Ухвала

від 31.10.2024 по справі 583/2205/23

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2205/23

1-в/583/134/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2024 р. Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду подання Охтирського РС № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області про приведення судового рішення у відповідність до вимог закону відносно засудженого ОСОБА_4 , суд -

Встановив:

09.09.2024 року начальник Охтирського РС № 3 філії Державної установи «Центр пробації» в Сумській області ОСОБА_5 звернулася до Охтирського міськрайонного суду з клопотанням про приведення вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2023 року, яким ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 70, ст. 75, ст. 76 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки, у відповідність до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ІХ від 18 липня 2024 року.

Представник уповноваженого органу з питань пробації надав заяву в якій просив провести судове засідання без його участі, подання підтримав та прохав його задовольнити.

Прокурор заперечив щодо задоволення подання та звільнення засудженого від призначеного судом покарання.

Засуджений до суду не з`явився будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду подання. Його неявка до суду не перешкоджає розгляду подання по суті.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Судом встановлено, що вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2023 року, який набрав законної сили 11.07.2023 року, ОСОБА_4 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185, ч. 2 ст. 190 КК України та призначено йому покарання з застосування ч. 1 ст. 70 КК України у виді позбавлення волі строком на п`ять років. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування покарання з випробуванням строком на 2 роки з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

З 11.07.2023 року засуджений ОСОБА_4 перебуває на обліку Охтирського районного сектору №3 філії Державної установи «Центр пробації» у Сумській області.

09.08.2024 року набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів»(далі - Закон № 3886-ІХ).

Відповідно до Закону № 3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, вказаним Законом фактично частково декриміналізовано (в залежності від обсягу вартості майна, яким заволоділа особа) відповідальність за ст. ст. 185, 190, 191 КК України.

За частиною 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.

При цьому, відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу (у даному випадку місцевий суд, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок), має право вирішувати питання в тому числі про звільнення від покарання і пом`якшення покарання у випадках, передбачених ч. 2 і ч. 3 ст. 74 КК України.

Так, згідно з ч. 2 ст. 74 КК України особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.

Частиною 3 даної статті КК України визначено, що призначена засудженому міра покарання, що перевищує санкцію нового закону, знижується до максимальної межі покарання, встановленої санкцією нового закону. У разі якщо така межа передбачає більш м`який вид покарання, відбуте засудженим покарання зараховується з перерахуванням за правилами, встановленими частиною першою статті 72 цього Кодексу.

Водночас, суд звертає увагу на те, що положеннями КК України та КПК України не передбачено можливості вирішення питання про приведення вироку суду у відповідність до закону, а норми, на які посилається представник органу пробації, передбачають лише можливість вирішення питання про звільнення засудженого від покарання та його відбування.

Згідно вищезазначеного вироку, ОСОБА_4 вчинив три епізоди крадіжки майна, які кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України: 26.03.2023 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану на суму 12763 грн.; 27.03.2023 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану на суму 17236 грн.; 05.04.2023 року - таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення, вчинену в умовах воєнного стану на суму 1720 грн.;

Та один епізод шахрайства, який кваліфікований за ч. 2 ст. 190 КК України: 01.04.2023 року заволодіння чужим майном шляхом обману шахрайство, вчинене повторно на суму 3088 грн.

Згідно частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної п.п. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.

Три епізоди кримінальних правопорушень за ч.4ст.185КК України,та одинепізод зач.2ст.190КК України, засуджений вчинив у 2023 році. Станом на 1 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2684 грн, а 50% від його розміру становили 1342 грн., таким чином, з огляду на зміст положень ПК та Закону 3886-IX, на момент вчинення засудженим кримінальних правопорушень, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становила 2684 грн (1342*2=2684).

Як вбачається з досліджених матеріалів кримінального провадження сума завданої шкоди за кримінальне правопорушення вчинене 05.04.2023 року менша за встановлений прожитковий мінімум на 2023 рік.

Інші епізоди злочинної діяльності, що були вчинені у 2023 році, у тому числі і епізод за ч. 2 ст. 190 КК України, залишаються кримінально караними.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги те, що покарання призначається судом за статтею (частиною) статті КК України, а не за окремі епізоди, підстави для звільнення ОСОБА_4 від покарання, призначеного вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.04.2023 року, у зв`язку з набуттям чинності Закону № 3886-ІХ відсутні.

При цьому, суд саме звільняє засудженого від відбування покарання, а не приводить вирок суду у відповідність до нового Закону, оскільки таке приведення у випадку декриміналізації діянь, за які особа була засуджена, фактично є скасуванням або зміною вироку, що виходить за межі повноважень суду першої інстанції на стадії його виконання.

З огляду на викладене, подання не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України«Про внесеннязмін доКодексу Українипро адміністративніправопорушення» та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання інших питань діяльності правоохоронних органів», суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання начальника ОхтирськогоРС №3філії Державноїустанови «Центрпробації» вСумській області ОСОБА_5 про приведенняу відповідністьіз законом вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 09.06.2023 відносно засудженого ОСОБА_4 відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайсуд протягом 7 діб з часу її проголошення.

Суддя Охтирського міськрайонного суду ОСОБА_1