Рішення

від 30.10.2024 по справі 640/38636/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року № 640/38636/21

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку, -

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» до Східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку відповідача від 16.12.2021 про моніторинг процедури закупівлі № UA-2021-09-08-003846-с.

Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення учасників справи.

На підставі вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» дану справу передано до Київського окружного адміністративного суду за належністю.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.10.2023 прийнято справу до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу Східного офісу Держаудитслужби від 02.12.2021 № 597 розпочато моніторинг процедури закупівлі за № UA-2021-09-08-003846-с.

За результатами проведеного моніторингу відповідачем складено та оприлюднено в електронній системі закупівель «Prozorro» Висновок від 16.12.2021 про результати моніторингу закупівлі UA-2021-03-01-002198-а.

Як вбачається з Висновку, ним встановлено порушення законодавства, а саме постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 (далі - Постанова № 710) в частині повноти та своєчасності відображення інформації, визначеної такою постановою.

Згідно Висновку Східний офіс Держаудитслужби зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення в установленому законодавством порядку, зокрема шляхом недопущення в подальшому порушень вимог пункту 4-1 Постанови № 710 та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення законодавства у сфері публічних закупівель, викладеного у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявленого порушення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також Закон № 922 ) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Відповідно до пункту 4-1 Постанови № 710 визначено, що головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:

обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;

оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення;

конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.

Як вбачається з матеріалів справи, на порушення вимог пункту 4-1 Постанови №710 позивач не оприлюднив обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки).

Позивач правомірність своїх дій обґрунтовує, зокрема тим, що: «... За відсутності відповідних посилань як у Законі так і в самій Постанові КМУ від 11.10.2016 № 710 на її приналежність законодавства у сфері публічних закупівель, предмет моніторингу в цій частині відсутній, а висновок відповідача про порушення позивачем законодавства у сфері публічних закупівель через недотримання (умовно) пункту 4-1 Постанови № 710 є неправомірним і підлягає скасуванню».

Суд критично оцінює такі доводи позивача з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 922 планування закупівель здійснюється на підставі наявної потреби у закупівлі товарів, робіт і послуг.

Заплановані закупівлі включаються до річного плану закупівель. При цьому згідно із вимогами пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 922 річний план закупівель повинен містити інформацію про розмір бюджетного призначення та/або очікувану вартість предмета закупівлі.

Отже, перед здійсненням процедури закупівлі Замовник зобов`язаний визначити очікувану вартість предмета закупівлі з урахуванням усіх його необхідних вартісних, технічних, функціональних та якісних характеристик.

Положення пункту 4-1 Постанови №710 визначає, що всі публічні закупівлі, які здійснює розпорядник бюджетних коштів (розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня) або суб`єкт господарювання державного сектору економіки, мають бути належним чином обґрунтовані задля забезпечення їх ефективності.

Виходячи з пункту 5 Постанови № 710 перевірка за дотриманням вимог цієї постанови здійснюється Держаудитслужбою під час здійснення заходів державного фінансового контролю.

При цьому, згідно із статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом, проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Згідно пункту 14 частини 1 статті 1 Закону № 922 моніторинг процедури закупівлі - аналіз дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель під час проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та протягом його дії з метою запобігання порушенням законодавства у сфері публічних закупівель.

Зважаючи на зазначене, Держаудитслужба в обов`язковому порядку під час здійснення державного фінансового контролю перевіряє отримання вимог Постанови №710.

Враховуючи наведене, аналіз дотримання позивачем вимог пункту 4-1 Постанови №710 в ході проведення органом державного фінансового контролю моніторингу процедури закупівлі безсумнівно перебуває у площині публічних закупівель навіть попри те, що, на думку позивача, у Постанові №710 відсутня вказівка на її приналежність до законодавства у сфері публічних закупівель.

Згідно із частиною 5 статті 8 Закону № 922 протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель.

Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель.

Під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Східний офіс Держаудитслужби 06.12.2021 звернувся через електронну систему закупівель до Замовника з метою отримання, зокрема, інформації та документів, на підставі яких Замовник обґрунтував розмір витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та визначив його очікувану вартість, а також щодо отримання інформації про посилання на сторінку власного веб-сайту (або офіційного веб-сайту головного розпорядника бюджетних коштів), на якій розміщено зазначену інформацію, відповідно до вимог пункту 4-1 Постанови №710.

Відповідно до пояснення, оприлюдненого в електронній системі позивачем 08.12.2021 вбачається, що із системного аналізу законодавства про закупівлі вбачається відсутність імперативної норми щодо встановлення додаткових вимог щодо обґрунтування рішень замовника чи додаткової публікації інформації у сфері публічних закупівель поза межами електронної системи закупівель у обсязі, що не відповідає за змістом статті 10 Закону № 922.

Однак, як свідчить положення пункту 4-1 Постанови № 710, обов`язок оприлюднити обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) виникає у Замовника саме у зв`язку здійсненням ним процедури публічної закупівлі, а вимоги вказаного пункту не є рекомендаційним та чітко визначають обов`язок Замовника забезпечити оприлюднення визначених законодавством відомостей.

У свою чергу, позивач, який відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є суб`єктом господарювання державного сектору економіки, маючи такий обов`язок, не оприлюднив такі відомості.

Згідно зі статтею 117 Конституції України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

19.12.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16.12.2020 № 1266 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 року № 631 і від 11 жовтня 2016 року № 710», якою запроваджено чергові заходи підвищення ефективності використання державних коштів, а саме: з 19.12.2020 головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб`єктам господарювання державного сектору економіки доручено забезпечити оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб`єкта управління об`єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб`єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель.

Положення Постанови №710, які визначають обов`язок оприлюднювати відповідну інформацію не виокремлюють такі закупівлі за певним джерелом фінансування.

Відповідно до пункту 1.4 статуту ДП «Адміністрація морських портів України», затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 25.03.2016 № 119 у своїй діяльності Підприємство керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади.

Таким чином твердження про те, що позивач є державним унітарним підприємством, яке у даному випадку не використовує бюджетні кошти, а тому дія Постанови № 710 не розповсюджується на позивача, є безпідставним та спростовується вищенаведеним.

Отже, за викладених обставин, суд вважає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу процедури закупівлі є таким, що винесений на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано. А тому, відповідно, відсутні підстави для задоволення позовних вимог щодо визнання його протиправним та скасування.

Відповідно до статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; код ЄДРПОУ 38727770) в особі Ізмаїльської філії державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (68609, місто Ізмаїл, вулиця Набережна Лукі Капікраяна, будинок 4; код ЄДРПОУ 38728402) до Східного офісу Держаудитслужби (49101, місто Дніпро, вулиця В. Антоновича, будинок 22, корпус 2; код ЄДРПОУ 40477689) про визнання протиправним та скасування висновку відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.