Рішення

від 30.10.2024 по справі 672/610/24

ГОРОДОЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №672/610/24

Провадження №2/672/320/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі: судді Шинкоренка С.В., за участю секретаря Терещук Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Городка цивільну справу №672/610/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Городоцької міської ради Хмельницької області в особі центру надання адміністративних послуг

про витребування земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису у поземельній книзі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідачів, про витребування земельної ділянки, визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису у поземельній книзі.

В підтвердження позовних вимог пояснив, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ХМ №02978 від 16.02.2001 він є власником земельної ділянки площею 2.8092 га, що розташована на території Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Однак, ним було встановлено, що право власності на вказану земельну ділянку протиправно було зареєстроване за ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 30.05.2024 відкрито провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 42).

Ухвалою суду від 05.09.2024 за заявою позивача здійснено заміну неналежного відповідача Городоцьку міську раду Хмельницької області в особі центру надання адміністративних послуг на належного Хмельницьку районну державну адміністрацію Хмельницької області (а.с. 79).

Ухвалою суду від 23.09.2024 справу призначено до судового розгляду по суті (а.с. 86).

Ухвалою суду від 30.10.2024, за заявою позивача, залишено без розгляду позовні вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області та Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області, про визнання права власності на земельну ділянку, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування рішення про державну реєстрацію, скасування запису у поземельній книзі (а.с. 108).

В судове засідання позивач не з`явився, проте подав письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити, а саме: витребувати на свою користь з чужого незаконного володіння у ОСОБА_2 земельну ділянку площею 2.8092 га, з цільовим призначенням : 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, проте направив на адресу суду заяву про визнання позову, справи просить слухати у його відсутність (а.с. 62).

Суд, оголосивши заяви сторін, дослідивши матеріали справи в межах наданих суду доказів, вважає що позовна заява підлягає задоволенню виходячи із такого.

Судом об`єктивно встановлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2.8092 га з цільовим призначенням ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області. Даний факт підтверджується копією Державного акту про право приватної власності на землю серії ХМ №02978 від 16.02.2001 (а.с.15).

Дана обставина ніким із сторін під сумнів не ставиться.

У січні 2024 року при зверненні до державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Городоцької міської ради позивачу було повідомлено, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно власником його ділянки з 13.06.2013 року є ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним витягом з реєстру (а.с. 29).

Як вбачається із вищевказаного витягу з реєстру, 13.06.2013 державним реєстратором реєстраційної служби Городоцького районного управління юстиції Хмельницької області дійсно було зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2.51 га з кадастровим номером 6821287100:04:005:0008 за ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА №309405 від 05.12.2006, виданого Городоцьким районним відділом земельних ресурсів Хмельницької області.

Згідно зст.ст. 13-14 Конституції України, земля, її надра атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської ) економічної зони з об`єктами права власності Українського народу. Від Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цієюКонституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Земля є основним багатством, що перебуває під охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою включно відповідно до закону.

Чинним законодавством України визначено способи захисту порушеного права власності на землю.

Так, за змістомст. 90 ЗК Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост. 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом, способів.

Згідно зіст. 388 ЦК Україниякщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Право власності дійсного власника презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна, відтак право держави на спірну земельну ділянку підлягає захисту шляхом пред`явлення віндикаційного позову.

Водночас на наявність прав власника на майно не впливає і та обставина, що воно було предметом угоди щодо відчуження, укладеної іншими способами, оскільки дійсний власник не був стороною такої угоди.

При цьомуст. 346 ЦПК Українине передбачено підстав припинення права власності дійсного власника у зв`язку із передачею земельної ділянки, реєстрацію права власності на неї за іншими особами, у тому числі після її продажу, що відбулося без участі та поза волею дійсного власника.

У таких випадках чинність таких правочинів, державної реєстрації прав на його майно за іншими особами чи наявність у них правовстановлюючих документів не є перешкодою для витребування власником свого майна від добросовісного набувача на підставі ст. 388 ЦК України, що є належним способом захисту.

Такий висновок цілком узгоджується з правовою позицією Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права, яка викладена у постановах від 21.02.2018 року у справі №363/2936/15-ц, від 12.06.2018 року у справі №916/3727/15, від 09.07.2018 року у справі №910/3513/17.

При цьому для застосування віндикації не має самостійного правового значення наявність «ланцюжка» правочинів, за яким річ послідовно передавалася від однієї особи до іншої, що в кінцевому результаті призвело до перебування речі у володінні набувача. Визнання недійсними всіх правочинів щодо відчуження речі не вимагається. Аналогічна позиція висловлена Верховним судом України у постановах від 05.10.2016 року у справі 916/2129/15 та від 17.12.2014 року у справі №6-140цс.

Так, упостанові від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-цВелика Палата Верховного Суду послідовно дотримується сталої позиції про те, що якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Причому Суд чітко кваліфікував вимоги про скасування рішень і записів про державну реєстрацію як такі, що не є необхідними для ефективного відновлення права власності позивача.

Примітним у зазначеній постанові є те, що, на думку суду, позов про витребування майна буде вважатися ефективним способом захисту винятково в разі наявності чинного запису про реєстрацію права власності за відповідачем. В іншому разі, віндикаційний позов не підлягає задоволенню. Зазначене повністю відповідає принципу реєстраційного підтвердження володіння майном (так званого «книжкового володіння»), якої дотримується Верховний Суд.

З наведеного Суд доходить ключового висновку, що «…позовна вимога про скасування державної реєстрації права власності відповідача суперечить позовній вимозі про витребування нерухомого майна». Суд вказує на те, що задоволення вимоги про скасування державної реєстрації права власності суперечитиме пункту 1 частини першої статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки «…виконання судового рішення призведе до прогалини в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно в частині належності права власності на спірне майно».

Відтак, замість хибного запису про державну реєстрацію до реєстру підлягає внесенню належний запис про право власності позивача саме на підставі рішення суду про задоволення віндикаційного позову.

Також, оскільки визнання позову ОСОБА_2 мало місце до початку розгляду справи судом по суті, то у порядку, визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, суд приходить до висновку про можливість повернення позивачу з державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної вимоги до ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 264-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати у ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2.8092 га, з цільовим призначенням: 01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Радковицької сільської ради Городоцького району Хмельницької області та право власності на яку посвідчено Державним актом про право приватної власності на землю серії ХМ №02978 від 16.02.2001.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять гривень 60 коп).

Повернути з державного бюджету ОСОБА_1 50 % сплаченого судового збору, що становить - 605 грн. 60 коп (шістсот п`ять гривень 60 коп).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через місцевий суд, який ухвалив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІПН невідомий, паспорт НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 .

Суддя: