Рішення

від 31.10.2024 по справі 240/7921/24

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/7921/24

категорія 108120000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Комунальної установи "База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Славресурс" про визнання протиправним та скасування висновку,

встановив:

Комунальна установа "База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради звернулась до суду з позовом до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області у якому просить визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-20-004558-a від 04.04.2024.

В обґрунтування позову вказує, що допущені позивачем порушення вимог законодавства про публічні закупівлі жодним чином не призвели до порушення процедури закупівлі, до неефективного, незаконного, нецільового використання бюджетних коштів, не зумовило виникнення обставин, що створюють загрозу корупційним діям та зловживанням з боку учасників торгів. Отже, оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів - сторін договору, відтак, такий висновок є протиправним та підлягає скасуванню.

Суддя своєю ухвалою від 26 квітня 2024 року прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Копію ухвали суду було доставлено сторонам та третій особі в електронний кабінет ЄСІТС 26.04.2024.

Окрім того, судом було направлено копію позовної заяви з доданими до неї документами на поштову адресу третьої особи, однак поштове відправлення 02.07.2024 повернулось до суду. Причина невручення - "закінчення терміну зберігання".

Відзив на позовну заяву надійшов до суду 21.06.2024. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що за результатами проведеного моніторингу встановлено ряд порушень, які зазначено у оскаржуваному Висновку та безпідставно заперечуються Позивачем. Відповідач зазначає, що законодавець чітко встановив, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні Замовник після внесення в електронну систему інформації повинен накласти на неї саме кваліфікований електронний підпис. Водночас, проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис уповноваженої особи ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом Окрім того, відповідач у відзиві зауважує, що в порушення вимог абз. 8 п. 28 Особливостей, в тендерній документації Позивачем не вказано інформації про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці 14 пункту 47 Особливостей, для переможця процедури закупівлі. Відповідач також зазначає у відзиві, що позивачем в підпункті 3.1 пункту 3 розділу 5 тендерної документації Замовником зазначено підстави відхилення тендерних пропозицій, що визначені пунктом 44 Особливостей. Проте, вказані підстави відхилення зазначені без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131. Відповідач також зазначає, що відповідно до вимог підпункту 2 пункту ІІ Додатку № 3 до тендерної документації позивача, на відповідність кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)», від учасників процедури закупівлі імперативно вимагалося надання у складі тендерної пропозиції, зокрема, копій не менше двох аналогічних договорів. У відзиві також вказано, що на виконання вказаних вимог Учасником у складі тендерної пропозиції надано копії двох аналогічних договорів, а саме: від 04.02.2022 № К-3 та від 03.05.2023 № 72. Однак, моніторингом встановлено, що аналогічний договір від 04.02.2022 № К-3 надано без Специфікації (Додаток № 1), яка відповідно до розділу ХІІ вказаного договору є його невід`ємною частиною, чим не дотримано вимоги пункту 5 розділу 3 тендерної документації та підпункту 2 пункту ІІ Додатку № 3 до тендерної документації. Відповідач вказує, що моніторинг вказаної процедури закупівлі проведено, а його результати відображені в межах повноважень, в спосіб та на підставі, норм, визначених Законом, що жодним чином не спростовується Позивачем у поданій ним позовній заяві. Вважає, що висновок Управління про результати процедури закупівлі за номером ID: UA-2024-02-20-004558-a, здійсненої Позивачем, є законним та скасуванню не підлягає. Просить відмовити у задоволення позову.

У період із 01.07.2024 по 19.07.2024, із 19.08.2024 по 02.09.2024 та із 17.10.2024 по 30.10.2024 головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Встановлено, що 20 лютого 2024 року позивачем в електронній системі закупівель було опубліковане оголошення про проведення відкритих торгів з особливостями № UA-2024-02-20-004558-a за предметом закупівлі Тверде паливо (код згідно ДК 021:2015 код 09110000-3 Тверде паливо) Вугілля кам`яне марки ДГ (13-100), Брикети паливні (котуни) на вугільній основі. Брикети паливні з деревини, Торфобрикети, очікувана вартість закупівлі - 2 180 000,00 гривень

Північним офісом Держаудитслужби 18 березня 2024 року прийнято наказ №29-3 "Про початок моніторингу процедур закупівлі". Додаток до наказу Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області від 18.03.2024 №29-3 переліку процедур для здійснення процедури закупівлі №з/п 3; унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір, опис підстав для здійснення моніторингу закупівлі: UA-2024-02-20-004558-a; Виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель.

За результатами моніторингу опублікований «Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, затверджений 04.04.2024 (далі - Висновок), у якому зазначено наступне:

- проведеною під час моніторингу перевіркою накладених замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис фізичної особи ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 24 Особливостей та пункту З Порядку № 1082;

- за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення, а саме, в порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей, тендерна документація Замовника не містить інформацію щодо способу документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та переможця, визначених пунктом 47 Особливостей;

- тендерна документація Замовника не відповідає нормам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей в частині включення до неї інформації не у відповідності до вимог законодавства, а саме, в підпункті 3.1 пункту З розділу 5 тендерної документації замовником зазначено підстави відхилення тендерних пропозицій, що визначені пунктом 44 Особливостей, без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131;

- відповідно до вимог пункту 5 розділу з тендерної документації та підпункту 2 пункту II Додатку № 3 до тендерної документації Замовника, на відповідність кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)», від учасників процедури закупівлі імперативно вимагалося надання у складі тендерної пропозиції, зокрема, копій не менше двох аналогічних договорів. На виконання вказаних вимог учасником ТОВ «Славресурс» у складі тендерної пропозиції надано копії двох аналогічних договорів від 04.02.2022 № К-3 та від 03.05.2023 № 72. Однак, моніторингом встановлено, що аналогічний договір від 04.02.2022 № К-3 надано без Специфікації (Додаток № 1), яка відповідно до розділу XII вказаного договору є його невід`ємною частиною, чим не дотримано вимоги пункту 5 розділу З тендерної документації та підпункту 2 пункту II Додатку № 3 до тендерної документації, що не відповідає кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)». Таким чином, за результатами проведеного моніторингу установлено, що на порушення вимог пункту 1 частини 1 статті 31 Закону, Замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника ТОВ «Славресурс» як таку, що не відповідала кваліфікаційному критерію, установленому статтею 16 Закону.

У рядку "Зобов`язання щодо усунення порушень (порушення) законодавства у сфері публічних закупівель (у разі наявності таких порушень)" вказано: Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області зобов`язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору про закупівлю від 18.03.2024 № 19/29, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає оскаржуваний Висновок протиправним та таким, що порушує права та інтереси Комунальної установи "База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №992), Законом України від 26.01.1993 № 2939-XII «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон №2939).

Згідно з частиною першою статті 1 Закону №2939-XII, здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Відповідно до статті 2 Закону №2939-ХІІ, головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

Статтею 5 Закону №2939-ХІІ визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначає Закон №922-VIII.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону №922-VIIІ, моніторинг процедури закупівлі це аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

У свою чергу, за змістом частини першої статті 8 Закону №922-VIII, моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Моніторинг процедури закупівлі не проводиться на відповідність тендерної документації вимогам частини четвертої статті 22 цього Закону.

Рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із таких підстав:

1) дані автоматичних індикаторів ризиків;

2) інформація, отримана від органів державної влади, народних депутатів України, органів місцевого самоврядування, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

3) повідомлення в засобах масової інформації, що містять відомості про наявність ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель;

4) виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель;

5) інформація, отримана від громадських об`єднань, про наявність ознак порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявлених за результатами громадського контролю у сфері публічних закупівель відповідно до статті 7 цього Закону.

Для аналізу даних, що свідчать про ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, може використовуватися: інформація, оприлюднена в електронній системі закупівель; інформація, що міститься в єдиних державних реєстрах; інформація в базах даних, відкритих для доступу центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю (частина друга статті 8 Закону №922-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 8 Закону №922-VIII, повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі не зупиняє проведення процедур закупівель, визначених цим Законом.

Частиною четвертою статті 8 згаданого Закону встановлено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

При цьому, протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (частина п`ята статті 8 вказаного Закону).

Відповідно до частин шостої та сьомої статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Згідно з вимогами частин 6, 7 статті 8 Закону №922-VIII, за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються, серед іншого, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною 10 статті 8 Закону №922-VIII, у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до пунктів 3, 4, 5 Розділу І Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552, висновок складається у формі електронного документа і заповнюється відповідно до затвердженої Мінфіном форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Підпис та затвердження висновку здійснюється шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису з дотриманням вимог законодавства в сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг.

Для оприлюднення підписаний та затверджений висновок завантажується в електронну систему закупівель, на форму висновку накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи органу державного фінансового контролю, яка здійснила моніторинг процедури закупівлі.

До матеріалів справи надано копію оскаржуваного висновку, що містить у собі всі реквізити та обґрунтування виявлених в ході фінансового моніторингу порушень.

Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі - Особливості), встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Щодо виявлених відповідачем порушень, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в констатуючій частині оскаржуваного висновку зазначено, що проведеною під час моніторингу перевіркою накладених Замовником електронних підписів (за посиланням https://czo.gov.ua/verify) встановлено, що після внесення Замовником інформації у відповідні електронні поля, реалізовані в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів (оголошення про проведення відкритих торгів, тендерна документація), на них накладено удосконалений електронний цифровий підпис фізичної особи ОСОБА_1 (тип носія особистого ключа - незахищений, тип підпису - удосконалений, сертифікат - кваліфікований, інформація про зберігання особистого ключа в засобі кваліфікованого електронного підпису відсутня), який в розумінні Закону України «Про електронні довірчі послуги» не є кваліфікованим електронним підписом, чим не дотримано вимоги пункту 24 Особливостей та пункту 3 Порядку № 1082.

Згідно із пунктом 3 "Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 №1082 (далі - Порядок №1082) розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником/органом оскарження/органами державного фінансового контролю шляхом заповнення електронних полів, визначених адміністратором і реалізованих в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника/органу оскарження/органів державного фінансового контролю.

У разі якщо інформація, розміщена в електронній системі закупівель шляхом завантаження документів, містить відомості, що відрізняються від тих, які розміщені шляхом заповнення електронних полів, автентичною вважається інформація, розміщена шляхом заповнення електронних полів.

Після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Інформація, що заповнюється в електронних полях, може відображатися на веб-порталі у вигляді документа, доступного для друку.

Суд враховує, що відповідно до вимог ст.3 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" відносини, пов`язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, законами України "Про інформацію", "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про державну таємницю", "Про електронні комунікації", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про обов`язковий примірник документів", "Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст.6 цього ж Закону, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.

Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

Тобто, положення вказаного Закону не розмежовують поняття "кваліфікований" та "удосконалений" електронний підпис.

Визначення понять "кваліфікований" та удосконалений" електронний підпис міститься в правових нормах Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

За приписами частини першої статті 1 цього Закону кваліфікований електронний підпис - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису (п.27), а удосконалений електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, - удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису (п.59).

Розмежування кваліфікованих електронних підписів та печаток і удосконалених електронних підписів та печаток законодавцем здійснено виключно через рівень довіри до засобів електронної ідентифікації.

Так, за приписами частини 3 статті 15 цього ж Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" використання кваліфікованих електронних підписів та печаток забезпечує високий рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації, а використання удосконалених електронних підписів та печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів, забезпечує середній рівень довіри до засобів електронної ідентифікації, з використанням яких створюються такі електронні підписи та печатки, а також до схем електронної ідентифікації, в рамках яких видаються відповідні засоби електронної ідентифікації.

Суд враховує, що в розумінні вимог статті 11-1 цього ж Закону користувачі послуг електронної ідентифікації, до яких відноситься Позивач та учасник ТОВ "Славресурс", мають право на вільний вибір засобів електронної ідентифікації з відповідним рівнем довіри для отримання електронних послуг.

Межі використання електронних довірчих послуг за їх видом визначено правовими нормами статті 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". В силу цих вимог Позивач як Комунальна установа органу місцевого самоврядування та учасник ТОВ "Славресурс" не віднесено до кола осіб, які відповідно до закону, використовують виключно кваліфіковані електронні підписи.

Більш того, як зазначено в частині 7 статті 17 цього ж Закону юридична сила та допустимість електронних даних, відправлених та отриманих з використанням електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки, як доказу не можуть бути заперечені виключно на тій підставі, що вони мають електронну форму або не відповідають вимогам до кваліфікованої електронної довірчої послуги реєстрованої електронної доставки.

Таким чином, суд вважає безпідставними доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог пункту 3 Порядку №1082

Окрім того, у Висновку вказано: моніторингом встановлено, що Тендерна документація Замовника не відповідає нормам абзацу 1 частини 3 статті 22 Закону та абзацу 1 пункту 28 Особливостей в частині включення до неї інформації не у відповідності до вимог законодавства, а саме, в підпункті 3.1 пункту 3 розділу 5 тендерної документації Замовником зазначено підстави відхилення тендерних пропозицій, що визначені пунктом 44 Особливостей, без врахування змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 09.02.2024 № 131.

Так Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" доповнено Розділ X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 922-VIIІ пунктом 3-7 такого змісту: "Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз".

Відповідно до пункту 3-7 розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про публічні закупівлі Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 12 жовтня 2022 року № 1178, якою затверджено Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості).

У абз. 1 пункту 28 Особливостей вказано, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.

Частиною 3 статті 22 Закону №922 вказано, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

У п. 3 розділу 5 тендерної документації міститься умови, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема: учасник процедури закупівлі: є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків (далі - активи), якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, утвореною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь, крім випадків коли активи в установленому законодавством порядку передані в управління Національному агентству з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України Про публічні закупівлі, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Відповідачем у оскаржуваному Висновку звернуто увагу, що вказані вище вимоги зазначено без урахування змін, внесених постановою КМУ від 9 лютого 2024 р. № 131, якою зазначений пункт додано словами "Ісламської Республіки Іран".

Позивачем вказана обставина не заперечується, однак відповідачем не спростовано, що переможець торгів не є резидентом Ісламської Республіки Іран та жодним чином не пов`язаний із вказаною країною.

Окрім того, в оскаржуваному висновку також зазначено, що за результатами моніторингу відповідності вимог тендерної документації Замовника вимогам законодавства у сфері закупівель установлено порушення, а саме, в порушення вимог абзацу 8 пункту 28 Особливостей, тендерна документація Замовника не містить інформацію щодо способу документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та переможця, визначених пунктом 47 Особливостей.

Відповідно до абзацу 8 пункту 28 Особливостей, у тендерній документації зазначаються підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

В свою чергу, пунктом 47 Особливостей визначений перелік випадків, коли Замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі.

Відповідач у відзиві зазначив, що у тендерній документації Позивача зазначено лише самі підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 47 цих особливостей (зазначення яких в тендерній документації також вимагається абзацом 8 пункту 28 Особливостей), а не інформацію про спосіб підтвердження відсутності вказаних підстав для відхилення.

Як вбачається із змісту пункту ІІІ «Кваліфікаційні критерії до учасників" (додаток 3 до тендерної документації), позивач вказав, що "Замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав, визначених у цьому пункті (крім абзацу 14 цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі".

Отже, позивачем вказано про необхідність надання документів лише за умови наявності підстав, зазначених у цьому розділі, що свідчить на користь висновку, що тендерна документація позивача містить умови надання інформації про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення.

У Висновку також зазначено, що на виконання вимог пункту 5 розділу з тендерної документації та підпункту 2 пункту II Додатку № 3, ТОВ "Славресурс" у складі тендерної пропозиції надано копії двох аналогічних договорів від 04.02.2022 №К-3 та від 03.05.2023 № 72. Однак, моніторингом встановлено, що аналогічний договір від 04.02.2022 № К-3 надано без Специфікації (Додаток № 1), яка відповідно до розділу XII вказаного договору є його невід`ємною частиною, чим не дотримано вимоги пункту 5 розділу 3 тендерної документації та підпункту 2 пункту II Додатку № 3 до тендерної документації, що не відповідає кваліфікаційному критерію «наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів)».

Разом з тим, суд зауважує, що у підпункту 2 пункту II Додатку № 3 вказано: "Підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів". Копії аналогічних договорів з підтвердженням їх виконання (платіжний документ та лист-відгук) за та/або 2022 та/або 2023 роки - як мінімум 2 договори.

Отже, Додаток № 3 тендерної документації не містить обов`язку надання всіх додатків до договорів, а лише самі договори з підтвердженням їх виконання. Суд також зауважує, що ненадання Специфікацій не свідчить про недотримання вимог тендерної документації

Щодо зазначеного відповідачем способу усунення порушень шляхом розірвання договору.

Відповідно до частини шостої статті 8 Закону № 922-VIII за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі, що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

Виходячи із структури та змісту частини восьмої статті 8 Закону № 922-VIII саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

При цьому вказаною правовою нормою визначено порядок дій замовника державної закупівлі, в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Враховуючи викладене, Законом № 922-VIII на відповідача покладений обов`язок зазначити варіанти правомірної поведінки, тобто замовнику дається право вибору: вжити заходів щодо розірвання договору, та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, надати аргументовані заперечення, інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922-VIII повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору взагалі неможливим.

Суд, на підставі належних доказів, вважає, що зазначені у Висновку доводи контролюючого органу носять формальний характер та не пов`язані із забезпеченням ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Суд, в сукупності встановлених під час розгляду справи обставин, вказує, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків в оформленні тендерної документації у запропонований в оскаржуваному висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору про закупівлю від 18.03.2024 №19/29, призведе до порушення прав та інтересів позивача, третьої особи та матиме для них негативні наслідки, що є непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року по справі №120/1297/20-а.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" будь-яке втручання у права особи передбачає необхідність сукупності таких умов: втручання повинне здійснюватися згідно із законом, воно повинне мати легітимну мету та бути необхідним у демократичному суспільстві.

Якраз необхідність у демократичному суспільстві і містить у собі конкуруючий приватний інтерес, зумовлюється причинами, що виправдовують втручання. Причини такого втручання у свою чергу мають бути відповідними і достатніми. Для такого втручання має бути нагальна суспільна потреба, а втручання має бути пропорційним законній меті.

Критерій "пропорційності" передбачає дотримання справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються.

Відтак, з огляду на вищевикладене, суд вважає, що спірний висновок, як акт індивідуальної дії не відповідає критеріям обґрунтованості та вмотивованості, а тому наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача та визнання протиправним і скасування висновку. Відтак, позов належить задовольнити повністю.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 3028,00 грн

У зв`язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов Комунальної установи "База спеціального медичного постачання" Житомирської обласної ради (вул. Комерційна, 2,м. Житомир, 10019, ЄДРПОУ: 40525915) до Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області (пл. Корольова, 12, м. Житомир,10014, ЄДРПОУ: 40919579), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Славресурс" (вул. Солом`янська, 6-В, кв. 12, м. Київ, 03110, ЄДРПОУ: 37939071) про визнання протиправним та скасування висновку.

Визнати протиправним та скасувати висновок Управління Північного офісу Держаудитслужби в Житомирській області про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2024-02-20-004558-a від 04.04.2024.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Північного офісу Державної аудиторської служби України на користь Департаменту регіонального розвитку Житомирської обласної державної адміністрації документально підтверджені судові витрати у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Лавренчук

31.10.24