Справа № 515/1346/23
Провадження № 2/513/160/24
Саратський районний суд Одеської області
З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2024 року Саратський районний суд Одеської області у складі: головуючої судді Рязанової К.Ю., секретар судового засідання Филипчук Л.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Сарата цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Татарбунарський районний відділ державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеси) про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів, стягнення сплачених аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,
у с т а н о в и в:
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Татарбунарського районного суду Одеської області з вищезазначеним позовом. В обґрунтування позову вказав, що згідно із судовим наказом, виданим 10 березня 2023 року Татарбунарським районним судом Одеської області, з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця на кожну дитину, починаючи з 03 березня 2023 року та до досягнення ними повноліття. Однак, після розірвання шлюбу син залишився проживати разом із позивачем та знаходиться на його утриманні. Відповідач жодної участі у вихованні та утриманні сина не приймає, від виконання батьківських обов`язків самоусунулась. Остання відмовилася у поверненні аліментів, які вона отримує на утримання сина, який проживає з позивачем, кошти витрачає на власні потреби. Стверджує про те, що син і надалі буде проживати з ним. Враховуючи вищенаведене, позивач просить суд: припинити стягнення, що стягуються з нього на користь відповідачки аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом № 515/325/2023 Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 березня 2023 року; звільнити його від сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом № 515/325/2023 Татарбунарського районного суду Одеської області від 10 березня 2023 року за виконавчим провадженням № АСВП № 71498980; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення дитиною повноліття; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачені аліменти за ВП № 71498980 у розмірі 20560 гривень.
Розпорядженням в.о. голови суду Татарбунарського районного суду Одеської області від 23 листопада 2023 року цивільна справа передана на розгляд до Саратського районного суду Одеської області, куди надійшла 20 грудня 2023 року, та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 грудня 2023 року розподілена судді Рязановій К.Ю.
Ухвалою судді Саратського районного суду Одеської області від 21 грудня 2023 року цивільна справа прийнята до провадження, та призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.
Позивач подав суду заяву, в якій просив справу слухати у його відсутність, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач про день та час розгляду справи була повідомлена шляхом направлення судової повістки рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації та місцем проживання. Причини неявки суду невідомі. Відзив не надійшов.
Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи у відсутність їх представника, просили рішення ухвалити на розсуд суду.
Згідно з пунктом 4 ч.8 ст.128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Окрім того, за правилами ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади.
Отже, відповідачка належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання, повторно не з`явилася в судове засідання без повідомлення причин та не подала відзив.
За положеннями ч. 4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до частини 1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Отже, суд ухвалив провести заочний розгляд цивільної справи на підставі наявних матеріалів.
У зв`язку з неявкою сторін в судове засідання суд ухвалив, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
За судовим наказом, виданим 10 березня 2023 року Татарбунарським районним судом Одеської області, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно на кожну дитину, починаючи з 03 березня 2023 року і до досягнення ними повноліття.
Згідно з довідкою, виданою головою Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області 17 липня 2023 року №120/02-32, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та знаходиться на його утриманні (а.с. 7).
Позивач є військовослужбовцем, про що свідчить копія посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 25 квітня 2023 року начальником Управління персоналу штабу військової частини НОМЕР_2 (а.с. 9).
Згідно з положеннями ст.160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.
За змістом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Статтею 273 СК України, передбачено можливість звільнення особи від сплати аліментів у випадку зміни її матеріального або сімейного стану, або за наявності інших обставин, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 проживає разом зі своїм батьком та знаходиться на його повному утриманні, що підтверджується довідкою Дивізійської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області від 17 липня 2023 року №820/02-32.
Оскільки з часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів змінились обставини, син сторін проживає з батьком та перебуває на його повному утриманні, то є підстави для звільнення позивача від сплати аліментів на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які стягуються з нього за судовим наказом № 515/325/2023.
Відповідно до ч. 4 ст. 273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно з ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Частиною 1 статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено, розмір аліментів, які стягуються з позивача на утримання двох дітей на користь відповідача визначено судом в розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з положень ст.183 Сімейного кодексу України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При вирішенні цього спору суд також враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 вересня 2019 року (справа № 711/8561/16), відповідно до якого за своєю суттю аліменти - це кошти покликані забезпечити дитину усім необхідним для повноцінного розвитку, тому вони можуть бути стягнуті лише на користь того з батьків хто проживає із дитиною та бере більш активну участь у її вихованні.
Окрім того, як зазначено в Постанові Верховного Суду від 29 червня 2022 року у справі №596/826/21-ц щодо звільнення від сплати аліментів, з урахуванням предмета цієї категорії спорів (припинення стягнення аліментів на утримання дитини, звільнення від сплати заборгованості), однією з обставин, яка підлягає доказуванню у справі, є те, з ким саме з батьків проживає дитина на час вирішення спору судом та ухвалення рішення у справі, зокрема з одержувачем аліментів чи з їх платником. Нарахування аліментів за період, коли дитина не проживала з матір`ю, суперечить цільовому призначенню аліментів, за рахунок яких утримується дитина.
Зміна фактичних обставин після ухвалення судом рішення про стягнення аліментів, а саме: встановлення судом факту проживання дитини з іншим з батьків, а не з тим, на чию користь стягуються аліменти, є тією істотною обставиною, яка в розумінні частини другої статті 197 Сімейного кодексу України може бути підставою для звільнення від сплати заборгованості за аліментами платника аліментів. Рішення про звільнення платника аліментів від сплати заборгованості за аліментами повинно також відповідати найкращим інтересам дитини.
Висновки щодо застосування указаних норм матеріального права викладені у постановах Верховного Суду від 21 липня 2021 року у справі № 477/1165/20, від 03 лютого 2021 року у справі № 125/2525/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 219/6287/17, від 26 вересня 2019 року у справі № 760/32225/18, від 27 лютого 2019 року у справі № 307/1186/17.
Оскільки судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_1 проживає фактично разом з позивачем, він займається його утриманням та вихованням, суд доходить до висновку, що є підстави для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання сина.
Крім того, враховуючи, що з відповідачкою проживає донька ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне змінити розмір аліментів на утримання дітей та стягувати в подальшому з позивача на користь відповідача аліменти на утримання доньки у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Згідно з ч. 4 ст. 273 ЦПК України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред`явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Згідно з п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
У силу п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Зобов`язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави - це таке правовідношення, в силу якого одна сторона (набувач), яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої сторони (потерпілого) без достатньої правової підстави або на підставі, яка згодом відпала (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.
Згідно зі ст. 1215 ЦК України не підлягають поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача; 2) інше майно, якщо це встановлено законом.
У статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Отже, передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних сум.
Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 753/15556/15 (провадження № 14-445цс18).
Згідно з ч. 1, ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Відповідно до довідки Татарбунарського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області від 10 жовтня 2023 року №21.5-32/47138 з ОСОБА_1 сплачено аліменти у сумі у квітні 2023 року - 7060,00 грн; у травні 2023 року - 3530,00 грн, у червні 2023 року - 00,00 грн, у липні 2023 року - 17126,67 грн, у серпні 2023 року - 13314,16 грн, у вересні 2023 року - 22453,86 грн, у жовтні 2023 року - 7277,66 грн.
За наведених обставин, враховуючі положення ч.1 ст.13 ЦПК України, суд вважає, що відповідачем безпідставно набуті грошові кошти в якості аліментів на утримання сина у розмірі 20560,00 грн, оскільки вищевказаним рішенням суду встановлено факт, що відповідач є недобросовісним набувачем аліментів, а підстава, на якій аліменти сплачувались в користь відповідача, відпала.
Згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідач заперечень щодо постійного проживання сина и з батьком з квітня 2023 року (довідка Дивізійської сільської ради Білгород-дністровського району Одеської області від 17 липня 2023 року №820/02-23) та доказів на підтвердження своєї участі в утриманні дитини у вказаний період не надала, в судове засідання не з`явилася.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою суду від 28 серпня 2023 року позивача було звільнено від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду, за таких обставин судовий збір слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст. 4, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280 ЦПК України, суд-
у х в а л и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів, звільнення від сплати аліментів, стягнення сплачених аліментів та стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити.
Припинити стягнення аліментів з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за судовим наказом №515/325/2023, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 10 березня 2023 року.
Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , від сплати на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнуті за судовим наказом, виданим 10 березня 2023 року Татарбунарським районним судом Одеської області, з 18 серпня 2023 року.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Чепелеуци Окницького району Молдова, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з 18 серпня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Змінити розмір аліментів, стягуваних згідно з судовим наказом, виданим Татарбунарським районним судом Одеської області 10 березня 2023 року та стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Чепелеуци Окницького району Молдова, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) батька, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Відкликати судовий наказ №515/325/23, виданий 10 березня 2023 року Татарбунарським районним судом Одеської області.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с.Чепелеуци Окницького району Молдова, РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , сплачені аліменти у розмірі 20 560,00 грн (двадцять тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 копійок).
Стянути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири гривні) 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Одеського апеляційного суду.
Суддя К. Ю. Рязанова
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 31.10.2024 |
Оприлюднено | 04.11.2024 |
Номер документу | 122708623 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Рязанова К. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні