Постанова

від 22.10.2024 по справі 334/3281/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.10.2024 Справа № 334/3281/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 334/3281/24 Головуючий у І інстанції: Турбіна Т.Ф.

Провадження № 22-ц/807/1685/24 Суддя-доповідач: Поляков О.З.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2024 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі:

головуючого: Полякова О.З.,

суддів: Кочеткової І.В.,

Кухаря С.В.,

секретар: Бєлова А.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні цивільнусправу запеляційною скаргоюСолом`янської районноїв містіКиєві державноїадміністрації нарішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року у справі за заявою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка Сергія Івановича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2024 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка С.І. звернувся до суду з заявою про встановлення факту родинних відносин, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація.

В обґрунтуваннязаяви зазначено,що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Києві померла Поцелуйко Ніна Іванівна, яка доводиться заявнику ОСОБА_1 двоюрідною бабусею.

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_1 .

Крім заявника інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні.

Користуючись правами спадкоємця, заявник звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. 30 жовтня 2023 року нотаріусом було заведено спадкову справу, однак нотаріус не може видати свідоцтво про право на спадщину, оскільки відсутні документи, які б підтверджували родинний зв`язок із спадкодавцем.

Оскільки заявник не має можливості документально підтвердити факт того, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , доводиться йому двоюрідною бабусею, він змушений звернутися до суду про встановлення факту родинних відносин. Встановлення такого факту заявнику необхідно для подальшого оформлення спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 .

Посилаючись на означені обставини, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка С.І. просив суд встановити факт родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме встановити, що ОСОБА_3 доводиться ОСОБА_1 двоюрідною бабою.

Рішенням Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року заяву задоволено.

Встановлено факт родинних відносин, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є двоюрідною бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Не погоджуючись із вищезазначеним судовим рішенням, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Ленінського районногосуду м.Запоріжжявід 14червня 2024року та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація не є належною заінтересованою особою в цій справі, адже представницьким органом місцевого самоврядування в м. Києві є Київська міська рада.

24 вересня 2024 року через підсистему «Електронний суд» надійшов відзив ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка С.І. на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, оскаржуване рішення без змін. Зазначав, що Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація не має права вимагати скасування рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року, оскільки це рішення жодним чином не порушує права та обов`язки адміністрації. Натомість Київська міська рада як орган місцевого самоврядування не подала апеляційної скарги як особа, яка не брала участі у справі, якщо суд вирішив питання про її права, свободи, інтереси та обов`язки.

30 вересня 2024 року до суду надійшла заява Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про розгляд справи за відсутності представника адміністрації.

У судовому засіданні представник ОСОБА_1 адвокат Фоменко С.І. наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, залишенні оскаржуваного рішення без змін.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства (а.с. 63). Клопотання про відкладення розгляду справи до апеляційного суду не надходили.

Згідно з ч. 2ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, а тому колегія суддів вирішила розглядати справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника заявника, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на таке.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з п.п. 1-3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 376 ЦПК України, порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд ухвалив судове рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

Судове рішення, згіднозі ст. 263 ЦПК України, повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення суду не відповідає з огляду на таке.

Суд першоїінстанції встановивта підтвердженоматеріалами справи,що згідно з паспортом громадянина України НОМЕР_1 , заявник ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області.

Відповідно до свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_2 , виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Якимівського районного управління юстиції Запорізької області, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець смт. Якимівка Якимівського району Запорізької області, змінив ім`я на « ОСОБА_1 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , батьками заявника ОСОБА_1 є ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , які зареєстрували шлюб 06.02.1993 року.

Згідно зі свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_4 , виданим Атманайською сільською радою Якимівського району, дошлюбне прізвище матері заявника ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 « ОСОБА_7 ».

Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 виданого відділом реєстрації актів громадянського стану Якимівського РУЮ Запорізької області, ОСОБА_5 21 листопада 2002 року розірвала шлюб з ОСОБА_6 .

20 вересня 2013 року ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_8 та після укладення шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_9 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу виданого виконавчим комітетом Атманайської сільської ради Якимівського району Запорізької області.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_6 , виданого Давидівським сільським РАЦС Якимівськго району, матір`ю ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , є ОСОБА_2 .

ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_6 в с. Давидівка Якимівського району Запорізької області, що підтверджується паспортом громадянина України.

07.03.1975 ОСОБА_2 уклала шлюб з ОСОБА_11 .

Дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 « ОСОБА_12 », що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу НОМЕР_7 , виданим Давидівським сільським РАЦС Якимівського району Запорізької області.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , ОСОБА_13 народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 в с. Давидівка Якимівського району Запорізької області. Її батьками є ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Давидівка Якимівського району Запорізької області, є рідною бабусею заявника ОСОБА_1 .

Відповідно до повідомлення з Державного архіву Запорізької області, книги запису актів цивільного стану (про народження) відділу ЗАЦС при Давидівській сільській раді (до складу якої входило с. Давидівка, с. Вовче, с. Вовчанське, с. Андріївка) Якимівського району Запорізької області за 1942 рік на зберігання до Державного архіву Запорізької області не надходили, у зв`язку з чим немає можливості надати архівну довідку про народження ОСОБА_16 . У частково збережених книгах запису актів цивільного стану по Якимівському райвідділу ДРАЦС по населених пунктах смт. Якимівка за 1940-1945 рр. актовий запис про народження ОСОБА_16 відсутній.

За даними державних реєстрів актів цивільного стану, ОСОБА_16 двічі укладала шлюб, у зв`язку з чим змінювала прізвище на « ОСОБА_17 » та « ОСОБА_18 ».

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_9 , виданого відділом РАЦС Київського райвиконкому м. Донецьку, ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , уродженка с. Давидівка Якимівського району Запорізької області, 07 травня 1981 року уклала шлюб з ОСОБА_20 , ІНФОРМАЦІЯ_10 . Після реєстрації шлюбу їй присвоєно прізвище « ОСОБА_18 ».

Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка народилась в с. Давидівка Акимівського району Запорізької області, померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно матеріалів спадкової справи ОСОБА_3 мала рідного сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , що підтверджується копією заповіту, складеного ОСОБА_3 14.02.2023 року та посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Матвеєвою О.В.,

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть, ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , помер ІНФОРМАЦІЯ_12 .

Згідно з матеріалами спадкової справи №83/2023, відкритої після смерті ОСОБА_3 за заявою ОСОБА_1 , на час смерті ОСОБА_3 інші особи за її місцем проживання зареєстровані не були.

Свідок ОСОБА_22 в суді першої інстанції пояснила, що вона народилась в с. Давидівка Якимівського району Запорізької області. З дитинства знає сім`ю ОСОБА_1 , їх батьки тісно спілкувались між собою. До ОСОБА_23 з Києва приїздила її рідна сестра по материнській ОСОБА_24 . Їх матір звали ОСОБА_25 , прізвище її вона не знає. Також з Києва іноді приїздив ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

ОСОБА_2 суду пояснила, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_7 в с. Давидівка Якимівського району Запорізької області. У її матері ОСОБА_28 , 1919 року народження, до укладення шлюбу з її батьком народилася донька ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_9 . ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ., є її рідною сестрою по матері.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, ч. 1 ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно ч. 1ст. 293 ЦПК Україниокреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України).

За правилами ч. 4ст. 294 ЦПК Українисправи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Заінтересовані особи мають матеріально-правову заінтересованість у справах окремого провадження у випадку, коли рішення суду створює, змінює або припиняє певні права чи обов`язки цих осіб.

У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (ніж визначені частиною 1ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. (ч. 2ст. 315 ЦПК України).

Тобто, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.

Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки - виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав громадян або організацій. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та з іншою метою - ні.

Для забезпечення правильного і швидкого вирішення справи суд з урахуванням конкретних її обставин повинен вирішити питання про склад осіб, які братимуть участь у справі та інших учасників процесу. Суду необхідно також встановити осіб, які можуть брати участь у справі.

Неправильне визначення фактів, які необхідно встановити для правильного вирішення спору, приводить до того, що не всі особи, прав яких безпосередньо стосується вирішення спору, притягуються до участі у справі, що у свою чергу приводить до ухвалення незаконних судових рішень.

Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Вказане узгоджується із висновком, викладеним Верховним Судом у постанові від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц.

До заінтересованих осіб належать особи, які беруть участь у справі та мають у ній юридичну заінтересованість. Коло заінтересованих осіб визначається взаємовідносинами із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх права та обов`язки. Участь у справі цих осіб обумовлюється тим, що із установленням окремих обставин заявник може реалізувати свої права у правовідносинах, у яких беруть участь і заінтересовані особи. Для цих осіб характерним є те, що їхні суб`єктивні права та обов`язки мають юридичний зв`язок із суб`єктивними правами і обов`язками заявників.

Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв`язку із суб`єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб`єктивних прав (постанова Верховного Суду у справі N 638/4/19 від 07 квітня 2020 року, провадження N 61-18132св19).

Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави.

Вирішуючи питання про те, яка саме заінтересована особа повинна бути притягнута до участі у справі окремого провадження, крім вищезазначеного, слід також враховувати і взаємовідносини із заявником у зв`язку з обставинами, які підлягають встановленню і які можуть вплинути на їх інтереси та (або) обов`язки.

Відповідно до статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації. Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, яка в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою. Особливості здійснення виконавчої влади у містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.

Відповідно до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ», розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.09.2010 № 787 Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація підпорядкована Київській міській державній адміністрації та виконує окремо делеговані повноваження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), надані виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) згідно з Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими актами законодавства.

За змістом ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Статуту територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28 березня 2002 року № 371/1805, Київська міська рада є представницьким органом місцевого самоврядування у місті Києві.

Згідно зі статтею 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» припинено з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації районні в місті Києві ради, припинено з 31 жовтня 2010 року шляхом ліквідації виконавчі органи районних в місті Києві рад, в тому числі Солом`янську районну у м. Києві державну адміністрацію без визначення правонаступника.

Таким чином, Солом`ямська районна в місті Києві державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, тому не може бути визначеною заінтересованою особою в цій справі. Натомість належною заінтересованою особою мала були залучена Київська міська рада як орган місцевого самоврядування.

Крім того, колегія суддів зауважує, що розглянувши справу в порядку окремого провадження, суд першої інстанції не надав жодної оцінки тому факту, що правовідносини у справі стосуються спадкового майна після померлої ОСОБА_3 , рідною сестрою по матері якої є ОСОБА_2 , яка є потенційним спадкоємцем сестри. Натомість суд першої інстанції належними чином не дослідив наявності підстав для розгляду справи в порядку позовного провадження.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація не є належною заінтересованою особою цій справі,у зв`язкуз чим,рішення Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 14 червня 2024 року на підставі ч.ч. 1, 3 ст. 376, ЦПК України слід скасувати та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні заяви.

В силу вимог частини 13статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки апеляційний суд задовольняє апеляційну скаргу Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, вона має право на відшкодування витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги, в розмірі 908,40 грн, які слід стягнути з ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 141, 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації задовольнити.

Рішення Ленінського районногосуду м.Запоріжжявід 14червня 2024року скасувати.

Прийняти у цій справі нову постанову, якою:

«Заяву ОСОБА_1 в особі представника адвоката Фоменка Сергія Івановича, заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація, про встановлення факту родинних відносин залишити без задоволення».

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації витрати зі сплати судового збору в розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 40 копійок.

Постанова набираєзаконної силиз дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 31 жовтня 2024 року.

Головуючий:

Судді: