Рішення

від 30.10.2024 по справі 320/4599/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 жовтня 2024 року № 320/4599/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Горобцової Я.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Північного офісу Держаудитслужби, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Інженіринг-Аналітика», про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Північного офісу Держаудитслужби, в якій позивач просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-14-006092-a, затвердженого 23.12.2022.

Ухвалою суду від 28.02.2023 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); вирішено залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ «Інженіринг-Аналітика».

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного висновку як акта індивідуальної дії та стверджує про безпідставність висновків відповідача про наявність порушень Закону України «Про публічні закупівлі» у діях позивача.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві наголошує, що оскаржуваний висновок прийнятий ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, надіслала пояснення на позовну заяву у яких просила суд задовольнити позовні вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі наказу Північного офісу Держаудитслужби від 29.11.2022 № 292 «Про початок моніторингу закупівель», Північним офісом Держаудитслужби здійснено моніторинг процедури закупівлі:

Комплексне технічне обслуговування засобів відеофіксації в комплекті з комунікаційними боксами, каналоутворюючим обладнанням, джерелами живлення, з`єднувальними проводами, кронштейнами тощо, очікуваною вартістю 12 981 224,47 грн, ДК 021:2015: 50343000-1 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання;

Комплексне технічне обслуговування кнопок звернення до оператора міської служби за допомогою в разі виникнення загроз або проблем різного походження, очікуваною вартістю 12 981 224,47 грн, ДК 021:2015: 50343000-1 Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання;

Комплексне технічне обслуговування мережевого та каналоутворюючого обладнання активних майданчиків в комплекті з приладами електроживлення, очікуваною вартістю 12 981 224,47 грн, ДК 021:2015: 50343000-1 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання;

Комплексне технічне обслуговування лінійно-кабельних споруд, очікуваною вартістю 12 981 224,47 грн, ДК 021:2015: 50343000-1 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання;

Забезпечення безперервної роботи каналів передавання даних, очікуваною вартістю 12 981 224,47 грн, 50343000-1 - Послуги з ремонту і технічного обслуговування відеообладнання.

Інформацію про вказану публічну закупівлю оприлюднено в інформаційно-телекомунікаційній системі Prozorro за № UA-2022-09-14-006092-а.

За результатами здійсненого моніторингу встановлено порушення вимог частини 16 статті 29, частини 1 статті 31 та пункту 2 частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон № 922).

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північний офіс Держаудитслужби своїм висновком від 23.12.2022 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2022-09-14-006092-a зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України (тут і далі нормативно-правові акти наведені у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Перевірка закупівель у замовників проводиться за місцезнаходженням юридичної особи, що перевіряється, чи за місцем розташування об`єкта права власності, щодо якого проводиться перевірка, і полягає у документальному та фактичному аналізі дотримання замовником законодавства про закупівлі. Результати перевірки закупівель викладаються в акті перевірки закупівель.

Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю.

За змістом статті 7-1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі також - Закон № 922) моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладання договору про закупівлю та його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, за результатами моніторингу відповідачем встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» вимогам тендерної документації позивача, як Замовника закупівлі.

Так, відповідно до пункту 1 Розділу 3 тендерної документації тендерна пропозиція подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, у яких зазначається інформація про ціну, інші критерії оцінки та завантаження файлів в сканованому вигляді у форматі PDF або JPEG з документами, що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції.

Крім того, відповідно до підпункту 4 пункту 2 Розділу 5 тендерної документації, Замовник установлює вимогу, щодо надання копії статуту (зі змінами) або іншого установчого документу, або лист з вказанням коду доступу до діючих документів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань, а у разі якщо Учасник діє на підставі модельного статуту - надається рішення Загальних Зборів або іншого уповноваженого органу цього підприємства, в якому зазначені відомості про провадження діяльності на основі модельного статуту (для юридичних осіб). У випадку, якщо статутом або іншим установчим документом встановлено, що укладення договорів (правочинів), потребує попереднього узгодження та/або наступного затвердження такого договору (правочину) загальними зборами чи іншим органом юридичної особи - учасника, або надання дозволу на його укладення, або вчинення з ним будь-яких інших дій, Учасник повинен надати від такого органу юридичної особи - учасника, який попередньо та/або в подальшому буде узгоджувати/затверджувати договір про закупівлю у разі перемоги учасника та укладення з ним договору про закупівлю, документальне підтвердження надання повноважень (узгодження/дозволу) на укладення договору про закупівлю.

Так, на виконання зазначених вище вимог, ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» у складі своєї тендерної пропозиції надає Протокол загальних зборів учасників від 19.03.2022 № 1, яким затверджено діяльність товариства на підставі модельного статуту, а також Протокол загальних зборів засновників (учасників) від 12.09.2022 № 3-Д, яким постановлено уповноважити генерального директора ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» ОСОБА_1 на укладання значних правочинів, а саме: на підписання тендерної пропозиції та договору, у разі перемоги, а також інших документів, пов`язаних з участю у Закупівлі. Тобто, наданням Протоколу від 12.09.2022 № 3-Д ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» підтверджує наявність у нього потреби у попередньому узгодженні та наданні уповноваженій особі згоди на вчинення такого значного правочину.

При цьому, процедуру закупівлі за номером UA-2022-09-14-006092-а оприлюднено 14.09.2022, при цьому ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» подало свою тендерну пропозицію 17.10.2022.

Зважаючи на вищевикладене, станом на 12.09.2022 Загальні збори учасників ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» надали згоду на підписання тендерної пропозиції та договору, у разі перемоги у ще фактично не існуючій процедурі закупівлі, чим, відповідно порушено вимоги пункту 1 Розділу 3 тендерної документації в частині надання документів що підтверджують повноваження посадової особи або представника учасника процедури закупівлі щодо підпису документів тендерної пропозиції.

Однак, Замовником розміщено повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, зокрема на виконання вимог пункту 1 Розділу 3 ТД надати протокол про надання повноважень генеральному директору на укладання значних правочинів, а саме на підписання тендерної пропозиції та договору у разі перемоги, для підтвердження повноваження щодо підпису документів тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або договору за результатами проведення процедури закупівлі з актуальною датою відносно дати оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.

Тож, на виконання вимоги Замовника щодо усунення невідповідностей, ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» 19.10.2022 надав через електронну систему закупівель інший Протокол загальних зборів товариства від 15.09.2022 № 3-Д яким, аналогічно з Протоколом від 12.09.2022 № 3-Д, постановлено уповноважити генерального директора ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» ОСОБА_1 на укладання значних правочинів, а саме: на підписання тендерної пропозиції та договору, у разі перемоги, а також інших документів, пов`язаних з участю у Закупівлі.

Враховуючи зазначене, ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» надав підтвердження права уповноваженої особи на підпис тендерної пропозиції вже після закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (17.10.2022, 17:00), тобто станом на момент подання ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» його тендерної пропозиції, у її складі був відсутній документ щодо надання згоди загальними зборами учасників на підписання тендерної пропозиції та договору, у разі перемоги, а також інших документів, пов`язаних з участю у закупівлі.

Відповідно до частини 16 статті 29 Закону № 922 у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником у тендерній пропозиції та/або подання яких вимагалось тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Замовник розміщує повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в інформації та/або документах:

1)що підтверджують відповідність учасника процедури закупівлі кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 цього Закону;

2)на підтвердження права підпису тендерної пропозиції та/або договору про закупівлю.

Враховуючи зазначене, тендерна пропозиція ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» підлягала відхиленню у відповідності до підстав, визначених статтею 31 Закону № 922 без застосування механізму 24 годин.

При цьому Замовник установив учаснику ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» вимоги про усунення невідповідностей, шляхом надання документів відсутніх у складі тендерної пропозиції учасника, чим порушив вимоги частини 16 статті 29 Закону № 922.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону № 922 замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Враховуючи зазначене, в порушення частини 1 статті 31 Закону № 922, позивачем не відхилено тендерну пропозицію ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» як таку, що не відповідає встановленим абзацом 1 частини 3 статті 22 цього Закону № 922 вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Вищевказане призвело до порушення пункту 2 частини 2 статті 32 Закону № 922, відповідно до якої тендер автоматично відміняється електронною системою закупівель у разі допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій у процедурі відкритих торгів, у разі якщо оголошення про проведення відкритих торгів оприлюднено відповідно до частини 3 статті 10 цього Закону.

Щодо виявленої технічної описки, як вказує позивач у позовній заяві, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 1 розділу 3 тендерної документації Замовника, формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки. Допущення формальних помилок учасниками не призведе до відхилення їх тендерних пропозицій. Рішення про віднесення помилки до формальної приймається Замовником.

Тобто, у позовній заяві позивач наголошує на допущенні учасником технічної описки - формальної помилки, при цьому під час розгляду тендерної пропозиції Замовник не зазначив про віднесення даної «технічної описки» до формальних помилок, допущення яких не призведе до відхилення тендерної пропозиції, а, натомість, оприлюднив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в документах тендерної пропозиції учасника ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ».

При цьому, у випадку якби учасник не виправив виявлену невідповідність, Замовник був би зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію ТОВ «ОСНОВИ БЕЗПЕКИ» на підставах пункту 1 частини 1 статті 31 Закону № 922, як такого, що не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення Замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей.

Так, з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які є значущими через необ`єктивне та упереджене визначення переможця процедури закупівлі, керуючись статтями 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та статтею 8 Закону України «Про публічні закупівлі» Північний офіс Держаудитслужби на думку суду, правомірно зобов`язав позвиача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором, в тому числі із застосуванням відповідних наслідків недійсності/ нікчемності договору та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Щодо питання визначеного відповідачем в оскаржуваному висновку порядку усунення позивачем виявлених порушень, суд зазначає таке.

Частиною 7 статті 8 Закону № 922 визначено, що у висновку обов`язкового зазначаються:

1)найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємці громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2)назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості мають зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3)унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або 4 унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4)опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5)зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Наказом Міністерства фінансів України від 08 вересня 2020 року № 552 затверджено форму висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядок заповнення форми такого висновку.

Відповідно до пункту 3 розділу III Порядку заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акта, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення.

Згідно з частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено порядок дій замовника процедури закупівлі в разі виявлення за наслідками проведення моніторингу порушень чинного законодавства при здійсненні державної закупівлі. Законодавцем диспозитивно визначено варіанти правомірної поведінки замовника при усунені порушень, зазначених у висновку, зокрема, шляхом оприлюднення через електронну систему закупівель інформації та/або документів, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументованих заперечень до висновку, або інформації про причини неможливості усунем виявлених порушень.

Тобто, виходячи із структури та змісту частини 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», саме замовник публічної закупівлі вправі визначати, яким чином він має намір усунути виявлені правопорушення, обираючи один із визначених законом правомірних варіантів поведінки.

Варіант усунення порушення шляхом розірвання договору направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан. У разі недотримання учасником процедури закупівлі усіх кваліфікаційних вимог, зазначених у тендерній документації замовника, останній на вимогу Закону № 922 повинен відхилити тендерну пропозицію учасника та відмінити закупівлю, що робить укладання договору неможливим.

Отже, у разі дотримання вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою статті 203 цього Кодексу (частина 1 статті 215 Цивільного кодексу України).

Таким чином, укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, тому невідхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору, є підставою для розірвання такого договору.

Аналогічна позиція викладена у численних постановах Верховного Суду, які в силу вимог статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є обов`язковими для врахування, зокрема: від 09 лютого 2023 року у справі № 520/6848/21, від 31 січня 2023 року у справі № 260/2993/21, від 24 січня 2023 року у справі № 280/8475/20, від 23 березня 2023 року у справі № 400/4705/20.

У даному ж випадку відповідачем враховано висновки що застосування норм права, що викладені у наведених вище постановах Верховного Суду, а отже це свідчить про те, що відповідач конкретизував, яких саме заходів має вжити позивач, визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що вказує на його чіткість та визначеність.

Таким чином, позивачем не доведено, що оскаржуваний ним висновок про результати моніторингу закупівлі складено з порушенням норм діючого законодавства, а отже підстави для задоволення позову відсутні.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову комунального підприємства «Інформатика» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (03186, місто Київ, вулиця Мацієвича, будинок 3; код ЄДРПОУ 31024875) до Північного офісу Держаудитслужби (04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 18; код ЄДРПОУ 40479560), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Інженіринг-Аналітика» (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 21, приміщення 201; код ЄДРПОУ 39147891), про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Я.В. Горобцова

Горобцова Я.В.