Постанова

від 30.10.2024 по справі 390/820/24

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 жовтня 2024 року м. Кропивницький

справа № 390/820/24

провадження № 22-ц/4809/1353/24

Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Карпенка О. Л. (головуючий, суддя-доповідач), Єгорової С. М., Мурашка С. І.,

за участю секретаря судового засідання Бойко В. В.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: ОСОБА_3 , Кооператив «Гаражний»,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні заправилами спрощеногопозовного провадженняапеляційну скаргу ОСОБА_2 наухвалу Кіровоградськогорайонного судуКіровоградської області(суддяБойко І.А.)від 08.07.2024,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст вимог позивачів

10.04.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Кіровоградського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , Кооперативу «Гаражний» в якому просили суд про таке:

1)визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гаражу № НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 в обслуговуючому Кооперативі «Гаражний» за адресою: вул. Шосейна буд. 1, с. Соколівське, Кропивницького району, Кіровоградської області;

2)усунути перешкоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в користуванні гаражем під номером НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний», шляхом зобов`язання Кооперативу «Гаражний» надати дублікати ключів від воріт вказаного гаража.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 , який за життя був користувачем гаражу № НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 в обслуговуючому Кооперативі «Гаражний». Заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори подали ОСОБА_1 , ОСОБА_3 і ОСОБА_2 .

У березні 2024 з відповіді КООП «Гаражний» на адвокатський запит позивачам стало відомо, що право користування гаражем переоформлено на ОСОБА_3 .

Позивачі вважають, що їх право на гараж, яке входить до спадкової маси, порушено.

Крім того, 04.07.2024 позивачі подали заяву про забезпечення позову, в якій вони просили суд забезпечити їх позов шляхом накладення заборони на переоформлення гаража № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та видачу членської книжки наступному користувачу, а також накласти арешт на гараж під № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та заборонити виконувати будь-які ремонтні роботи.

В обґрунтування заяви позивачі вказали, що згідно з відповідю голови правління Кооперативу «Гаражний» на адвокатський запит ОСОБА_3 переоформила право користування гаражем на ОСОБА_5 , а та на ОСОБА_6 . Надалі остання розпочала виконання ремонтних робіт в гаражі без згоди позивачів. Забезпечення позову необхідне для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивачів.

2.Короткий зміст судового рішення

УхвалоюКіровоградського районногосуду Кіровоградськоїобласті від08.07.2024у задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_7 , Кооперативу «Гаражний» відмовлено.

Суд мотивував своє рішення тим, що позивачі не надали доказів переходу права власності на спірний гараж до інших осіб після відкриття провадження у даній справі, а також не довели, що виконання ремонтних робіт в спірному гаражі, порушує їх права. З огляду на це, суд вважав, що позивачі не довели необхідність застосування обраного ними способу забезпечення позову відповідно до вимог пропорційності і співмірності заявленим позовним вимогам, а вжиття таких заходів забезпечення позову судом не забезпечить збалансованості інтересів осіб, які мають матеріально-правовий інтерес щодо предмета спору.

3.Короткий зміст вимог і доводів апеляційної скарги

Позивачка у справі ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.07.2024, ухвалити нове судове рішення, якою накласти заборону на переоформлення гаража № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та видачу членської книжки наступному користувачу, а також накласти арешт на гараж під № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» шляхом опечатування чи опломбування хвіртки та воріт в гараж та заборонити виконувати будь-які ремонтні роботи в ньому.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що суд залишив без уваги посилання позивачів на відповідь голови правління Кооперативу «Гаражний» на адвокатський запит згідно з яким ОСОБА_3 переоформила право користування гаражем на ОСОБА_5 , а та на ОСОБА_6 . Позивачі вважають, що є висока імовірність того, що й надалі право на гараж перейде до іншої особи/осіб.

Крім того, суд не зважив на те, що ОСОБА_6 на власний розсуд розпочала ремонт гаража, а в разі задоволення позову у цій справі до позивачів, як власників гаража, можуть бути пред`явлені вимоги про компенсацію витрат на ремонт.

4.Відзиви на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції від відповідачів не надійшли.

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

5.Короткий зміст розгляду справи у судовому засіданні 30.10.2024

Апелянт ОСОБА_2 повідомлена належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки-повідомлення (відправлення № 0600972408368), яке їй вручено особисто 20.10.2024. Проте у призначений час вона в судове засідання не з`явилася.

До суду з`явився адвокат Іващенко Ігор Юрійович, який вказав, що він є представником ОСОБА_2 , але не надав суду будь-якого з документів, передбачених ч. 4 ст. 62 ЦПК України, які підтверджують повноваження адвоката. З огляду на таке, колегія суддів апеляційного суду без виходу до нарадчої кімнати постановила ухвалу, якою відмовила адвокату Іващенку Ігор. Юрійовичу у допуску до участі у справі на стадії апеляційного її перегляду.

Позивачу ОСОБА_1 судова повістка-повідомлення, яка була направлена за вказаною ним у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 , не була йому вручена і повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки-повідомлення (відправлення № 0600972404400). За таких обставин та відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою позивачу 20.10.2024 (згідно з датою поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата).

Відповідачці ОСОБА_7 судова повістка-повідомлення, яка була направлена за вказаною адресою: АДРЕСА_2 , не була їй вручена і повернута до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки-повідомлення (відправлення № 0600972406470). За таких обставин та відповідно до п. 3 ч. 8 ст. 128 ЦПК України судова повістка вважається врученою їй 20.10.2024 (згідно з датою поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність адресата).

Відповідач Кооператив «Гаражний» повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення судової повістки-повідомлення (відправлення № 0600972407388), яке йому вручено особисто 18.10.2024. Проте у призначений час представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи та відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Крім того, згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 та ст. 383 ЦПК України, постанова не проголошується, а датою її ухвалення є дата складання повного тексту судового рішення.

Відповідно до правової позиції, яку Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду виклав у постанові від 05.09.2022 у справі № 1519/2-5034/11, з урахуванням розумності положення частини п`ятоїстатті 268 ЦПК Українислід розуміти таким чином: у разі ухвалення судового рішення за відсутності учасників справи, суд повинен зазначати датою ухвалення ту дату, на яку було призначено розгляд справи, та вказувати у резолютивній частині дату складення повного судового рішення. Проте у разі зазначення судом датою ухвалення судового рішення дати складення повного судового рішення, внаслідок чого дата судового засідання та дата ухвалення судового рішення не співпадатимуть, це не є порушенням прав сторін.

6.Суд першої інстанції встановив такі неоспорювані обставини:

10.04.2024 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до Кіровоградського районного суду з позовом до ОСОБА_3 , Кооперативу «Гаражний» в якому просили суд про таке:

1)визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 , на гаражу № НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 в обслуговуючому Кооперативі «Гаражний» за адресою: вул. Шосейна буд. 1, с. Соколівське, Кропивницького району, Кіровоградської області;

2)усунути перешкоди ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в користуванні гаражем під номером НОМЕР_1 блоку № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний», шляхом зобов`язання Кооперативу «Гаражний» надати дублікати ключів від воріт вказаного гаража.

04.07.2024 позивачі подали заяву про забезпечення позову, в якій вони просили суд забезпечити їх позов шляхом накладення заборони на переоформлення гаража № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та видачу членської книжки наступному користувачу, а також накласти арешт на гараж під № НОМЕР_1 в блоці № НОМЕР_2 в Кооперативі «Гаражний» та заборонити виконувати будь-які ремонтні роботи.

Заяву обґрунтовано тим, що згідно з відповідю голови правління Кооперативу «Гаражний» на адвокатський запит ОСОБА_3 переоформила право користування гаражем на ОСОБА_5 , а та на ОСОБА_6 . Надалі остання розпочала виконання ремонтних робіт в гаражі без згоди позивачів. Забезпечення позову необхідне для ефективного захисту та поновлення порушених прав позивачів.

7.Позиція апеляційного суду щодо апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частин 1, 2, 4 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Привиборі ізастосуванні нормиправа доспірних правовідносинсуд враховуєвисновки щодозастосування відповіднихнорм права,викладені впостановах ВерховногоСуду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Переглянувши справу в межахдоводів тавимог апеляційноїскаргиза наявними у ній доказами, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню.

8.Мотиви ухваленого апеляційним судом рішення

8.1.Норми права та їх джерела

Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, встановлених законом.

Серед передбачених ч. 1 ст. 150 ЦПК України видів забезпечення позову значиться, зокрема: накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 Кодексу); забороною вчиняти певні дії (п. 2 ч.1ст.150Кодексу);забороною іншимособам вчинятидії щодопредмета споруабо здійснюватиплатежі,або передаватимайно відповідачевічи виконуватищодо ньогоінші зобов`язання (п. 4 ч. 1 ст. 150 Кодексу).

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову (ч. 2 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Обмеження у застосуванні судом заходів забезпечення позову окремо встановлені частинами 4 12 ст. 150 ЦПК України.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).

У п. 4 рішення Конституційного Суду України від 31.05.2011 № 4-рп/2011 у справі № 1-18/2011 за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_8 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 376 у взаємозв`язку зі статтями 151, 152, 153 ЦПК України зазначено, зокрема таке: «З метою гарантування виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог у процесуальних законах України передбачено інститут забезпечення позову. […] інститут забезпечення позову передбачає можливість захисту особою порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Разом з тим у Кодексі встановлено систему захисту прав особою, щодо якої застосовано заходи забезпечення позову. Складовими такої системи є: співмірність видів забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами; можливість суду вимагати від позивача забезпечити його вимогу заставою; відшкодування особі збитків, завданих забезпеченням позову; право на апеляційне оскарження ухвали суду щодо забезпечення позову (ч. 3 ст.152, ч. 4 ст. 153, ст. 155, п. 2 ч. 1 ст. 293 Кодексу, 2004).

Аналіз зазначених положень Кодексу дає підстави для висновку, що законодавець збалансував права як особи, яка ініціює питання про застосування заходів забезпечення позову, так і особи, щодо якої такі заходи застосовано».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі №381/4019/18 вказано: «[…] співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам […]. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів […]. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

8.2.Оцінка аргументів учасників справи та висновків суду першої інстанції

Звертаючись до суду з позовом позивачі вимагали як визнання за ними права власності на будівлю гаража, так і усунення перешкод у користуванні ним шляхом зобов`язання КООП «Гаражний» надати дублікат ключів від вхідних воріт в гараж.

Заяву про забезпечення позову позивачі обґрунтували тим, що відповідач ОСОБА_3 не лише неправомірно, на думку позивачів, оформила на своє ім`я право користування спірним гаражем, а й самовільно переоформила його на ім`я іншої особи ОСОБА_5 , а та своєю чергою на ім`я ОСОБА_6 , яка користується гаражем і здійснює ремонтні роботи.

У мотивувальній частині оскаржуваної ухвали місцевий суд вказав, що у заяві про забезпечення позову не наведено доводів про переоформлення ОСОБА_3 гаража на ОСОБА_5 та наступний його продаж ОСОБА_6 та доказів на підтвердження цього факту.

З такими міркуваннями місцевого суду колегія суддів апеляційного суду повністю погоджується не можна з огляду на таке.

Довід -певне міркування або факт, що наводиться як доказ чого-небудь (Словник української мови: в 11 томах. Том 2,1971. с. 334).

У другому абзаці заяви позивачів від 04.07.2024 про забезпечення позову вказано: «На адвокатський запит від 02 липня 2024 року № 727-07/24 Голова правління Кооперативу «Гаражний» надав інформацію, що ОСОБА_5 продала гараж від № 9 ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Спочатку гараж був переоформлений на ОСОБА_7 , яка в подальшому переоформила ОСОБА_5 ».

Таким чином, заява позивачів про забезпечення позову ґрунтується саме на тому доводі, що неодноразовий перехід прав на спірний об`єкт (гараж) може істотно ускладнити виконання рішення суду та ефективний захист порушених прав позивачів, за захистом яких вони звернулися до суду.

Отже, твердження суду першої інстанції про те, що заява про забезпечення позову не містить доводів про відчуження відповідачкою ОСОБА_3 спірного об`єкта права власності не відповідає дійсності.

Проте, наступне твердження суду про ненадання доказів на підтвердження цих фактів відповідає дійсності.

Так у заяв про забезпечення позову від 04.07.2024 позивачі посилалися на відповідь голови правління КООП «Гаражний» на адвокатський запит від 02.07.2024. Проте доказів надання такої відповіді на адвокатський запит, як то передбачено ч. 2 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», до суду не надали (заява про забезпечення позову містить лише один додаток квитанцію про сплату судового збору).

Тому, суд правильно вказав, що позивачі не надали до суду докази на підтвердження своїх доводів.

Теж саме стосується доводу позивачів про те, що в гаражі здійснюється ремонт третьою особою.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом, то воно має бути спрямованепроти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно, розтратити його, продати, знецінити тощо.

При вирішенні питання про забезпечення позовусуд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявникащодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:розумності, обґрунтованості і адекватностівимог заявника щодо забезпечення позову;забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;імовірності утруднення виконання або невиконання рішеннясуду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньообґрунтованимдля забезпечення позовує підтверджена доказаминаявність фактичних обставин, реальність загрози істотного ускладнення виконання рішення суду чи ефективного захисту порушених прав позивача.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій,спрямованих наухилення від відповідальності та виконання можливого рішення суду, ухваленого проти нього, наприклад, реалізація спірного майначи підготовчі відповідних дії тощо.

Одним з принципів цивільного судочинства, перерахованих у ч. 3 ст. 2 ЦПК України, є змагальність, суть якого полягає в тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України).

Обставини,які наводятьсяпозивачем вобґрунтування необхідностізабезпечення позову,підлягають доказуваннютаким чином,аби задовольнити,як правило,стандарт перевагибільш вагомихдоказів,тобто коливисновок проіснування стверджуваноїобставини зурахуванням поданихдоказів видаєтьсябільш вірогідним,ніж протилежний.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньообґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача,що має бути підтверджено доказаминаявності відповідних фактичних обставин.

Проте такий стандарт доказування не можна зводити до абсолютного припущення, коли самелише посиланняв заявіна потенційну можливістьухилення відповідача від виконання судового рішеннябезнаведення відповідногообґрунтуванняне є достатньою підставою для задоволеннязаяви про забезпечення.

Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, зі збирання та надання до суду доказів, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Учасник справи, який стверджує про певну обставину і має доказ істинності свого твердження, діючи добросовісно, має надати суду такий доказ.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що побоювання позивачів щодо можливого подальшого відчуження гаража, стосовно прав на який виник спір, не підтверджено доказами, на які посилалися позивачі, але до суду їх не дали, а тому їх твердження про реальність загроз для виконання можливого рішення суду та ефективно захисту прав не доведені.

9.Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Аргументи апеляційної скарги відповідачки ОСОБА_2 не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про недоведеність підстав забезпечення позову.

Місцевий суд, розглянув заяву про забезпечення позову з додержанням нормматеріального іпроцесуального правай ухвалив законне і обґрунтоване рішення, тому суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу - без змін.

При цьому позивачка ОСОБА_2 , яка оскаржила ухвалу суду, не позбавлена права надалі звернутися до суду із заявою про забезпечення позову з інших підстав або після усунення умов, що були підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки чинний ЦПК України не містить обмежень стосовно стадій процесу та кількості спроб звернення до суду з такими заявами, якщо тільки такі дії не містять ознак зловживання процесуальним правом (ст. 44 цього Кодексу).

Керуючись ст.ст. 367,374,375,382-384ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Вимоги апеляційної скарги ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 08.07.2024 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Текст цієї постанови складено 30.10.2024.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 3 ст. 394 ЦПК України.

Головуючий О. Л. Карпенко

Судді: С. М. Єгорова

С. І. Мурашко