Рішення

від 31.10.2024 по справі 320/28619/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року № 320/28619/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Проектно-будівельна фірма «Дом» до Державної інспекції архітектури та містобудування України про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось приватне підприємство «Проектно-будівельна фірма «Дом» (далі також - ПП «Проектно-будівельна фірма «Дом», позивач) з позовом до Державної інспекції архітектури та містобудування України (далі також ДІАМ, позивач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 01.12.2022;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 21/02-18 від 09.12.2022.

Ухвалою суду від 14.09.2023 відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваних рішень та порядку їх прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржувані рішення прийняті ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до наказу № 2207 «Про проведення позапланової перевірки» від 27.10.2022, прийнятого у зв`язку з виявленням факту самочинного будівництва об`єкта, вирішено провести позапланову перевірку на об`єкті будівництва: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку», що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, Борщагівська територіальна громада, село Софіївська Борщагівка, вулиця Миру, 14, на земельній ділянці 3222486201:01:041:0130.

За результатами проведеної позапланової перевірки складено акт від 01 грудня 2022 року №43, в якому зазначено про проведення перевірки дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку», що розташований за адресою: Київська область, Бучанський район, Борщагівська територіальна громада, село Софіївська Борщагівка (станом на 01.01.2021), вулиця Миру, 14, кадастровий номер земельної ділянки 3222486201:01:041:0130.

Вказаним актом встановлено наявність порушень вимог законодавства, а саме: «Частини 1 статті 37 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 1 статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», частини 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», абзацу 3 пункту 5 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 квітня 2011 року №466, абзацу 1 пункту 9 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України від 16.05.2011 №45, абзацу 1 пункту 4.1., пункту 4.3., пункту 4.8., абзацу 2 пункту 7.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво».

У якості фактичних обставин, що, на думку відповідача, підтверджують наявність порушення вище наведених вимог законодавства, останній зазначає наступне:

«Згідно даних реєстру будівельної діяльності замовником отримано вихідні дані MU01:471-8967-3055-1558 та повідомлення на початок виконання будівельних робіт від 17.05.2022 №ІУ051220517208 на об`єкт будівництва «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 по АДРЕСА_1 ».

Також, згідно даних реєстру будівельної діяльності замовником подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 23.09.2022 №ІУ101220916185 щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуального житлового (садибного) будинку». Декларацію повернуто на доопрацювання, так як згідно з проектною документацією PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, зазначеному в декларації, вказано наступну назву об`єкта проектування «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Таким чином, проект PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, розроблений не відповідно до містобудівних умов та обмежень від 02.02.2022, реєстраційний номер MU01:471-8967-3055-1558.

Прибувши на об`єкт будівництва головним інспектором встановлено, що замовник ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 не прибув і не уповноважив представника на об`єкт будівництва для проведення перевірки.

На вимогу головного інспектора будівельного нагляду не надано документи, які зазначені в надісланому повідомленні про проведення позапланового заходу, а саме: містобудівні умови та обмеження, повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Під час проведення позапланової перевірки на об`єкті будівництва та візуального огляду було виявлено, що за даною адресою АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 розташований будинок, що має 6 надземних поверхів. Згідно частин 8 і 5 статті 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що об`єкт будівництва належить до об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) СС2.

Згідно даних реєстру будівельної діяльності відсутня інформація щодо вихідних даних та дозвільних документів на початок виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130.

Відповідно до частини 1 статті 376 Цивільного кодексу України, об`єкт будівництва є самочинним будівництвом.

Під час перевірки був присутній представник від органу місцевого самоврядування ОСОБА_2 - головний спеціаліст відділу державного архітектурно-будівельного контролю (посвідчення №65 від 15.03.2021). Який від підписання акту відмовився, причину не зазначив.

Процес проведення державного архітектурно-будівельного контролю підтверджується матеріалами фото та відео фіксацією.».

01.12.2022, на підставі акту позапланової перевірки, відносно позивача складено Протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому відображені порушення, що зазначені в акті перевірки, а саме: абзац 1 пункту 9 Про затвердження Порядку розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 №45, абзац 1 пункту 4.1., пункт 4.З., пункт 4.8., абзац 2 пункту 7.1. ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», частина 1 статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Також, 01.12.2022, на підставі акту перевірки, відповідачем складено припис з вимогою до Позивача про усунення порушення, шляхом розроблення та передачі замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкт будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 » на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 у відповідність до містобудівної документації, вихідних даних для проектування у термін до 01 січня 2023 року.

09.12.2022, на підставі матеріалів позапланової перевірки винесено постанову №21/02-18 про накладення на позивача штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 241 560, 00 грн.

Не погоджуючись з такими рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Частина 1 статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VІ (далі - Закон № 3038) зазначає зокрема, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553) визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об`єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038 та пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до положень статті 41 Закону № 3038 та пункту 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, виявлення факту самочинного будівництва об`єкта.

Суд критично оцінює доводи позивача про необхідність висновку комісії для видачі наказу про проведення позапланової перевірки, оскільки відповідно до пункту 7-1 Порядку № 553 комісія розглядає виключно отримані звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. У даній же справі підставою для проведення позапланової перевірки було не звернення фізичних чи юридичних осіб, а саме виявлення факту самочинного будівництва.

Враховуючи вищевикладене, утворення комісії та запрошення на її розгляд суб`єктів містобудування при виявленні факту самочинного будівництва, як необхідна умова призначення позапланової перевірки - не передбачена законодавством.

Частиною 1 статті 376 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Так, Головним інспектором будівельного нагляду Департаменту сервісних послуг ОСОБА_3 при опрацюванні декларації про готовність об`єкта до експлуатації (далі - декларація) за реєстраційним №ІУ101220916185, щодо об`єкта будівництва: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 , поданої ОСОБА_1 (далі - замовник), було виявлено, що об`єкт будівництва щодо якого подано декларацію містить ознаки самочинно збудованого.

Так, виходячи зі змісту декларації, об`єкт будівництва - індивідуальний (садибний) житловий будинок за кодом ДКБС 1110.3 «Будинки садибного типу» збудовано на земельній ділянці за кадастровим номером 3222486201:01:041:0130, площею: 0.1005 га та цільовим призначенням, відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Разом з тим, згідно із проектною документацією РD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, що зазначена у декларації, вказано наступну назву об`єкта проектування: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відтак, наміри забудови не відповідають цільовому призначенню земельної ділянки, чим порушено вимоги статті 24 Закону № 3038, згідно з якою, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Також під час розгляду декларації було встановлено перевищення гранично допустимої висотності об`єкту будівництва, а саме: згідно з містобудівними умовами та обмеженнями MU01:4715-8967-3055-1558 Редакція №1 гранично допустима висотність будинків, будівель та споруд складає 12 метрів, проте за відомостями проектної документації РD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1 висотність 16.845 метрів + 2.78 метрів = 17.123 метрів.

Окрім цього, було виявлено невідповідність відомостей щодо поверховості об`єкта будівництва, зазначених у проектній документації РD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, а саме: у розділі «Техніко-економічні показники» - «Плани фасадів масштабом 1:50, 1:100 або 1:20» складають 3 + цокольний поверх, проте у розділі «Матеріали проекту «Затверджувальна частина (П, РП)» на фасадах зображено 5 поверхів + цокольний поверх. Відповідно до містобудівних умов та обмежень MU01:4715-8967-3055-1558 Редакція №1, встановлено поверховість у 3 поверхи (без урахування мансардного).

Таким чином, враховуючи положення статті 41 Закону № 3038 та пункту 7 Порядку № 553, виникла необхідність проведення позапланової перевірки фактів самочинного будівництва об`єкта за адресою: Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 14.

Однак пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» від 13.03.2022 № 303 припинено проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Водночас пунктом 2 даної постанови визначено, що за наявності загрози, що має негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави, а також для виконання міжнародних зобов`язань України протягом періоду воєнного стану дозволено здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю) на підставі рішень центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування державної політики у відповідних сферах.

Відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.06.2015 № 460 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2022 № 1400), Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України (Мінінфраструктури) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Враховуючи вищевикладене та з урахуванням того, що спірний об`єкт містить ознаки самочинного будівництва, ДІАМ листом від 28.09.2022 № 2732/02/12-22 звернулось до Міністерства розвитку громад та територій України щодо необхідності прийняття рішення про проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю об`єкта будівництва об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку» за адресою: АДРЕСА_1 , на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

У відповідь Міністерство розвитку громад та територій України листом від 11.10.2022 №7/14.9/10588-22 вказало, що вважає за можливе погодитись з пропозицією Державної інспекції архітектури та містобудування України щодо проведення позапланової перевірки в межах заходів державного архітектурно-будівельного контролю об`єкта будівництва: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку» за адресою: Київська область, Бучанський район, Борщагівська територіальна громада, село Софіївська Борщагівка, вулиця Миру, 14.

Вказане вище в сукупності, на думку суду, свідчить про наявність у відповідача визначених законом підстав для здійснення спірної позапланової перевірки.

У позовній заяві ПП «Проектно-будівельна фірма «ДОМ» наголошує, що у відповідності до вимог пункту 12 Порядку № 553, ДІАМ повинна була надіслати йому повідомлення про проведення перевірки.

Однак, у даному контексті суд звертає увагу на те, що згідно з пунктом 12 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно- будівельного контролю зобов`язані, зокрема надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

Таким чином, обов`язок щодо надсилання суб`єкту містобудування повідомлення про проведення перевірки стосується виключно випадку проведення планової перевірки.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єкті: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку», що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, Борщагівська територіальна громада, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 14» здійснювався у порядку проведення позапланової перевірки. А отже, застосовувати вимоги пункту 12 щодо попереднього повідомлення про проведення перевірки є безпідставним, оскільки він стосується виключно планових перевірок.

Пунктом 9 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Даній нормі кореспондує передбачене абзацом четвертим пункту 13 Порядку № 553 право суб`єкта містобудування бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

В той же час, Верховний Суд у постанові від 01.06.2022 по справі №1.380.2019.006498 наголошує, що ні Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності», ні Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не визначають обов`язку органу державного архітектурно-будівельного контролю попередньо попередити суб`єкта містобудування про намір проведення позапланового заходу. Від суб`єкта владних повноважень відповідно до вимог законодавства, чинного на час проведення позапланової перевірки, вимагалось лише пред`явлення службового посвідчення та направлення на перевірку безпосередньо перед проведенням такої перевірки. Вказане також узгоджується і з обставинами, визначеними пунктом 7 цього ж Порядку, що слугують підставами для проведення позапланової перевірки, як відповідного способу виявлення або підтвердження факту порушення суб`єктом містобудування норм чинного законодавства. При цьому, Верховний Суд зазначає, що скасування прийнятого за результатом перевірки рішення суб`єкта владних повноважень з підстав відсутності такого повідомлення не ґрунтується на правильному застосуванні норм Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Таким чином, приписи Закону № 3038 та Порядку № 533 не визначають чіткого порядку попереднього повідомлення суб`єкта містобудування про проведення позапланової перевірки як обов`язкової передумови її проведення.

Разом з тим, як зазначає відповідач, для забезпечення присутності суб`єкта містобудування або уповноваженого ним представника під час проведення позапланової перевірки, ДІАМ 18.11.2022 направила на адресу ПП «Проектно-будівельна Фірма «ДОМ» повідомлення від 18.11.2022 щодо проведення позапланового заходу рекомендованим листом засобами поштового зв`язку.

Крім того, про проведення заходів та складання за результатами акту позивача було повідомлено засобами телефонного зв`язку 29.11.2022 за номером телефону, що вказаний в позовній заяві, як номер позивача, а саме: НОМЕР_1 . Доказами даного дзвінка є телефонограма від 29.11.2022 № 2 та скріншот вихідного виклику, копі яких долучені до матеріалів справи.

В повідомлені про проведення позапланової перевірки чітко зазначено, що перевірку буде проведено у період з 21.11.2022 по 02.12.2022 та вказано про необхідність забезпечити, зокрема, присутність представників проектної організації на об`єкті будівництва: «Нове будівництво індивідуального (садибного) житлового будинку», що знаходиться за адресою: Київська область, Бучанський район, Борщагівська територіальна громада, с. Софіївська Борщагівка, вул. Миру, 14».

Водночас, суд звертає увагу на те, що у разі, якщо суб`єкт містобудування був належним чином та своєчасно повідомлений про здійснення перевірки і достеменно знав про такий намір контролюючого органу, однак, маючи об`єктивну можливість, не направив у визначений у направленні день і час уповноваженого представника на об`єкт будівництва, це слід кваліфікувати як свідоме ухилення суб`єкта містобудування від виконання обов`язку бути присутнім під час проведення перевірки. В такому випадку це не може бути підставою для визнання перевірки незаконною. Така правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 15.01.2020 по справі № 818/1617/16.

Разом з тим, доводи позивача про обов`язкову його присутність під час проведення перевірки спростовуються висновком Верховного Суду викладеним у пункті 35 постанови від 16.06.2021 по справі № 160/9227/18, а саме: «з аналізу наведених правових норм вбачається, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб`єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявленні порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб`єкта містобудівної діяльності. При цьому присутності проектної організації законодавство не вимагає, тобто відсутність представника проектної організації під час проведення перевірки не є підставою вважати, що порядок проведення вказаної перевірки порушено, а тому колегія суддів відхиляє відповідні доводи позивача, викладені у касаційній скарзі».

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 28.04.2020 у справі № 808/3616/16, від 11.11.2020 у справі № 826/7226/16, від 15.12.2020 у справі № 161/12639/16-а.

Щодо суті виявлених відповідачем порушень, суд зазначає таке.

Згідно зі статтею 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Частиною 1 статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Підпунктом 6 частини 9 статті 36 Закону № 3038 встановлено, що у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та у Реєстрі будівельної діяльності зазначається, зокрема, реєстраційний номер проектної документації в Реєстрі будівельної діяльності - у разі якщо будівництво об`єкта здійснюється на підставі проектної документації на будівництво.

Відповідно до частини першої статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», проектна документація на будівництво об`єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Процедура розроблення проектної документації на будівництво об`єктів визначена Порядком розроблення проектної документації на будівництво об`єктів, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 № 45 (далі - Порядок № 45).

Згідно з пунктом 1 Порядку № 45, проектні роботи - це роботи, пов`язані зі створенням проектної документації для об`єктів будівництва.

Пунктом 9 Порядку № 45 передбачено, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема, Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, нормативних документів, обов`язковість застосування яких встановлена нормативно-правовими актами і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).

Норми ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» встановлюють склад та зміст проектної документації на нове будівництво, реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення будинків, будівель, споруд будь-якого призначення, їх комплексів або їх частин, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури (далі - ДБН А.2.2-3-2014).

Відповідно до пункту 4.1 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація для будівництва має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів та правил.

Пунктом 4.3 ДБН А.2.2-3-2014 встановлено, що основними складовими вихідних даних є: - містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки; - технічні умови; - завдання на проектування (додаток Б); Інші вихідні дані, які надаються замовником, наведені в додатку А.

Згідно пункту 4.8 ДБН А.2.2-3-2014 проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво. Проектна документація, затверджена відповідно до чинного законодавства, не підлягає коригуванню у зв`язку з введенням нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це коригування обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки, у тому числі щодо забезпечення механічного опору та стійкості (міцності), електро-, вибухо- та пожежобезпечності об`єкта та доступності для маломобільних груп населення, для забезпечення яких повинні бути виконані необхідні будівельні роботи.

Відповідно до пункту 10 Порядку № 45 склад та зміст проектної документації об`єктів будівництва на всіх стадіях проектування визначаються згідно з будівельними нормами і мають бути достатніми для оцінки проектних рішень та їх реалізації.

Верховний Суд у постанові від 27.02.2020 по справі № 813/4070/17 зазначає, що системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що проектна документація на будівництво об`єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних, складовими яких є містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування. Також, склад та зміст проектної документації повинен відповідати вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Наведеними вище нормами ДБН чітко визначено, що робочий проект передається повністю, а не окремими розділами (частинами).

Таким чином, судом критично оцінюються доводи позивача про те, що ним розроблено та передано замовнику лише частину проектної документації.

Разом з цим, згідно пункту 9.1 Порядку № 45 проектна документація на будівництво об`єкта, яка відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розробляється та створюється виключно у формі електронного документа з дотриманням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», повинна бути з накладеним електронним підписом, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису генпроектувальника (проектувальника), ГАПа та/або ГІПа. На окремі розділи або частини проектної документації на будівництво об`єкта накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису осіб, відповідальних за їх розроблення. На примірник проектної документації на будівництво об`єкта накладається електронний підпис, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідальних осіб, які підписували проектну документацію, з використанням програмних засобів електронної системи.

Відповідно до пункту 9.2 Порядку № 45 генпроектувальник (проектувальник) завантажує проектну документацію, у тому числі відомості про координати поворотних точок меж контурів об`єктів будівництва, їх висотності, відомості про розрахунок класу наслідків (відповідальності), відомості про техніко-економічні показники об`єкта будівництва, генеральний план об`єкта будівництва на топографічній основі, через електронний кабінет Електронної системи до Реєстру будівельної діяльності відповідно до Порядку ведення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 2021 року № 681 (далі - Порядок № 681).

Відповідно до пункту 113 Додатку №6 «Уніфіковані набори комплексних типів відомостей» до Порядку № 681, у комплексному типі «Матеріали проекту» зазначаються такі відомості: матеріали проекту у вигляді додатка.

Як вбачається з матеріалів справи, містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва № 9-02/2022 (далі - МУО), що затверджені наказом від 02.02.2022 та внесені в ЄДЕССБ за реєстраційним номером MU01:471-8967-3055-1558, видані для об`єкта «Нове будівництво індивідуального житлового (садибного) будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 по АДРЕСА_1 » та встановлюють граничнодопустиму висотність будинків, будівель та споруд не вище 12,00 м (поверховість не повинна перевищувати трьох поверхів без урахування мансарди).

З метою отримання права на забудову земельної ділянки, замовником подано повідомлення на виконання будівельних робіт від 17.05.2022 № ІУ051220517208 на об`єкт будівництва «Нове будівництво індивідуального житлового (садибного) будинку на земельній ділянці з кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 по АДРЕСА_1 ».

В зазначеному вище повідомленні про початок виконання будівельних робіт вказано, що будівництво здійснюється згідно із проектною документацією PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1.

Водночас в Реєстрі будівельної діяльності наявні відомості щодо завантаження ОСОБА_4 (2015311504) вищезазначеної проектної документації від 17.05.2022 за №PD01:-5164-3097-8331-5653 Редакція №1, у свою чергу поле комплексний тип «Матеріали проекту» завантажений файл з назвою «Архітектурні рішення», який містить в собі проект АТ-1/22-АТ стосовно об`єкта будівництва «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ». На даний файл проекту, у відповідності до вимог пункту 9.1 Порядку № 45, був накладений електронний підпис 17.05.2022 о 17:23:22 ОСОБА_4 та 17.05.2022 о 17:23:48 ОСОБА_5 , що є у свою чергу головним архітектором проекту та директором позивача відповідно.

Відповідно до розділу техніко-економічні показники поверховість запроектованого об`єкта будівництва складає 5 поверхів + цокольний, умовна висота будинку 17,82 м, кількість квартир - 20 шт.

Таким чином, проект PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, що підписаний посадовими особами позвиача, розроблений не відповідно до містобудівних умов та обмежень від 02.02.2022 № MU01:471-8967-3055-1558.

Разом з цим, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру щодо інформації про земельну ділянку з ДЗК та ДРРП Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва земельна ділянка за кадастровим номером 3222486201:01:041:0130 має цільове призначення для «будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Згідно частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії, зокрема, землі житлової та громадської забудови.

Відповідно до частини 5 статті 20 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

З наведених положень Земельного кодексу України вбачається, що наміри щодо використання земельної ділянки в межах певної категорії земель мають відповідати містобудівній документації та документації із землеустрою. Водночас, забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства, що визначено статтею 24 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку. Документація із землеустрою (землевпорядна документація) - затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 № 821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» затверджено Додаток № 58 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування», Додаток № 59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок», Додаток № 60 «Класифікатор видів функціонального призначення територій та їх співвідношення з видами цільового призначення земельних ділянок» до Порядку ведення Державного земельного кадастру.

Відповідно до абзацу 10 пункту 1 Додатку № 58 вид цільового призначення земельної ділянки - визначений відповідно до встановлених законом вимог конкретний напрям використання земельної ділянки та її правовий режим в межах відповідної категорії земель та функціонального призначення територій.

Відповідно до Додатку № 59 за кодом 02.01 вказано землі «Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» натомість у цій же секції за кодом 02.03 «Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку».

Тобто, вказані види цільового призначення земельної ділянки для житлової забудови відрізняються.

Згідно з пунктом 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах територій садибної забудови не може перевищувати 3-х поверхів без урахування мансарди.

Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суд, яка міститься, зокрема, у постановах від 23.12.2019 у справі № 813/2946/17 та від 15.07.2020 у справі №826/1419/18.

Отже, проектантом (позивач) було розроблено проектну документацію, як з порушенням МУО так і в супереч земельному та містобудівному законодавству, оскільки, враховуючи вищезазначені норми, не допускається будівництво багатоквартирного житлового будинку на земельних ділянках з цільовим призначенням для «будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)».

Виявлені під час проведення позапланової перевірки та зазначені вище порушення містобудівного законодавства також підтверджуються експертною оцінкою від 09.12.2022 № 00-0368/03-22, проведеною відповідальним експертом ДП «УКРДЕРЖБУДЕКСПЕРТИЗА» Ларисою Шепеленко (АА№000209).

На думку суду, факт накладання в Реєстрі будівельної діяльність кваліфікаційного електронного підпису на проектну документацію PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція № 1 нівелює доводи позивача щодо не розроблення та не передання ним замовнику проектної документації для будівництва об`єкта: «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Водночас, на підставі наданої позивачем проектної документації від 17.05.2022 за № PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, замовником було здійснено будівництво з порушеннями містобудівного законодавства та всупереч виданим МУО.

За результатами виконання будівельних робіт, згідно даних Реєстру будівельної діяльності замовником подано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації від 23.09.2022 № ІУ101220916185, щодо об`єкта будівництва «Нове будівництво індивідуального житлового (садибного) будинку» (копія додається). Декларацію повернуто на доопрацювання, так як згідно із проектною документацією PD01:5164-3097-8331-5653 Редакція №1, зазначеному в декларації, вказано наступну назву об`єкта проектування «Багатоквартирний житловий будинок з вбудованими нежитловими приміщеннями за адресою: АДРЕСА_1 ».

Відповідно до пункту 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб`єкти містобудування, які здійснюють проектування об`єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об`єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об`єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев`яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про те, що оскаржувані в межах даної справи припис від 01.12.2022 та постанова №21/02-18 від 09.12.2022 складені відповідачем обґрунтовано, на підставі та у межах повноважень, а тому підстави для задоволення позову шляхом визнання їх протиправними та скасування відсутні.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваних рішень на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржувані рішення відповідають наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства «Проектно-будівельна фірма «Дом» (14005, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Шевчука, будинок 4, квартира 49; код ЄДРПОУ 31188380) до Державної інспекції архітектури та містобудування України (01133, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26; код ЄДРПОУ 44245840) про визнання протиправними та скасування припису та постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.