Постанова

від 24.10.2024 по справі 369/15437/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Головуючий у суді першої інстанції: Янченко А.В.

Єдиний унікальний номер справи № 369/15437/23

Апеляційне провадження № 22-ц/824/11782/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2024 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Мережко М.В.,

суддів - Поліщук Н.В., Соколової В.В.,

секретар - Олешко Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про поновлення на роботі,

В с т а н о в и в :

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 01 липня 2021 року був прийнятий на посаду вчителя фізики Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вишневої міської ради Бучанського району Київської області, згідно з наказом № 55-к від 01 липня 2021 року.

В подальшому, 02 серпня 2021 року позивача переведено на посаду заступника директора з навчально-виховної роботи, згідно з наказом № 58-к від 30 липня 2021 року.

Наказом № 31 о/д від 29 серпня 2022 року назва Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вишневої міської ради Бучанського району Київської області була змінена на Крюківщинський ліцей «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

Позивач вказував, що 14.06.2023 року по 31.08.2023 року, що знаходився у відпустці на підставі заяви про надання відпустки від 06 червня 2023 року.

Зазначав, що 31 серпня 2023 року позивача було звільнено за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України, на підставі заяви позивача (яку за словами позивача його змусили написати в примусовому порядку) від 30 серпня 2023 року, згідно з наказом № 32-к від 19.06.2023 року.

Вказане звільнення позивач вважає незаконним та безпідставним.

Крім того, позивач відзначав, що вважає грубим порушенням дату наказу - 19 червня 2023 року, оскільки підставою видачі наказу є заява про звільнення від 30 серпня 2023 року.

Зауважував, що наказ про звільнення не може бути виданий безпідставно.

Також позивач зазначав, що роботодавець грубо порушив норми діючого законодавства про працю, звільнивши його відповідно до наказу, датованого 19 червня 2023 року, раніше написаної ним заяви на звільнення 30 серпня 2023 року, та не надав позивачу строку в два тижні на роздуми, як це передбачено ст. 38 КЗпП України.

Посилаючись на викладене, позивач просив:

- поновити ОСОБА_1 на посаді заступника директора школи з навчально-виховної роботи Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області;

- скасувати наказ директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Ірини Миколаєнко № 32-К від 19 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи, за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 31 серпня 2023 року;

- стягнути з Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року позов задоволено.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора школи з навчально-виховної роботи Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області.

Скасовано наказ директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області Ірини Миколаєнко № 32-К від 19 червня 2023 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчально-виховної роботи, за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 31 серпня 2023 року.

Стягнуто з Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31 серпня 2023 року по 08 квітня 2024 року у розмірі 180 012 гривень 70 копійок.

Стягнуто з Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області в дохід держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1073 гривні 60 копійок.

Не погоджуючись із таким рішенням суду відповідач Крюківщинський ліцей «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, просить рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року скасувати і ухвалити по справі нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У скарзі посилається на те, що, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд не урахував, що заяву про звільнення ОСОБА_1 написав 06 червня 2023 року, що підтверджується відміткою на штампі реєстрації відповідної заяви, дату « ІНФОРМАЦІЯ_1 » позивач вказав помилково. Стверджує, що звільнення ОСОБА_1 відбулось з дотриманням норм законодавства про працю, на підставі власноруч написаної ним заяви, з позивачем своєчасно було проведено усі розрахунки та видано трудову книжку.

Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 не скористався.

Разом з цим, від представниці позивача адвоката Богуш М.К. надійшли письмові пояснення, в яких вона зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим.

Вказує, що відповідач, в порушення вимог КзПП, звільнив позивача до закінчення двотижневого строку попередження про звільнення на підставі наказу, виданого за два місяці до звільнення. Крім цього, ОСОБА_1 перебував у відпустці до 31 серпня 2023 року включно.

Апеляційну скаргу вважає безпідставною, просить залишити апеляційну скаргу Крюківщинського ліцею «Лідер» без задоволення, а рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року - без змін

Згідно зі ст. 44 ЦПК України, особи, які беруть участь у справі зобов`язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до ст.ст. 128-131 ЦПК України сторони були своєчасно повідомлені про день та час розгляду справи на за адресами, які були зазначені в матеріалах справи. Представниця позивача ОСОБА_1 адвокат Богуш М.К. та представниця відповідача ОСОБА_2 взяли участь у судовому засіданні в апеляційному суді.

Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість:

1) керує ходом судового процесу;

2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами;

3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій;

4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом;

5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд мотивував своє рішення тим, що відповідач порушив трудові права позивача, оскільки ОСОБА_1 було звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області передчасно, тобто, до закінчення двотижневого терміну, адже написана заява позивача датується 30 серпня 2023 року, а звільнено позивача наказом директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області 19 червня 2023 року, тобто більше ніж за два місяці до написання заяви про звільнення.

Колегія суддів не погоджується з цим висновком суду першої інстанції з таких підстав.

Встановлено, що, відповідно до наказу директора Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 55-к від 01 липня 2021 року ОСОБА_1 призначений на посаду вчителя фізики.

Згідно з наказом директора Крюківщинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 58/1-к від 30 липня 2021 року ОСОБА_1 переведений на посаду заступника директора школи з навчально-виховної роботи.

Відповідно до наказу директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 143-в від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 надано щорічну оплачувану відпустку за 2022-2023, тривалістю 56-ть календарних днів з 14 червня 2023 року.

Згідно з наказом директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 144-в від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 надано відпустку тривалістю сім календарних днів з 09 серпня 2023 року.

Відповідно до наказу директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 145-в від 08 червня 2023 року ОСОБА_1 надано невикористану щорічну відпустку тривалістю шістнадцять календарних днів з 16 серпня 2023 року.

Згідно з наказом директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 32-к від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи, за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 31 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 .

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач стверджував, що вказаний наказ є безпідставним, оскільки виданий за два місяці до написання ним заяви про звільнення.

Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

У частині першій статті 21 КЗпП України передбачено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Так, однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода обов`язкових яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Однією з головних гарантій від незаконного звільнення, яка ґрунтується на положеннях Конвенції Міжнародної Організації Праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 22.06.1982 (далі Конвенція МОП № 158), є те, що роботодавець не може діяти довільно, на власний розсуд визначаючи як підстави, так і процедуру звільнення.

Згідно статті 9 Конвенції МОП № 158, тягар доказування наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в ст. 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві.

Аналогічний правовий висновок щодо принципу розподілу тягаря доказування у трудових спорах та застосування до спірних правовідносин Конвенції МОП № 158 міститься в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 по справі № 235/3148/17-ц, від 23.01.2019 по справі № 520/211/16-ц.

В той же час, як вбачається зі змісту статті 7 Конвенції МОП № 158 трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою і роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутим проти нього звинуваченням.

Відповідно до ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.

Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 , зареєстрована відповідачем 06 червня 2023 року за вхідним номером 149 про звільнення його з посади заступника директора з навчально-виховної роботи за власним бажанням з 31 серпня 2023 року (а.с. 59).

Наказом директора Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області І.В. Миколаєнко № 32-к від 19 червня 2023 року ОСОБА_1 звільнено з посади заступника директора з навчально-виховної роботи, за власним бажанням відповідно до ст. 38 КЗпП України з 31 серпня 2023 року на підставі заяви ОСОБА_1 .

Тобто, ОСОБА_1 звільнено на підставі власноруч написаної ним заяви з дати, з якої заявник і просив його звільнити. Наказ про звільнення видано на тринадцятий день після реєстрації відповідачем заяви, дату звільнення вказано відповідно до зазначеної в заяві.

За таких обставин суд не вбачає у діях Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області порушення трудових прав ОСОБА_1 . Отже, підстави для скасування наказу про звільнення та поновлення ОСОБА_1 на роботі відсутні.

Оскільки суд не установив підстав для поновлення ОСОБА_1 на роботі, не підлягає задоволенню і похідна вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

При цьому, посилання позивача на те, що заяву про звільнення він написав під тиском не підтверджуються жодним доказом. Відсутні у матеріалах справи також належні та допустимі докази порушень з боку роботодавця під час реєстрації заяви позивача про звільнення.

Твердження ОСОБА_1 щодо звільнення його до закінчення двотижневого строку після повідомлення про звільнення відхиляються судом, оскільки суд установив, що заяву про звільнення було подано 06 червня 2023 року, а датою звільнення є 31 серпня 2023 року.

Доводи позивача щодо протиправності його звільнення під час перебування у відпустці також оцінюються колегіє суддів критично.

Так, відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про відпустки» відкликання з щорічної відпустки допускається за згодою працівника лише для відвернення стихійного лиха, виробничої аварії або негайного усунення їх наслідків, для відвернення нещасних випадків, простою, загибелі або псування майна підприємства з додержанням вимог частини першої цієї статті та в інших випадках, передбачених законодавством. У разі відкликання працівника з відпустки його працю оплачують з урахуванням тієї суми, що була нарахована на оплату невикористаної частини відпустки.

Згідно з статтею 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.

Відповідно до частини 3 статті 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці. Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації.

Якщо працівник вирішив розірвати трудовий договір до закінчення щорічної відпустки, він має подати письмову заяву про звільнення з роботи раніше узгодженого з роботодавцем строку. У заяві працівник зазначає причини таких дій, підтверджує підстави звільнення та просить змінити дату раніше домовленого строку на нову.

У разі звільнення працівника за власним бажанням (ст. 38, 39 КЗпП України), за угодою сторін (п. 1 ст. 36 КЗпП України) або на підставі пункту 2 статті 36 КЗпП України роботодавець видає наказ.

Таким чином, працівник буде звільнений до закінчення щорічної відпустки з дати, з якої він просив. Ця дата є останнім днем припиненої відпустки. У табелі обліку використання робочого часу день звільнення працівника за новою датою має бути позначений як перебування його у щорічній відпустці. Трудову книжку працівника доцільно заповнити під час його фактичного звільнення.

Отже, законодавством не заборонено звільняти працівника за його бажанням не з останнього дня наданої йому щорічної відпустки, а з дати вказаної в заяві про звільнення.

Отже, перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши всебічно, повно та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 у зв`язку із необґрунтованістю його вимог.

Відповідно до положень ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 365, 367, 369, 374, 375, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд,

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області задовольнити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 квітня 2024 року скасувати, ухвалити по справі нове судове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Крюківщинського ліцею «Лідер» Вишневої міської ради Бучанського району Київської області про поновлення на роботі- відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення з дня складення повного судового рішення безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст судового рішення складено 30 жовтня 2024 року.

Головуючий: М.В. Мережко

Судді: Н.В. Поліщук

В.В. Соколова