Рішення від 28.10.2024 по справі 480/2681/20

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2024 року Справа № 480/2681/20

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко Л.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/2681/20 за позовом Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року позивач Дочірнє підприємство «Завод обважених бурильних та ведучих труб» звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що 17.03.2020 Головним управлінням Держпраці в Сумській області прийнята постанова №СМ309/185/АВ/П/ТД-ФС, якою на позивача накладений штраф у розмірі 2219810,00 грн. за порушення ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України, що полягало у допущенні працівників до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування при прийняття працівника на роботу в порядку, встановленом Кабінетом Міністрів України.

Вказану постанову позивач вважає протиправною і просить скасувати, зазначаючи, що перелічені у акті інспекційного відвідування 47 осіб виконували конкретно визначену роботу відповідно до укладених цивільно-правових угод, не підпорядковуючись правилам внутрішнього трудового розпорядку і отримуючи обумовлену договорами винагороду на підставі актів виконаних робіт. Тобто, ДП ОБВТ не вчиняло фактичного допуску працівників до роботи без укладання трудових договорів (контрактів), що свідчить про відсутність підстав для притягнення до відповідальності, встановленої статтею 265 Кодексу законів про працю України.

Крім того, у відповідача були відсутні підстави для проведення позапланового заходу контролю, передбачені Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Зокрема, підставою для здійснення інспекційного відвідування, визначений підпункт 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019, а саме рішення керівника органу контролю, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Водночас, частина 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності не передбачає такої підстави для проведення заходу контролю, як рішення керівника, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством. При цьому, за змістом частини 2 вказаної статті, проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, за виключенням позапланових заходів, передбачених частиною 4 статті 2 Закону.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку, з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Враховуючи те, що жодним законом така підстава для проведення позапланового заходу, як рішення керівника, прийняте за результатами аналізу отриманої інформації, не передбачена, а Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019, не є законом, на переконання позивача, Управління Держпраці не мало право здійснювати інспекційне відвідування ДП ОБВТ, у зв`язку з чим, рішення прийняте за результатами такого відвідування, є протиправним.

Також, на думку позивача, Управлінням Держпраці був пропущений встановлений законодавством строк розгляду справи про накладення штрафу. Так, 08.01.2020 позивачем був отриманий лист відповідача, у якому зазначалось, що на виконання вимог Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, повідомляється про отримання 28.12.2019 уповноваженою особою акту документальної планової виїзної перевірки ГУ ДПС у Сумській області № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, під час проведення якої виявлені порушення законодавства про працю. Одночасно, у цьому листі вказувалось, що про результати розгляду справи буде повідомлено у визначені строки.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, справа про накладення штрафу розглядається у 45-ти денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою особою документів, зазначених в абзацах третьому-сьомому пункту 2 цього Порядку. Тобто, відповідач зобов`язаний був розглянути справу та прийняти рішення у строк до 11.02.2020 (45-ти денний термін з моменту отримання акта ГУ ДПС у Сумській області 28.12.2019), а фактично рішення було прийнято 17.03.2020.

За наведених обставин, ДП ОБВТ вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач подав відзив на позов, в якому проти задоволення вимог заперечив, зазначивши, що інспекційне відвідування позивача проводилось з 24.01.2020 по 31.01.2020 з метою перевірки дотримання вимог законодавства про працю щодо належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками на підставі рішення начальника, прийнятого за результатами аналізу листів ГУ ДПС у Сумській області з додатками від 28.12.2019 та 22.01.2020, відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

У сфері контролю за додержанням законодавства про працю, такою особливістю є стаття 259 Кодексу законів про працю України, яка передбачає, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вказаної норми, Кабінетом Міністрів України 21.08.2019 була прийнята Постанова № 823 про затвердження Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, яким і керувалось Управління Держпраці при проведенні інспекційного відвідування позивача.

Підставою для накладення штрафу на позивача став не акт перевірки ГУ ДПС у Сумській області № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, отриманий 28.12.2019, а акт інспекційного відвідування № СМ309/185/АВ від 31.01.2020, яким встановлені порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України та про отримання якого уповноваженою особою, позивач повідомлений листом № 18-28/04/1089/2020 від 11.02.2020.

За результатами розгляду справи, на підставі вказаного акту інспекційного відвідування, уповноваженою особою 17.03.2020, тобто, в межах 45-ти денного строку, визначеного Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013, було прийнято рішення про накладення штрафу в сумі 2 219 810, 00 грн., як то передбачено абз. 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Крім того, відповідач звернув увагу на те, що за результатами аналізу наданих позивачем та ГУ ДПС у Сумській області документів, а саме: договорів підряду, актів виконаних робіт, табелів обліку використання робочого часу, звітів форми Д-4, відомостей нарахування заробітної плати, було встановлено, що ДП ОБВТ допустило до роботи 47 осіб без укладання трудового договору та без повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівників на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України.

При цьому, на думку відповідача, доводи позивача про виконання згаданими особами робіт на підставі укладених цивільно-правових договорів, не заслуговують на увагу, оскільки обсяг обов`язків осіб, з якими укладались договори, відповідає обов`язкам працівника за відповідною професією та відповідними посадами, що свідчить про трудовий характер відносин. Особи, з якими укладались договори підряду, виконували трудову функцію в діяльності підприємства із залученням усіх ланок виробництва, в тому числі, цехів, обладнання, тощо.

25 червня 2024 року судом замінено відповідача Головного управління Держпраці в Сумській області на його правонаступника Північно-Східне міжрегіональне управління державної служби з питань праці.

В судове засідання позивач жодного разу не з`явився, про час і місце розгляду справи належним чином повідомлявся через систему «Електронний суд», в якій він зареєстрований.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову, викладені у відзиві та додаткових поясненнях, підтримав, наполягав на розгляді справи за відсутності позивача.

Заслухавши відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позову необхідно відмовити, виходячи з такого.

Судом встановлено, що Управлінням Держпраці у Сумській області 28.12.2019 від ГУ ДПС у Сумській області отриманий лист № 739/18-28-33-04-23 (т. 1 а.с. 65), у якому повідомлялось про проведення документальної планової виїзної перевірки ДП ОБВТ щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за результатами якої 18.12.2019 складений акт № 330/18-28-05-02/30991664/34 та зазначалось, що під час перевірки встановлено, що в укладених з фізичними особами договорах цивільно-правового характеру не конкретизовано вид та об`єм робіт, які є предметом договору, у зв`язку з чим, є підстави вважати що ці відносини є трудовими. Також, до листа був доданий витяг з акту перевірки № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, та запит від 21.01.2020 ГУ ДПС у Сумській 22.01.2020 також надало відповідачу копії звітів про нарахування єдиного внеску, копії договорів цивільно-правового характеру, копії додаткових угод та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 66).

Наказом № 103 від 23.01.2020 (т. 1 а.с. 63) було призначено проведення інспекційного відвідування Дочірнього підприємства Завод обважених бурильних та ведучих труб з питань належного оформлення трудових відносин з найманими працівниками, у тому числі з неповнолітніми, та видано відповідне Направлення № 22/СМ 309 від 23.01.2020 (т. 1 а.с. 64).

У період з 09 год. 40 хв. 24.01.2020 по 15 год. 45 хв. 31.01.2020 посадовими особами Управління Держпраці проведене інспекційне відвідування ДП ОБВТ, за результатами якого 31.01.2020 складений акт № СМ 309/185/АВ (т. 1 а.с. 30-37).

Зі змісту акта інспекційного відвідування вбачається, що відповідачем встановлені порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, у зв`язку з допущенням до роботи 47 працівників без належного оформлення трудових відносин, а саме: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 та ОСОБА_48 .

У зв`язку з неможливістю особистого вручення акта інспекційного відвідування уповноваженій особі ДП ОБВТ, листом від 03.02.2020 цей акт був направлений на адресу позивача для ознайомлення та підписання (т. 2 а.с. 60).

Підписаний акт інспекційного відвідування разом із зауваженнями, листом № 79/15-152 від 11.02.2020, був повернутий Управлінню Держпраці (т. 1 а.с. 39-41). Отримані зауваження відповідач долучив до матеріалів інспекційного відвідування, про що листом від 17.02.2020 повідомив позивача (т. 2 а.с. 63).

За результатами розгляду справи про порушення трудового законодавства Управлінням Держпраці 17.03.2020 прийнята постанова № СМ 309/185/АВ/П/ТД-ФС про накладення на ДП ОБВТ штрафу у розмірі 2 219 810, 00 грн. (т. 1 а.с. 45-49).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, з врахуванням зауважень Верховного Суду у даній справі, висловлених в постанові від 24 січня 2024 року про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції ( том 5 а.с.257-266), суд виходить з такого.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V), дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Згідно з частиною 4 статті 2 Закону № 877-V (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом № 877-V порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин 1, 4, 6 - 8, абзацу 2 частини 10, частин 13 та 14 статті 4, частин 1 - 4 статті 5, частини 3 статті 6, частин 1 - 4 та 6 статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини 3 статті 22 цього Закону.

Зокрема, частиною 5 статті 2 Закону № 877-V передбачено, що органи Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), забезпечують дотримання принципів державного нагляду (контролю); вимог щодо місця здійснення державного нагляду (контролю); вимог щодо врегулювання окремих питань виключно законами; обмежень у проведеннях заходів нагляду контролю в разі наявності конфлікту інтересів; трактувань норм на користь суб`єкта господарювання у разі їх неоднозначного трактування; заборони на вилучення оригіналів документів та техніки; обов`язку збереження комерційної та конфіденційної таємниці; умов проведення планових заходів, розробки методики для визначення критерій ризику; права суб`єкта господарювання на ознайомлення з підставами заходу та отримання посвідчення (направлення) на проведення заходу; вимог до складення наказу, посвідчення (направлення) на проведення заходу та акту за результатами заходу; відповідальності посадових осіб органу державного нагляду (контролю); прав суб`єктів господарювання; права на консультативну підтримку суб`єктів господарювання; громадський захист; оскарження рішень органів державного нагляду (контролю) та умов віднесення суб`єктів господарювання до незначного ступеня ризиків у разі незатвердження відповідних критеріїв розподілу.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 1, 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015, Державна служба України з питань праці (далі також - Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Основні засади процедури здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю врегульовані Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 823 від 21.08.2019 (далі Порядок № 823).

За змістом пунктів 2, 3 Порядку № 823, заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю з питань виявлення неоформлених трудових відносин здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджуються службовим посвідченням встановленої Мінекономіки форми, що видається Держпраці та її територіальними органами.

Підпунктом 3 пункт 5 Порядку № 823 встановлено, що підставою для здійснення інспекційних відвідувань є рішення керівника органу контролю, прийняте за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно з пунктами 16, 17 Порядку № 823, за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування, другий примірник залишається в інспектора праці.

Якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів після дня підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження (пункт 18 Порядку № 823).

Відповідно до пунктів 24, 25 Порядку № 823, у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Отже, за змістом вказаних норм, інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке, зокрема, проводиться за рішенням керівника Держпраці чи її територіальних органів, прийнятого за результатами аналізу отриманої інформації про можливі порушення, на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і, в разі виявлення порушень виноситься припис. При цьому, якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Частинами 1, 2 статті 265 Кодексу законів про працю України встановлено, що посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України, визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17.07.2013 (далі Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 вказаного Порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи).

Штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників (абз. 5 пункту 2) та акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (абз. 7 пункту 2).

На виконання пункту 3 Порядку 509, справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів згаданих документів, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Пунктом 4 Порядку № 509 встановлено, що під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінекономіки, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Зі змісту вказаних норм, суд робить висновок, що акт, складений за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників та акт перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю, є окремими підставами для накладення штрафу. Отримавши вказані документи, уповноважена особа у визначений спосіб зобов`язана письмово повідомити про це суб`єкта господарювання не пізніше ніж через п`ять днів та розглянути справу у 45-ти денний строк.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно з частиною 1статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Згідно зі статтею 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи (частина 2 статті 24).

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24).

Трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами (стаття 23 КЗпП України).

Аналіз наведених норм, дає підстави для висновку, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

В той же час взаємовідносини фізичної особи і роботодавця можуть виникати як на підставі трудового, так і на підставі цивільно-правового договору. При цьому сторони цивільно-правової угоди укладають договір в письмовій формі згідно з вимогами статті 208 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).

Згідно із статтею 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників. До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи (далі - особи) держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 ЦК України, згідно з якою договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі статтею 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник (стаття 838 ЦК України).

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтею 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Системний аналіз вказаних норм, дає підстави для висновків, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Отже, трудовим договором є угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з конкретної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Обґрунтовуючи протиправність оскаржуваної постанови, позивач вказує на проведення Управлінням Держпраці інспекційного відвідування за відсутності підстав, прийняття постанови поза межами строку розгляду справи, а також на відсутність факту допущення 47 працівників до роботи без укладання трудового договору, оскільки ці особи виконували роботи (надавали послуги) на підставі цивільно-правових угод.

На думку суду такі доводи позивача не заслуговують на увагу, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Наказ № 103 (т. 1 а.с. 63) про проведення інспекційного відвідування прийнятий начальником Головного управління Держпраці в Сумській області 23.01.2020 за результатами аналізу отриманих від Головного управління ДПС у Сумській області акту документальної планової виїзної перевірки № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, звітів про нарахування єдиного внеску, договорів цивільно-правового характеру, додаткових угод та актів приймання-передачі виконаних робіт (т. 1 а.с. 65-66). У зв`язку з прийняттям згаданого наказу, 23.01.2020 посадовим особам Управління Держпраці видано направлення № 22/СМ 309 (т. 1 а.с. 64).

Перед початком проведення інспекційного відвідування, вказані документи надавались представнику ДП ОБВТ, який після ознайомлення з ними не заперечував їх правомірність.

За результатами інспекційного відвідування 31.01.2020 складений акт № СМ 309/185/АВ (т. 1 а.с. 30-37), у якому зафіксовані порушення частини 3 статті 24 Кодексу законів про працю України, що полягали у допущенні до роботи 47 осіб без укладання трудового договору.

Зазначений акт інспекційного відвідування та інші матеріали інспекційного відвідування розглянуті начальником Управління, за результатами розгляду 17.03.2020 прийнята прийнята Постанова № СМ 309/185/АВ/П/ТД-ФС (т. 1 а.с. 45-49), якою накладено на ДП ОБВТ штраф в розмірі 2219 810, 00 грн.

За таких обставин, суд робить висновок про дотримання Управлінням Держпраці встановленого порядку призначення та проведення інспекційного відвідування, а також про прийняття оскаржуваної постанови в межах визначеного 45-ти денного строку.

При цьому, доводи позивача щодо відсутності підстав для проведення інспекційного відвідування, на думку суду, не ґрунтуються на приписах законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Також, суд вважає помилковими і твердження ДП ОБВТ щодо порушення відповідачем встановленого 45-ти денного строку для прийняття постанови про накладення штрафу, оскільки фактичною підставою для прийняття цієї постанови став акт інспекційного відвідування № СМ 309/185/АВ від 31.01.2020, отриманий уповноваженою особою 10.02.2020, а не акт планової перевірки ГУ ДПС у Сумській області № 330/18-28-05-02/30991664/34 від 18.12.2019, отриманий 28.12.2019.

Стосовно доводів позивача про відсутність факту допуску працівників до роботи без укладання трудового договору, оскільки перелічені у акті інспекційного відвідування 47 осіб виконували роботи (надавали послуги) на підставі цивільно-правових угод, суд враховує концепцію прихованого працевлаштування (deemed employment). Дана концепція знайшла своє відображення, серед іншого, у Рекомендаціях про трудове правовідношення № 198 (далі Рекомендації) Міжнародної організації праці (далі МОП), де зазначено, що держави-члени МОП повинні передбачити можливість визначення у своїх законодавчих та нормативно-правових актах або інших засобів конкретних ознак визначення трудових правовідносин. Серед таких ознак у Рекомендаціях зазначаються підпорядкованість та залежність.

За змістом пункту 13 Рекомендацій підпорядкованість проявляється, якщо робота: виконується відповідно до вказівок та під контролем іншої сторони; передбачає інтеграцію працівника в організаційну структуру підприємства; виконується виключно або переважним чином в інтересах іншої особи; виконується працівником особисто; виконується відповідно до графіка або на робочому місці, яке вказується або погоджується стороною, яка її замовила; має характерну тривалість/продовжуваність; вимагає особисту присутність працівника; передбачає надання інструментів, матеріалів та механізмів стороною, яка є замовником.

При встановленні трудових відносин за допомогою критерію залежності беруться до уваги наступні елементи: періодичність виплати винагороди працівнику; той факт, що така винагорода являється єдиним або основним джерелом доходів працівника; виплата винагороди працівнику в натуральному вигляді шляхом надання працівнику, наприклад, продуктів харчування, житла, транспортних засобів; реалізація таких прав як право на вихідні та відпустку; оплата стороною, яка замовила роботу, поїздок працівника з метою виконання роботи; відсутність фінансового ризику у працівника.

Встановлення вказаних обставин у сукупності може безумовно свідчити про наявність трудових відносин.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року виконував роботи у відділі головного механіка, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 30 квітня 2019 року згідно з договором від 31 січня 2019 року № 79/20-18-19;

ОСОБА_3 у період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року, з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року виконував токарно-карусельні роботи в РИУ № 70, що підтверджується актами виконаних робіт № 7 від 30 квітня 2018 року та № 8 від 30 квітня 2018 року згідно з договором від 02 жовтня 2017 року № 79/20-93-17;

ОСОБА_4 у період з 07 червня 2018 року по 30 червня 2018 року виконував токарні роботи в механічному цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 30 червня 2018 року згідно з договором від 07 червня 2018 року № 79/20-81-18;

ОСОБА_5 у період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада2017 року виконував токарні роботи у механічному цеху №33, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 30 листопада 2017 року згідно з договором від 01 червня 2017 року № 79/20-52-17;

ОСОБА_6 у період з 15 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року виконував роботи по ремонту токарно-винторізних верстатів ТВ 500 і радіально-сверлильних станків у цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 28 лютого 2018 року згідно з договором від 15 лютого 2018 року № 79/20-31-18;

ОСОБА_7 у період з 22 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року виконував роботи по ремонту станочного обладнання у механічному цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 жовтня 2018 року згідно з договором від 22 жовтня 2018 року № 79-20-157-18;

ОСОБА_8 у період з 17 липня 2018 року по 31 липня 2018 року виконував роботи по ремонту транспортерів і кранів сталеливарного цеху № 31 і механічного цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 липня 2018 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-99-18;

ОСОБА_9 у період з 20 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року виконував роботи по ремонту верстатного обладнання в механічному цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 30 вересня 2018 року згідно з договором№ 79/20-142-18;

ОСОБА_10 у період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року виконував роботи по ремонту вузлів обладнання і агрегатів сталеливарної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 30 квітня 2019 року згідно з договором від 11 жовтня 2017 року № 79-20-101-17;

ОСОБА_11 у період з 01 травня 2018 року по 30 травня 2018 року виконував роботи по розборці, ремонту та зборці вузлів обладнання та агрегатів сталеплавительної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 5 від 31 травня 2018 року згідно з договором від 11 жовтня 2017 року № 79/20-100-17;

ОСОБА_12 у період з 01 травня 2018 року по 31 травня 2018 року виконував роботи по розборці, ремонту та зборці вузлів обладнання та агрегатів сталеплавительної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт від 31 травня 2018 року згідно з договором від 11жовтня 2017 року № 79/20-102-17;

ОСОБА_13 у період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року виконував роботи по ремонту вузлів обладнання і агрегатів сталеливарної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 11 від 30 квітня 2019 року згідно з договором від 11 жовтня 2017 року № 79-20-103-17;

ОСОБА_14 у період з 01 лютого 2018 року по 08 лютого 2018 року виконував роботи по розборці, ремонту та зборці вузлів обладнання та агрегатів сталеплавительної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 08 лютого 2018 року згідно з договором від 06 грудня 2017 року № 79-20-125-17;

ОСОБА_15 у період з 01 лютого 2018 року по 28 лютого 2018 року виконував роботи по ремонту вузлів обладнання і агрегатів сталеливарної і ковальсько-термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 34 від 28 лютого 2018 року згідно з договором від 16 березня 2015 року № 79/20-22-15. У період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року виконував роботи по ремонту вузлів обладнання і агрегатів сталеливарної і ковальсько- термічної ділянок сталеливарного цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 48 від 30 червня 2019 року згідно з договором від 16 березня 2015 року № 79/20-22-15;

ОСОБА_16 у період з 17 липня 2018 року по 31 липня 2018 року виконував роботи по ремонту Пресу UFR - 15, РКМ, роликів термопечі, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 липня 2018 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-97-18;

ОСОБА_17 у період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року виконував роботи по ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, що підтверджується актом виконаних робіт № 7 від 31 січня 2019 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-100-18;

ОСОБА_18 у період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року виконував роботи по ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, що підтверджується актом виконаних робіт № 4 від 31 грудня 2018 року згідно з договором № 79-20-139-18;

ОСОБА_19 у період з 11 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року виконував роботи з ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 28 лютого 2019 року згідно з договором від 11 лютого 2019 року № 79/20-31-19;

ОСОБА_20 у період з 01 лютого 2019 року по 05 лютого 2019 року виконував роботи з ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, що підтверджується актом виконаних робіт № 8 від 05 лютого 2019 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-101-18;

ОСОБА_21 у період з 01 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року виконував роботи з ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, пресу UFP, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 30 листопада 2018 року згідно з договором № 79-20-141-18;

ОСОБА_22 у період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року виконував роботи з ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, що підтверджується актом виконаних робіт № 5 від 28 лютого 2019 року згідно з договором від 08 жовтня 2018 № 79-20-150/1-18;

ОСОБА_23 у період з 17 липня 2018 року по 31 липня 2018 року виконував роботи по ремонту обладнання УНРС, ДСП, РКМ, лонжеронної печі, МАММ, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 липня 2018 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-98-18;

ОСОБА_24 у період з 01 січня 2018 року по 31 січня 2018 року виконував роботи по ремонту гідравлічного обладнання, що підтверджується актом виконаних робіт № 14 від 31 січня 2018 року згідно з договором від 20 липня 2015 року № 79/20-105-15;

ОСОБА_25 у період з 16 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року виконував роботи по ремонту підйомно-транспортного обладнання в ДП, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 жовтня 2018 року згідно з договором№ 79/20-151-18;

ОСОБА_26 у період з 11 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року виконував зварювальні роботи по ремонту обладнання в цехах № 31, № 311 та № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 28 лютого 2019 року згідно з договором від 11 лютого 2019 року № 79/20-30-19;

ОСОБА_27 у період з 01 травня 2019 року по 31 травня 2019 року виконував зварювальні роботи по ремонту важкого ливарного оснащення на РИУ № 70, що підтверджується актом виконаних робіт № 5 від 31 травня 2019 року згідно з договором від 04 січня 2019 року № 79/20-04-19;

ОСОБА_28 у період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року виконував зварювальні роботи з ремонту важкого ливарного оснащення на РИУ № 70, що підтверджується актом виконаних робіт № 43 від 30 квітня 2019 року згідно з договором від 01 квітня 2015 року № 79/20-36-15;

ОСОБА_29 у період з 20 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року виконував зварювальні роботи по ремонту оснащення в цехах № 31, № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 30 вересня 2018 року згідно з договором від 20 вересня 2018 року № 79-20-140-18;

ОСОБА_49 у період з 01 лютого 2019 року по 28 лютого 2019 року виконувала роботи з ведення документації відділу охорони праці, набору документів на комп`ютері, наглядом за технікою безпеки в підрозділах ДП, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 28 лютого 2019 року згідно з договором від 31 січня 2019 року № 79/20-19-19;

ОСОБА_50 у період з 23 липня 2018 року по 31 липня 2018 року виконувала роботи, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 липня 2018 року згідно з договором від 23 липня 2018 року № 79-20-105-18;

ОСОБА_51 у період з 01 квітня 2019 року по 30 квітня 2019 року виконувала роботи з ведення документації відділу охорони праці, набір документації на комп`ютері та нагляд за технікою безпеки в підрозділі ДП, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 30 квітня 2019 року згідно з договором від 02 січня 2019 року № 79-20-06-19;

ОСОБА_52 у період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року виконував роботи із виготовлення запчастин, інструментів та оснастки на фрезерувальному верстаті в РИУ № 70, що підтверджується актом виконаних робіт № 17 від 30 квітня 2018 року згідно з договором від 03 листопада 2016 року № 79-20-124-16;

ОСОБА_53 у період з 01 листопада 2017 року по 30 листопада 2017 року виконував роботи із виготовлення запчастин, інструменту та оснастки на стругальному верстаті в РИУ № 70, що підтверджується актом виконаних робіт № 11 від 30 листопада 2017 року згідно з договором від 16 січня 2017 року № 7920-05-17;

ОСОБА_54 у період з 01 червня 2018 року по 30 червня 2018 року виконував роботи по виготовленню металорізального інструменту на шліфувальному обладнанні на РИУ № 70, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 31 травня 2018 року згідно з договором від 08 травня 2018 року № 79-2053-18;

ОСОБА_55 у період з 19 жовтня 2018 року по 31 жовтня 2018 року виконував роботи з охорони території, майна ДП "Завод ОБ та ВТ", що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 жовтня 2018 року згідно з договором від 16 жовтня 2018 року № 79-20-156-18;

ОСОБА_56 у період з 01 березня 2019 року по 31 березня 2019 року виконував роботи з повірки контролю вимірювальних приладів (штангельчиркулю, індекатору), що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 31 березня 2019 року згідно з договором від 14 лютого 2019 року № 79-20-180-19;

ОСОБА_57 у період з 01 квітня 2018 року по 30 квітня 2018 року виконував роботи по розборці, ремонту та зборці обладнання в механічному цеху № 33, що підтверджується актом виконаних робіт № 35 від 30 квітня 2018 року згідно з договором від 06 квітня 2015 року № 79/20-41-15;

ОСОБА_58 у період з 01 липня 2018 року по 31 липня 2018 року виконував роботи з балансування вентилятора лонжеронної печі та печі випалювання вапна, що підтверджується актом виконаних робіт № 2 від 31 липня 2018 року згідно з договором від 18 червня 2018 року № 79-20-85-18;

ОСОБА_59 у період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2018року виконував роботи з наплавки скатів кранів, деталей обладнання на наплавочному устаткуванні АДФ 1250, що підтверджується актом виконаних робіт № 7 від 30 червня 2019 року згідно з договором від 21 грудня 2018 року № 79-20-174-18;

ОСОБА_60 у період з 01 грудня 2018 року по 31 грудня 2018 року виконував роботи з порізки, переміщення і складування металу в цеху № 31, що підтверджується актом виконаних робіт № 5 від 31 грудня 2018 року згідно з договором від 17 липня 2018 року № 79-20-102-18;

ОСОБА_61 у період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року виконувала роботи з перевірки дефектних відомостей; перевірки договірної ціни; аналізу і перевірки кошторисної документації із використанням програми АВК, видачі рекомендацій по перевірених кошторисам, що підтверджується актом виконаних робіт № 8 від 30 червня 2019 року згідно з договором від 20 березня 2018 року № 79-20-41-18;

ОСОБА_62 у період з 01 червня 2019 року по 30 червня 2019 року виконував роботи з забезпечення інформаційної та комп`ютерної безпеки в ДП, що підтверджується актом виконаних робіт № 9 від 30 червня 2019 року згідно з договором від 11 жовтня 2018 року № 79-20-154-18;

ОСОБА_63 у період з 04 січня 2019 року по 31 січня 2019 року виконувала роботи з ведення обліку в програмі 1С, що підтверджується актом виконаних робіт від 31 січня 2019 року згідно з договором від 04 січня 2019 року № 79-20-03-19;

ОСОБА_64 у період з 01 січня 2019 року по 31 січня 2019 року виконував навантажувально-розвантажувальні роботи з використанням навантажувально-розвантажувальних пристроїв і засобів транспортування, що підтверджується актом виконаних робіт № 15 від 31 січня 2019 року згідно з договором від 13 жовтня 2017 року № 79-20-104-17;

ОСОБА_65 у період з 18 травня 2018 року по 31 травня 2018 року виконував роботи, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 31 травня 2018 року згідно з договором від 18 травня 2018 року № 79-20-65-18;

ОСОБА_66 у період з 01 вересня 2018 року по 30 вересня 2018 року виконувала роботи з прибирання закріпленої території підприємства від сміття, листя, снігу і т.п.; очищення майданчика під сміттєвим контейнером; прибирання, посадка і підтримування в належному вигляді клумб і газонів, що підтверджується актом виконаних робіт № 3 від 30 вересня 2018 року згідно з договором від 11 липня 2018 року № 79-20-92-18;

ОСОБА_67 у період з 20 листопада 2018 року по 30 листопада 2018 року виконувала роботи з прибирання закріпленої території підприємства від сміття, листя, снігу і т.п.; очищення майданчика під сміттєвим контейнером; прибирання, посадка і підтримування в належному вигляді клумб і газонів, що підтверджується актом виконаних робіт № 1 від 30 листопада 2018 року згідно з договором від 20 листопада 2018 року № 79/20-166-18.

Вказані особи виконували роботу, яка відповідає господарській діяльності ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», відповідно до вказівок і під контролем відповідальних осіб заводу, які визначали робоче місце, з наданням інструментів, матеріалів, механізмів та засобів індивідуального захисту, відповідно до графіка роботи заводу. Оплата за виконану роботу здійснювалася з відповідною періодичністю в залежності від відпрацьованого часу та не мали фінансових ризиків.

Основними видами діяльності ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» є:

КВЕД 28.92 Виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва (основний);

КВЕД 24.10 Виробництво чавуну, сталі та феросплавів;

КВЕД 25.92 Виробництво легких металевих паковань;

КВЕД 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів.

До складу заводу входять сталеплавильний цех № 31, механічний цех № 33, ремонтно-інструментальна дільниця № 70, транспортна дільниця, відділ головного механіка та відділ головного енергетика, котельна, киснево-компресорна станція, електропідстанція та інші дільниці, відділи та лабораторії.

Предметом діяльності є виробництво та реалізація обважнених бурильних та ведучих труб, газонафтопромислового та іншого обладнання.

Крім того роботи, які виконувалися у виробничих цехах заводу це є роботи з ризиком для життя та здоров`я і відносяться до робіт підвищеної небезпеки, виконання яких може здійснюватися виключно за наявності дозволів, проходження навчання та інструктажу, а також за наявності періодичного медичного огляду у порядку визначеному Законом України «Про охорону праці».

Тобто вказані фізичних особи виконували певну трудову функцію в діяльності Позивача, як суб`єкта господарювання, що спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність, а отже мають місце саме трудові відносини.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки (далі - дозвіл).

Процедура видачі або відмови у видачі, переоформлення, видачі дублікатів, анулювання Держпрацітайоготериторіальними органами дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки передбачена «Порядком видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року (далі - Порядок № 1107).

Відповідно до Порядку № 1107 експлуатація устаткування підвищеної небезпеки здійснюється роботодавцем на підставі дозволу та/або декларації відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Позивач має дозвіл № 084.15.59 від 09.04.2015 на виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: зварювальних робіт, виданий на підставі висновку експертизи № 059.01.2.01-0198.15 від 26.03.2015. Копія дозволу наявна в матеріалах справи.

Згідно висновку експертизи (сторінка 19-20) зварювальні та газополум`яні роботи на підприємстві виконують 12 фахівців, які використовують зварювальне обладнання, а саме: випрамлячі зварювальні мод. ВД-306, ВД-307М, ВД-401, ВДУ-401, ВДУ-120, ВДУ-506, ВДМ-1001, напівавтомати зварювальні ПДГ-508, дугові переносні зварювальні агрегати ВМ-320; випрямлячі зварювальні мод. ТГГОО№405 і TRI-ARK- 206 (Італія) та газорізальні комплекти.

Зварювальні і газополум`яні роботи виконуються під час проведення ремонту технологічного обладнання, в процесі виготовлення технологічної оснастки та нестандартного обладнання, а також в технологічних процесах виготовлення газонафтопромислового тв. Іншого обладнання.

Позивач має дозвіл № 085.15.59 від 09.04.2015 на експлуатацію наступного устаткування підвищеної небезпеки:

технологічне устаткування металургійної промисловості (згідно переліку);

технологічне устаткування, лінійні частини та їх елементи систем газопостачання природним і зрідженимгазом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуюче обладнання потужністю понад 100 кВт, в тому числі: піч нагріву Оігуойо, заводський № 69101, рік виготовлення 1987, виробник Італія; піч нагріву Оігуойо, заводський № 69102, рік виготовлення 1987, виробник Італія; піч нагріву з викотним подом, заводський № 69105, рік виготовлення 1987, виробник Італія; піч нагріву з крокуючими лонжеронами, заводський № 69106, рік виготовлення 1987, виробник Італія; піч випалу вапна, заводський № 69107, рік виготовлення 1987, виробник Італія;

конвеєрні стрічки для металургійної промисловості: транспортер стрічковий L-17,5м В-400мм, зав. № 7055, рік виготовлення 1987, виробник Італія; транспортер стрічковий L-32м В-690мм, зав. № 61180, рік виготовлення 1987, виробник Італія; транспортер стрічковий L-19м В-400мм, зав. № 7058, рік виготовлення 1987, виробник Італія; транспортер стрічковий L-59,5м В-650мм, зав. № 61182, рік виготовлення 1987, виробник Італія; транспортер стрічковий L-12м В-650мм, зав. № 7303, рік виготовлення 1987, виробник Італія;

вантажопідіймальні крани і машини (згідно переліку);

ремонт, технічне обслуговування машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки: устаткування, пов`язане з використанням, зберіганням небезпечних або шкідливих речовин; конвеєрних стрічок для металургійної промисловості; технологічного устаткування металургійної промисловості; технологічного устаткування, лінійних частин та їх елементів систем газопостачання природним і зрідженим газом суб`єктів господарювання, а також газовикористовуючого обладнання потужністю понад 100 кВт; електричного устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000В; парових і водогрійних котлів теплопродуктивністю понад 0,1 МВт; посудин, що працюють під тиском понад 0,05 МПа; вантажопідіймальних кранів і машин, ліфтів, підйомників; трубопроводів пари та гарячої води з робочим тиском понад 0,05 МПа і температурою води вище 110 градусів С.

Позивач має дозвіл № 040.18.59 від 08.02.2018 на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

технологічне устаткування металургійної промисловості (ковш сталерозливний, заводський № 81933/2-17/81080, рік виготовлення 1991, країна виробник СРСР; ковш сталерозливний, заводський № 20, рік виготовлення 2005, країна виробник Україна; ковш сталерозливні, заводський №№ 21, 22, рік виготовлення 2008, країна виробник Україна; ковш сталерозливний, заводський № 23, рік виготовлення 2010, країна виробник Україна). Копія дозволу наявна в матеріалах справи.

Позивачем подано 15.11.2017 Декларацію відповідності матеріально-технічної бази роботодавця вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки на право експлуатації наступного устаткування підвищеної небезпеки:

- ковальсько-пресове устаткування на ковальсько-термічній ділянці сталеливарного цеху № 31, а саме: кувальна машина R630, виробництва DANIEL PAHNKE, Італія, рік випуску 1987, інвентарний № 62008, та кувальний прес UFP15, виробництва DANIEL PAHNKE, Італія, рік випуску 1987, інвентарний № 62015.

Відповідно до Порядку № 1107 роботодавець для одержання дозволу на експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки подає разом з заявою висновок експертизи щодо додержання вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки під час експлуатації заявленого устаткування та їх відповідності вимогам законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки.

Дозвіл № 085.15.59 від 09.04.2015 виданий на підставі висновку експертизи № 059.02.2.01-0199.15 від 26.03.2015, а дозвіл № 040.18.59 від 08.02.2018 на підставі висновку експертизи № 059.02.2.01-0066.18 від 24.01.2018.

Згідно висновку експертизи 059.02.2.01-0199.15 від 26.03.2015 (сторінка 14) та висновку експертизи № 040.18.59 від 08.02.2018 (сторінка 10) технологічне устаткування металургійної промисловості знаходиться в сталеплавильному цеху № 31.

Таким чином, позивач в своїй господарській діяльності здійснює експлуатацію устаткування підвищеної небезпеки та виконує роботи підвищеної небезпеки до яких були залучені у тому числі і вказані вище фізичні особи, з якими укладено договори підряду.

Крім того, на позивача поширюються вимоги правил охорони праці у тому числі: НПАОП 27.1-1.01-09 «Правила охорони праці у сталеплавильному виробництві», НПАОП 27.1-1.06-08 «Правила охорони праці під час ремонту устаткування на підприємствах чорної металургії», НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці», НПАОП 0.00-1.80-18 «Правила охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання», тощо.

Відповідно до пункту 5 розділу 5 глави VI НПАОП 0.00-1.80-18 обслуговувальний і ремонтний персонал (машиністи, слюсарі, слюсарі-електрики, налагоджувальники, працівники, які виконують роботи з робочої платформи підйомника чи колисок тощо), стропальники перед допуском до виконання своїх обов`язків повинні пройти підготовку і перевірку знань з питань охорони праці, а машиністи, працівники, які керують підйомником з пульта керування, установленого на робочій платформі, працівники, які керують вантажопідіймальними кранами з підлоги (з підвісного пульта чи по радіо) або зі стаціонарного поста, крім того, - стажування. Порядок проведення, умови і тривалість стажування визначає суб`єкт господарювання відповідно до законодавства залежно від специфіки виробництва і типу кранів.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про охорону праці» працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи повинні проходити за рахунок роботодавця інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги потерпілим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії.

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною небезпекою або там, де є потреба у професійному доборі, повинні щороку проходити за рахунок роботодавця спеціальне навчання і перевірку знань відповідних нормативно-правових актів з охорони праці.

Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці.

Порядок проведення навчання, інструктажів, перевірки знань з охорони праці та пожежної безпеки, а також допуск персоналу до самостійної роботи визначаються Типовим положенням про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженим наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005N15 та зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).

Відповідно до пункту 3.1 розділу 3 НПАОП 0.00-4.12-05 працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання домедичної допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії.

Відповідно до пункту 3.16 розділу 3 НПАОП 0.00-4.12-05 не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з питань охорони праці.

Відповідно до пункту 3.18 розділу 3 НПАОП 0.00-4.12-05 відповідальність за організацію і здійснення інструктажів, навчання та перевірки знань працівників з питань охорони праці покладається на роботодавця.

Відповідно до матеріалів інспекційного відвідування встановлено, що робітники заводу щорічно проходять на підприємстві навчання і перевірку знань з питань охорони праці в комісії підприємства. Робітники забезпечені засобами індивідуального захисту. Для безпечного виконання зварювальних і газополум`яних робіт на підприємстві розроблені і впроваджені інструкції з охорони праці, а саме: № 18 для електрозварників; № 19 для газозварників і газорізальників; № 146 для осіб, які експлуатують газові та кисневі пости під час газополум`яної обробки металів. Зазначені інструкції з охорони праці по формі та змісту відповідають вимогам НПАОП 0.00-4.15-98.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.01.2024 у цій справі, суд, посилаючись на сталу судову практику в аналогічних спорах вказав, що роботи підвищеної небезпеки можуть виконуватися виключно працівниками роботодавця, який має відповідний дозвіл на виконання таких робіт. Фізичні особи за цивільно-правовим договором не можуть бути допущені до виконання робіт підвищеної небезпеки, дозвіл на виконання яких має позивач (постанови ВС у справах №№ 480/4515/18, 818/2099/18, 360/1915/19).

Щодо фізичних осіб ОСОБА_30 та ОСОБА_32 , які виконували роботи з ведення документації відділу охорони праці, набору документів на комп`ютері, наглядом за технікою безпеки в підрозділах підприємства позивача, суд вважає, що зазначені роботи передбачають дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку та повністю відповідають посаді «інженера з охорони праці», отже, притаманні виключно трудовим договорам.

Щодо фізичних осіб ОСОБА_36 , який виконував роботи з охорони території та ОСОБА_47 і ОСОБА_68 , які виконували роботи з прибирання території, саджанню та підтриманню в належному стані клумб і газонів наголошуємо, що за своїм характером такі правовідносини фактично є трудовими, оскільки не містять конкретних фізичних величин або ж об`ємів робіт; в свою чергу, працівник виконує певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально-визначену роботу. Аналогічна норма може бути застосована до виконання робіт із забезпечення інформаційної та комп`ютерної безпеки, а також виконання робіт з ведення обліку в програмі 1С (бухгалтерський та складський облік підприємства).

Верховний Суд у постановах від 22.02.2024 у справі № 460/5526/21, від 21.02.2024 у справі № 580/2046/21, від 27.03.2024 у справі № 440/2817/20 щодо виконання роботи охоронців та прибиральниці шляхом укладання угоди цивільно-правового характеру дійшов висновку, що зазначені угоди укладені з фізичними особами не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом, що є характерним для трудових функцій. За своїм характером такі правовідносини фактично є трудовими, оскільки не містять конкретних фізичних величин або ж об`ємів робіт; в свою чергу, працівник виконує певні функції за конкретною посадою, а не індивідуально- визначену роботу.

Крім того, факт існування саме трудових відносин з ОСОБА_14 , ОСОБА_24 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_44 та ОСОБА_71 , додатково підтверджений рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 26.01.2021, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 30.08.2021, у справі № 480/757/20 за позовом ДП «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» до ГУ ДПС у Сумській області про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, суд робить висновок про трудовий характер відносин між особами, вказаними у акті інспекційного відвідування, та ДП ОБВТ, а не цивільно-правовий, доведеність факту допуску цих осіб до роботи без укладання трудових договорів, наявність підстав для застосування штрафу, передбаченого статтею 265 Кодексу законів про працю України та, як наслідок, відповідність оскаржуваної постанови в частині накладення штрафу критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог про її скасування.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" ( код ЄДРПОУ 30991664, вул.Комарова,2, м.Суми, 40020) до Північно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці ( код ЄДРПОУ 44730367, вул.Юліана Матвійчука,119, м.Полтава, 36014) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 31 жовтня 2024 року.

Суддя Л.М. Опімах