Рішення

від 31.10.2024 по справі 320/25543/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2024 року № 320/25543/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Ректор Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» Бенч Ольга Григорівна, про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Київської міської ради, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Ухвалою суду від 09 жовтня 2023 року відкрито провадження в даній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Вказаною ж ухвалою вирішено залучити до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради, Ректор Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» ОСОБА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на порушенні вимог закону в частині змісту оскаржуваного рішення та порядку його прийняття.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте ним відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому суду відзиві.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 23 червня 2022 року відповідачем прийнято рішення №4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до Статуту Київського університету імені Бориса Грінченка, затвердженого рішенням Київської міської ради від 08 жовтня 2015 року № 132/2035 (далі також Статут), університет є юридичною особою публічного права, що утворений у формі комунальної установи та діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на різних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково- технічну, інноваційну та методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей. Власником є територіальна громада міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Відповідно до Статуту Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв», затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27 червня 2003 року №1158 (у редакції розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 березня 2019 року № 408, Муніципальний заклад вищої освіти «Київська академія мистецтв» - є неприбутковим закладом вищої освіти, заснований на комунальній власності територіальної громади міста Києва, від імені якої виступає Київська міська рада.

Згідно з Статутом структурними підрозділами Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» є: факультети, кафедри, відділення, фахові класи, відділи, сектори, бібліотека, канцелярія, Київська дитяча академія мистецтв імені М.І. Чембержі. До складу Київської дитячої Академії мистецтв імені М.І. Чембержі входять: Вищий мистецький коледж; Середня спеціалізована мистецька школа (школа-інтернат).

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» вища освіта - сукупність систематизованих знань, умінь і практичних навичок, способів мислення, професійних, світоглядних і громадянських якостей, морально-етичних цінностей, інших компетентностей, здобутих у закладі вищої освіти (науковій установі) у відповідній галузі знань за певною кваліфікацією на рівнях вищої освіти, що за складністю є вищими, ніж рівень повної загальної середньої освіти.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України «Про освіту» заклад освіти - юридична особа публічного чи приватного права, основним видом діяльності якої є освітня діяльність.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про вищу освіту» заклад вищої освіти - окремий вид установи, яка є юридичною особою приватного або публічного права, діє згідно з виданою ліцензією на провадження освітньої діяльності на певних рівнях вищої освіти, проводить наукову, науково- технічну, інноваційну та/або методичну діяльність, забезпечує організацію освітнього процесу і здобуття особами вищої освіти, післядипломної освіти з урахуванням їхніх покликань, інтересів і здібностей.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 31 Закону України «Про вищу освіту» рішення про утворення, реорганізацію чи ліквідацію закладу вищої освіти приймається: для закладів комунальної форми власності - відповідними органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини 1 статті 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту» заклад загальної середньої освіти - це юридична особа має статус закладу загальної середньої освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність, що здійснюється на одному чи декількох рівнях повної загальної середньої освіти.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» рішення про утворення, реорганізацію, ліквідацію чи перепрофілювання (зміну типу) закладу загальної середньої освіти приймає засновник (засновники).

В структурі Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» діяв невідокремлений структурний підрозділ Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі, для якого була видана відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 квітня 2019 року № 777 ліцензія на право провадження освітньої діяльності у сфері повної загальної середньої освіти за рівнем початкової освіти, базової середньої освіти, профільної середньої освіти з ліцензованим обсягом 570 осіб, що суперечить вимогам законів України «Про вищу освіту» та «Про повну загальну середню освіту».

Зважаючи на вказані обставини, як зазначає відповідач, виникла необхідність приведення діяльності закладу вищої освіти до норм діючого законодавства (крім того, станом на 01 січня 2022 року у Муніципальному закладі вищої освіти «Київська Академія мистецтв» навчалося всього 53 здобувачі вищої освіти, станом на 01 січня 2023 року - всього 40. В той час, як у Муніципальному закладі вищої освіти «Київська Академія мистецтв» повну загальну середню освіту здобувало близько 350 осіб).

З метою приведення діяльності комунальних закладів вищої освіти у відповідність до законодавства України було підготовлено проект рішення «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Згідно з пояснювальною запискою до проекту рішення, Муніципальний заклад вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київський університет імені Бориса Грінченка є закладами вищої освіти, які засновані на комунальній власності міста Києва та здійснюють підготовку фахівців за аналогічними освітніми програмами. Прийняття рішення «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка» дозволить оптимізувати мережу закладів вищої освіти, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва та забезпечити більш раціональне використання їх ресурсів. Об`єднання матеріальних та людських ресурсів забезпечить кращу якість освіти, є економічно доцільним, сприятиме подальшому розвитку інфраструктури та дозволить підвищити ефективність управління. Прийняття рішення враховує зміну демографічної ситуації, зокрема зменшення кількості вступників до закладів вищої освіти, сприятиме зростанню конкурентоспроможності столичного університету та підвищенню його позицій у міжнародних та національних рейтингах університетів, розширенню можливостей для міжнародної співпраці, зокрема участі у грантових програмах.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реорганізація або ліквідація навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням місцевої ради.

Отже, з наведеного вбачається, що в межах своїх повноважень, з метою приведення до норм законодавства та оптимізації освітнього процесу власником (Київською міською радою II сесії IX скликання) 23 червня 2022 року було прийнято рішення № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка».

Відповідно до цього рішення, Київська міська рада вирішила утворити мистецький ліцей «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі» шляхом виділу структурного підрозділу Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі» та реорганізувати Муніципальний заклад вищої освіти «Київська Академія мистецтв" (ідентифікаційний код 21594647) і Київський університет імені Бориса Грінченка (ідентифікаційний код 02136554) шляхом злиття та утворити на їх майновій базі Київський столичний університет імені Бориса Грінченка.

Цим рішенням визначено, що Київський столичний університет імені Бориса Грінченка є правонаступником усього майна, всіх прав та обов`язків Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» (ідентифікаційний код 21594647) і Київського університету імені Бориса Грінченка (ідентифікаційний код 02136554) після виділу.

Також з метою недопущення порушення права на освіту, забезпечення освітнього процесу, пунктами 3.2. цього рішення визначено, що здобувані освіти й інші особи, які навчаються в Муніципальному закладі вищої освіти «Київська академія мистецтв» (за винятком структурного підрозділу «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі) та Київському університеті імені Бориса Грінченка, продовжують навчання у Київському столичному університеті імені Бориса Грінченка за відповідними рівнями освіти, обраними освітніми програмами (спеціальностями) та джерелами фінансування та 3.3. здобувані освіти й інші особи, які навчаються в структурному підрозділі Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» «Київська дитяча Академія мистецтв імені І.М. Чембержі», продовжують навчання в мистецькому ліцеї «Київська дитяча Академія мистецтв імені М.І. Чембержі» за відповідними рівнями освіти, обраними освітніми програмами (спеціальностями) та джерелами фінансування.

Процедура прийняття рішень Київською міською радою регулюється Рішенням Київської міської ради від 04 листопада 2021 року № 3135/3176 «Про Регламент Київської міської ради» (далі - Регламент) із змінами і доповненнями.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаний проект рішення було прийнято відповідно до Регламенту, за поданням Київського міського голови Віталія Кличка та заступника міського голови - секретаря Київської міської ради Володимира Бондаренка. Також проект рішення було погоджено постійною комісією Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку, постійною комісією Київської міської ради з питань освіти і науки, сім`ї, молоді та спорту, постійною комісією Київської міської ради з питань власності та постійною комісією Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій згідно з статтею 30 Регламенту.

Проект рішення було зареєстровано 16 лютого 2022 року за № 08/231-398/ПР.

14 травня 2022 року було проведено засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності, про що свідчить витяг з протоколу № 8/51 від 14 травня 2022 року.

04 травня 2022 року та 26 травня 2022 року проект рішення розглядався на засіданні постійної комісії Київської міської ради з питань культури, туризму та суспільних комунікацій (витяги з протоколів № 5/21 від 04 травня 2022 року № 08/292-096, № 8/24 від 26 травня 2022 року № 08/292-133, № 8/24 від 26 травня 2022 року № 08/292-134).

Листом від 08 червня 2022 року № 225-КР-1779 заступник міського голови - секретар Київської міської ради Володимир Бондаренко звернувся до Київської міської ради з письмовим обґрунтуванням винятковості та невідкладності цього проекту рішення, обґрунтувавши необхідністю підвищення якості підготовки фахівців, оптимізації мережі закладів вищої освіти, що засновані на комунальній власності територіальної громади міста Києва та забезпечення більш раціонального та ефективного використання міських ресурсів.

З урахуванням зауважень депутатів Київської міської ради, постійних комісій Київської міської ради було подано проект рішення з пропозиціями до проекту рішення Київської міської ради «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська Академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка», а саме проект рішення викладено у новій редакції.

23 червня 2022 року на сесії Київською міською радою прийнято рішення від 23 червня 2022 року № 4754/4795 «Про реорганізацію Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» та Київського університету імені Бориса Грінченка шляхом злиття та утворення Київського столичного університету імені Бориса Грінченка» в цілому з урахуванням поданих правок більшістю голосів від загального складу депутатів Київської міської ради в порядку статті 37 Регламенту.

Отже, за наведених встановлених судом обставин справи судом встановлено, що процедура прийняття рішення Київською міською радою була проведена у відповідності до Регламенту і в межах наданих відповідачу повноважень.

Позивач стверджує, що оскаржуване рішення було прийнято відповідачем без дотримання процедури визначеної Положенням про постійні комісії Київської міської ради, а саме статей 4, 5 даного положення оскільки, зокрема, постійними комісіями не було проведення збору та аналізу інформації щодо предмету ухваленого оскаржуваного рішення відповідачем та не було проведено вивчення громадської думки щодо даного питання.

Між тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 12 статті 26 Регламенту визначено, що суб`єкт подання може до подання проекту рішення Київради нормативно-правового характеру на реєстрацію до секретаріату Київради організувати проведення громадського обговорення, але не зобов`язаний це робити.

Відповідно до статті 1 Положення про постійні комісії Київської міської ради (далі - Положення), затвердженого рішенням Київської міської ради від 19 червня 2014 року № 9/9 постійні комісії Київської міської ради є органами Київської міської ради, що обираються з числа Ті депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до їх відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради та її виконавчого органу.

Статтею 3 Положення визначено, що постійні комісії Київської міської ради будують свою роботу на принципах: верховенства права, законності, гласності, рівноправності, функціональності, плановості, обґрунтованості, колегіальності, вільного обговорення при вирішенні питань.

Відповідно до частини 12 статті 47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» постійна комісія для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів. Питання, які належать до відання кількох постійних комісій, можуть за ініціативою комісій, а також за дорученням ради, її голови, відповідно заступника голови районної у місті, районної ради чи першого заступника, заступника голови обласної ради, секретаря сільської, селищної, міської ради розглядатися постійними комісіями спільно.

Висновки і рекомендації, прийняті постійними комісіями на їх спільних засіданнях, підписуються головами відповідних постійних комісій.

Отже вказана норма визначає право постійної комісії, а не її обов`язок.

Вивчення громадської думки (пункт 6 статті 4 Положення) є повноваженням постійної комісії Київської міської ради, а не обов`язком ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань в місті Києві. Постійні комісії розглядали вказаний проект рішення відповідно до Регламенту та з урахуванням положень проекту рішення. Проект рішення не містив положень про громадське обговорення.

Відповідно до Порядку проведення консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року № 996, визначено основні вимоги до організації і проведення органами виконавчої влади консультацій з громадськістю з питань формування та реалізації державної політики, а не органами місцевого самоврядування.

Положення про порядок проведення громадських слухань в місті Києві затверджене рішенням Київської міської ради від 12 листопада 2019 року № 41/7614 «Про затвердження Положення про порядок проведення громадських слухань в місті Києві». Даним Положенням врегульовано порядок ініціювання, підготовки та проведення громадських слухань в місті Києві, а також урахування їх результатів Київською міською радою, виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією) та їх структурними підрозділами.

Зокрема, відповідно до пункту 6.1 статті 6 даного Порядку, ініціатором громадських слухань може бути ініціативна група у складі не менше п`яти членів територіальної громади міста Києва, що проживають на законних підставах в місті Києві, якщо ініційовано проведення загальноміських громадських слухань, або проживають на законних підставах у межах району, мікрорайону,-кварталу, вулиці, групи житлових будинків, житлового будинку, що відповідає рівню громадських слухань, заручені підтримкою щодо проведення громадських слухань у відповідній кількості членів територіальної громади міста Києва чи її адміністративної частини.

Таким чином, відповідно до законодавства, орган місцевого самоврядування при вирішенні питання реорганізації закладів вищої освіти навчальних закладів не зобов`язаний проводити громадські слухання.

Беручи до уваги зазначене, суд не вбачає правових підстав для визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Таким чином, відповідачем, за час розгляду справи, на виконання вимог частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) було доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що у викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п. 29).

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1)чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2)чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення відповідає наведеним у частині 2 статті 2 КАС України критеріям.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36; код ЄДРПОУ 22883141), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Департамент освіти і науки виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 02147629), Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 3; код ЄДРПОУ 02231933), Ректор Муніципального закладу вищої освіти «Київська академія мистецтв» Бенч Ольга Григорівна (02000, місто Київ, вулиця Володимира Івасюка, будинок 10; код ЄДРПОУ 21594647) про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.