обтяження невизначене майно, все майно, додаткові дані 15-з1169 від 07.12.2006.
Відповідно до ч. 2 ст. 30 ЦПК України позови про зняття арешту з майна пред`являються за місцезнаходженням цього майна або основної його частини.
В п. 42 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» від 01.03.2013 р. судам роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна.
Згідно ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).
З наданої позовної заяви, суд позбавлений можливості встановити перелік майна, яке є обтяженим та стосовно якого саме майна позивач просить скасувати обтяження.
Відтак, відсутність доказів на підтвердження вартості майна та конкретизації майна у прохальній частині позовної заяви, позбавляє суд можливості визначити підсудність вказаної справи, зокрема Деснянському районному суду м. Києва.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Згідно ч. 7 ст. 43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи.
Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
Разом з тим, письмові матеріали справи не містять докази на підтвердження виконання стороною позивача вимог ст. ст. 43, 177 ЦПК.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Вище викладене дає підстави для висновку, що позовна заява не відповідає вимогам закону, а тому підлягає залишенню без руху з наданням строку на їх усунення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс», третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору: Деснянський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про звільнення майна з-під арешту - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання ухвали. У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.О. Сенюта
Суд | Деснянський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 05.11.2024 |
Номер документу | 122702213 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про звільнення майна з-під арешту (виключення майна з опису) |
Цивільне
Деснянський районний суд міста Києва
Сенюта В. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні