Ухвала

від 30.10.2024 по справі 760/22452/24

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/22452/24 Провадження №1-кс/760/10216/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(повний текст)

«30» жовтня 2024 р. м. Київ

Слідчий суддя Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника третьої особи стосовно майна якої вирішується питання - адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Солом`янського районного суду м. Києва, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року,

ВСТАНОВИВ:

16 вересня 2024 року до суду надійшло клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року.

17 вересня 2024 року клопотання та додані до нього документи були передані в провадження слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано тим, що Територіальним управлінням БЕБ у Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42024110000000031від 18.01.2024 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України. Під час здійснення досудового розслідування встановлено, що посадові особи пов`язаних між собою суб`єктів господарської діяльності - ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510), із залученням посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, розробили схему щодо привласнення бюджетних коштів, виділених на закупівлі найпростіших укриттів цивільного захисту у вигляді модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд в рамках виконання цільових програм щодо забезпечення населення найпростішими укриттями, шляхом внесення до офіційних документів недостовірних відомостей щодо проходження сертифікації та випробувань на відповідність укриттів захисним властивостям відповідно до вимог ДБН та ДСТУ, встановивши клас захисту А-ІІ, який фактично не відповідає заявленим вимогам, що в подальшому призвело до привласнення бюджетних коштів в особливо великих розмірах.В ході досудового розслідування, згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи, дослідження якого доручено фахівцям відповідної експертної установи встановлено, що захисні споруди (найпростіші укриття) які виготовлялись та постачались з боку ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510) в рамках виконання договорів, не відповідають вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, які ставились до цього типу споруди на момент укладання відповідного Договору, а саме: ДБН В.2.2-5-97 «Будинки і споруди. Захисні споруди цивільного захисту», ДСТУ 9195:2022 «Швидкоспоруджувальні захисні споруди цивільного захисту модульного типу. Основні положення.».До вказаної протиправної діяльності можуть бути причетні наступні посадові особи ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145) таТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 Гр. ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , працює менеджером та керує виробництвом в місті Дніпро ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145), проживаєза адресою: АДРЕСА_1 . Так, в ході досудового розслідування 12.09.2024 за адресою: АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва проведено обшук під час якого виявлено та вилучене наступне: Ноутбук сірого кольору HP S/N: cnd1061y85 із зарядним пристроєм до нього; Мобільний телефон Xiaomi 12 серебристого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 . У подальшому, 12.09.2024 детективом у кримінальному провадженні прийнято рішення про визнання вилученого майна речовим доказом. Згідно з ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Метою арешту майна у зазначеному випадку є збереження речових доказів у вказаному кримінальному провадженні та забезпечення невідворотності настання негативних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень через позбавлення особи можливістю користуватися, забудовувати земельну ділянку, а також унеможливлення одержання особою будь-яких вигод внаслідок вчинення кримінального правопорушення, зокрема, доходів від нього. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів. Згідно з ч 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Відповідь до ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Стаття 98 КПК України передбачає, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Незастосування арешту на вилучене майно неодмінно призведе до пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна третім особам, тощо. Враховуючи зібрані у провадженні відомості, є достатні підстави вважати, що предмети, речі, документи вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 є предметом вчинення злочину та містять його сліди, а тому з метою їх збереження має бути накладено арешт. Крім того, згідно вимог ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Положеннями ч. 5 ст. 9 КПК України передбачено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики європейського суду з прав людини. Разом з цим, ЄСПЛ у рішеннях у справах «Амюр проти Франції» «Колишній король Греції та інші проти Греції», «Малама проти Греції», «Украша-Тюмень проти України», «Спорронг та Льонрот проти Швеції» вказав, що втручання в право на мирне володіння майном повинно бути здійснено з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються та метою, якої прагнуть досягти через вжиття таких заходів. Так, у відповідності до усталеної практики ЄСПЛ в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (рішення ЄСПЛ у справі «Іатрідіс проти Греції» від 25.03.1999). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення ЄСПЛ у справі «Антіш проти Франції» від 22.09.1994, «Кушоглу проти Болгарії» від 10.05.2007). Крім того, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення ЄСПЛ у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції» від 23.09.1982) Таким чином, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.1986). Водночас, у п. 38 рішення по справі «Ісмайлов проти Росії» від 16.10.2008 ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи». Аналогічна правова позиція відображена ЄСПЛ, як у справі «Бакланов проти Росії», так і в справі «Фрізен проти Росії», в яких суд зазначив що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним, тобто для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар» для особи. Враховуючи викладене, просив накласти арешт на предмети, речі, документи, вилучені під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Ноутбук сірого кольору HP S/N: cnd1061y85 із зарядним пристроєм до нього; Мобільний телефон Xiaomi 12 серебристого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 .

В судове засідання прокурор з`явився, клопотання підтримав, просив його задовольнити з підстав, які в ньому викладені. Вказав, що телефон та ноутбук є речовими доказами у справі, надав протокол огляду.

Представник третьої особи стосовно майна якої вирішується питання - адвокат ОСОБА_4 , в судове засідання з`явився, проти задоволення клопотання заперечував, просив у його задоволенні відмовити за необґрунтованістю. Також вказав, що ОСОБА_11 надав телефони добровільно, подолання будь - яких логічних перешкод не потребувалось. В клопотанні не зазначено посилання на інформацію, яка міститься в телефоні та ноутбуці, яка має значення для розслідування кримінального провадження; телефон та ноутбук містять приватну інформацію, тож їх вилучення є надмірним тягарем для їх власника. Також, зауважив, що жодних документів під час обшуку вилучено не було. З приводу наданого прокурором протоколу огляду телефону зазначив, що спілкування має розриви в часових межах, також, не можливо встановити протягом якого періоду часу воно здійснювалось, крім того, без підтвердження відповідними доказами у справі воно не може бути саме по собі використано на підтвердження доказування обставин, викладених у клопотанні. Крім того, зазначив, що вилучені речі були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні передчасно, без їх попереднього дослідження. Вказав, що на його думку підстав для арешту майна не має.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали у їх сукупності, слідчий суддя дійшов наступних висновків.

Як вбачається з витягу з єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні № 42024110000000031, 18.01.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191 КК України, 19.04.2024 року - кримінальне правопорушення за ч. 4 ст. 191 КК України, 19.07.2024 року - кримінальне правопорушення за ч. 5 ст. 191КК України (а.с. 6 - 8).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва ОСОБА_12 від 12 вересня 2024 року (справа №760/18066//24), клопотання детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_13 , погоджене прокурором відділу Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про дозвіл на проведення обшуку, подане в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні за № 42024110000000031, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України задоволено частково; надано в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені 18.01.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань провадженні за №42024110000000031, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5, ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України дозвіл на проведення обшуку у будинку за адресою: АДРЕСА_1 який, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 388050995 від 24.07.2024, на праві приватної належить ОСОБА_14 та перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_11 з метою: відшукання та вилучення документів з реквізитами ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції» (ЄДРПОУ 43409145), ТОВ «СУЧАСНІ БЕТОННІ РІШЕННЯ» (ЄДРПОУ 42824510), а саме: договори та додаткові угоди укладені у продовж 2023-2024 р.р. з розпорядниками бюджетних коштів щодо постачання на адресу замовників найпростіших укриттів (ШСС ЦЗ, залізобетонних ланок, конструкцій) з додатками до них (специфікації, договірна ціна, календарного графіку, плану фінансування), документація щодо підготовки та участі у процедурі закупівлі за вказаний період часу, документи листування із замовниками щодо процедури проведення закупівлі, проектно-кошторисна документація по об?єктах будівництва з експертним звітом та додатками до нього, договори на розробку ПКД, акти виконаних робіт КБ-2в та КБ-3 (актів приймання-передачі), довідки про вартість виконаних будівельних робіт, видаткових, податкових та товарно - транспортних накладних, платіжних доручень та банківських виписок, щодо перерахування на банківські рахунки коштів за вказаними договорами, листування з замовником щодо усунення недоліків під час експлуатації укриття (захисної споруди), документів які підтверджують якість та відповідність захисних споруд вимогам ДБН В.2.2-5-97 та ДСТУ 9195:2022, технічні паспорти, лабораторні випробування, технічні умови на виготовлення захисної споруди (ланки), інформації про походження товару, документації з контрагентами щодо придбання матеріалів необхідних для виготовлення захисної споруди (ланки), документів (листування) з регіональним (місцевим) органом ДСНС з питань визначення категорії до якої відноситься земельна ділянка на якій заплановано будівництво захисної споруди, документів листування щодо прийняття захисної споруди на облік у ДСНС, документів листування з органами ДСНС щодо визначення класу захисту модульних швидкоспоруджуваних захисних споруд, найпростіших укриттів (ШСС ЦЗ, залізобетонних ланок, конструкцій); документів з вільними зразками почерку та підписами відносно наступних працівників: ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; чорнових записів; бланків з відбитками печаток; відшукання та виготовлення за допомогою технічних, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів із залученням спеціаліста копії інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах (комп`ютерна техніка, флеш накопичувачі, мобільні телефони). В задоволенні решти вимог клопотання - відмовлено (а.с. 13 - 18).

Як вбачається з протоколу обшуку від 12 вересня 2024 року, в ході проведення обшуку в житловій кімнаті (зала) виявлено ноутбук HP на якому виявлено документи, зазначені в ухвалі слідчого судді. Зі слів ОСОБА_11 вказаний ноутбук належить йому та використовується в якості робочого ноутбука ТОВ «Завод залізобетонних виробів «Дорожні та енергетичні конструкції». У зв`язку з тим, що на виявленому ноутбуці виявлені документи, що мають відношення до кримінального провадження, а також у зв`язку з відсутністю можливості залучення спеціаліста, прийнято рішення про його вилучення. Крім того, в ході проведення обшуку вилучено особистий мобільний телефон ОСОБА_11 (а.с.19 - 26).

Постановою про визнання речових доказів та визначення місця їх зберігання від 12.09.2024 року, визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42024110000000031 від 18.01.2024 року, наступні предмети, речі та документи: Ноутбук сірого кольору HP S/N: cnd1061y85 із зарядним пристроєм до нього; Мобільний телефон Xiaomi 12 серебристого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 (а.с. 27 - 28).

Також, слідчим додано до клопотання на підтвердження викладених у ньому обставин Рапорт старшого оперуповноваженого в ОВС ДСР НПУ капітана поліції ОСОБА_15 (а.с. 29 - 31), Висновок експерта №212 за результатами проведення судової будівельно - технічної експертизи від 20.06.2024 року (а.с. 32 - 33), Висновок експерта №561 за результатами проведення судової економічної експертизи від 26.06.2024 року (а.с. 34 - 37), Висновок експерта №562 за результатами проведення судово - економічної експертизи від 20.06.2024 року (а.с. 38), Висновок експерта №563 за результатами проведення судово - економічної експертизи від 27.06.2024 року (а.с 39), Висновок експерта №564 за результатами проведення судової економічної експертизи від 25.06.2024 року (а.с. 40).

Крім того, як вбачається з листа детектива Територіального управління БЕБ у Київській області ОСОБА_16 (Вих. №23.9/25/3/9300-24 від 16.09.2024 року), на адресу Начальника Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України полковника поліції ОСОБА_17 було направлено доручення у порядку ст. ст. 40, 41, 93 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій, а також, зокрема: 1 (один) ноутбук, 1 (один) мобільний телефон вилучені за адресою: АДРЕСА_2 (двох) сейф пакетах.

Як вбачається з Протоколу огляду речей від 25 вересня 2024 року, оглянутий телефон Xiaomi Redmi 12, містить у собі листування, зокрема, з приводу виконання договорів з облаштування укриттів.

Також, прокурором в судовому засіданні було зазначено, що є необхідність встановлення інформації з видалених файлів телефону; вказав, що огляд ноутбука ще не проведено.

Слідчий суддя зважає на те, що відповідно до наданого доручення у порядку ст. ст. 40, 41, 93 КПК України про проведення слідчих (розшукових) дій, строк виконання доручення встановлений до 31 жовтня 2024 року, який станом на момент розгляду справи не сплив.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що вилучені в ході проведення обшуку телефон та ноутбук визнані речовими доказами у кримінальному провадженні і містять у собі інформацію, яка може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Слідчим суддею було встановлено, що до клопотання додані копії документів, що підтверджують обставини, викладені у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 2 статті 173 КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів клопотання та доданих до нього документів вбачається, що майно, яке було вилучено в ході проведення обшуку 12 вересня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , яке належить ОСОБА_11 , було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: Ноутбук сірого кольору HP S/N: cnd1061y85 із зарядним пристроєм до нього; Мобільний телефон Xiaomi 12 серебристого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 .

Прокурор звернувся до слідчого судді у строки, встановлені ч. 5 ст. 171 КПК України.

Таким чином, слідчим суддею встановлено, що існують підстави, визначені у ч. 2 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на зазначене вище майно з метою збереження речових доказів.

Таким чином, клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 5 ст. 191 КК України, та додані до нього матеріали, містять у собі підстави, у зв`язку з якими необхідно здійснити арешт майна на вилучені речі та конкретизовано майно, що належить арештувати, тобто клопотання оформлене відповідно до вимог ст. 171 КПК України.

Враховуючи викладене, а також виправдані інтереси держави, пов`язані з порушенням загальносуспільних інтересів, з урахуванням введеного в Україні воєнного стану, принципу розумності та співрозмірності, слідчий суддя приходить до переконання, що незастосування даного заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до зникнення або втрати майна, зазначеного у клопотанні прокурора, що визнано речовим доказом, чи настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню та зашкодити інтересам держави.

Керуючись ст. ст. 98, 167, 170 - 175, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора відділу нагляду за додержанням законів Бюро економічної безпеки Київської обласної прокуратури ОСОБА_3 про накладення арешту у кримінальному провадженні №42024110000000031, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.01.2024 року, - задовольнити.

Накласти арешт (з забороною користування та розпорядження) на майно, яке було вилучено 12 вересня 2024 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: Ноутбук сірого кольору HP S/N: cnd1061y85 із зарядним пристроєм до нього; Мобільний телефон Xiaomi 12 серебристого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 ; IMEI2: НОМЕР_2 .

Копія ухвали негайно після її постановлення вручається слідчому, прокурору, фізичній або юридичній особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт, підозрюваному, захиснику. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надсилається їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду. У разі якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Роз`яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту оголошення. Подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали складено 31 жовтня 2024 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1