Ухвала

від 24.10.2024 по справі 160/16964/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

24 жовтня 2024 рокуСправа №160/16964/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Довгополій Т.В.

за участю:

представника позивача Третяка С.С.

представника відповідача Текут`євої О.П.

розглянувши у підготовчому засіданні у місті Дніпрі питання про виконання позивачем вимог ухвали від 04.10.2024 про залишення позовної заяви без руху у справі за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ», в якій позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 1 810 194, 55 грн за рахунок майна Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ», що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 10.07.2024 прийнято позовну заяву та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

За клопотанням представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі ухвали від 17.07.2024 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву, в якому, крім іншого, зазначено на невиконання позивачем при зверненні до суду з позовною заявою вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України щодо надання документу про сплату судового збору в розмірі 3028,00 грн.

В обґрунтування такої позиції представник відповідача вказала, що відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Таким чином, контролюючі органи звільняються від сплати судового збору лише у справах про стягнення податкового боргу або заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2023 у справі №640/4970/22.

В підготовчому засіданні 04.10.2024 представник відповідача підтримала вказані доводи.

В підготовчому засіданні 04.10.2024 представник позивача зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звільнено від сплати судового збору як при поданні до суду позову про стягнення податкового боргу, так і при поданні до суду позову про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, оскільки такі дії податкового органу спрямовані на погашення податкового боргу платника податків. Представник позивача послався додатково на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 31.05.2023 у справі №160/3080/23.

Ухвалою суду від 04.10.2024 залишено без руху позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна; надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали суду шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн або обґрунтованої заяви про звільнення від сплати судового збору.

На виконання вказаної ухвали, позивачем 07.10.2024 надано до суду клопотання, в якому представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд:

-долучити до матеріалів справи заяву про усунення недоліків;

-відкрити провадження у справі №160/16964/24;

-задовольнити позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна.

В обгрунтування клопотання Головне управління ДПС у Дніпропетровській області про усунення недоліків зазначено, що відповідно до пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове страхування. Позивач зауважує, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звільнено від сплати судового збору як у суді першої інстанції (при пред`явленні позову), так і на наступних стадіях судового процесу. Позивач також посилається на постанову Верховного Суду від 31.05.2023 у справі №160/3080/23, де предметом спору також є надання дозволу на погашення суми податкового боргу, в якій викладена правова позиція, що з урахуванням унесених до Закону України «Про судовий збір» Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України щодо приватизації державного і комунального майна, яке перебуває у податковій заставі, та забезпечення адміністрування погашення податкового боргу» від 03.11.2022 №2719-IX податковий орган звільняється від сплати судового збору у всіх справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу. Верховний Суд у справі №160/3080/23 дійшов висновку що позивач, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справі, оскільки предметом її розгляду є стягнення податкового боргу. Колегія суддів КАС ВС у постанові від 31.05.2023 у справі №160/3080/23 зазначила про помилковість висновків суду апеляційної інстанції про те, що в силу статті 5 Закону України «Про судовий збір» скаржник не звільнений від сплати судового збору та повинен був сплатити судовий збір на загальних підставах за подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, адже позивач є таким, що звільнений від сплати судового збору під час розгляду цієї справи в усіх судових інстанціях, незалежно від виду заяви, скарги (позовна заява, апеляційна скарга, касаційна скарга тощо), а також виду судового рішення (ухвала, постанова, рішення), яке оскаржується. Визначальним є не вид судового рішення, яке оскаржується, а саме наявність у позивача як контролюючого органу пільги від сплати судового збору, закріпленої в Законі, у тих справах, предметом судового розгляду у яких є стягнення податкового боргу. При цьому позивач має безумовну пільгу зі сплати судового збору та у нього відсутній обов`язок з його справляння у разі звернення до суду з позовами, переліченими в пункті 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір». Таким чином, відповідно до внесених змін податковий орган звільняється від сплати судового збору у тих справах, предметом судового розгляду у яких є, зокрема, стягнення податкового боргу. Виходячи з викладеного, позивач вважає, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у справі №160/16964/24.

Чергове підготовче засідання призначено на 24.10.2024.

В підготовчому засіданні представник позивача зазначив, що ГУ ДПС в Дніпропетровській області, як територіальний орган центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну податкову політику, в силу пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору у цій справі.

В підготовчому засіданні представник відповідача заперечувала проти поданої позивачем заяви на усунення недоліків та просила повернути позовну заяву.

Розглянувши матеріали клопотання та справи, суд зазначає таке.

Пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України визначено права податкових органів на звернення до суду з позовами, а саме:

20.1.30. звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами;

20.1.31. звертатися до суду щодо зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках/електронних гаманцях такого платника податків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, емітентах електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), у тому числі при недопущенні посадових осіб контролюючих органів до обстеження територій та приміщень;

20.1.32. звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках/електронних гаманцях платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов`язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов`язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом;

20.1.33. звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, іншій фінансовій установі, небанківському надавачу платіжних послуг, емітенті електронних грошей, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу;

20.1.34. звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

20.1.34-1. звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі;

20.1.35. звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків;

20.1.35-1. звертатися до суду щодо зобов`язання платника податків, який має податковий борг, укласти договір щодо переведення права вимоги дебіторської заборгованості цього платника на контролюючий орган;

20.1.35-2. звертатися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників за межі України у разі невиконання податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу;

20.1.36. звертатися до суду щодо нарахування та сплати податкових зобов`язань, коригування від`ємного значення об`єкта оподаткування або інших показників податкової звітності у результаті застосування звичайних цін;

20.1.37. звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб`єктів господарювання;

20.1.38. звертатися до суду із заявою про вилучення оригіналів первинних фінансово-господарських та бухгалтерських документів у випадках, передбачених цим Кодексом;

20.1.39. звертатися до суду із заявами щодо порушення справ про банкрутство;

20.1.40. звертатися до суду щодо застосування санкцій, пов`язаних із забороною організації і проведення азартних ігор на території України;

20.1.40-1. звертатися до суду щодо визнання осіб пов`язаними на основі фактів і обставин, що одна особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями іншої юридичної особи та/або що та сама фізична або юридична особа здійснювала фактичний контроль за бізнес-рішеннями кожної юридичної особи;

20.1.40-2. звертатися до суду щодо вилучення в дохід держави (конфіскацію) пального або спирту етилового, транспортних засобів, ємностей та обладнання у разі виявлення фактів, зазначених у статті 228 цього Кодексу.

Отже, ПК України розмежовує підстави звернення податкового органу до суду та надає йому право звертатися до суду з позовом, зокрема:

- щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34 пункту 20.1 статті 20);

- щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі (підпункт 20.1.34-1 пункту 20.1 статті 20).

Таким чином, ПК України визначає, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу.

Відповідно до пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняється центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи - в частині стягнення сум податкового боргу, заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

З огляду на зазначене, контролюючі органи звільняються від сплати судового збору лише у справах про стягнення податкового боргу або заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд в ухвалі від 06.03.2023 у справі №640/4970/22.

Щодо посилань позивача на те, що Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі №160/3080/23 дійшов висновків про те, що позивач є таким, що звільнений від сплати судового збору, суд звертає увагу на таке.

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області у справі №160/3080/23 звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, предметом якої було саме стягнення податкового боргу, а не надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Отже, суд критично оцінює посилання представника позивача про те, що у справі №160/3080/23 та у цій справі предмет спору є однаковим надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна.

Також, суд зазначає про те, що у справі №160/3080/23 Верховним Судом розглядалось питання необхідності сплати Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області судового збору саме за подання апеляційної скарги. Втім у цій справі спірним є питання звільнення позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви до суду про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна.

Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.05.2023 у справі №160/3080/23 не є релевантними до спірних правовідносин щодо сплати судового збору у справі №160/16964/24.

За викладених обставин, враховуючи те, що у справі №160/16964/24 предметом спору є не стягнення податкового боргу, що носить майновий характер, а надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває в податковій заставі, що відноситься до категорії справ немайнового характеру, суд дійшов висновку про те, що позивач в даному випадку не підпадає під дію пункту 27 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Враховуючи викладене, позивачем не виконано вимоги ухвали суду про залишення позову без руху від 04.10.2024 (шляхом надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі 3028,00 грн або обґрунтованої заяви про звільнення від сплати судового збору).

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом.

Відповідно до частини 3 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.

Отже, суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна без розгляду.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 171, 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 07.10.2024 залишити без задоволення.

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ФАБРИКА НЕТКАНИХ МАТЕРІАЛІВ» про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала в повному обсязі складена 31.10.2024.

Суддя М.В. Бондар