Рішення

від 24.10.2024 по справі 308/4274/24

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/4274/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

24 жовтня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Шепетко І. О.,

за участі секретаря судових засідань Петришина Н.А.,

представника позивача прокурора НіродиМ.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом заступника керівника Ужгородської окружної прокуратури Михайла Пантьо в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, -

в с т а н о в и в:

Заступник керівника Ужгородської окружної прокуратури Михайло Пантьо звернувся в інтересах держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що Ужгородською окружною прокуратурою вивчено матеріали кримінального провадження № 12023078170000055 від 02.02.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1,2 ст. 190 КК України.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення продовж 2019 - 2022 років, подавала до УСЗН Ужгородської РДА заяви про призначення соціальної допомоги із неправдивою інформацією.

Зокрема, у заявах від 31.01.2019, 11.07,2019, 20.01.2020, 08.07.2020, 15.02.2021, 20.09.2021, 23.08.2022 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 441 від 21.04.2015 нею умисно приховано інформацію про те, що вона не проживає з особою від якої має трьох дітей, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча фактично з самого народження проживала з батьком цих дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але з яким вела спільне господарство, разом проживала і виховувала дитину, тобто проживала в фактичних шлюбних відносинах.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 шляхом обману, незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в період з 31.01.2019 по 31.12.2022, чим завдала збитків державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 153 410, 56 грн.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у справі № 308/5116/23 затверджено угоду про визнання винуватості у вищевказаному кримінальному провадженні, обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною та засуджено до покарання за ч. 1 ст.190 КК України - у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин, за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Зазначений вирок набрав законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувався.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Завдана вказаним кримінальним правопорушенням шкода в розмірі 153 410, 56 грн, встановлена вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у справі №308/5116/23, згідно з листом Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації від 05.02.2024 засудженою не відшкодована.

Щодо представництва прокуратурою в суді інтересів держави з метою стягнення з відповідача матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення позивач зазначив, що збитки, які з вини ОСОБА_6 заподіяні державі негативно впливають на фінансування інших бюджетних програм, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина та в галузі соціального і забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, порушують економічний інтерес держави та ускладнюють виконання Управлінням соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області своїх функцій, які на нього покладені, зокрема: призначення та виплата соціальної допомоги, адресної грошової допомоги, компенсацій та інших соціальних виплат.

Разом з тим, Управлінням як уповноваженим державою органом здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, заходи щодо захисту державних інтересів у судовому порядку не вжито. При цьому, Управлінню достовірно було відомо про такі порушення, оскільки останнє залучене потерпілим у кримінальному провадженні № 12023078170000055 від 02.02.2023

Така бездіяльність уповноваженого органу державної влади оцінена прокурором як невиконання функцій по захисту інтересів держави, що відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є достатньою підставою для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення позову.

Зазначили,що Управліннясоціального захистунаселення Ужгородськоїрайонної державноїадміністрації належним чином повідомлено про вжиття прокуратурою заходів представницького характеру в його інтересах з метою стягнення шкоди завданої інтересам держави внаслідок вчинення кримінальних правопорушень громадянкою ОСОБА_7 .

03.06.2024 Ужгородським міськрайонним судом відкрито провадження по справі, призначено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання та надано відповідачу строк для подання відзиву.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23.07.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Прокурор у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив задовольнити їх повністю.

Позивач Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації, участі представників у судовому засіданні не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Про поважність причини неявки відповідача суд не повідомила, відзив на позов не подала.

Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України суд постановив ухвалу, занесену до протоколу судового засідання, про заочний розгляд справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Так, згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положеньст. 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми», громадяни України, в сім`ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми та перелік документів, необхідних для призначення допомоги за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконаннястатті 1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» Кабінетом Міністрів України 27.12.2001 прийнято постанову № 1751 «Про затвердження Порядку призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми», якою затверджено Порядок призначення і виплати державної допомоги сім`ям з дітьми (далі - Порядок).

Відповідно до змісту ст.18-2Закону України«Про державнудопомогу сім`ямз дітьми» для призначення, виплати та припинення виплати допомоги на дітей одиноким матерям додатково застосовуються умови призначення, виплати та підстави для припинення виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Допомога на дітей одиноким матерям є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки одиноких матерів, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

Згідно положень частини 4 статті 18-1 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» жінка, яка має дітей від особи, з якою вона не перебуває в зареєстрованому шлюбі, але з якою вона веде спільне господарство, разом проживає і виховує дітей, права на одержання допомоги, встановленої на дітей одиноким матерям, не має.

Пункт 49 Порядку зазначає, що особи, яким виплачується державна допомога сім`ям з дітьми, зобов`язані повідомляти органам соціального захисту населення про зміну всіх обставин, які впливають на виплату такої допомоги (зміни у складі сім`ї, перевищення середньомісячного сукупного доходу сім`ї тощо). Якщо отримувачам державної допомоги сім`ям з дітьми, якими подано документи із свідомо неправдивими відомостями, не подано відомостей про зміни у складі сім`ї, приховуються обставини, які впливають на призначення і виплату допомоги, було надміру виплачено суми допомоги, органи соціального захисту населення визначають обсяг коштів, які підлягають поверненню, з місяця призначення державної допомоги сім`ям з дітьми та встановлюють строки їх повернення залежно від матеріального стану сім`ї; повідомляють отримувачу державної допомоги сім`ям з дітьми про обсяг коштів, які підлягають поверненню, та строки їх повернення.

Суми коштів, які підлягають поверненню, повертаються: отримувачем державної допомоги сім`ям з дітьми самостійно; за згодою отримувача державної допомоги сім`ям з дітьми у повному обсязі за рахунок її наступних виплат; за рішенням органу соціального захисту населення за рахунок сум наступних виплат державної допомоги сім`ям з дітьми у розмірі, який не перевищує 20 відсотків щомісячної суми призначеної допомоги.

У разі неможливості добровільного повернення або утримання коштів, які підлягають поверненню, такі кошти стягуються в судовому порядку.

Статтею 22 Закону України «Про державну допомогу сім`ям з дітьми» одержувачі державної допомоги зобов`язані повідомляти органи, що призначають і здійснюють виплату державної допомоги, про зміну всіх обставин, що впливають на виплату допомоги. Суми державної допомоги, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку громадян (у результаті подання документів із свідомо неправдивими відомостями, неподання відомостей про зміни у складі сім`ї, приховування обставин, що впливають на виплату державної допомоги тощо), стягуються згідно із законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Особа, яка не пред`явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в ході розгляду справи по суті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою незаконного отримання соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення продовж 2019 - 2022 років, подавала до Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації (далі - УСЗН Ужгородської РДА) заяви про призначення соціальної допомоги із неправдивою інформацією.

Зокрема, у заявах від 31.01.2019, 11.07,2019, 20.01.2020, 08.07.2020, 15.02.2021, 20.09.2021, 23.08.2022 «Про призначення усіх видів соціальної допомоги» затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 441 від 21.04.2015 нею умисно приховано інформацію про те, що вона не проживає з особою від якої має трьох дітей, а саме: ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 , хоча фактично з самого народження проживала з батьком цих дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_1 , з яким не перебувала в зареєстрованому шлюбі, але з яким вела спільне господарство, разом проживала і виховувала дитину, тобто проживала в фактичних шлюбних відносинах.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 шляхом обману, незаконно отримала соціальну допомогу одинокій матері на дітей в період з 31.01.2019 по 31.12.2022, чим завдала збитків державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 153 410, 56 грн.

Вироком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.05.2023 у справі № 308/5116/23 затверджено угоду про визнання винуватості у вищевказаному кримінальному провадженні, обвинувачену ОСОБА_1 визнано винною та засуджено до покарання за ч. 1 ст.190 КК України - у виді громадських робіт строком на 200 (двісті) годин, за ч. 2 ст. 190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки, на підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування призначеного покарання з випробуванням.

Зазначений вирок 26.06.2023 набрав законної сили та в апеляційному порядку не оскаржувався. Цивільний позов в даному кримінальному провадженні не заявлявся.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, обставини, встановлені вироком Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2023 у справі № 308/5116/23, є встановленими та не підлягають доказуванню.

Відповідно до п.7постанови Пленуму ВСУ №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Пленум Верховного Суду України у пункті 2 постанови № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» роз`яснив, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи.

Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. Юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою та вина. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Відтак, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях покладає на позивача обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, та одночасно передбачає презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, у деліктних правовідносинах саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини, якщо позивачем доведено завдання йому шкоди.

Прокурором, шляхом надання суду належних, допустимих і достовірних доказів у їх сукупності, доведено факт незаконного отримання гр. ОСОБА_1 соціальної допомоги одиноким матерям та особистого збагачення продовж 2019-2022 років та доведено, що такими діями завдані збитки державі в особі УСЗН Ужгородської РДА у вигляді незаконного отримання коштів на загальну суму 153410, 56 грн.

Шкода, яку гр. ОСОБА_1 заподіяла державі, встановлена на підставі довідки, виданої УСЗН Ужгородської РДА від 08.02.2023.

Враховуючи встановлення вироком суду вини відповідачки у вчиненому кримінальному правопорушенні, та те, що заподіяну шкоду відповідачка добровільно не відшкодувала, позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо правових підстав представництва прокуроромінтересів держави в суді, суд зазначає наступне.

Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом є конституційною функцією прокуратури України та передбачена п.3 ч.1 ст.131-1 Конституції України.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Водночас, ч.4 ст.56 ЦПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Відповідно до Закону України «Про прокуратуру»прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно, щовиявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 уточнила свої висновки, зроблені, зокрема у постанові Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Верховний Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може захищати інтереси держави. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у ньогоповноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві, і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

На виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» Ужгородською окружною прокуратурою листом від 09.01.2024 №07.53-107-250вих-24 Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації повідомлено про наявність порушень інтересів держави та завдану шкоду, та надано строк для подання інформації чи вживались та чи плануються вживатись УСЗН Ужгородської РДА заходи щодо захисту порушених інтересів в частині стягнення з громадянки ОСОБА_1 шкоди, спричиненої незаконним отриманням державної допомоги одиноким матерям в розмірі 153410,56 грн. Також зазначено, що невжиття у розумний строк уповноваженим органом заходів позовного характеру для відшкодування вказаної суми коштів слугуватиме підставою для звернення прокурора з таким позовом до суду

Згідно з відповіддю УСЗН Ужгородської РДА від 05.02.2024 №151/01-27, УСЗН Ужгородської РДА цивільний позов у кримінальному провадженні не заявляли, в добровільному порядку ОСОБА_1 завдану шкоду не відшкодувала, просили орган прокуратури в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» вжити відповідні заходи із забезпечення відшкодування завданої ОСОБА_1 шкоди державним інтересам.

Таким чином, прокурор, звертаючись до суду із позовом, обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів УСЗН Ужгородської РДА у суді, визначив, у чому полягає порушення інтересів держави, та орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, обґрунтував неналежне, на його думку, здійснення захисту інтересів держави УСЗН Ужгородської РДА, яка не вжила заходів щодо подання позовної заяви до суду.

Таким чином, вказане, у відповідності до ст.131-1 Конституції України, ч.3 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», обумовлює виключну необхідність звернення прокурора до суду в інтересах держави в особі УСЗН Ужгородської РДА.

Враховуючи, що матеріалами справи доведено, що відповідачем внаслідок незаконного отриманням державної допомоги одиноким матерям було завдану шкоду державі в розмірі 153410,56 гривень, між неправомірними діями відповідачки та завданою шкодою існує причинний зв`язок, доказів на спростування вини, та спростування заподіяння шкоди на заявлену суму відповідачем суду не надано, відомостей про те, що вказана сума відшкодована відповідачем надано не було, у зв`язку із чим суд приходить до висновку, що позов є обґрунтований та підлягає задоволенню.

Згідно ч.6ст.141 ЦПК Україниякщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до п.6 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір»та позовні вимоги задоволено повністю, з відповідача на користь держави підлягає стягненню 3028,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.15,16,22,1166 ЦК України, ст.ст.12,13,76-81,82,89,141,263-265,280,354-355 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов заступника керівникаУжгородської окружноїпрокуратури МихайлаПантьо вінтересах державив особіУправління соціальногозахисту населенняУжгородської районноїдержавної адміністраціїЗакарпатської областідо ОСОБА_1 про відшкодуванняшкоди,завданої кримінальнимправопорушенням задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави в особі Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (код ЄДРПОУ 03192951, банк: Державна казначейська служба України, м.Київ, розрахунковий рахунок UA988201720343100013000013553) матеріальну шкоду, заподіяну внаслідок вчинення кримінального правопорушення у сумі 153410,56 (сто п`ятдесят три тисячі чотириста десять гривень 56 копійок) грн.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте Ужгородськимміськрайонним судомЗакарпатської областіза письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня йогопроголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 31.10.2024.

Учасники справи:

Позивач: Ужгородська окружна прокуратура, місцезнаходження: 88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Небесної Сотні, 6, код ЄДРПОУ 02909967.

Управління соціального захисту населення Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, місцезнаходження: 89452, Закарпатська область, Ужгородський район, сел.Середнє, вул.Лінська, буд.9, код ЄДРПОУ 03192951.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя І.О. Шепетко