Рішення

від 31.10.2024 по справі 140/7703/24

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року ЛуцькСправа № 140/7703/24

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (далі ТОВ «Автодімсервіс», позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі митний орган, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000022/2 від 23.01.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень Митного кодексу України митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості.

ТОВ «Автодімсервіс» зазначає, що декларантом на підтвердження заявленої митної вартості і обраного методу її визначення було подано усі необхідні документи. Ці документи не містять розбіжностей, що могли б вплинути на невірний розрахунок митної вартості, не містять ознак підробки та відображають усі відомості, що підтверджують ціну товару.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та у рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

З наведених підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 16.08.2024 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву від 28.08.2024 позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, мотивуючи тим, що під час перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товару встановлено, що митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності:

- Згідно рахунків-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 сумарна вартість товару становить 139364,87 злотих (51614,3+6125,7+62275,56 + 19349,31), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митних декларацій країн відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 - 139352 (19687+(54207 + 5913+3242)+46465 + 3313 + 1088+6037);

- прайс-лист товару б/н є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно гр.1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., що суперечить відправнику, зазначеному в копіях митних декларацій країни відправлення, поданих до митного оформлення, - TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k.

Під час митного оформлення декларантом було подано копії митних декларацій країни відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830.

Сумарна вартість товарів вказаних у експортних митних деклараціях від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311 та від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 становить 139 952,00 польських злотих.

Згідно рахунку-фактури № (S)FSE-602/23 від 15.12.2023 року вартість товарів становить 4494,30 євро. У тому ж самому рахунку-фактурі містяться відомості щодо співвідношення курсу польського злотого до євро, який становив 100 євро=430,53 польських злотих. Здійснивши конвертацію валют (4494,30 * 430,53 :100), отримуємо вартість товару 19 349,31 польських злотих.

Згідно рахунку-фактури № (S)FSE-601/23 від 15.12.2023 року вартість товарів становить 14 464,86 євро. У тому ж самому рахунку-фактурі містяться відомості щодо співвідношення курсу польського злотого до євро, який становив 100 євро=430,53 польських злотих. Здійснивши конвертацію валют (14464,86 * 430,53 :100), отримуємо вартість товару 62 275,56 польських злотих.

Згідно рахунку-фактури № (S)FSE-601/23 від 15.12.2023 року вартість товарів становить 14 464,86 євро. У тому ж самому рахунку-фактурі містяться відомості щодо співвідношення курсу польського злотого до євро, який становив 100 євро=430,53 польських злотих. Здійснивши конвертацію валют (14464,86 * 430,53 :100), отримуємо вартість товару 62 275,56 польських злотих.

Згідно рахунку-фактури № (S)FSE-8/24 від 18.01.2024 року вартість товарів становить 11 736,39 євро. У тому ж самому рахунку-фактурі містяться відомості щодо співвідношення курсу польського злотого до євро, який становив 100 євро=439,78 польських злотих. Здійснивши конвертацію валют (11736,39 * 439,78 :100), отримуємо вартість товару 51 316,3 польських злотих.

Згідно рахунку-фактури № (S)FSE-9/24 від 18.01.2024 року вартість товарів становить 1392,90 євро. У тому ж самому рахунку-фактурі містяться відомості щодо співвідношення курсу польського злотого до євро, який становив 100 євро=439,78 польських злотих. Здійснивши конвертацію валют (1392,90 * 439,78 :100), отримуємо вартість товару 6125,7 польських злотих.

Із вищевказаного слідує, що згідно рахунків-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 сумарна вартість товарів становить 139 364,87 польських злотих.

Здійснивши конвертацію валют, отримуємо вартість товарів, яка є відмінною від вартості товарів зазначеної у митних деклараціях країни відправлення.

З огляду на зазначене, розбіжність у числових показниках складових митної вартості, викликала у митного органу обґрунтований сумнів щодо заявленої митної вартості товару.

Також, зауважує, що згідно копій митних декларацій країни відправлення відправником зазначено TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k., однак в графі 1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169, відправником, зазначено - POL- CEL Sp.z.o.o., проте згідно гр. 44 митної декларації серед переліку документів не зазначено договорів/контрактів із зазначеною фірмою, вказане призвело до сумніву митниці в частині впливу третіх осіб на формування ціни товару та, як наслідок - реалізації права митного органу витребовувати додаткові документи, які б ці сумніви усунули.

Декларантом на вимогу митниці надано:

- Заяву ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» №1 від 23.01.2024 з повідомленням щодо поданих документів.

- Видаткові накладні.

- Картки рахунки ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» від 08.08.2023, від 16.12.2023, від 07.09.2023, 17.10.2023 №281, однак дані документи не стосуються товару поданого до митного оформлення.

Декларант на вимогу митниці не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

Вважає, що оскільки позивачем не було надано всіх документів на запит митного органу, які б документально підтвердили або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості.

Таким чином, Волинською митницею було прийнято рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару № UA205140/2024/000022/2 від 23.01.2024, згідно якого митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МКУ на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №4 на рівні - 4,23 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/ 041529 від 27.05.2023.

Представником відповідача разом із відзивом на позовну заяву було подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

У поданій відповіді на відзив від 29.08.2024 представник позивача заперечив доводи представника відповідача у відзиві на позовну заяву та підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в адміністративному позові.

Ухвалою суду від 03.09.2024 відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.

Також ухвалою суду від 30.10.2024 в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про залишення позову без розгляду відмовлено.

Інших заяв по суті справи не надходило.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що 01.10.2012 між ТзОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (продавець) було укладено контракт №7/2012, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця автомобільні запчастини (надалі - товар) за найменуванням, асортиментом (номенклатурою), ціною і в кількості, погодженою сторонами. Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити за нього погоджену сторонами ціну (п.1.1.). Ціни на товари встановлюються в євро (п.2.1.). Ціна товару також включає в себе вартість його пакування, маркування та завантаження на транспортний засіб покупця (п.2.3.). Поставка здійснюється з різних складів продавця, які вказані в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс-2010) (п.3.1.). За згодою сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів поставки відповідно до правил Інкотермс-2010. (п.3.2,). Поставка товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку (п.3.3.). Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови поставки і оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється (п.3.4.). Покупець оплачує 100 % від вартості виставленого рахунку-фактури (п.4.1.). Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем (п.4.2).

23.01.2024 до відділу митного оформлення №1 митного поста «Луцьк» Волинської митниці для проведення митного оформлення партії товару (4 товарних позиції) торгівельної марки ТОМЕХ, яка поставлялася нам відповідно до умов вказаного контракту, уповноваженою нами особою - приватним підприємством «СІА-БРОК» було подано митну декларацію типу ІМ 40ДЕ №24U А205140004746U6.

Митна вартість визначена за першим методом - за ціною договору (контракту).

До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи:

- контракт №7/2012 від 01.10.2012;

- додаткові угоди до контракту №1 від 05.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020;

- рахунки-фактури (інвойси) (S)FSE-60I/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- автотранспортну накладну (CMR) 710169 від 22.01.2024;

- декларації про походження товару (S)FSE-601/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- сертифікати з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AT 0283903 від 15.12.2023 та PL/MF/AT 0283908 від 18.01.2024;

- прайс-лист виробника товару від 18.01.2024;

- документ, на підтвердження вартість перевезення товару №2 від 22.01.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000003 від 22.01.2024;

- договір №1/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023;

- заявку на перевезення вантажу №22/01/24 від 22.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012;

- копію митних декларацій країни відправлення 23PL3910ЮЕ3823311 та 23PL39101ОЕ3823817 від 15.12.2023, 23PL39101ОЕОІ92830 та 23PL39101ОЕ0192857 від 18.01.2024.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею надіслано декларанту електронне повідомлення, в якому декларанту запропоновано надати в 10-денний термін наступні документи: 1) договір із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; 6) банківські (платіжні) документи, що стосуються оцінюваного товару, якщо рахунки сплачено; 7) транспортні (перевізні) документи.

23.01.2024 декларант листом №1 надав відповідачу:

- інвойси (S)FSE-601/23, (S)FSE-602/23, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 та прайс-лист до них;

- пакувальні листи до інвойсів;

- митні декларації країни відправлення;

- видаткові накладні по оцінюваних товарах;

- картки рахунку 281 по товарах, зазначених у інвойсах.

Також у даному листі декларант повідомив, що в митних деклараціях країни відправлення №23PL39101ОЕ3823817, №23PL39101ОЕ3823311, №23PL3910IOE0192857, №23PL39101ОЕ0192830, вказано статистичну вартість товару. Відповідно до положень ст.ст.49-50 МК України статистична вартість ніяким чином не впливає на базу оподаткування і суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митних деклараціях №23PL39101ОЕ3823817, №23PL39101ОЕ3823311, №23PL3910IOE0192857, №23PL39101ОЕ0192830.

23.01.2024 Волинською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000022/2 та сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/000208.

У графі 33 оскаржуваного рішення зазначено, що митна вартість товару №4 який ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності, а саме:

- згідно рахунків-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 сумарна вартість товару становить 139364,87 злотих (51614,3+6125,7+62275,56 + 19349,31), що суперечить вартості, зазначеній в копіях митних декларацій країн відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 - 139352 (19687+(54207 + 5913+3242)+46465 + 3313 + 1088+6037);

- прайс-лист товару б/н є лише пропозицією (oferta) на кожну окрему поставку від продавця. Проте прайс-лист виробника товару відповідно до VII статті ГАТТ повинен бути виданий для загального (широкого) кола покупців та містити весь асортимент продукції, який виробник пропонує для продажу;

- згідно гр.1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., що суперечить відправнику, зазначеному в копіях митних декларацій країни відправлення, поданих до митного оформлення, - TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k.

Митницею відповідно до положень статей 55, 57 МК України з декларантом шляхом обміну електронними повідомленнями проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару.

Декларантом на вимогу митниці надано:

- Заяву ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» №1 від 23.01.2024 з повідомленням щодо поданих документів.

- Видаткові накладні.

- Картки рахунки ТзОВ «АВТОДІМСЕРВІС» від 08.08.2023, від 16.12.2023, від 07.09.2023, 17.10.2023 №281, однак дані документи не стосуються товару поданого до митного оформлення.

Декларант на вимогу митниці не надав усіх додаткових документів, які б підтвердили заявлену митну вартість.

У зв`язку з вищевикладеним та керуючись положеннями Угоди про застосування статті VII ГАТТ 1994 року, МК України, вимогами частини шостої статті 54 МК України передбачено, що у зв`язку із неподанням декларантом документів згідно з переліком, та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МК України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів - митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю. За умови надання, згідно статті 53 МК України документів, витребуваних митним органом, які містять достовірну, об`єктивну інформацію щодо визначення митної вартості товару, яка піддається обчисленню, і підтверджує правильність обрання методу визначення митної вартості, митну вартість може бути визнано. У зв`язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (статті 59 МК України) та методу 26 (статті 60 МК України) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (статті 62 МК України) та методу 2г (статті 63 МК України) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта

Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар №4 на рівні - 4,23 дол.США/кг за МД № UA205140/2023/ 041529 від 27.05.2023.

Декларант подав №24UA205140004918U5 від 24.01.2024, за якою імпортований товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій передбачених ч. 7 ст. 55 МК України.

ТОВ «Автодімсервіс», не погоджуючись із прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, в тому числі процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини шостої статті 257 МК України умови та порядок декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються цим Кодексом. Положення про митні декларації та форми цих декларацій затверджуються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення таких декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, - центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно із частинами першою-третьою статті 52 цього ж Кодексу заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких митний орган вважає, що взаємозв`язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Як передбачено частинами першою - п`ятою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію). Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Відповідно до частин першої-третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2)неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару «автомобільні запчастини», за основним методом, а саме за ціною договору (контракту).

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України. Зокрема, були подані такі документи:

- контракт №7/2012 від 01.10.2012;

- додаткові угоди до контракту №1 від 05.04.2013, №2 від 27.01.2014, №4 від 01.06.2016, №5 від 19.01.2018, №6 від 08.07.2020;

- рахунки-фактури (інвойси) (S)FSE-60I/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- автотранспортну накладну (CMR) 710169 від 22.01.2024;

- декларації про походження товару (S)FSE-601/23 та (S)FSE-602/23 від 15.12.2023, (S)FSE-8/24 та (S)FSE-9/24 від 18.01.2024;

- сертифікати з перевезення (походження) товару форми PL/MF/AT 0283903 від 15.12.2023 та PL/MF/AT 0283908 від 18.01.2024;

- прайс-лист виробника товару від 18.01.2024;

- документ, на підтвердження вартість перевезення товару №2 від 22.01.2024;

- рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору СФ-0000003 від 22.01.2024;

- договір №1/27032023 на перевезення вантажу від 27.03.2023;

- заявку на перевезення вантажу №22/01/24 від 22.01.2024;

- договір про надання послуг митного брокера №75 від 25.05.2012;

- копію митних декларацій країни відправлення 23PL3910ЮЕ3823311 та 23PL39101ОЕ3823817 від 15.12.2023, 23PL39101ОЕОІ92830 та 23PL39101ОЕ0192857 від 18.01.2024.

На думку суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, дозволяють ідентифікувати оцінюваний товар та містять об`єктивні дані, що піддаються обчисленню.

Так, контрактом від 01.10.2012 №2/2023, укладеним між ТОВ «Автодімсервіс» (покупець) та «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna» (продавець) визначено предмет договору, ціну та загальну вартість контракту, умови та терміни поставки, порядок оплати, прийому товару, упакування та якість.

Згідно із пунктами 2.1, 2.3 вказаного контракту ціни на товари встановлюються в Євро. Ціна товару також включає в себе вартість його упаковки, маркування і завантаження на транспортний засіб покупця.

Постачання здійснюється з різних складів продавця, які вказуються в товаросупровідних документах та рахунках-фактурах, на умовах FCA (Інкотермс 2010) (пункт 3.1. контракту).

Відповідно до пункту 3.2 за погодженням сторін умови поставки можуть бути змінені. Сторони можуть вибрати будь-який з режимів постачання відповідно до правил «Інкотермс-2010».

Нормами пунктів 3.3, 3.4 контракту визначено, що постачання товару за цим контрактом здійснюється партіями на підставі замовлень покупця, які розміщаються в електронному вигляді за допомогою електронних засобів зв`язку. Остаточний склад кожної партії (асортимент, кількість), умови (в т.ч. строки) поставки та оплати, ціни, що діють для зазначених у інвойсі умов поставки та оплати даної партії товару, а також додаткові знижки (у разі, якщо такі надані продавцем), зазначаються в інвойсі (інвойсах) на партію, що поставляється.

Згідно із пунктами 4.1, 4.2. контракту покупець в строки, визначені відповідно до умов даного контракту, оплачує повну вартість виставленого рахунку-фактури. Платежі за цим контрактом здійснюються покупцем платіжним дорученням, виходячи з умов, зазначених у рахунках-фактурах, наданих продавцем.

На виконання умов вказаного контракту та згідно з інвойсами від 18.01.2024 №(S)FSE-8/24 і №(S)FSE-9/24, від 15.12.2023 №(S)FSE-60l/23 та №(S)FSE- 602/23 компанія TOMAX BRAKES поставила позивачу товар, а саме: автомобільні запчастини. Цими документами визначено ідентифікаційні ознаки товару, їх кількість, ціну.

Щодо різниці вартості товару зазначеної у рахунках-фактур від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 та в копіях митної декларації країни відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту митних декларацій країни відправлення від 15.12.2023 №23PL39101OE3823817, №23PL39101OE3823311, від 18.01.2024 №23PL39101OE0192857, №23PL39101OE0192830 вбачається, що вказана в них вартість товару є статистичною (графа «Wartosc statystyczna (46)» - «Статистична вартість»), а тому відповідно до положень ст.ст.49-50 МК України ніяким чином не впливає на базу оподаткування та суму податків і зборів, що підлягали сплаті по митній декларації №24UA205140004746U6, в зв`язку з чим невідповідність цієї вартості товару, вказаній в інвойсах від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23, не могла бути підставою для витребування відповідачем додаткових документів. При цьому, всі необхідні відомості щодо числових значень складових митної вартості імпортованого товару були вказані в поданих відповідачу товаросупровідних документах, в т.ч. визначених в п.3.5. контракту №7/2012 від 01.10.2012.

Також в оскаржуваному рішенні також зазначено, що - згідно гр.1 автотранспортної накладної від 22.01.2024 №710169 відправником товару є POL-CEL Sp.z.o.o., що суперечить відправнику, зазначеному в копіях митних декларацій країни відправлення, поданих до митного оформлення, - TOMEX Brakes Sp. Z o.o. sp.k.

Щодо таких тверджень відповідача суд зауважує, що митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.

Надаючи оцінку таким сумнівам митного органу, суд враховує наступне.

Як передбачено п.1.3 контракту №7/2012 від 01.10.2012 оформлення інвойсів проводиться за адресою фірми «Tomex A.J.C. Tomczyk Sp. Jawna», р-н Цехове 8, 64-840 Будзинь, Польща. Передача Товару та документів здійснюється з різних складів Продавця, на які надходить Товар, який виробляється на підприємствах у різних країнах. Назви складів зазначаються у товаросупровідних документах та рахунках-фактурах.

Відповідно до п.3.5 контракту вантажотранспортна накладна міжнародного зразка (CMR) є товаросупровідним документом.

З огляду на вищевказані умови контракту, зазначення в інвойсах від 18.01.2024 № (S)FSE-8/24, (S)FSE-9/24, від 15.12.2023 № (S)FSE-601/23 та № (S)FSE-602/23 та вантажотранспортній накладній (CMR) адреси поставки товару та його відправника - POL-CEL Sp.z.o.o,, м. Хелм, Польща - є достатнім підтвердженням належності виконання постачальником своїх зобов`язань щодо поставки нам товару, повністю відповідає умовам даного контракту та є підтвердженням відсутності розбіжностей щодо відправника товару та країною його відправки.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, які містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Відповідач не навів жодних доказів того, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та не дають можливості здійснити митне оформлене імпортованого товару за ціною договору.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.

Так, митний орган не обґрунтував, яким чином сертифікати якості та відповідності, висновок про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією з порівняльним аналізом цін на оцінюваний товар на європейському ринку впливають на визначення митної вартості.

Суд наголошує, що вимога про витребування додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України є обґрунтованою тільки тоді, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або відсутні відомості про усі числові значення складових митної вартості товарів.

Однак за обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

Суд зазначає, що в процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. А тому необґрунтованою є вимога митниці про надання висновку про якісні та вартісні характеристики товару, підготовленого спеціалізованою експертною організацією, оскільки відповідач не вказав, яким чином висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями, надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено. За таких обставин відсутність висновків про якісні та вартісні характеристики товару не повинна братися митницею до уваги при контролі за митною вартістю та не може бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару. Підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є рахунок-фактура.

З урахуванням вищенаведеного, відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару, визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товарів, ознаки підробки та вони містять достатньо відомостей щодо ціни товару. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Враховуючи позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 12.03.2019 у справі №826/2313/16 та 13.06.2019 у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частини третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 у справі №825/648/17.

Між тим у спірному рішенні митний орган лише вказав номер та дату митної декларації, на основі якої було здійснено коригування митної вартості товару, що не дає підстав вважати вказане рішення обґрунтованим та мотивованим. На думку суду, відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом. Митну декларацію, цінову інформацію якої використано для коригування митної вартості імпортованого позивачем транспортного засобу, відповідач суду не надав.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зав`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а вже наявною у митного органу ціновою інформацією. Однак формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар, та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Таким чином, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA205140/2024/000022/2 від 23.01.2024 є необґрунтованим та безпідставним, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов задовольнити.

При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Крім того, відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається із матеріалів справи позивач за подання даного позову сплатив судовий збір в сумі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №304 від 23.07.2024.

Відтак, оскільки позов задоволено повністю, тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Волинської митниці на користь позивача необхідно присудити судові витрати зі сплати судового збору в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» (43006, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Андрія Марцинюка, будинок 35, код ЄДРПОУ 37319981) до Волинської митниці (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів, задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Волинської митниці №UA205140/2024/000022/2 від 23.01.2024.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автодімсервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у розмірі 3 028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський