Рішення

від 31.10.2024 по справі 500/5058/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/5058/24

31 жовтня 2024 рокум.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі головуючого судді Юзьківа МІ., розглянувши у порядку письмового провадження заяву про ухвалення додаткового рішення в адміністративій справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" до Головного управління ДПС України у Тернопільській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рух справи у суді

У провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» (далі позивач, або товариство) до Головного управління ДПС у Тернопільській області (далі відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі відповідач-2), в якому товариство просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11276477/38192372 від 20.06.2024 р., яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» в реєстрації податкової накладної №1 від 06.06.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 06.06.2023 року, складену ТОВ «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ», датою їх фактичного отримання податковим органом.

Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 18.10.2024 позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано Рішення комісії Головного управління ДПС у Тернопільській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №11276477/38192372 від 20.06.2024. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 06.06.2023 року, складену ТОВ «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ», датою її фактичного отримання податковим органом.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) представником позивача адвокатом Костровою Наталією Зіновіївною подано до суду заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000 грн.

Згідно із частиною другою статті 252 КАС України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення, а відповідно до частини третьої статті 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи положення частин другої та третьої статті 252 КАС України, а також те, що рішення в адміністративній справі №500/5058/24 ухвалено в результаті розгляду справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження, суд вважає за можливе розглянути питання про судові витрати без участі представників сторін, у порядку письмового провадження.

Інших заяв чи клопотань з приводу заяви про ухвалення додаткового рішення у справі до суду не надходило.

Обставини встановлені судом

Відповідно до доданих до заяви про стягнення судових витрат доказів позивач, за наслідками розгляду адміністративної справи №500/5058/24 поніс судові витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, у розмірі 7000,00 грн.

На підтвердження понесення судових витрат, представник позивача надала суду:

- договір про надання правової (правничої) допомоги від 02.08.2024 року, укладений між позивачем та адвокатським об`єднанням «ВДОВИЧЕНКО І ПАРТНЕРИ», відповідно до якого позивач зобов`язується оплати надання адвокатом правничої допомоги в суді першої інстанції (Тернопільському окружному адміністративному суді) в розмірі 7000,00 грн;

- детальний опис робіт (наданих послуг) у справі №500/5058/24 від 18.10.2024;

- акт №1 від 18.10.2024 виконаних робіт (наданих послуг) на виконання договору про надання правничої допомоги №б/н від 02.08.2024.;

- платіжну інструкцію №1827 від 22.10.2024 року щодо оплати наданих послуг на суму 7000,00 грн;

Відповідачем-1 подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, у якому він просить відмовити у її задоволенні. Обґрунтовуючи заперечення вказує, що справа розглянута судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами, а тому додаткових послуг, окрім написання процесуальних документів, представником не надавалося. З долученого акту виконаних робіт неможливо визначити обсяг виконаних робіт, а найменування послуги є загальною з вказівкою на загальну суму витрат на правничу допомогу, що не дозволяє визначити співмірність фактичної оплати до наданих послуг.

Висновок суду

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У цій справі судом задоволено позов товариства, яке в розумінні КАС України не є суб`єктом владних повноважень, а тому судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, які порушили права позивача.

Відповідно до частини першої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, а відповідно до пункту 1 частини третьої цієї ж статті КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України врегульовані питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин третьої, четвертої цієї статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Представником позивача до розглядуваної заяви додано договори про надання правничої допомоги, детальний опис робіт (наданих послуг) та первинні документи, які підтверджують надання ним послуг правової допомоги позивачу.

Відповідно до частини п`ятої статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шостої статті 134 КАС України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьомої статті 134 КАС України).

Приписами частини першої статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (частини друга та третя статті 30 вищевказаного Закону).

Аналіз вищевикладених норм дає підстави вважати, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію обґрунтованих дій позивача, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та запровадження певних запобіжників від можливих зловживань з боку учасників судового процесу та осіб, які надають правничу допомогу, зокрема, неможливості стягнення необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо, однак вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права, однак відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як зазначено судом вище, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Зазначене право належить виключно відповідачам і суд самостійно не вправі доводити неспівмірність витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Так, представник відповідача-1 у поданій до суду заяві від 28.10.2024 вказує на неспівмірність витрат правничої допомоги, а тому просить відмовити у відшкодуванні таких витрат.

Суд звертає увагу на правову позицію Великої Палати Верховного Суду стосовно вирішення питання про розподіл судових витрат, викладену в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц. Так, Великою Палатою зроблено висновок, що саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

Верховний Суд у постанові від 28.12.2020 року у справі № 640/18402/19 наголошував, що у разі встановлення адвокатом та клієнтом фіксованого розміру гонорару детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги не потрібен. Тобто, адвокат не повинен підтверджувати розмір гонорару, якщо гонорар встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі.

У свою чергу, у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19). Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у статті 627 ЦК України. Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями співмірності витрат, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Водночас, Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Більше того, відповідно до конкретної та послідовної практики Верховного Суду, зокрема викладеної у постанові від 14.07.2021 року у справі № 808/1849/18, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У цій справі, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 КАС України, виходить із такого:

- розгляд справи проведено без участі сторін у порядку письмового провадження;

- дана справа не потребувала встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання;

- по аналогічних правовідносинах наявна усталена судова практика.

Оцінивши обставини цієї справи та надані представником позивача докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі на 5000,00 грн., оскільки заявлені витрати на професійну правничу допомогу не відповідають умовам співмірності.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів необхідно стягнути порівну витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн, що є справедливим, пропорційним до предмету спору та відповідає обсягам проведеної роботи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення щодо судових витрат у справі в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (тисячу) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Тернопільській області.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (тисячу) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

У задоволені решти вимог заяви про ухвалення додаткового судового рішення відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 31 жовтня 2024 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВЕ МІСТО ТОРГІВЕЛЬНО-МОНТАЖНА КОМПАНІЯ" (місцезнаходження: вул. Степана Бандери, 56, Б,м. Чортків,Тернопільська обл., Чортківський р-н,48501 код ЄДРПОУ 38192372);

відповідач 1:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул.Білецька,1, м.Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46003 код ЄДРПОУ 4414367);

відповідач 2:

- Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, 8,м. Київ,04053 код ЄДРПОУ 43005393).

Головуючий суддяЮзьків М.І.