Ухвала

від 22.10.2024 по справі 160/27493/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2024 року Справа 160/27493/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Тулянцева І.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Павлоградського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

15 жовтня 2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Павлоградського міжрайонного управління водного господарства, в якій позивач просить:

-стягнути з Павлоградського міжрайонного управління водного господарства на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень вересень 2024 року за Списком №2 у розмірі 2 937 грн. 16 коп. на р/р НОМЕР_1 , відкритий у філії Дніпропетровського обласного управління АТ «Ощадбанк» МФО 305482, ЄДРПОУ 21910427.

Згідно з частиною 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161, КАС України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України (з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 18 жовтня 2023 року), у позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Так, відповідно до ч.5 ст.18 КАС України, електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.

Згідно частини шостої статті 18 КАС України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку.

Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Порушуючи норми п.2 ч.5 ст.160 КАС України, у позовній заяві не зазначено адресу електронної пошти та відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у відповідача.

Також, частиною 3 статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 КАС України у разі необхідності до позовної заяви додається клопотання про звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору.

Так, в позовних вимогах позивач просить зокрема, відстрочити сплату судового збору за подачу адміністративного позову, посилаючись на приписи статті 8 Закону України «Про судовий збір» та зазначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, суд дійшов такого висновку.

Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати регулюються частиною 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Слід зауважити, що Законом України «Про судовий збір» визначений перелік осіб, які безумовно звільнені від сплати судового збору у всіх інстанціях у силу закону, який наділяє їх певним статусом, або виходячи із чітко визначеного предмета спору. Цей перелік наведений у статті 5 зазначеного Закону та є вичерпним.

При цьому, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають бюджетні установи.

Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Аналогічна позиція висловлена в ухвалі Верховного Суду України від 25.02.2016 року у справі №826/16796/14.

Водночас, позивачем жодним чином не обґрунтоване заявлене клопотання та не надано належних доказів на підтвердження обставин неможливості сплати судового збору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2024 року у розмірі 3028,00 грн.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Крім того, частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Судом встановлено, що при зверненні до суду з даною позовною заявою, позивачем заявлено 1 (одну) вимогу майнового характеру про стягнення заборгованості у розмірі 2 937 грн. 16 коп.

Таким чином, за заявлену позивачем 1 (одну) вимогу майнового характеру повинно бути сплачено судовий збір не менше 1 розміру прожиткового мінімуму, тобто у сумі 2 422,40 грн. (3028,00*0,8 = 2422,40 грн.).

Однак, матеріали позову не містять доказів про сплату судового збору у сумі 2 422,40 грн. за подання позову у цій справі.

З огляду на викладене, позивачу слід оплатити судовий збір за заявлену ним 1 (одну) позовну вимогу майнового характеру у сумі 2 422,40 грн. за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у Дн-кій обл./Чечел.р/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA368999980313141206084004632; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Докази оплати судового збору позивач має надати до суду.

Крім того, частиною 4 статті 161 КАС України також передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до п.5 ч.5 ст.160 КАС України передбачено, що в позовній заяві зазначаються виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно з пунктом 8 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Згідно з ч.1 ст.94 КАС України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

За приписами ч. 2, ч. 4, ч. 5 ст. 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд звертає увагу на те, що статтею 94 КАС України визначено загальні вимоги щодо оформлення письмових доказів, до яких належать документи, та передбачено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Як вбачається з позовних вимог, позивач просить стягнути з Павлоградського міжрайонного управління водного господарства заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень вересень 2024 року за Списком №2 у розмірі 2 937 грн. 16 коп.

На обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено, що на виконання положень п.6.8 Інструкції від 19.12.2003 №21-1 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області були направлені до відповідача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які ним не оскаржувались, а отже вважаються узгодженими.

Однак, в порушення наведених норм, до матеріалів позову не було надано доказів направлення (вручення) на адресу Павлоградського міжрайонного управління водного господарства розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень вересень 2024 року за Списком №2 у розмірі 2 937 грн. 16 коп., що свідчить про недоліки позовної заяви, встановлені ч. 5 ст.160 КАС України.

Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч.2 ст.169 КАС України).

За викладених обставин суд приходить до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду:

- уточненої позовної заяви, що відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, із зазначенням адреси електронної пошти, відомостей щодо наявності/відсутності у відповідача електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі);

-доказів сплати судового збору у розмірі 2 422,40 грн.;

-доказів направлення (вручення) на адресу Павлоградського міжрайонного управління водного господарства розрахунків по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період липень вересень 2024 року за Списком №2 у розмірі 2 937 грн. 16 коп.

На підставі викладеного та керуючись статтями 160, 161, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до Павлоградського міжрайонного управління водного господарства про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачу, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Тулянцева