Постанова

від 31.10.2024 по справі 200/4727/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2024 року справа №200/4727/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Сіваченко І.В., Гаврищук Т.Г., розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/4727/24 (головуючий І інстанції Голубова Л.Б.) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги,-

У С Т А Н О В И В:

В липні 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 12 квітня 2024 року № 0000105-1307-0599 в частині сплати заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 30957,71 гривень.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що отримала від відповідача податкову вимогу від 12 квітня 2024 року № 0000105-1307-0599, якою позивача повідомлено про наявність податкового боргу в загальному розмірі 31257,49 гривень, з яких борг з орендної плати за землю з фізичних осіб складає 30957,71 гривень та борг з єдиного податку з фізичних осіб складає 299,78 гривень.

Зазначає, що дійсно володіє об`єктом нерухомості у місті Дружківка Донецької області, якій займає земельну ділянку площею 3719 кв. м, що підтверджується договорами оренди землі, укладеними з Дружківською міською радою 14.11.2017 року, а тому самостійно задекларувала податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в декларації за 2022 рік.

Вважає податкову вимогу протиправною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки наказом Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією від 22 грудня 2022 року № 309 Дружківську міську територіальну громаду визначено територією, де ведуться бойові дії, а підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення ПК України передбачено, що власники та користувачі земельних ділянок не нараховують та не сплачують плату за землю (земельний податок та/або орендна плата) на територіях активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією з 1 січня до 31 грудня 2022 року.

З зазначених причин просила скасувати спірну податкову вимогу.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/4727/24 позов задоволено, внаслідок чого визнано нечинною та скасовано податкову вимогу Головного управління ДПС у Донецькій області від 12 квітня 2024 року № 0000105-1307-0599 в частині сплати заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 30957,71 гривень.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено практично ті самі доводи якими обгрунтовано відзив на позовну заяву.

У відзиві на апеляційну скаргу позивачем висловлено згоду з висновками місцевого суду та прохання залишити апеляційні скарги без задоволення, а судове рішення без змін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження у відповідності до ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1,2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги, і дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 01.09.2003 року, номер державної реєстрації 22670170000001176.

Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Донецькій області (ДПІ у м. Дружківці) з 09.09.2003 року.

Між позивачем та Дружківською міською радою були укладені договори оренди від 14.11.2017 року (зі змінами) про оренду земельних ділянок з кадастровими номерами 1411700000:00:008:0113; 1411700000:00:008:0112 та 1411700000:00:008:0111, які розташовані по АДРЕСА_1 .

У зв`язку з наведеним позивач самостійно задекларувала податкові зобов`язання з орендної плати за земельні ділянки в декларації № 7602538 вiд 03.02.2022 року, тобто, до початку воєнної агресії рф проти України. Проте, за період з 30.03.2022 року по 30.01.2023 року позивачем вказані податкові зобов`язання не були сплачені, тому відповідачем сформовано та направлено на адресу позивача податкову вимогу від 12 квітня 2024 року № 0000105-1307-0599, якою позивача повідомлено про наявну суму податкового боргу в загальному розмірі 31257,49 гривень, з яких борг з орендної плати за землю з фізичних осіб складає 30957,71 гривень та борг з єдиного податку з фізичних осіб складає 299,78 гривень (не оскаржується позивачем).

Спірним питанням даної справи є право позивача на пільгу щодо сплати орендної плати за землю, передбачену на час введення воєнного стану для землекористувачів у випадку розташування таких земельних ділянок на територіях, де ведуться бойові дії.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України (надалі ПК України) податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з приписами пп. 4.1.1 п. 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов`язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов`язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п. 36.1 статті 36 ПК України).

Орендна плата землі державної та комунальної власності - це плата за землю у складі податку на майно і зараховується до місцевого бюджету (статті 10, 14, 269 ПК України).

Земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 п. 14.1 статті 14 ПК України).

Згідно з пп. 14.1.73. п. 14.1 статті 14 ПК України землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до пп. 269.1.1 і 269.1.2 п. 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Перелік платників податку, об`єкт оподаткування, база оподаткування, пільги із сплати податку, ставка податку, податковий період, порядок обчислення суми податку, порядок обчислення сум податку в разі зміни власника об`єкта оподаткування податком, порядок сплати податку, строки сплати податку встановлено статтями 269-289 ПК України.

За приписами п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Як зазначено вище, позивачем самостійно задекларовано податкові зобов`язання з орендної плати за земельну ділянку в декларації № 7602538 вiд 03.02.2022 року, тобто, до початку воєнної агресії рф проти України, однак які не були сплачені позивачем у строки, передбачені ПК України. Дана обставина не є спірною між сторонами та підтверджена матеріалами справи.

Відповідно до пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг сума узгодженого грошового зобов`язання, несплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному ПК України.

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені ПКУ строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 ПК України).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року з подальшим продовженням його терміну відповідними Указами, який діє і на теперішній час.

Статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану № 2120-ІХ від 15 березня 2022 року доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України було встановлено пільгу на час введення воєнного стану для землекористувачів зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у випадку, зокрема, розташування таких земельних ділянок на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії та територій тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказані норми є імперативними та такими, що звільняють позивача як від нарахування, так і від сплати відповідних податкових зобов`язань, за умови розташування земельної ділянки на території, де ведуться (велися) бойові дії.

22.12.2022 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06 грудня 2022 року № 1364 Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято наказ № 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.

Пунктом 1.2 підрозділу 1 розділу І вказаного Переліку Дружківську міську територіальну громаду (UA14120030000057882) з 24.02.2022 року віднесено до територій, на яких ведуться (велися) бойові дії. Водночас, дата припинення можливості бойових дій щодо вказаної території не визначена.

Судом встановлено, що місцем розташування земельних ділянок, які орендовані позивачем у Дружківської міської ради з кадастровими номерами 1411700000:00:008:0113; 1411700000:00:008:0112 та 1411700000:00:008:0111 є Дружківська міська територіальна громада Донецької області, тобто вказаний об`єкт нерухомого майна підпадає під дію положень п. 69.14 та 69.22 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

З зазначених причин суд відхиляє заперечення податковим органом права позивача на пільги щодо сплати орендної плати з фізичних осіб, передбаченої п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України та посилання відповідача на Закон України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, яким внесено зміни до п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України.

Зокрема, в редакції Закону № 3050-IX від 11 квітня 2023 року пункт 69.14 ПК України викладено в наступній редакції:

За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Платники плати за землю, які до дати набрання чинності Законом України Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно відповідно до пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу задекларували за 2022 та/або 2023 роки податкові зобов`язання з плати за землю за земельні ділянки, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з плати за землю за період березень 2022 - грудень 2023 року шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій (абз. 5 п. 69.14).

Відтак, законодавець визначив умови оподаткування, уточнивши, що від плати за землю (орендної плати) звільняються земельні ділянки виключно в зоні активних бойових дій чи на окупованих територіях, змінивши початок цього періоду та обмеживши його дію до 31.12.2022 року.

Таким чином, платники плати за землю, які задекларували за 2022 рік, а також 2023 рік податкові зобов`язання відповідно до Закону № 3050-IX від 11 квітня 2023 року здобули право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання шляхом подання податкових декларацій за відповідний період.

Відповідачем зазначено, що позивач скористалася таким правом і надала уточнюючу декларацію від 01.07.2024 року № 9314863780, якою виключено помилково (надмірно) зазначені зобов`язання з орендної плати за землю.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на дію вищезазначених норм ПК України щодо декларації позивача за 2022 рік у редакції Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ Про внесення змін до Кодексу та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно, оскільки вказаний закон набув чинності лише 06.05.2023 року.

У спірному 2022 році Закону України від 11 квітня 2023 року № 3050-ІХ не існувало, тому його норми не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, оскільки не пов`язують розташування відповідних об`єктів, зокрема земельних ділянок з територіями саме активних бойових дій, як і не передбачали умовою звільнення від сплати податків подання платником уточнюючих декларацій з нульовими показниками.

Згідно з приписами статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Закріплення принципу незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів є гарантією безпеки людини і громадянина, довіри до держави.

Статтями 67 та 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

У період з 1 березня 2022 року по 05 травня 2023 року позивач була звільнена від сплати орендної плати за землю, не зважаючи на самостійне декларування орендної плати за земельні ділянки, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб, визначений позивачем.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог про визнання нечинною та скасування податкової вимоги від 12 квітня 2024 року № 0000105-1307-0599 в частині сплати заборгованості з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 30957,71 гривень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/4727/24 - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 липня 2024 року у справі № 200/4727/24 - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 31 жовтня 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя А.А. Блохін

Судді Т.Г. Гаврищук

І.В. Сіваченко