Рішення

від 10.11.2010 по справі 11/83-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.10

          Справа № 11/83-10.

за позовом        Селянського (фермерського) господарства “ОСОБА_1”с. Біловоди,  

                          Сумського району Сумської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвежського    

                          підприємства “Глобал Харвест”, с. Біловоди, Сумського району,

                          Сумської області

про стягнення 170 000 грн. 00 коп.

                                                                                             СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача:      ОСОБА_1., ОСОБА_3 ОСОБА_4

Від відповідача:  не з’явився .

При секретарі Волоховій Н.В.

Засідання суду розпочато 02.11.2010р. о 10 год. 30 хв.

В засіданні суду оголошувалась перерва до 12 год. 00 хв. 10.11.2010р.

Суть спору: позивач просить суд стягнути з відповідача  завдану злочином матеріальну шкоду в сумі  170 000 грн. 00 коп.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому  зазначає, що  вважає  позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити позивачу  у їх задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступне:

Відповідно до довідки ЕДРПОУ ОСОБА_1 є керівником Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1», зареєстрованого  рішенням Сумської районної державної адміністрації від 11.11.2002р., основним видом діяльності якого є :  вирощування зернових та технічних культур, розведення свиней, розведення великої рогатої худоби, роздрібна торгівля з лотків на ринках, інші види оптової торгівлі, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту.

Як пояснює позивач, 17.04.2004р.  між позивачем та  Сумською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки площею 40,0 га орної землі терміном дії до 10 років. Дана земельна ділянка розташована на землях Біловодської сільської ради Сумського району Сумської області. В 2005 році позивачем в плані підготовки земельної ділянки під  майбутній  врожай була проведена глибока культивація агрегатом КПЕ  трактором Т-15. В червні  2006 році позивачем було проведено глибоке дискування земельної ділянки агрегатом УДА-31 трактором Т-150, в серпні  2006р.- глибоке культування цієї земельної ділянки площею 40 га, повністю підготувавши ділянку до весняного посіву у 2007 році.

Як стверджує позивач, 02.05.2007р. відповідач, в особі директора Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвежського  підприємства “Глобал Харвест”, який наділений  організаційно-розпорядчими обов’язками по управлінню товариством відповідача, умисно в супереч встановленому законом порядку, заволодів земельною ділянкою позивача, видавши наряд на здійснення посіву кукурудзи  і став на шлях скоєння злочину та скоїв злочин. Також позивач стверджує, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю Українсько-Норвежського “Глобал Харвест” (керівник товариства відповідача), продовжуючи злочинні дії  01.10.2007р. видав наряд на збирання врожаю кукурудзи, і з 1 по 3 жовтня 2007р. відповідач зібрав врожай з земельної ділянки, яка належить позивачу.

Згідно розрахунку позивача (АС 14-15) середня врожайність кукурудзи у Сумському районі  за 2007р. у перерахунку  на сухе зерно склала 52,2 центнера з 1 гектару, що підтверджується довідкою відділу статистики у Сумському районі № 45-100-59 від 24.03.2009р. (АС 25); ціна на кукурудзу врожаю 2007р. в середньому  становила 873,33 грн. 00 коп. за 1 тону, що підтверджується довідкою Сумської товарної біржі «Сумиагропромбіржа» (АС 26). А також згідно цього розрахунку  відповідач завдав позивачу матеріальну шкоду в сумі 170 000 грн. 00 коп.

Згідно постанови Сумського районного суду  від 21.05.2010р. по кримінальній справі № 1-16/2010р. ОСОБА_2 (керівника товариства відповідача) звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 356 (самоправство) Кримінального кодексу України у зв’язку  із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 закрито.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивач почав готуватися до посіву  2007року ще в 2005 році, але для цього не закупив сімена, азот, фосфор, калій, магній, кальцій, тощо, а також те, що позивач не  зазначає, що сільськогосподарською культурою для посіву 2007 року  мала бути саме кукурудза. Відповідач вважає суму завданої шкоди необґрунтованою, окрім цього, для відповідача є незрозумілим  розрахунок суми позову щодо завданої йому шкоди, який зроблено виключно на підставі середніх показників по 2007 р: середня врожайність кукурудзи на території Сумського району (у перерахунку на сухе зерно) та середня  біржова ціна на кукурудзу врожаю 2007р.  при цьому не вчинивши належних дій для вирощування кукурудзи, не вклавши в цей процес жодної гривні намагається отримати з відповідача 170 000 грн. Крім того, відповідач посилається на те, що позивач  перестав бути належним користувачем земельної ділянки площею 40,0 га та не мав фактичної можливості для вирощування кукурудзи, оскільки рішенням господарського суду Сумської області від 02.04.2007р. по справі № 9/111-07 задоволено позов прокурора Сумського району та розірвав вищевказаний договір оренди землі оскільки відповідач систематично не сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою. Вказане рішення  постановою Вищого господарського суду України  від  24.11.2009р. залишено без змін, тому вказане рішення 12.04.2007р. набрало законної сили.

Матеріали  справи свідчать про те, що предметом даних позовних вимог є наявність чи відсутність підстав для застосування до ТОВ Українсько-Норвежського  підприємства “Глобал Харвест” цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування позивачу завданої  злочином шкоди в сумі 170 000 грн. 00 коп. відповідно до положень статей 22, 1177 Цивільного кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовані  постановою  Сумського районного суду  від 21.05.2010р. по справі № 1-16/2010р., відповідно до якої  керівника ТОВ Українсько-Норвежського  підприємства “Глобал Харвест” ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 356 КК України, у зв’язку із закінченням строків давності, а кримінальну справу відносно нього закрито (а/с 16).

Розмір відшкодування заподіяної шкоди в сумі 170 000 грн. 00 коп. визначений позивачем на підставі розрахунку завданої матеріальної шкоди (а/с 14-15).

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання. Пункт 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені статтею  1166 Цивільного кодексу України, відповідно до частини 1 якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.. Тому можна зробити висновок, що загальне поняття шкоди є збиральним і за своїм обсягом воно торкається як особистої немайнової, так і майнової сфер потерпілого, тобто його немайнових та майнових благ, ушкоджених внаслідок дій чи бездіяльності з боку інших осіб.

Відповідно до  статті 1177 Цивільного кодексу України  майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.

Особливість даної норми полягає в наявності спеціальних обставин, необхідних для виникнення у держави такого обов'язку:

а) Відшкодуванню за правилами даної статті підлягає лише майнова шкода, завдана майну фізичної особи. Моральна шкода або шкода, завдана життю та здоров'ю особи внаслідок злочину, відшкодовується за правилами ст. ст. 1167 - 1168; 1195 - 1208 ЦК України.

б) Майнова шкода має бути завдана майну фізичної особи внаслідок злочину;

в) Потерпілим за нормами даної статті може бути лише фізична особа. Шкода, завдана майну юридичної особи внаслідок злочину відшкодовується на загальних підставах.

г) Відшкодування шкоди за рахунок держави можливе у випадку, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною

Зобов‘язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб‘єктивних особистих немайнових та майнових прав і інтересів учасників цивільних відносин.

Шкодою є одна із умов виникнення обов‘язку з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи, якій вона завдана, особистих немайнових, а також майнових наслідків, що виникли у разі порушення суб‘єктивних цивільних прав фізичної або юридичної особи.

Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому еквіваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшкодування.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає поняття збитків. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Зобов’язання з відшкодування шкоди є безпосереднім наслідком правопорушення, тобто порушення охоронюваних законом суб’єктивних особистих немайнових та майнових прав і інтересів учасників цивільних відносин. Отже, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Так, згідно статті 1192 Цивільного кодексу України суд може зобов'язати особу, яка спричинила збитки, відшкодувати їх у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення речі.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони. Статтею 32 цього ж Кодексу встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку, встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, право господарського суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Даючи правову оцінку наявним у справі документальним доказам суд зазначає, що  при обрахуванні розміру  збитків позивач самостійно, без притягнення відповідних спеціалістів (незалежних експертів) визначив розмір збитків, які підлягають до відшкодування, що є неприпустимим.

Суд вважає, що позивачем не доведено розмір заявленої до відшкодування шкоди жодним чином, оскільки згідно ст. 1177 ЦК України відшкодування майнової шкоди особі, яка потерпіла від злочину відшкодовується державою тільки фізичній особі, а не юридичній, якою являється позивач.

В даному випадку відшкодування шкоди можливе на загальних підставах і тільки в разі її доведеності.

Надавши правову оцінку наданими сторонами доказами по справі та зважаючи на те, що факт нанесення відповідачем збитків позивачу не встановлено під час судового розгляду, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і таким, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи статті 49 Господарського процесуального кодексу України, з позивача підлягає стягненню в доход державного бюджету України 170 000 грн. 00 коп. державного мита.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ВИРІШИВ:

1.          У задоволенні позову відмовити.

2.          Стягнути з Селянського фермерського господарства «ОСОБА_1» (АДРЕСА_1, ід код НОМЕР_1) в доход державного бюджету м. Суми (р/р 31112095700002  в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013, код 22090200, символ 095)   1 700 грн. 00  коп.  держмита.

СУДДЯ                                         (підпис)                                      Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

Повне рішення складено 15.11.2010р.

    Суддя