Ухвала

від 30.10.2024 по справі 711/6189/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/821/407/24 Справа № 711/6189/24 Категорія: Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:

суддя-доповідач ОСОБА_2

судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретар ОСОБА_5

за участі:

прокурора ОСОБА_6

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2024 про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12023255350000405 від 28.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191, ч. 2 ст.357 КК України,

в с т а н о в и в :

зазначеною ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2024 відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_7 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 з підстав того, що зв`язок ОСОБА_9 з обставинами та подіями розслідуваного кримінального правопорушення існує, а перевірка доводів, заперечень сторони захисту щодо пред`явленої підозри, їх підтвердження чи спростування, перевірка та оцінка додаткових доказів та документів поданих стороною захисту, є завданням подальшого досудового розслідування, а слідчим суддею не здобуто даних порушення стороною обвинувачення вимог ст.276-279 КПК України, які б слугували підставою для скасування повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 05.04.2024.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою слідчого судді, захисники підозрюваного ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 подали апеляційні скарги в яких, вказуючи на її незаконність, необґрунтованість, внаслідок неповного судового розгляду та через невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 .

В обґрунтування апеляційної скарги та доповненні до неї захисник ОСОБА_7 вказав на те, що кримінальне правопорушення, передбачене ст.191 КК України, співучасть у вчиненні якого інкримінується ОСОБА_9 , є злочином з матеріальним складом, об`єктивна сторона якого передбачає настання суспільно небезпечних наслідків як її обов`язкову ознаку - а саме наявність матеріальної шкоди.

На день складання письмового повідомлення про підозру матеріальна шкода органом досудового розслідування підтверджена висновком судового експерта від 29.03.2024 №1-29/03/2024-сее. В подальшому стороною захисту було ініційовано проведення додаткової судово-економічної експертизи за результатами якої експерт дійшов діаметрально протилежних первинній експертизі висновків.

Захисник наголошує, що у даному кримінальному провадженні при оцінці належності, достатності та достовірності доказів слід оцінювати докази не лише, зібрані органом досудового розслідування, а й враховувати докази сторони захисту висновок додаткової експертизи, відповідно до висновків якої відсутні збитки по заявленим питанням., і що свідчить про відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 КК України.

На думку адвоката ОСОБА_7 слідчим суддею фактично взагалі не надано оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_9 у вчиненні кримінально правопорушення за ст.357 КК України крім формального згадування про цю обставину в розрізі наявності в матеріалах кримінального провадження наказу №27-ОД від 04.05.2023 «Про організацію віддаленого архівного зберігання» відповідно до якого документи, зазначені у підозрі, були вивезені з території ТОВ «Завод Смілянська Холодня» після ракетного обстрілу поблизу території підприємства.

Також в апеляційній скарзі йдеться про те, що слідчий суддя досліджував у нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, проте нічого про це не зазначив в оскаржуваній ухвалі.

Захисник ОСОБА_8 обґрунтував апеляційну скаргу та доповнення до неї істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке полягає у невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та вказав, що посилання слідчого судді на неможливість оцінки доказів на даному етапі кримінального провадження прямо суперечить вимогам ст.94 КПК України щодо обов`язку слідчого судді оцінити кожен, наданий сторонами доказ на предмет наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку.

Адвокат вважає, що станом на 29.10.2024 органом досудового розслідування не підтверджено будь-яким доказом факту завдання жодних матеріальних збитків, відтак твердження щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 є необґрунтованим.

Також на думку адвоката не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження висновок слідчого судді про неможливість надання переваги висновкам однієї експертизи над іншою, а висновок слідчого судді, що перевірка та оцінка доказів щодо пред`явленої підозри є завданням подальшого досудового розслідування є неузгодженою та суперечливою, з огляду на зупинення досудового розслідування через те, що всі можливі слідчі та процесуальні дії у даному кримінальному провадженні виконані.

Заслухавши доповідь судді, думку захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_11 , які підтримали апеляційні вимоги скарг та просили про їх задоволення з наведених мотивів, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних вимог у справі, перевіривши матеріали справи, дослідивши доводи скарг, апеляційний суд прийшов до таких висновків.

При судовому розгляді встановлено, що ОВС СУ ГУНП в Черкаській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні №12023255350000405 від 28.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191, ч. 2 ст.357 КК України.

05.04.2024 ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191, ч. 2 ст.357 КК України.

Відповідно до п.10 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні серед іншого також може бути оскаржено повідомлення слідчого, дізнавача, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.

Відповідно до ч.2ст.309 КПК Українипід час досудового розслідування,зокрема, можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру.

Процесуальна діяльність щодо повідомлення особі про підозру регламентується положеннями глави 22 КПК України: випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276, зміст повідомлення про підозру - ст.277, а порядок повідомлення про підозру передбачено ст.278 КПК України.

Із системного аналізу нормглави 22 КПК Українивбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі можна умовно поділити на такі етапи:

1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першоюстатті 276 КПК України, дотримання процесуальних гарантій під час проведення тих чи інших слідчих або оперативно-розшукових дій або застосування запобіжних заходів, які вчинялись до моменту здійснення такого повідомлення.

2) вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбаченихстаттею 277 КПК України, та його підписання;

3) доведення інформації до відома особи, щодо якої прийнято рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту згідно з вимогамистатті 278 КПК України.

Отже підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення вищевказаних процесуальних норм.

Згідно ст. 277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором.

Повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.

Отже, системний аналіз норм КПК та практики ЄСПЛ дозволяє прийти до висновку, що КПК оперує поняттями, які відповідають декільком різним стандартам доказування (переконання) - стандарт "обґрунтованої підозри", переконання (доведення) "поза розумним сумнівом" та стандарти "достатніх підстав (доказів)" тощо.

Стандарти "достатніх підстав (доказів)" використовуються в широкому колі різноманітних ситуацій, що виникають в ході кримінального провадження, тому вони не є уніфікованими, а залежать від конкретної ситуації, цілі прийняття тих чи інших рішень (вчинення дій) та їх правових наслідків. При цьому вони застосовуються як для прийняття процесуальних рішень слідчими суддями (судом) (статті 157, 163, частина 5 статті 234, 260 та інші статті КПК), так і слідчими, прокурорами (статті 134, 271, 276 КПК та інші).

Таким чином, повідомлення про підозру на підставі пункту 3 частини 1 статті 276 КПК передбачає дотримання стандарту "достатніх підстав (доказів)".

Із урахуванням цього, стандарт "достатніх підстав (доказів)" для повідомлення особі про підозру є нижчим ніж стандарт "обґрунтованої підозри", адже останній згідно до пункту 1 частини 3 статті 132 КПК використовується для обґрунтування необхідності значно серйознішого обмеження прав, свобод і законних інтересів людини через, зокрема, застосування заходів забезпечення кримінального провадження та не зумовлює наділення підозрюваного додатковими правами. Зазначені висновки відповідають практиці Апеляційної палати ВАКС (зокрема, ухвала від 03.10.2019 у справі № 760/24486/19, ухвала від 11.02.2021 у справі № 991/9821/20, ухвала від 19.09.2023 у справі № 991/7413/23).

Крім того, в повідомленні про підозру серед іншого зазначається стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру, - тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з`ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов`язково є сталими з моменту первинної підозри (вони можуть коригуватися як протягом досудового розслідування, так і в рамках судового провадження). Крім того, в повідомленні про підозру серед іншого зазначається стислий виклад суттєвих фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, відомих на момент повідомлення про підозру, - тобто законом допускається, що на цій стадії притягнення особи до кримінальної відповідальності не всі суттєві обставини можуть бути відомі слідству. Тож логічним наслідком можливості з`ясування інших важливих фактичних обставин розслідуваного злочину є право сторони обвинувачення повідомити про нову підозру або змінити раніше повідомлену підозру (статті 279 КПК). Отже, як фактична сторона кримінального провадження, так і правова оцінка імовірно кримінально-протиправної поведінки, не обов`язково є сталими з моменту первинної підозри (вони можуть коригуватися як протягом досудового розслідування, так і в рамках судового провадження).

При цьому, якщо суд не згодний з попередньою кваліфікацією діяння сторони обвинувачення з мотивів конкуренції між складами кримінальних правопорушень одного чи суміжного ступеня тяжкості, що не надає стороні обвинувачення необґрунтованих переваг у використанні своїх повноважень, чи така кваліфікація є спірною, але не є очевидно неправильною, такі мотиви не можуть бути підставою для скасування повідомлення про підозру. Це не відповідатиме завданням кримінального провадження на стадії досудового розслідування та функції судового контролю слідчого судді.

У своїй скарзі захисник ОСОБА_10 вказує на те, що слідчим суддею під час розгляду скарги на повідомлення про вручення підозри слід оцінювати докази не лише зібрані органом досудового розслідування, а й враховувати докази сторони захисту висновок додаткової експертизи, який свідчить, на думку захисника, про відсутність складу кримінального правопорушення за ст.191 КК України, також захисник вказав, що слідчим суддею не було надано оцінку обґрунтованості підозри ОСОБА_9 за ст.357 КК України.

Захисник ОСОБА_8 у свою чергу вважає, що станом на 29.10.2024 органом досудового розслідування не підтверджено будь-яким доказом факту завдання жодних матеріальних збитків, відтак твердження щодо обґрунтованості підозри ОСОБА_9 є необґрунтованим. Також захисник висловлює незгоду з висновком слідчого судді про неможливість надання переваги висновкам однієї експертизи над іншою на даному етапі провадження, як не погоджується із посиланням слідчого судді, що перевірка та оцінка доказів щодо пред`явленої підозри є завданням подальшого досудового розслідування.

Однак колегія суддів не погоджується з такою позицією захисту, оскільки як вірно вказав слідчий суддя, саме суд першої інстанції при проведенні судового розгляду має проводити оцінку вказаних експертних висновків, усувати конкуренцію двох взаємовиключних експертиз, зокрема, і шляхом призначення судової експертизи, що не є можливим на даній стадії кримінального процесу, шляхом застосування стандарту "достатніх підстав (доказів)", а не їх обґрунтованості.

Повідомляючи ОСОБА_9 про оспорювань ним підозру, орган досудового розслідування опирався на ті докази, що були ним здобуті на той час (допит свідків, результати проведеної експертизи), які суд вважає достатніми для того етапу кримінального провадження для пред`явлення спірної підозри.

На теперішній час досудове розслідування триває, підстав стверджувати про невідповідність змісту підозри обставинам інкримінованого правопорушення не має, обставини кримінального правопорушення мають встановлюватись та конкретизуватись в подальшому, а наявні докази оцінюватись у сукупності з іншими доказами, зібраними під час досудового розслідування як стороною обвинувачення, так і стороною захисту.

Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_10 фактично дублюють доводи скарги, які були предметом вивчення слідчим суддею під час судового розгляду, доводи апеляційних скарг обох захисників свідчать про їх незгоду із ухваленим слідчим суддею рішенням, яке на думку апеляційного суду законне, обґрунтоване, належно вмотивоване.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що слідчим суддею у нарадчій кімнаті досліджувалися матеріали кримінального провадження, проте ним про це нічого не зазначено в оскаржуваній ухвалі, не впливає на законність прийнятого ним рішення і не являються підставою для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимогКПК Українипри постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2024 про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру є законною і обґрунтованою, відповідно, апеляційні скарги захисників у справі не підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст.303,309,376,404,405,407,422 КПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 14.10.2024 про відмову у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_10 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 у кримінальному провадженні №12023255350000405 від 28.12.2023 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27 ч. 4 ст.191, ч. 5 ст.27 ч.5 ст.191, ч. 2 ст.357 КК України, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач

Судді