Ухвала

від 30.10.2024 по справі 944/3708/24

ЯВОРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 944/3708/24

Провадження №2/944/1306/24

УХВАЛА

30.10.2024 рокум.Яворів

Яворівський районний суд Львівської області

в складі головуючого судді Поворозник Д.Б.,

з участю секретаря судових засідань Климейко Л.Г.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Яворові клопотання представника відповідачаДержавного підприємства «Мостиське військове лісництво» про залишення без розгляду позовної заяви вцивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Управління корпоративного менеджменту Міністерства оборони України, Державного підприємства «Мостиське військове лісництво», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів - тимчасово виконуючий обов`язки Державного підприємства «Мостиське військове лісництво»Кузан Ростислав Михайлович,про визнання дій протиправними, скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, в якому просить: визнати причини пропуску строку на подання позов поважною та поновити пропущений строк; визнати протиправним подання про припинення контракту та звільнення з посади директора Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» № 73/177-сл від 23 лютого 2024 року; визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства оборони України від 24 лютого 2024 року № 6-ДП; визнати незаконним та скасувати наказ ТВО директора ДП «Мостиське військове лісництво» № 9-К від 29 лютого 2024 року «Про звільнення»; поновити його на посаді директора ДП «Мостиське військове лісництво»; стягнути з ДП «Мостиське військове лісництво» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29 лютого 2024 року по день ухвалення судового рішення.

13 серпня 2024 року представник відповідачаДержавного підприємства «Мостиське військове лісництво» Третяк Ю.І. подав заяву про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 . На обґрунтування заяви зазначає, що позивачем пропущено строк на звернення до суду з позовом. Позивач звертався 12 квітня 2024 року із аналогічним позовом до Львівського окружного адміністративного суду. Постановою Львівського окружного адміністративного суду закрито провадження у справі, зважаючи на те, що справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначає, що обрання позивачем невірного способу захисту порушених прав та юрисдикції суду, який розглядати спір не можна вважати поважною причиною пропуску строку на звернення до суду. Також звертає увагу, що копію наказу про звільнення від 29 лютого 2024 року позивач отримав 07 березня 2024 року, тобто вже тоді позивач звернувся із пропуском встановленого місячного строку, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що для звернення до суду у справах про прийняття громадян ну публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк. Зважаючи на те, що позивачем пропущено місячний строк для подання позову, відповідно його слід залишити без розгляду.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 підтримав заяву про залишення позову без розгляду, зважаючи на пропущений строк звернення до суду із позовом.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 заяву про залишення позову без розгляду підтримав.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заяви, просив відмовити у її задоволенні. Зазначає, що за наявності пропущеного строку звернення до суду у трудовому спорі, суд саме у рішенні має вирішити питання чи є підстави для поновлення цього строку, чи такі підстави відсутні. Також вказує, що у встановлений законом місячний строк ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Львівського окружного адміністративного суду про поновлення на роботі. Дана справа розглядалася з 14 квітня 2024 року до 20 червня 2024 року, та після набрання законної сили ухвалою про закриття провадження у справі ОСОБА_1 подав позов до Яворівського районного суду Львівської області. Не зважаючи на те, що позивачем пропущено місячний строк для подання цього позову, вважає, що стороною позивача наведено поважні причини для його поновлення.

В судовому засіданні позивач підтримав позицію свого представника, просив відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» про залишення без розгляду позовної заяви.

Інші учасники справи в підготовче судове засідання не завилися, про розгляд справи повідомленні належним чином

Неявка інших учасників справи, на підставі ст. 197 Цивільного процесуального кодексу України, та з врахуванням вище зазначеного, не перешкоджає проведенню підготовчого засідання у їх відсутність, з повідомленням про прийняті судом рішення у підготовчому засіданні.

Суд, оцінивши доводи клопотання, заслухавши позивача, представника позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали цивільної справи, суд дійшов такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що Встановлені статтями 228, 223 КЗпП ( 322-08 ) строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Передбачений ст. 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Оскільки строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін, тому у кожному випадку суд зобов`язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк.

За наведених вище обставин, питання щодо поновлення строку на звернення до суду вирішується під час прийняття судом рішення, відповідно такі не можуть бути оцінені судом під час підготовчого судового засідання.

Посилання представника відповідача в заяві на положення ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними, оскільки розгляд справи здійснюється в порядку цивільного судочинства, а не адміністративного судочинства.

Таким чином, клопотання представника відповідачаДержавного підприємства «Мостиське військове лісництво» про залишення без розгляду позовної заяви вцивільній справі задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 127 ЦПК України, ст.ст. 233-234, суд

ухвалив:

Відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача Державного підприємства «Мостиське військове лісництво» про залишення без розгляду позовної заяви.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя Д.Б. Поворозник