Ухвала

від 31.10.2024 по справі 200/3891/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відкладення розгляду справи

31 жовтня 2024 року справа №200/3891/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Гаврищук Т.Г. суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 р. у справі № 200/3891/24 (головуючий І інстанції Олішевська В.В.) за позовом ОСОБА_1 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період: січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, з 01.01.2023 року по 08.01.2023, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 01.01.2021 року по 08.01.2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області щодо нарахування та виплати суддівської винагороди за період з 09 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні;

- зобов`язати Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області провести нарахування та виплату суддівської винагороди з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року 2684 грн., на 01 січня 2024 року 3028 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів;

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року, з 01 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 рок включно.

- зобов`язати Державну судову адміністрацію України здійснити фінансування Територіального управління Державної судової адміністрації України в Тернопільській області з єдиного рахунку Державного бюджету України, передбаченого на виконання рішень судів на користь суддів, коштів для проведення виплати судді Іллічівського районного суду Донецької області ОСОБА_1 недоплачену суддівську винагороду за період з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року включно.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період: січень-грудень 2021 року, січень-грудень 2022 року, з 01 січня 2023 року по 08 січня 2023 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року, 01 січня 2023 року в розмірі 2102 гривні. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди з 01 січня 2021 року по 08 січня 2023 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2021 року складає 2270 грн, на 01 січня 2022 року - 2481 грн, на 01 січня 2023 року 2684 грн., з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Визнано протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 09 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року, з 01 січня 2024 року по 30 квітня 2024 року, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді з: 01 січня 2023 року, 01 січня 2024 року в розмірі 2102 гривні. Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 суддівської винагороди з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року виходячи з базового розміру посадового окладу судді 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого на 01 січня 2023 року 2684 грн., на 01 січня 2024 року 3028 грн. з урахуванням раніше виплачених сум та утриманням передбачених законом податків і обов`язкових платежів. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо незабезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 08 січня 2023 року, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270 грн., у 2022 році - 2481 грн., у 2023 році - 2684 грн. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 01 січня 2021 року по 08 січня 2023 року, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2021 році 2270 грн., у 2022 році - 2481 грн., у 2023 році - 2684 грн. Визнано протиправною бездіяльність Державної судової адміністрації України щодо не забезпечення Територіального управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області в повному обсязі бюджетними асигнуваннями на проведення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році 2684 грн., у 2024 році - 3028 грн. Зобов`язано Державну судову адміністрацію України забезпечити Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Тернопільській області бюджетними асигнуваннями для здійснення видатків з виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди з 09 січня 2023 року по 30 квітня 2024 року, зі здійсненням всіх передбачених законодавством нарахувань, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі: у 2023 році - 2684 грн., у 2024 році 3028 грн.

Не погодившись з таким судовим рішенням, Державна судова адміністрація України подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів зазначає, зокрема, що суд допустив порушення норм процесуального права в частині щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

ДСА України вважає, що строк звернення до суду позивачем пропущений, тобто строк звернення становить місяць з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. ДСА України вважає, що днем, коли позивач дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав (на її думку) є день отримання довідки про доходи (про нараховані та виплачені кошти) за відповідний рік, на підставі якої щороку подається в обов`язковому порядку декларація про доходи.

Щодо строку звернення до суду судом апеляційної інстанції встановлено, що з даним адміністративним позовом позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 10 червня 2024 року.

У позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо перерахунку позивачу суддівської винагороди за період з 2021 року по 2024 рік.

До позовної заяви позивачем додано заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з даним позовом, мотивоване тим, що перебувала у місті Маріуполі до кінця березня 2022 року під час проведення активних бойових дій разом із своєю хворою матір`ю похилого віку, яка потребувала постійного догляду. Зазначає, що через постійні хвороби матері та її стан здоров`я не змогла вчасно звернутись до суду з даним позовом. В обґрунтування зазначеного позивачем надані відповідні медичні документи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 червня 2024 року заяву позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду задоволено. Поновлено позивачеві пропущений строк звернення до суду у справі № 200/3891/24. Прийнято до розгляду позовну заяву та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відповідно до частини 2 статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України, не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини 1 і 2 статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

З огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Отже, після 19 липня 2022 року строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, що включає усі виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду від 06 квітня 2023 року у справі № 260/3564/22 та у постановах від 19 січня 2023 року у справі № 460/17052/21, від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22, від 03 серпня 2023 року в справі № 280/6779/22 і від 06 березня 2024 року в справі № 600/5050/23-а.

При цьому, за частиною 5 статті 122 КАС України, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22 дійшов до висновку, що зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною 5 статті 122 КАС України.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року справа № 380/17776/22, від 19 січня 2023 року у справі №460/17052/21, 03 серпня 2023 року справа № 280/6779/22.

З даним адміністративним позовом позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду 10 червня 2024 року, тобто з пропуском тримісячного строку, встановленого ст. 233 КЗпП України, з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відтак, оскільки грошове забезпечення є щомісячним періодичним платежем, тому його розмір відомий особі, яка його отримує. Отже, з дня отримання грошового забезпечення особою, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.

Суд звертає увагу на те, що таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt, згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.

З урахуванням наведеного, колегія суддів зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності відповідача. Нереалізація цього права зумовлена власною пасивною поведінкою позивача.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду у період з грудня 2022 року (Рішення Голови Верховного Суду від 23 грудня 2022 року № 553/0/149-22 «Про відрядження судді Іллічівського районного суду м. Маріуполь Донецької області ОСОБА_1 до Теребовлянського районного суду Тернопільської області») по червень 2024 року (дата звернення з позовною заявою) та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Посилання апелянта, що вона перебувала у місті Маріуполі до кінця березня 2022 року під час проведення активних бойових дій разом із своєю хворою матір`ю похилого віку, яка потребувала постійного догляду та через постійні хвороби матері та її стан здоров`я не змогла вчасно звернутись до суду з даним позовом, колегія суддів не приймає, оскільки зазначені обставини не позбавляли позивача можливості з грудня 2022 року звернутися до суду із відповідним позовом.

Таким чином, враховуючи те, що позивачем пропущений встановлений законом строк звернення до суду із цими позовними вимогами та належних обґрунтувань обставин та доказів, на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом позивачем не наведено та не доведено, колегія суддів вказує на відсутність поважних причин для поновлення строку звернення до суду.

Отже, підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, визнаються апеляційним судом неповажними.

Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відтак, для повного, всебічного та об`єктивного розгляду цієї справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність запропонувати позивачу надати заяву із зазначенням інших поважних причин пропуску строку звернення до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.80, 122, 123, 237, 292, 309, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом.

Запропонувати ОСОБА_1 надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на інші поважні причини пропуску такого строку із наданням відповідних доказів.

Заяву надати до Першого апеляційного адміністративного суду в електронному вигляді на електронну пошту суду (inbox@1aa.court.gov.ua) або через особистий кабінет в системі Електронний суд, або за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Василя Жуковського, буд. 23 до 05 листопада 2024 року включно.

Продовжити строк розгляду справи №200/3891/24.

Відкласти розгляд адміністративної справи № 200/3891/24 за апеляційною скаргою Державної судової адміністрації України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 25 липня 2024 року на 14 листопада 2024 року в порядку письмового провадження, про що повідомити сторін.

Направлення цієї ухвали здійснювати шляхом електронного листування на електронні адреси учасників справи.

Ухвала складена та підписана 31 жовтня 2024 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко