Рішення

від 30.10.2024 по справі 160/11693/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 жовтня 2024 рокуСправа №160/11693/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій позивач просить:

-визнати протиправною дію Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 1 періодів роботи з 02.06.2011 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) та з 01.04.2017 по 04.12.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, періоди роботи з 02.06.2011 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) та з 01.04.2017 по 04.12.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891), та здійснити відповідний перерахунок пенсії з дати її призначення - 16.02.2024 року і провести відповідну виплату, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що з 16.02.2024 йому було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії та її розрахунку відповідачем не було зараховано до пільгового стажу за Списком 1 періоди роботи з 02.06.2011 року по 31.03.2017 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (ЄДРПОУ 36608356) та з 01.04.2017 по 04.12.2018 року в товаристві з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (ЄДРПОУ 40799891). Причиною не зарахування до пільгового стажу за Списком 1 спірних періодів роботи відповідач зазначив про відсутність документів, підтверджуючих пільговий період роботи, а саме: уточнюючих довідок, виданих підприємствами. Позивач не погоджується з таким розрахунком пенсії та вважає, що відповідачем безпідставно не зараховано спірні періоди його до пільгового стажу роботи за Списком №1, оскільки вони належним чином підтверджені записами в трудовій книжці. Крім того, робочі місця атестовані підприємством за Списком №1. За таких обставин, дії відповідача є протиправними, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, у зв`язку з чим звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі №160/11693/24, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області засвідчену належним чином копію пенсійної справи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ); розрахунок страхового стражу та пільгового за Списком №1 станом на дату призначення пенсії 16.02.2024.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Відповідачем на виконання вимог ухвали суду надано копію пенсійної справи позивача.

Правом на подання відзиву відповідач на позов не скористався. Обґрунтувань неможливості подання відзиву у строк, встановлений судом, клопотань про продовження строку на подання відзиву надано не було.

За приписами частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини п`ятої та восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення у порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документований паспортом громадянина України (ID-картка) № НОМЕР_2 , виданого 15.04.2019, орган, що видав 1228; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

19.02.2024 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ВОГ №13 (сервісний центр) із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно з розпискою-повідомленням до заяви від 19.02.2024 за вх.№665 позивачем долучено копії наступних документів: військовий квиток; довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників - №45; документи про місце проживання (реєстрації) особи; документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 - №53 та №Д-53-В/25-02; заява про призначення пенсії; зава про спосіб виплати пенсії та інші документи.

Заяву позивача від 19.02.2024 розглянуто та з 16.02.2024 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 (умови призначення: п.2 ч.1 Закон №1058-ІV,ст. 13а Закон №1788-ХІІ).

Відповідно до роздруківки розрахунку стажу з урахуванням перетину періодів (форма РС-право) номер ПС: 047150025861 на дату призначення 16.02.2024 страховий стаж позивача з урахуванням перетину періодів становить 41 рік 04 місяці 13 днів, з яких: додаткові роки за Список №1 10 років 0 місяців 0 днів, в тому числі роботи за Списком №1 10 років 3 місяці 3 дні, до пільгового стажу зараховано наступні періоди:

з 27.07.1999 по 31.12.2003 список №1 04 роки 05 місяців 05 днів;

з 01.01.2004 по 31.12.2007 список №1 04 роки 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2008 по 31.12.2008 список №1 01 рік 0 місяців 0 днів;

з 01.01.2009 по 28.10.2009 список №1 0 років 10 місяців 0 днів.

Не погодившись з розрахунком пільгового стажу, позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії.

Відповідач листом №21645-12518/Д-01/8-0400/24 від 09.04.2024 повідомив, що пільговий стаж роботи за Списком №1 зараховано згідно довідок від 23.01.2024 №45 (видана ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»), від 04.03.2024 №984/29 (видана філією №2 ТОВ «МЕТІНВЕСТ-ПРОМСЕРВІС»), з урахуванням зазначеного в них фактичного відпрацьованого часу, за період з 26.07.1999 по 30.10.2009 та з 10.12.2018 по 31.12.2023. Період пільгової роботи з 14.12.2009 по 31.12.2010 в ЗАТ «Криворіжаглобуд» ПАТ «Криворіжаглобуд», зараховано на підставі рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 07.03.2024 №8. Оскільки за періоди з 02.06.2011 по 31.03.2017, з 01.04.2017 по 04.12.2018 не надавались документи для підтвердження пільгової роботи, зазначені періоди зараховано до загального страхового стажу згідно даних, наявних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

З пенсійної справи вбачається, що відповідачем проводився перерахунок пенсії позивачу з 01.03.2024 (підстава: допризначення (додаткові документи)), в результаті якого додатково зараховано до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи з 10.12.2018 по 31.12.2023 (5 років 1 місяць 0 днів), загальний страховий стаж внаслідок перерахунку склав 47 років 4 місяці 13 днів, з них: додаткові за Списком №1 16 років 0 місяців 0 днів.

Не погодившись з не зарахуванням до пільгового стажу за Списком №1 періодів роботи з 02.06.2011 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 04.12.2018, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Виключно законами України визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім`ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, освіти, культури і охорони здоров`я; екологічної безпеки (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ від 05.11.1991 та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (в редакціях, чинних на момент виникнення спірних правовідносин).

Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають, зокрема, громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Частина третя статті 4 Закону № 1058-IV визначає, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Частиною першою статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058 визначено умови призначення пенсії за віком, відповідно до якої особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 2 розділу XV Прикінцеві положення Закону №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.

Так, згідно з частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до абзацу першого пункту 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

При цьому, працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи.

Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина друга статті 24 Закону №1058-IV).

Відповідно до частини третьої статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

За приписами статті 48 Кодексу законів про працю України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637), визначено, що за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 зазначеного Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників визначені пунктом 20 Порядку № 637, згідно з яким у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі відсутності правонаступника, а також у разі знищення архівів у зв`язку з воєнними (бойовими) діями підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу роботи, а також до стажу роботи для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням із Мінсоцполітики та Мінфіном.

З метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі Порядок №383). Цей Порядок регулює застосування Списків під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до пунктів «а», «б» статті 13 та статті 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до положень пунктів 2, 3 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).

Суд зазначає, що в період з 22.08.1956 року по 25.01.1991 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

У період з 26.01.1991 року по 10.03.1994 року при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовувалися Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26 січня 1991 року.

З 11.03.1994 року по 16.01.2003 року вже діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року № 162.

У період з 17.01.2003 року по 24.06.2016 року діяли Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Починаючи з 03.08.2016 року, діють Списки виробництв, робіт; професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 року № 461.

Системний аналіз наведених норм права свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 вересня 2022 року у справі №569/16691/16-а, від 20 лютого 2020 року у справі №415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі №682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі №359/2076/17.

Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна позиція неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 04 липня 2023 року у справі № 580/4012/19, від 21 травня 2020 року у справі №550/927/17, від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивачеві призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону №1058-IV з 16.02.2024.

У межах спірних правовідносинах позивачем заявлено позовні вимоги щодо не зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 періодів роботи 02.06.2011 по 31.03.2017 та 01.04.2017 по 04.12.2018.

Відповідно до розрахунків страхового стажу (форма РС-право) (номер ПС: 047150025861) спірні періоди зараховані відповідачем до загального страхового стажу, однак не до пільгового.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 від 18.02.1992 позивач у спірні періоди працював на таких посадах та у таких підприємствах:

-з 02.06.2011 по 31.03.2017 слюсарем черговим і по ремонту устаткування в кар`єрі на дільниці по сервісному обслуговуванню устаткування в кар`єрі в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Промисловий ремонт» (код ЄДРПОУ 36608356) (записи №23-24); робоче місце атестоване за Списком №1 та підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №1 (накази по підприємству №11 від 07.12.2009, №1/132/10 від 08.12.2014, №1/1750 від 07.10.2016);

-з 01.04.2017 по 04.12.2018 слюсарем черговим та з ремонту устаткування, зайнятого повний робочий день в кар`єрі на дільниці по ремонту устаткування №2 в Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові ремонти» (код ЄДРПОУ 40799891) (записи №25-27); робоче місце атестоване за Списком №1 та підтверджено право на пенсійне забезпечення за Списком №1 (накази по підприємству №1/670 від 30.06.2017).

Трудова книжка позивача в частині вказаних спірних періодів оформлена у відповідності до вимог законодавства, в трудовій книжці містяться відомості про роботу позивача слюсарем черговим та по ремонту устаткування в кар`єрі 4 розряду на дільниці по сервісному обслуговуванню устаткування в кар`єрі та слюсарем черговим та з ремонту устаткування, зайнятого повний робочий день в кар`єрі на дільниці по ремонту устаткування №2; вказані записи вчинені на підставі наказів по підприємству про прийняття на роботу, переведення та звільнення з посади, записи завірені підписами уповноважених осіб та печатками підприємств.

Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України 01 серпня 1992 року №422 (далі Порядок №442), та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 4.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Трудова книжка позивача в частині спірних періодів містить відомості про атестацію робочих місць за Списком №1 для поширення пільг пенсійного забезпечення.

Поряд з цим, судом враховано, що професія (посада) слюсар черговий та з ремонту устаткування, на якій позивач працював у спірний період, передбачена Списком 1, затвердженим постановою КМУ №36 від 16.01.2003 (розділ І, підрозділ 3, КП 1.1г), Списком №1, затвердженим постановою КМУ №461 від 24.06.2016 (розділ І Гірничі роботи, підрозділ 3).

Також, згідно з даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування вбачається, що страхувальник за кодом ЄДРПОУ 36608356 у періоді з червня 2011 року по березень 2017 року та страхувальник за кодом ЄДРПОУ 40799891 - у періоді з квітень 2017 року по грудень 2018 року включно звітували перед Пенсійним фондом України та перераховували страхові внески за позивача. Також, вказані страхувальники звітували про наявність у позивача спецстажу за кодом ЗПЗ013А1.

Відповідно до постанов правління Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) № 7-6 від 10.06.2004 «Про затвердження Порядку формування і подачі органам ПФУ відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування», № 26-1 від 05.11.2009 «Про порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування органам ПФУ», №22-2 від 08.10.2010 «Про Порядок формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та № 25-2 від 03.12.2013 «Про визнання такою, що втратила чинність, постанови правління ПФУ від 08.10.2010 № 22-2», якими затверджувалися «Довідники кодів підстав для обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства», визначено:

- код підстав для обліку спецстажу за № ЗП3013А1 - це код для застрахованих осіб, які є працівниками, які зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Отже, при поданні звітів страхувальниками (код ЄДРПОУ 36608356, код ЄДРПОУ 40799891) вказувалося, що страхові внески за позивача вносилися за професією і кодом №ЗП3013А1, як працівнику по Списку №1, що цілком узгоджується з відомостями в трудовій книжці позивача.

З урахуванням викладеного, а також записів в трудовій книжці в частині спірного періоду, підтверджено зайнятість позивача повний робочий день слюсарем черговим і по ремонту устаткування в кар`єрі 4 розряду на дільниці по сервісному обслуговуванню устаткування у період з 02.06.2011 по 31.03.2017, та слюсарем черговим та з ремонту устаткування, зайнятого повний робочий день в кар`єрі на дільниці по ремонту устаткування №2, з 01.04.2017 по 04.12.2018, що передбачені Списком №1.

Посилання відповідача в обґрунтування причин не зарахування вказаних спірних періодів до пільгового стажу за Списком №1 на відсутність уточнюючих довідок, безпідставні та необґрунтовані, оскільки довідка уточнюючого характеру може бути основним доказом підтвердження пільгового стажу в період роботи на відповідних посадах або за професіями лише в тих випадках, коли відсутня трудова книжка чи відповідні записи у трудовій книжці.

При цьому, відповідачем не обґрунтовано причин не врахування відомостей трудовій книжці в частині спірного спеціального стажу позивача.

За таких обставин, відмовляючи позивачу в зарахуванні до пільгового стажу за Списком №1 періодів його роботи з 02.06.2011 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 04.12.2018, відповідач діяв протиправно.

При цьому, суд вважає, що право позивача порушено з дати призначення пенсії, тобто з 16.02.2024, тому з метою відновлення порушеного права суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 періоди роботи позивача з 02.06.2011 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 04.12.2018, у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 16.02.2024 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, відповідно до якого розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом положень частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено правомірності своїх дій у спірних правовідносинах.

Враховуючи викладене, на підставі наданих доказів у їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Частиною першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 1211,20 грн., підлягають стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 9, 72-90, 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) щодо не зарахування ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу за Списком № 1 періодів його роботи з 02.06.2011 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 04.12.2018.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 26) зарахувати ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до пільгового стажу за Списком №1 періоди його роботи з 02.06.2011 по 31.03.2017 та з 01.04.2017 по 04.12.2018, у зв`язку із чим здійснити перерахунок пенсії з дати її призначення з 16.02.2024 та виплату з урахуванням раніше проведених платежів.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя М.М. Бухтіярова