Рішення

від 30.10.2024 по справі 320/14649/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року № 320/14649/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Держпраці в Київській області до комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Держпраці в Київській області з позовом до комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради, у якому просить суд застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:

1) Зупинити експлуатацію: ТП№338; ТП№339, шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації ПрАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі» на межі балансової належності (п. 2,4-7);

2) Заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В; роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В. (п.1,3);

3) Зупинити експлуатацію стерилізаторів парових ГК-100-ЗМ реєстр №7 зав. №4639; ГК-100-ЗМ реєстр №2 зав. №2853; ГК-100-02 зав. №1214016 (п.36-37).

10.11.2021 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Терлецьку О.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.11.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2022 №79/р-ка у зв`язку з перебуванням судді Терлецької О. О. у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею шестирічного віку, з метою додержання процесуальних строків, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України (далі КАС України), у справі призначено повторний автоматизований розподіл справи.

23.06.2022 протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі було визначено Горобцову Я. В.

Ухвалою суду від 29.06.2022 справу прийнято до провадження та вирішено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Позовні вимоги обґрунтовано встановленими позивачем під час перевірки відповідача обставинами порушення останнім вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки.

Відповідач у наданому суду відзиві наголошує, що встановлені позивачем порушення були частково усунуті, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою виконання Плану заходів зі здійснення державного нагляду (контролю) Державної служби України з питань праці на 2021 рік, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 27.11.2020 № 158 виданий наказ від 23.07.2021 №3070 та направлення від 23.07.2021 р. №2415 на основі якого посадовими особами Головного управління Держпраці у Київській області було проведено планову перевірку дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки відповідача.

За результатом проведеної перевірки було складено Акт перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) від 16.08.2021 № КВ2415/731/АВ та складено припис від 16.08.2021 №КВ2415/731П.

За результатом проведеної перевірки було встановлено що відповідачем порушено нормативно-правові акти з охорони праці, а саме:

1.Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устатковання напругою понад 1000 В.

Порушено п. 11. Група А Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1107.

2.Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: устаткування напругою понад 1000 В. ТП-338; ТП№339, КЛ-10кВ., яке знаходиться на балансі підприємства.

Порушено п. 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107. Порушено п. 8 Група А «Перелік машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 № 77.

3.Роботодавцем не одержано дозвіл Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В.

Порушено п. 9 Додатку 2 «Порядок видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

4.Роботодавцем не проведено позачерговий технічний огляд із розробкою регламентів технічних оглядів на продовжуваний строк безпечної експлуатації електрообладнання, яке введен0 в /експлуатацію після ремонтів та яке досягло граничного строку експлуатації, а саме: електроустаткування ТП-338; ТП№339, КЛ-10кВ.

Порушено п. 9, п. 17 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

5.Керівник підприємства не забезпечив утримання, експлуатацію і обслуговування електроустановок відповідно до вимог чинних нормативних документів, а саме:

-не забезпечив проведення протиаварійних і профілактичних випробувань та вимірювань електроустановок згідно з правилами і нормами (ПТЕ), а саме: електроустаткування ТП-338; ТП№339, КЛ-10кВ.; електрообладнання та електромережі напругою до 1000В., які знаходяться на балансі підприємства;

-не забезпечив достатню кількість електротехнічних працівників для обслуговування електрообладнання установи;

-не забезпечив проведення технічних оглядів електроустановок підприємства.

Порушено п. 1.3.1. НПАОП 40.1-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

6.Не проведено регламентні роботи з опосвідчення стану безпеки електроустановок, що належать підприємству, із визначенням рівня безпечного стану.

Порушено п.8.1. НПАОП 40.1.-1.21-98 «Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів».

7.Роботодавцем не проведено експертне обстеження електрообладнання ТП- 338; ТП№339, КЛ-10кВ. яке досягло граничного строку експлуатації.

Порушено п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687 «Порядок проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки».

8.Роботодавець, директор КПП "БЦ ЦРЛ" МВСР не одержав дозвіл на експлуатацію обладнання, що працює під тисом, а саме: стерилізатор паровий ГК- 100-ЗМ, реєстр. №7, зав. №4639, 1991р.в.; стерилізатор паровий ГК-100-ЗМ, реєстр. №2, зав. №2853, 1990р.в.; стериалізатор паровий ГК-100-02, зав. №1214016, 2013р.в. згідно Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1107, зі змінами від 10.03.2021р., чим порушено Стаття 21 Закону України «Про охорону праці» № 2694; вимоги пункту 5 підпункт 1 Група А Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №77 «Про затвердження переліку машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України»

9.Роботодавцем, директором КНП "БЦ ЦРЛ" МВСР не забезпечено проведення технічного огляду обладнання під тиском (стериалізатор паровий ГК-100-02, зав. №1214016, 2013р.в.) у випадках, передбачених законодавством, у визначені строки, чим порушено підпункт 10, п.1. глави 1, Розділ VII. НПАОП 0.00-1.81-18 «Правил охорони праці під час експлуатації обладнання, що працює під тиском»; п.8 Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 № 687.

Дані правопорушення зафіксовані в Акті перевірки від 16.08.2021 №КВ2415/731/АВ.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі також - Закон № 877-V).

За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - це державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог статті 38 Закону України «Про охорону праці» державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Частиною 5 статті 4 Закону № 877-V визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Згідно частини першої статті 13 Закону України «Про охорону праці» (далі також Закон № 2694-ХІІ) роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Частиною 1 статті 38 Закону № 2694-ХІІ встановлено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.

Згідно пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики України.

Держпраці України входить до системи органів виконавчої влади та забезпечує реалізацію державної політики з промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі також - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до пункту 7 даного Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю встановлює Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 (далі також - Положення).

Пунктом 1.4 Положення визначено, що загроза життю та здоров`ю працівників - виникнення умов, за яких подальше продовження виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди працівникові, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Згідно п. 2.26 Положення право заборони виконання робіт, виробництва виникає у разі виявлення під час перевірки:

- порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників; порушень вимог Кодексу України про надра

- відсутності дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки;

- непроведення у встановленому порядку та в терміни технічного огляду, випробування або експертного обстеження машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;

- виникнення нещасного випадку зі смертельним або тяжким наслідком, групового нещасного випадку.

Частиною 7 статті 7 Закону Закон № 877-V встановлено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Таким чином, підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування є виявлення органом нагляду (контролю) порушення вимог законодавства, про що зазначається у відповідному акті перевірки. Водночас, з аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що підставою для застосування заходу реагування у вигляді заборони виконання робіт є, зокрема, недотримання законодавства з охорони праці та промислової безпеки, що створюють загрозу життю працівників, що створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Законодавство України не містить визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, а відтак, воно є оціночним. Разом з цим, за переконанням суду, зазначені в акті перевірки порушення вимог безпеки до систем газопостачання створюють реальну загрозу життю та/або здоров`ю людей, гарантованого рівня безпеки, оскільки такі порушення впливають на забезпечення безпеки роботи об`єкта та обслуговуючого персоналу.

Мета застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) полягає в убезпеченні людей від можливої небезпеки. Разом з тим, форма такого захисту повинна бути розумною, не порушувати прав відповідача і не повинна перешкоджати власнику (користувачу) вживати заходів до усунення виявлених порушень. При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення виконання робіт (виробництва) є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Встановлення судом факту порушення вимог законодавства у сфері охорони праці, що створює загрозу життю та здоров`ю людей та у подальшому може призвести до тяжких наслідків у цій сфері, є достатньою підставою для застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

Суд, у разі наявності обґрунтованих підстав вважати, що виявлені органом державного нагляду (контролю) порушення вимог законодавства у сфері охорони праці створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей і не були усунуті суб`єктом господарювання, має ухвалити рішення про вжиття відповідних заходів реагування.

Відтак, в даному випадку належним доказом усунення відповідачем порушень, які встановлені позивачем, є акт перевірки, в якому має бути зазначено про відсутність порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Суд встановив, що підставою для звернення позивача до суду з даним позовом був висновок щодо порушення відповідачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів, які викладені в акті перевірки. Вказаним актом перевірки виявлено порушення вимог нормативно-правових актів з охорони праці та промислової, які створюють загрозу життю та здоров`ю людини.

Водночас, надані відповідачем листи, які направлялись ним на адресу позивача, в яких повідомлялось про часткове усунення виявлених порушень, у розумінні наведених вище положень законодавства, не є належними доказами усунення таких порушень.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що підтверджують усунення відповідачем порушень встановлених актом перевірки.

Отже, відповідачем не надано суду належних доказів усунення порушень вимог законодавства у сфері охорони праці та промислової безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, що слугували підставою для прийняття зазначеного акту перевірки.

Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право кожного на життя охороняється законом. Цей припис зобов`язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов`язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.

При цьому захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявлених порушень.

Згідно з абзацом 2 частини 5 статті 4 Закону № 877-V відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Таким чином, у разі усунення виявлених порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, відповідач не позбавлений можливості звернутися до органу державного нагляду (контролю), який ініціював зупинення із повідомленням відновлення господарської діяльності.

З огляду на наявність в матеріалах справи доказів, які свідчать про те, що відповідачем не усунуті порушення вимог законодавства, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, зафіксовані у акті перевірки, суд приходить до висновку, що наявні підстави для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду у вигляді, вказаному у позовній заяві.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у межах розгляду справи не здійснювалось залучення свідків та проведення експертиз, понесені позивачем судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Головного управління Держпраці у Київській області (04060, місто Київ, вулиця Вавілових, будинок 10; код ЄДРПОУ 39794214) до комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради (09129, Київська область, Білоцерківський район, село Озерна, вулиця Хмельницького Богдана, будинок 39; код ЄДРПОУ 01994764) про застосування заходів реагування задовольнити повністю.

Застосувати до комунального некомерційного підприємства «Білоцерківська центральна районна лікарня» Маловільшанської сільської ради заходи реагування у сфері державного нагляду у вигляді зупинки робіт, а саме:

- зупинити експлуатацію: ТП№338; ТП№339, шляхом відключення від електромереж електропостачальної організації ПрАТ ДТЕК «Київські регіональні електромережі» на межі балансової належності (п. 2, 4-7);

- заборонити виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: ремонт, технічне обслуговування устаткування напругою понад 1000 В; роботи в діючих електроустановках і на кабельних лініях напругою понад 1000 В. (п. 1, 3);

- зупинити експлуатацію стерилізаторів парових ГК-100-ЗМ реєстр №7 зав. №4639; ГК-100-ЗМ реєстр №2 зав. №2853; ГК-100-02 зав. №1214016 (п. 36-37).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.