Рішення

від 30.10.2024 по справі 320/3723/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року №320/3723/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Щавінського В.Р., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТОН» про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

Головне управління ДПС у м. Києві звернулось через електронний кабінет до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рітон», в якому позивач просив суд стягнути з розрахункових рахунків відповідача податковий борг у розмірі 4164845,50 грн.

Суд ухвалою від 05.04.2023 позов разом із усіма доданими до нього документами повернув на підставі пунктів 1 та 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2023 скасовано ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 05.04.2023, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За результатом автоматизованого розподілу справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Шевченко А.В.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2023 прийнято адміністративну справу №320/3723/23 до провадження судді Шевченко А.В. та вирішено відкрити спрощене позовне провадження у адміністративній справі без проведення судового засідання (у письмовому провадженні)

Відповідно до ч. 1 ст. 35 КАС України справа, розгляд якої розпочато одним суддею, повинна бути розглянута цим самим суддею, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи.

Згідно з ч. 9 ст. 31 КАС України невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до наказу голови суду від 13.02.2024 №1-ктр/гс «Про надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку ОСОБА_1 », частини 3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Київського окружного адміністративного суду, затверджених рішенням зборів суддів Київського окружного адміністративного суду від 12.09.2019 (з наступними змінами і доповненнями), Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 (з наступними змінами і доповненнями), з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, проведено повторний автоматизований розподіл справи №320/3723/23, за результатами якого, головуючим суддею визначено Щавінського В.Р.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2024 прийнято справу №320/3723/23 до провадження судді Щавінського В.Р. та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов`язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідач правом на надання відзиву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином.

Суд також бере до уваги, що на виконання Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22.12.2005 №3262-ІV, вищевказану ухвалу суду оприлюднено також і в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 2 статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, суд вважає, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РІТОН» (код ЄДРПОУ 32373177) внесене до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за місцезнаходженням: 03048, м. Київ, вул. Івана Пулюя, 5 та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у м. Києві, як платник податків та зборів.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків, ТОВ «РІТОН» має заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 4164845,50 грн.

Вказана заборгованість по податку на додану вартість виникла у відповідача на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 №0000382307.

Так, предметом розгляду даної справи є стягнення з розрахункових рахунків ТОВ «Рітон» податкового боргу у розмірі 4164845,50 грн.

Судом встановлено, що вказана сума заборгованості виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0000382307, яке було оскаржено в судовому порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2010 у справі №2а-1818/10/2670 скасовано та прийнято нову постанову, якою позов ТОВ «Рітон» задоволено про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 № 0000382307.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2012 у справі №2-1818/10/2670 (К-38920/10) касаційну скаргу ДПІ у Солом`янському районі м. Києва задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2010 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2010 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2012 у справі № 2а-11026/12/2670 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 апеляційну скаргу ТОВ «Рітон» залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2012 без змін.

У подальшому, ТОВ «Рітон» було оскаржено вказані судові рішення в касаційному порядку.

Відповідно до ухвали Вищого адміністративного суду України від 15.04.2013 відкрито касаційне провадження.

Надалі, ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.01.2018, прийнято до свого провадження матеріали касаційної скарги ТОВ «Рітон».

У подальшому, постановою Верховного Суду від 02.04.2019, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.12.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.03.2013 у справі № 2а-11026/12/2670 залишено без змін.

Таким чином, вказані обставини стали підставою звернення до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ «Рітон» несплаченої суми заборгованості по податковому повідомленню-рішенню від 04.02.2010 №0000382307.

Крім того, у зв`язку з несплатою відповідачем грошових зобов`язань, позивачем було винесено податкову вимогу від 08.07.2019 №285762-17, яку надіслано рекомендованим листом платнику податків, яке повернулось позивачеві із вкладенням від незалежних від нього причин.

У зв`язку з тим, що зазначений податковий борг за узгодженим податковим повідомленням-рішенням від 04.02.2010 №0000382307 на підставі судових рішень у справі 2а-11026/12/2670, відповідачем у добровільному порядку не сплачений, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами спору, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За змістом підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

В силу пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Водночас зазначені грошові зобов`язання не сплачені у встановлений строк, що підтверджується обліковими даними, та, відповідно, набули статусу податкового боргу.

Відповідно до вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто, податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів.

При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

Суд встановив, що на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України контролюючий орган виставив відповідачу податкову вимогу від 08.07.2019 №285762-17.

Докази, які б підтверджували ту обставину, що податкова вимога оскаржувалась відповідачем в адміністративному або судовому порядку у матеріалах справи відсутні, сторони під час розгляду цієї справи таких доказів суду не надали.

Також, суд враховує, що позивач звернувся до суду про стягнення податкового боргу з ТОВ «Рітон» у розмірі 4164845,50 грн. на підставі узгодженого податкового повідомлення-рішення від 04.02.2010 №0000382307 згідно судових рішень у справі №2а-11026/12/2670.

Таким чином, податковий борг у розмірі 4164845,50 грн. є узгодженим.

Погашення податкового боргу платників податків регулюється главою 9 Податкового кодексу.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зазначена норма встановлює послідовність стягнення податкового боргу платника податків за рахунок різних джерел: спочатку за рахунок коштів, а у разі їх недостатності - за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі. Отже, законом закріплено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів.

Відтак, з наведеного вбачається, що позивачем дотримані вимоги пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, а відтак і дотримана встановлена Податковим кодексом України процедура, яка передує зверненню до суду із позовом про стягнення податкового боргу, а тому вимоги позивача про стягнення податкового боргу, відповідають приписам чинного законодавства.

З огляду на наведене, а також враховуючи, що узгоджена сума податкового зобов`язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення контролюючим органом податкової вимоги та відсутність доказів добровільної сплати відповідачем визначеної суми податкового боргу, суд дійшов висновку про наявність законних підстав для стягнення з відповідача суми заборгованості, яка є предметом розгляду цієї справи у розмірі, який становить 4164845,50 грн.

Згідно вимог статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь бюджету податкового боргу в сумі 4164845,50 грн.

Оскільки у відповідності до приписів п.27 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач, як орган що реалізує державну податкову політику в частині стягнення сум податкового боргу звільнений від сплати судового збору, підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

в и р і ш и в:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «РІТОН» (код ЄДРПОУ 32373177) податковий борг у розмірі 4164845 (чотири мільйона сто шістдесят чотири тисячі вісімсот сорок п`ять) грн. 50 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Щавінський В.Р.